НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПАРТІЯ

У неділю, 27 листопада в Центрі культури та мистецтв Київського Національного авіаційного університету пройшов перший етап позачергового VIІ з’їзду Української Народної Партії. У його роботі взяло участь 729 делегатів. Делегація Рівненської обласної організації УНП на цьому форумі складалася з 43 членів партії і була однією з найчисельніших. 

 На з’їзді створено блок національно-демократичних сил із попередньою назвою «Український народний блок Юрія Костенка». До нього увійшли: Партія вільних селян і підприємців, лідером якої є Іван Томич, а почесним головою Іван Плющ, Українська соборна партія, що очолює колишній народний депутат Тетяна Яхєєва, та Республіканська Християнська партія Миколи Поровського. Остаточний формат коаліції, а також виборчий список будуть оголошені на другому етапі з’їзду УНП, який орієнтовно відбудеться в першій половині грудня.

Представник блаженнішого Патріарха УПЦ КП Філарета, благословляючи зібрання, запевнив делегатів, що Київський Патріархат всіма доступними способами буде підтримувати партію і блок на виборах. «Ми маємо десять мільйонів віруючих, які молитвами і ділом підтримають вас во славу Бога і України», - зазначив він.

З доповіддю перед делегатами з’їзду виступив голова партії Ю.Костенко.

Вельмишановні гості нашого форуму, дорогі колеги-партійці!

Щойно Україна відсвяткувала першу річницю помаранчевої революції – День Свободи.

Чим став цей рік для Української держави на чолі з народним Президентом? Здійсненням усіх наших мрій та сподівань? Чи, як нас запевняє опозиція, гірким розчаруванням?

Як і рік тому, 22 листопада майдан Незалежності був гомінким та багатолюдним. Як і рік тому, улюбленці Майдану співали ті ж пісні, які стали символом революції. Політичні герої знову були разом і єдині – принаймні своїм помаранчевим вбранням. Усе точно як рік тому. Включно з погодою. Бракувало лише одного, але головного – тієї сили правди, чесності та щирості у виступах промовців на сцені та того яскравого, щасливого сяйва в очах сотень тисяч громадян, які стояли на Майдані рік тому з Україною в серці.

Дійство на Майдані декілька днів тому, скоріше, нагадувало гарний політичний спектакль, де були актори і глядачі, а не духовну та політичну єдність української нації, яка постала рік тому на цьому ж місці.

Як партія, яка стояла біля витоків Української державності та зробила вирішальний внесок у перемогу Президента Ющенка, сьогодні на нашому партійному форумі маємо дати чесну, об’єктивну відповідь, що трапилося та що маємо робити далі, аби наростаючий песимізм суспільства не переріс у національне розчарування. Саме цього прагне опозиція, діючи за сценаріями російських політтехнологів, котрим рік тому не вдалося повернути Україну в лоно російських інтересів.

Таку ситуацію ми з вами вже мали в нашій новітній історії. Згадаймо, як напередодні виборів 1994 року перефарбована у жовно-блакитний колір комуністична влада, що залишилася після проголошення незалежності, поширила брехливий лозунг «Рух довів Україну до розрухи». Або ж, іншими словами, ідея незалежності не спрацювала. І сьогодні, напередодні парламентських виборів 2006 року, та ж сама ліво-олігархічна влада в радах всіх рівнів, яку так старанно 10 років добирав і розставляв на ключові посади, у тому числі й в оточенні Віктора Ющенка, екс-президент Леонід Кучма, – ця команда на всіх рівнях зарепетувала щодо провалу помаранчевої ідеї. Тобто ідеї бути демократичною державою, де владу народ обирає, а не її призначають.

Тому УНП ще раз рішуче заявляє: ідеї незалежності і демократії, якими керується наша партія 16 років поспіль, спрацьовують у всьому світі найкраще. Але лише за однієї умови: коли влада керується ідеями, а не маскується ними.

