ПЕКУЧА КВАРТПЛАТА

Рішення про підвищення ціни на житло більш як удвічі назрівало давно й обумовлене причинами об’єктивними. Адже існуючі тарифи переглядалися востаннє два з половиною роки тому, а з тих пір багато води збігло – нині й пальне коштує дорожче, і рівень мінімальної зарплати інший… Отож відтепер рівнянам за квартиру доведеться платити у 2 - 3 рази більше: у будинку з ліфтом - 94 копійки, а в будинку без ліфта – 76 копійок за квадратний метр щомісяця.

Звістку про те, що тарифи на квартплату в Рівному зросли, мешканці обласного центру зустріли без ентузіазму. Інакше й не могло бути, адже якість послуг, за які нараховуються квартплата, дорівнює майже нулю. Щоправда, мотивація підвищення цін, яку викладав на засіданні Рівненського міськвиконкому начальник управління житлово-комунального господарства Юрій Собчук, виглядала аргументовано: за час, що минув, зросли ціни не лише на пальне та матеріали, а й на послуги підрядних організацій, які забезпечують експлуатацію ліфтів, інженерних мереж, вивезення сміття тощо. Окрім того, до 332 гривень зросла мінімальна зарплата працівників ЖКП, яку також закладено в житлові тарифи.

Проте логічність мотивації збільшення цін суттєво «підмочується» міркуваннями мешканців Рівного, які ставлять обгрунтовані питання. Як, скажімо, бути мешканцям обласного центру, коли вони приватизували житло, а працівники ЖКП відмовляють їм у безкоштовному проведенні будь-яких робіт, у той же час вимагаючи квартплату? Адже, за логікою, у такому випадку мешканець багатоповерхового будинку повинен сплачувати лише за освітлення під’їзду, послуги ліфта та вивезення сміття. З нього ж вимагають «по повній програмі» - за неіснуючі послуги.

Не секрет, що, по-перше, всі матеріали для ремонту під’їздів (побілка, фарбування тощо) господарі житла змушені купувати на свої гроші, так само власним коштом доводиться їм вкручувати електричні лампочки, а якщо закортіло убезпечити під’їзди від проникнення сторонніх і встановити броньовані двері, для цього знову ж таки поквартирно збирають живі кошти.

Є й інша проблема – ліфти. У тарифах чомусь плату за ліфт беруть від площі житла, хоча варто було б від кількості осіб, що мешкають у квартирі. Проте, це питання більше на адресу Кабміну – такий стан справ регулюється його постановою.

І ще мало хто сподівається на поліпшення послуг, які оплачуються з квартплати. І, напевне, недаремно. Адже ЖКП нині перетворилися на «гальмівний механізм» надання таких послуг. Пояснення звичне – нестача коштів. Але проблема в тому, що нині в ЖКП «надбудова» (бухгалтери, секретарки) мало не більша за кількість двірників, що працюють безпосередньо на вулицях. І всі начебто при ділі: щось там рахують, виконують якісь доручення… На тлі, коли безпосередні «санітари міста» зарплату отримують порціями, не в повному обсязі, подібна «жекапівська» структура виглядає, щиро кажучи, малозрозумілою. Звідси й прохолодне ставлення до своїх обов’язків «державних» сантехників, слюсарів, електриків, тих же двірників тощо.

Як розв’яжеться пекуче питання квартплати, нині прогнозувати важко – певна частина рівнян, імовірно, просто перестане її сплачувати, мотивуючи це занадто високими житлово-комунальними витратами і відсутністю результату робіт, безпосередньо виконаних ЖКП; інша зажадає за сплату зрослих тарифів якісного виконання комунальниками задекларованих послуг. Але очевидно одне – згоду на підняття квартплати нині можна вважати авансом у справі реформування комунальної сфери, а на черзі – реорганізації самих ЖКП до рівня, коли підприємства стануть реально діючими організаціями, а не «насосами» для викачування коштів з сімейних бюджетів.

 Олег ТУМАНОВСЬКИЙ,

депутат Рівненської міської ради.