Ми заявляємо всім песимістам, що наша партія не розчарована ні Майданом, ні нашим вибором Президента. Бо те, що відбулося, дає Україні перспективу достойного життя у вільному європейському домі. Те, що могло відбутися, перекреслювало всі завоювання національної демократії за останні 16 років, включно з незалежністю. Це був шлях у нове рабство.

Водночас маємо констатувати і той факт, що українська національна ідея в незалежній Україні так і не стала основою державної політики ні при попередніх президентах, ні за рік президентства Віктора Ющенка. І це не дивно, адже і тоді, в 91 році, після проголошення незалежності, і тепер, після перемоги Віктора Ющенка, носіїв національної політики в урядах Тимошенко, Єханурова та виконавчих органах влади на місцях лише одиниці. Принципової зміни владного менталітету на користь українського після перемоги помаранчевої революції поки що не відбулося. Президент Ющенко не пішов тим шляхом, який торували Лех Валенса в Польщі та Вацлав Гавел у Чехії. Шляхом, який так швидко привів ці країни до європейських рівнів демократії та життя. Нагадаю, що це був шлях з яскраво вираженою правою демократичною альтернативою комуністичному режиму. Це був шлях демократичного відлучення комуністів від влади через закон про люстрації. Це був шлях, коли правий уряд усю свою енергію сконцентрував на підйомі виробництва, на створенні якнайкращих умов для роботи приватного підприємця, фермера. За рахунок цього з’явилися нові робочі місця і сформувався середній клас, а пенсіонери отримали можливість достойно жити. Урешті-решт, це був шлях швидкого національного відродження та національного піднесення.

А що відбулося в нас?

Закон про люстрації, якого вимагав Майдан, не отримав навіть серйозного публічного звучання.

Не відбулася обіцяна Майдану масштабна боротьба з корупцією, бо так і не започатковано розмежування бізнесу і влади.

Уряд не сформував пріоритети економічної політики, енергетичної безпеки, підтримки національного товаровиробника, сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, відродження українського села.

Натомість спроби адміністративного управління ринковою економікою з перших днів створили в Україні дефіцит м’яса, бензину, цукру, хліба.

Запропонована урядом у 2005 році бюджетно-фіскальна політика призвела до посилення податкового навантаження на виробника; суттєво погіршила умови діяльності малого та середнього бізнесу, збільшила його тінізацію. Політика прискореної лібералізації через різке зменшення ввізних мит для майже 90% імпортних товарів позбавила українського товаровиробника будь-якого державного протекціоналізму. І це при тому, що правилами СОТ дозволяється захищати національний ринок т.зв. нетарифними методами: квотуванням, стандартизацією, сертифікацією та контролем якості продукції. Такі дії уряду в поєднанні з ревальвацією гривні призвели до швидкої втрати експортного потенціалу української економіки та обумовили переорієнтацію національного ринку на споживання імпортної продукції. У січні-серпні 2005 року імпорт споживчих товарів в Україні зріс на 72%.

Наслідком такої ліберальної економічної політики та лівацьких методів соціалізації бюджету стало різке уповільнення темпів економічного зростання та загроза економічної стагнації.

Аналогічна ситуація склалася і в українському селі. Новим урядом так і не сформовано сучасну модель аграрної політики. Більше того, схильність до колгоспно-радгоспної системи та командних методів управління міністра-соціаліста суттєво погіршили ситуацію в АПК. Лише один показовий приклад. Державними дотаціями могли скористатися лише 5-7% сільгоспвиробників. Решта – кинуті напризволяще.

І все ж найбільшою несподіванкою для нас після помаранчевої революції стала не економічна політика уряду чи важка ситуація на селі, а практично повна відсутність принципово інших підходів щодо національного відродження.

Обіцянка щодо творення українського обличчя України залишається поки що поза державною політикою. Наприклад, за останній рік замість збільшення фінансування суттєво скорочені всі види бюджетних витрат на розвиток української мови, культури, відтворення історичної спадщини. Така ж сама ситуація і з проектом бюджету на 2006 рік, який наша фракція назвала відверто антиукраїнським. Ліберальний міністр-фінансист все українське в Україні фінансує за залишковим принципом. Навіть ініціативи президента щодо УПА та національного примирення, або ж тема геноциду проти українського народу, який здійснював комуністичний режим, не знайшли своєї підтримки в урядових планах та програмах. За цей рік новою владою не відкрито і не впорядковано жодного місця масової страти українців. А це ж мільйони наших співвітчизників! З іншого боку, силами нашої партії, і в першу чергу Василя Червонія, майже повністю відтворена в книгах пам’яті та величних меморіалах історія УПА на Волині. А де ж робота в цьому напрямку екс-віце-прем’єра з гуманітарних питань?

Шановні колеги! Саме в таких найпринциповіших для українства питаннях, як тема історичної спадщини, голодомору, УПА чи нашого місця у Європі, і повинна була проявитися українська державна політика народного Президента Ющенка - радикально відмінна від того, що було при попередніх президентах-комуністах Кравчуку та Кучмі. І найперше, що хотів побачити український патріот після помаранчевої революції, який виборов і вистраждав свого Президента Ющенка, – це не стільки матеріальні блага, як духовне відродження нації. Але саме цього і не відбулося. Чому? І чи в усьому винен лише Президент?

Перше. Усунення авторитарного режиму Кучми-Януковича і обрання Ющенка Президентом України стало можливим значною мірою завдяки формуванню широкої, ідеологічно неоднорідної коаліції політичних сил. Ця коаліція фактично включила в себе правоцентристів з національно-демократичної частини блоку «Наша Україна», лібералів з бізнесового оточення Ющенка, лівоцентристів Тимошенко та соціалістів.

Логіка важкої, спільно здобутої перемоги передбачала делегування представників політичних сил -переможців до складу нової влади. Відсутність попередніх домовленостей щодо квот представництва та принципів формування уряду новим Президентом призвела до непрозорого формування персонального складу нової влади на не публічних переговорах між лідерами коаліції та Віктором Ющенком.

Сформований у такий спосіб «коаліційний» уряд Юлії Тимошенко фактично виявився ліберально-соціалістичним з лівоцентристськи орієнтованим прем’єр-міністром на чолі, який був нездатний реалізувати правоцентристську програму Президента Ющенка.

Друге. Верховна Рада України також не має достатнього потенціалу для національно-демократичного поступу України. Комуно-олігархічна більшість парламенту, якою так вміло оперує центрист Литвин, не здатна забезпечити системними законами національне відродження, формування ринкової, соціально орієнтованої економіки, розвиток демократії, євроінтеграцію. Згадаймо, що в українському парламенті лише 108 українців натиснули кнопки “за” включення до порядку денного цієї сесії питання щодо УПА. Або ж пригадайте, як днями комуністи йшли у свій черговий «послєдній і рєшітєльний бой», блокуючи ухвалення СОТівських законів, які відкривають українському виробнику доступ до світових ринків. А це плюс 8 мільярдів дол. США щорічних доходів держбюджету. Отже, мусимо визнати, що без принципової зміни співвідношення сил у парламенті на користь національної демократії програма Президента Ющенка не отримає законодавчого забезпечення, тобто не буде виконана.

Третє і, можливо, головне. Як не парадоксально це виглядає, але в незалежній Україні, яка постала завдячуючи саме зусиллям національної демократії, правоцентристська партійна ідеологія не присутня у програмах провідних політичних сил, які підтримують Президента Ющенка. Наприклад, попри самоідентифікацію «Народного Союзу «Наша Україна» як «партії європейського типу», партійна програма не містить жодного визначення ідеології партії в рамках європейської політичної системи.