 СПРАВИ БУДЕННІ

Щодень рівняни здійснюють покупки в магазинах та ринках, користуються різноманітними послугами. Хтось купує автомобіль, житло чи меблі, комусь доводиться задовольнятися молоком і хлібом. Інший зайшов підстригти відросле волосся, навідав ресторан чи на хвильку зазирнув до кафе випити філіжанку кави… Проте може трапитися так, що у придбаного взуття вже наступного дня може відвалитися підошва, консерви виявляться зіпсованими або комунальники залишать потопати в побутових відходах, за вивезення яких щомісяця сплачується певна сума. У таких випадках більшість потерпілих, як правило, звертається до управління у справах захисту прав споживачів.

Новий начальник управління, депутат Рівнеради Євгенія Мосіюк, яка прийшла на посаду після перемоги помаранчевої революції, намагається вникати в усі деталі, пов’язані зі скаргами споживачів. Адже й тут існує проблема: зарплата працівників управління невисока, а підприємці, прагнучи уникнути штрафу, здатні на вельми спокусливі пропозиції. Отож, до кожної справи новий керівник ставиться дуже вимогливо. Головне, на її думку, не відбити у підприємця бажання займатися бізнесом, тож до суми накладених штрафних санкцій ставиться виважено. Хоча й дивується попередньому керівництву: воно чомусь воліло обмежуватися штрафами розміром у неоподатковуваний мінімум і, можливо, у цей спосіб більше піклувалося про власні кишені, аніж про захист споживачів і бюджет держави.

Нині управління оперує іншими цифрами. Скажімо, протягом десяти місяців поточного року від споживачів надійшло 1334 скарги щодо неякісних товарів та послуг, 90 відсотків цих звернень вирішено на користь скаржників, яким відшкодовано збитки на суму понад 220 тис. гривень. Майже половина всіх скарг стосується надання відповідними організаціями житлово-комунальних, побутових послуг, пасажирських перевезень. Третина – щодо неякісного взуття, одягу, побутової техніки. Також мало не на кожному з перевірених фахівцями управління 93 маршрутів виявлено порушення правил перевезення пасажирів. А планові перевірки дозволяють виявити недобросовісних підприємців. З такими спілкуються, як правило, уже в управлінні. Свідком однієї з подібних розмов став і автор цих рядків.

Підприємець, який працює вже 12 років, побудував у місті Сарни магазин будматеріалів. Та ось біда – на час перевірки в нього не виявилося сертифікату якості на товар. А закон у таких випадках ставить жорстку вимогу – на магазин накладається штрафна санкція, яка обраховується певним відсотком вартості несертифікованого товару, а на власника накладається адміністративний штраф. У цьому випадку за несертифікований товар підприємцю довелося сплатити майже 600 гривень. А ось із персональним штрафом захисникам споживачів довелося помізкувати. Накладаючи його, врахували і те, що приміщення магазину підприємець побудував власним коштом, і що надав робочі місця шести продавцям, за яких справно сплачує усі необхідні відрахування до бюджету, і що порушення таке виявили вперше… А, наклавши штраф, по-доброму порадили уважніше ставитися до вимог законодавства і вимагати від постачальників надання сертифікатів якості. Це, як з’ясувалося, чи не наймасовіше нині порушення, яке, тим не менше, відчутно б’є по споживачах. Адже придбаний товар може виявитися не лише неякісним, але й шкідливим для здоров’я людей, на захист інтересів яких орієнтовано роботу управління.

 О.Семенів

у тісній співпраці з підприємцями

Для того, щоб спростити одержання суб’єктами господарської діяльності документів дозвільного характеру, ще на початку серпня нинішнього року голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній підписав розпорядження щодо „єдиних дозвільних центрів”.

26 листопада за ініціативи головного управління МНС України в Рівненській області було проведено спільну нараду щодо участі МНС у роботі єдиних дозвільних центрів. За „круглим столом” розглядалися типові проблемні питання, які постають між підприємцями та контролюючими органами в процесі оформлення дозволів. Керівництво Рівненського міського управління ГУ МНС поділилося досвідом участі служби в роботі „Єдиного дозвільного офісу”(ЄДО) в місті Рівне. У своїй роботі працівники МНС ставлять за мету побудову відносин із суб’єктами підприємницької діяльності на партнерських засадах з урахуванням їхніх потреб та інтересів.