«Наша ідеологія – любити Україну, жити разом». Це розпливчасте гасло «НСНУ» приховує ідеологічну чіткість, яка притаманна європейським народним партіям. Водночас аналіз конкретних положень програми і проголошених принципів дозволяє зробити висновок, що в сучасній партійно-політичній системі «НСНУ» за своєю ідеологією є ліберальною партією. Особливо чітко це виявляється в національному питанні, де Народний Союз, розглядаючи Україну як багатонаціональну державу (правда, забуваючи, що 80% - це українці), проголошує позанаціональну ліберальну політику щодо всіх народів і культур.

Зовнішня стратегія в баченні «НСНУ» також принципово відрізняється від нашої партійної позиції. Це така ж невизначеність і багатовекторність, яку проводила попередня влада.

«Україна побудує конструктивні взаємини з об’єднаною Європою, Росією, США та іншими державами». Саме так декларує програма «НСНУ».

Партійна програма «Батьківщини» - іншого партнера коаліції «Сила народу», скоріше, базується на ідеології «соціального реформаторства», в основу якої покладені принципи «соціальної солідарності, соціального партнерства і соціальних компромісів», а не чітко окреслені національні пріоритети. Цим УНП принципово відрізняється від програми «Батьківщини». У зовнішній політиці «Батьківщина» також уникає чіткості щодо євроатлантичної інтеграції.

Програма соцпартії не потребує коментарів на нашому форумі, тому я не буду на цьому зупинятися.

Висновок цього побіжного аналізу партійних програм однозначний. Політику національного відродження та євроінтеграції Президенту Ющенку може забезпечити лише Українська Народна Партія. Але якщо чітка національна ідеологія УНП буде поглинута на виборах 2006 року ліберальними чи соціал-демократичними коаліціями, політика Президента Ющенка нічим особливим не відрізнятиметься від його попередників. Саме тому Українська Народна Партія на вибори мусить йди лише в блоці національно-демократичних сил. Саме в цьому наша історична місія, і в цьому наша історична відповідальність.

Я впевнений і у правильності нашого вибору, і в нашій перемозі. Бо за нами сотні тисяч тих, хто віддав своє життя за українську Україну. Бо з нами Бог, який оберігає Україну!

Слава Україні!

* * * Як зазначалося вище, з’їзд прийняв рішення про утворення виборчого блоку національно-демократичних сил разом з Партією вільних селян і підприємців України (І.Плющ), політичною партією «Україна Соборна» та Республіканською Християнською партією (М.Поровський).

У заяві, ухваленій під час роботи з’їзду, відмічено, що УНП формує виборчий блок національно-демократичних сил, відкритий для інших партій правоцентристського спрямування. УНП також наголосила на підтримці Президента Віктора Ющенка, вважаючи його виборчу програму «базою для зміцнення української державності, будівництва демократичної справедливої, європейської України, а самого Президента - символом перемоги Майдану».

«Українська народна партія, програма якої базується на пріоритетності національних інтересів, у тому числі на збереженні і розвитку української культури та мови, є опорою існування Української держави», - говориться у документі. “Заявляючи про готовність до об’єднання з іншими національно-демократичними патріотичними силами, ми маємо пам’ятати, що об’єднують ідеї і програми, а не особистості. Українська народна партія підкреслює нагальну вимогу часу - йти на вибори потужною політичною силою, яка понад усе ставить суверенність демократичної і правової Української держави, національні цінності, прагнення українського народу до гідного утвердження в нинішньому світі», - зазначається у заяві.

ПАМ’ЯТЬ

Корчани старшого віку пам’ятають ті трагічні події, які відбувалися у 1932-33 роках. Саме сюди з «комуністичного раю» тікали до буржуазної Польщі тисячі біженців, щоб врятуватися від голодної смерті.

Незважаючи на брехню та замовчування факту голодомору, в 1993 році паростки правди проросли. За ініціативою активістів РУХу в м.Корець був встановлений Символічний Хрест з написом «Голодомор 1932-33 років».

Тут щорічно в кінці листопада відбувалися панахиди із вшанування пам’яті жертв голодоморів. У суботу, 26 листопада, до Символічного Хреста на панахиду зібралися жителі як м.Корець, так і навколишніх сіл. Заупокійну панахиду відслужив настоятель Свято-Воскресенського храму КП отець Андрій. Сюди прийшли також і просвітери інших релігійних конфесій.

Але, на жаль, священики Московського патріархату участі в панахиді не брали. Москва не дала благословення на участь у спільній молитві за невинно убієнних та голодом замучених. Після поминальної панахиди відбувся мітинг-реквієм, у якому взяли участь перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олег Ковальчук, голова Корецької райдержадміністрації Володимир Мельник, перший заступник голови Корецької райдержадміністрації Людмила Дулевич, голова районної ради Ганна Беркута, Федір Курмаш, який брав активну участь при встановленні Символічного Хреста, місцева поетеса Марія Денисюк, свідки трагічних років голодомору Віра Жовтко та Антон Пишний.

За чверть століття українська нація пережила три голодомори.

Згідно з експертними оцінками всього в Україні протягом 1932-33 років було з’їдено понад дві тисячі живих людей, а знищено голодомором близько 9 мільйонів осіб.

Злочин проти власного народу робив комуно-сталінський режим, а тому Корецька районна організація Української Народної Партії на обласній конференції ініціювала звернення до Президента України щодо проведення всеукраїнського референдуму з питань заборони діяльності комуністичної партії як такої, що несе відповідальність за знищення понад 20 мільйонів громадян України, за геноцид проти власного народу.

Ця ініціатива була одноголосно підтримана делегатами обласної конференції.

В. КРАВЧУК,

заступник голови Корецької РО УНП

Політичні лідери про визнання УПА:

Юрій Костенко

Вояки УПА боролися за незалежну Українську державу. Українська влада повинна надати усім їм статус учасників національно-визвольних змагань.

Юлія Тимошенко

Реабілітуючи УПА, потрібно розбиратися індивідуально з кожним ветераном.

Володимир Литвин

Суспільство не готове до примирення. Тому це питання ще не на часі.

Голосування у Верховній Раді 6 вересня про включення до порядку денного питання про визнання вояків УПА воюючою стороною та реабілітації репресованих дало лише 110 голосів.

Ось як голосували фракції з даного питання:

Українська Народна Партія - 23 (з 25),

«Наша Україна» - 70 (з 79),

Блок Тимошенко - 8 (з 39),

Позафракційні - 4 (з 38),

Регіони України - 2 (з 51),

Єдина Україна - 2 (з 20),

Народна партія (Литвина) - 1 (з 46), комуністи, соціалісти, СДПУ(о), «Демократична Україна», Партія промисловців і підприємців, «Демініціативи» - нулі.

Юрій ШИРКО передав від УНП бібліотеці Миколаївського державного університету книги та аналітичні матеріали

щодо вступу України в СОТ

У Миколаївському державному університеті ім..В.Сухомлинського відбулася прес-конференція народного депутата України, представника фракції Української Народної Партії у парламенті Юрія Ширка щодо проблеми будівництва Ташлицької ГАЕС та створення Національного природного парку «Гранітно-степове Побужжя».

Після прес-конференції Юрій Ширко передав від Української Народної Партії бібліотеці державного університету книги та аналітичні матеріали щодо вступу України до Світової Організації Торгівлі, соціального захисту громадян, дотримання прав людини.

Учасники прес-конференції вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій.

Юрій КОСТЕНКО переконаний, що проведення виборів до Верховної Ради та до місцевих органів влади

в один термін відповідає конституційним вимогам

«Проведення виборів до Верховної Ради та до місцевих органів влади в один термін відповідає конституційним вимогам, а сьогоднішнє голосування в парламенті – це послідовність, якою керується Верховна Рада у прийнятті тих чи інших рішень», - наголосив лідер Української Народної Партії Юрій Костенко, коментуючи прийняття внесеного спікером Володимиром Литвином проекту постанови (№ 8447) про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2006 році. Разом з тим Юрій Костенко наголосив на необхідності розведення в часі виборів до парламенту та місцевих органів влади. За його словами, це треба робити впродовж наступної каденції Верховної Ради, «готуючи відповідну законодавчу основу, коли ми відпрацюємо принципово інший спосіб формування влади - на основі формування партійних програм, а не грошових лантухів».