Окрім тісної співпраці з підприємцями краю, рятувальники плідно працюють і з працівниками інших галузей. Серед таких проектні організації. Адже наразі проблемним питанням залишається якість розробка проектно-кошторисної документації, і особливо дотримання вимог діючих будівельних норм. Через вказані порушення на об’єктах будівництва порушуються та не виконуються містобудівельні вимоги, що призводить до відтягування строків прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва тощо. З початку року органи державного пожежного нагляду провели 930 експертиз проектно-кошторисної документації, виявлено 7120 порушень вимог пожежної безпеки під час проектування. До адміністративної відповідальності притягнуто 18 працівників проектних організацій.

Але застосовуючи лише методи силового впливу, як правило, досягти хорошого результату досить важко. Працівники державного пожежного нагляду пішли іншим шляхом: 25 листопада провели спільний навчальний семінар з представниками проектних організацій Рівненської області. На семінарі до відома присутніх довели основні порушення вимог пожежної безпеки, які допускаються при проектуванні, вимоги та порядок проходження експертизи проектно-кошторисної документації, порядок занесення проектної документації до страхового фонду документації України та останні зміни в нормативних документах, котрі цікавили фахівців.

 Ірина Тарасюк,

старший інспектор центру пропаганди головного управління МНС України в Рівненській області.

 Погода і врожай

Нинішній сільськогосподарський рік виявився для сільгоспвиробників не з кращих. Про це свідчать і результати їх роботи: валове виробництво зерна склало 581,8 тисячі тонн при середній врожайності 21,9 центнера з гектара. Цей показник нижчий від минулорічного. Цукрових буряків зібрано на рівні минулого року – 572 тисячі тонн. Усе ж їх урожайність також виявилася нижчою.

Як повідомив керівник відділу рослинництва головного управління сільського господарства ОДА Петро Гаврилюк, на урожайність усіх сільськогосподарських культур вплинули, передусім, погодні умови: надто холодний травень, потім - короткострокова засуха, дощові жнива тощо.

А що з цього приводу кажуть синоптики? Ситуацію коментує начальник Рівненського обласного центру гідрометеорології Олег Колодич.

- Пане Олег, як загалом можна змалювати метеорологічні умови сільськогосподарського року, що минає?

- Сьогодні ми живемо в період становлення природних умов. Цим, значною мірою, можна пояснити те, що вже кілька років поспіль ми практично не бачимо ні осені, ні весни – зима плавно перетікає у літо і навпаки. Така ситуація, швидше за все, триватиме ще найближчих п’ять років.

Через весняні паводки цьогоріч було відчутно затримано посівну кампанію, у липні та серпні сильні зливи та тривалі дощі спричинили труднощі зі збиранням врожаю. Це, окрім усього іншого, позначилося і на його якості. Найцікавіше, що за середніми показниками рік все-таки видався дуже сухим, більш того, одним з найбільш посушливих за повоєнний період. Особливо яскраво це виявилося на початку осені, коли ущільнена посухою земля створила найнесприятливіші умови для нормального збору врожаю і проведення сівби на наступний рік.

- А які погодні умови є найменш сприятливими для сільського господарства?

- Найгірші умови – це постійні перепади температури. Погано, наприклад, коли навесні грунт погано зволожується. У цей період посіви потребують найбільше води. З іншого боку – заморозки та снігопокрив також не сприяють нормальній вегетації рослин. Найкраще, коли і вологи, і сонця є вдосталь. Але так, зазвичай, буває дуже рідко.

- А як цього року склалося із середніми температурою та опадами?

- По відношенню до норми найбільшу аномалію температури було зафіксовано в січні. Вона на 4 гр. перевищувала норму. Решту місяців особливих відхилень від норми не фіксувалося. Найхолоднішим виявився лютий із середньомісячною температурою 5 гр. морозу, найтеплішим – липень (20 гр.). У цілому, за теплий період року (квітень-жовтень) середні температурні показники трималися на рівні 13 градусів. У холодну пору (листопад-березень) вони становили 0-1 градус. В обох випадках температура виявилася вищою від загальної норми.

Щодо кількості опадів, то за холодний період їх випало на 10-55% більше від норми. Теплої пори вологи навпаки виявилося недостатньо. У північних та південних районах області для досягнення норми не вистачало 10-15 %.

- А якими будуть ваші прогнози погоди на найближчий час?

- Можу сказати, що сльота на дорогах і опади у вигляді дощу протримаються десь до 20 грудня. Далі очікується значне пониження температури. Цілком вірогідно, що на новорічні свята ми нарешті дочекаємося снігу.

Розмову вів Максим КОЛОМИС .