«Думаю, проведення виборчої кампанії на основі змагання між партіями – це елемент, який ми маємо опрацювати на цих виборах і який дасть можливість зробити другий крок – розвести в часі вибори до ВР і до місцевих органів влади. Партійна виборча система на цих виборах може спрацювати лише тоді, коли команди будуть сформовані на всіх рівнях влади. Це реально покаже виборцям, чи є такі партії, чи це лише виборчі проекти», - зауважив лідер УНП.

Валерій АСАДЧЕВ наголошує на необхідності запровадження інструментарію прямої дотації сільського господарства

«Українська Народна Партія голосувала за подолання президентського вето по законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств». Ми робили це з огляду на прагнення країни в СОТ, на те, що українські кордони відкриваються для дешевого імпорту, і сільське господарство конче потребує державної підтримки», - заявив народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань бюджету, уповноважений представник фракції Української Народної Партії Валерій Асадчев.

«Сьогодні через ПДВ ми забираємо в аграріїв близько 3 млрд. грн.», - говорить Валерій Асадчев. «Разом з цим, у проекті бюджету 2006 сума, передбачена аграріям, знижена порівняно з минулим роком», - повідомляє він і висловлює здивування з цього приводу: «Це унікальна політика, яка не має пояснень».

З огляду на це та з урахуванням більшої відкритості українських кордонів, депутат говорить про необхідність «запровадити інструментарій прямої дотації сільського господарства, як це робиться в усіх державах - членах СОТ». Саме можливість прямих дотацій на підтримку рослинництва, тваринництва і виготовлення сільськогосподарської техніки розглядається зараз на засіданні бюджетного комітету.

Українська Народна Партія: Бюджет 2006 року має на меті завдати нищівного удару по сільськогосподарській галузі

Стурбованість економічною політикою, яка реалізується через бюджет країни, висловила Українська Народна Партія.

Як говориться в заяві, оприлюдненій з трибуни Верховної Ради заступником голови комітету ВР з питань бюджету, уповноваженим представником фракції УНП Валерієм Асадчевим, «УНП завжди відстоювала і буде відстоювати інтереси вітчизняного виробника, розвиток власного виробництва та внутрішнього ринку. Саме тому ми позитивно сприйняли і підтримали політику Президента України щодо вступу України до СОТ, ... але Уряд, відкривши кордони для імпорту, не тільки не збирається захищати вітчизняного виробника, а відверто декларує його знищення. Особливо це простежується на прикладі агропромислового комплексу, підтримка реального сектора виробництва, в якому знизилася в порівняні з періодом, коли ми ще мали закриті від імпорту кордони. І якщо бюджет 2005 року створив серйозні проблеми для промислового виробництва, малого і середнього бізнесу, то бюджет 2006 року має на меті завдати нищівного удару по сільськогосподарській галузі.

Українська Народна Партія стурбована нарощуванням дефіциту бюджету, а отже, продовженням політики проїдання власних активів. «Криворіжсталь» уже проїли. Що наступне? Стратегією держави має бути ефективне вкладання коштів, отриманих від продажу державних активів, у розвиток найбільш ефективних і прибуткових секторів економіки, науки, запровадження новітніх технологій, тобто створення нових активів. Політика проїдання не є перспективною. Це політика одного року виживання. При цьому ми стверджуємо, що для скорочення дефіциту бюджету слід проводити системні реформи.

УНП також стурбована і антиукраїнською спрямованістю бюджету. Фактично скасовані програми розвитку української мови, історично-культурної спадщини. «Кримська світлиця» – єдина україномовна газета у Криму – забута. Забуто Тараса Шевченка з Каневом і Тарасовою церквою».