ДО ПЕРЕМОГИ БЕЗ ЗЛОДІЇВ ТА ПЕРЕВЕРТНІВ

 Українська Народна Партія на другому етапі VII позачергового з’їзду, який відбувся 11 грудня, затвердила партійний виборчий список на вибори 2006 року. Коментуючи список, Юрій КОСТЕНКО зазначив: «У цьому списку немає жодної заплямованої людини – за це я відповідаю партійною честю і партійною головою». Він назвав його «українським списком, патріотичним списком, списком професіоналів».

Символічно, що з’їзд пройшов у Палаці культури КПІ – у тому ж залі, де 17 років тому лідери нинішнього списку УНП Юрій Костенко, Іван Драч, Іван Заєць, Василь Червоній та інші засновували Народний РУХ і відродили процес здобуття Україною незалежності. Нині перед патріотичною громадськістю стоять не менш важливі цілі: привести до влади в Україні українців, створити потужного національного виробника, утвердити авторитет держави на міжнародній арені та вивести її з-під впливу Росії.

Делегатів з’їзду привітав лідер Білоруської партії Свободи Сергій Висоцький. Він заявив, що білоруська опозиція на виборах в Україні підтримує саме Українську Народну Партію. Вітання УНП передав також лідер Партії Право та Справедливість, що перемогла на нещодавніх виборах у Польщі, Ярослав Качинські. Отже, як у Польщі, так і в Білорусі партії правого спрямування визнали своїм найближчим партнером в Україні УНП.

Затвердженню списку передували гострі дискусії, які Юрій Костенко вважає ознакою «перемоги демократії в партії, адже якщо в партії існує лише одна думка – це означає відсутність внутріпартійної демократії», - зазначив він. Демократичною була і система формування списку згідно з виробленими критеріями. Відповідно до них у списку «почергово йдуть представники регіональних партійних організацій і публічні політики». Саме виходячи з цих критеріїв, підкреслив Юрій Костенко, «деякі публічні політики не потрапили у верхню частину виборчого списку».

Відповідаючи на запитання журналістів про те, наскільки кардинально зміниться список під час міжпартійного з’їзду учасників Українського Народного Блоку КОСТЕНКА і ПЛЮЩА, Юрій Костенко відповів, що «суттєвих і принципових змін не буде», адже «є домовленості, підписані в Угоді». «Єдина принципова вимога, щоб кандидати відповідали тим вимогам, про які ведуть дискусії представники УНП». Він також повідомив, що друге місце у списку блоку посідатиме Іван ПЛЮЩ.

Отже, перша двадцятка списку УНП виглядає таким чином:

1. Юрій КОСТЕНКО – голова УНП;

2. Олександр СЛОБОДЯН – заступник голови УНП, президент ЗАТ «Оболонь» (на громадських засадах);

3. Іван ЗАЄЦЬ – перший заступник голови УНП, народний депутат України;

4. Ганна СКРИПНИК – директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, член-кореспондент НАН України. Голова Конгресу української інтелігенції;

5. Олександр КЛИМЕНКО – заступник голови Донецької обласної адміністрації;

6. Юрій МЕЛЬНИК – віце-прем’єр-міністр з питань АПК;

7. Василь ЧЕРВОНІЙ – голова Рівненської обласної державної адміністрації;

8. Борис ЗАГРЕВА – народний депутат України, голова Волинської обласної організації УНП;

9. Євген ЖОВТЯК – голова Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної організації УНП;

10. Валерій АСАДЧЕВ – народний депутат України, голова Київської міської організації УНП;

11. Ярослав ДЖОДЖИК – народний депутат України, голова Тернопільської обласної організації УНП;

12. Олекса ГУДИМА – народний депутат України, заступник голови УНП, голова Львівської обласної організації УНП;

13. Юрій Ширко – народний депутат України, голова Рівненської міської організації УНП;

14. Василь БАРТКІВ – народний депутат України, голова Сумської обласної організації УНП;

15. Степан ХМАРА – народний депутат України;

16. Іван ДРАЧ – народний депутат України;

17. Павло МОВЧАН – народний депутат України, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта»;

18. Антон БУТЕЙКО – заступник голови УНП, перший заступник міністра закордонних справ;

19. Юрій СПІЖЕНКО – голова Житомирської обласної організації УНП;

20. Георгій МАНЧУЛЕНКО – народний депутат України, голова Чернівецької обласної організації УНП;

Загалом у списку – 252 кандидати. За список проголосували 609 делегатів, присутніх на з‘їзді.

Рівнян у списку вісім. Разом з Василем Червонієм та Юрієм Ширком, які йдуть під 7 та 13 номерами відповідно, високі шанси потрапити до Верховної Ради має також Сергій Олексіюк (33 номер). Далі йдуть: перший заступник голови РОДА Олег Ковальчук (69), колишній міський голова Кузнецовська, а тепер заступник голови РОДА Степан Жданюк (85), голова Здолбунівської районної державної адміністрації Світлана Ніколіна (101), керівник прес-служби Рівненської міської організації УНП, журналіст Ігор Гошовський (117) та голова Рівненської районної державної адміністрації Петро Поліщук (128).

У п’ятницю, 16 грудня, відбудеться міжпартійний з’їзд Українського Народного Блоку Костенка-Плюща.

Ігор Максимів.

P.S. Начальник відділу зв’язків з громадськими організаціями та ЗМІ РОДА Світлана Сирота з метою запобігання різноманітним політичним спекуляціям повідомила, що цей список є лише пропозицією УНП до міжпартійного списку Блоку Костенка-Плюща. Остаточний передвиборчий список затверджується лише ЦВК, і тільки після цього його можна певним чином коментувати. Вона також офіційно повідомила, що голова РОДА Василь Червоній, у будь-якому випадку, діятиме виключно в межах чинного українського законодавства.

Юрій ШИРКО: Фінансування чорнобильських програм зростає, але недостатньо

Саміт Україна-ЄС змусив українських керівників згадати й про подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що їх досі відчувають мільйони українців. Про це, і не тільки, ведуча радіо «Ера» Оксана Ващенко розмовляла з заступником голови парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, головою Рівненської міської організації УНП Юрієм Ширком.

 - Пане Юрію, на що може сподіватися українська сторона за підсумками саміту Україна-ЄС?

- Українська сторона може, хоче і повинна сподіватися на те, що її оцінять як країну, яка може мати статус країни з ринковою економікою. А як представник комітету, який опікується подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи і проблемою самої ЧАЕС, скажу, що буде знайдено порозуміння та необхідні кошти для того, щоб розпочати і згодом успішно завершити будівництво об’єкта «Укриття».

 - Ці зобов’язання виконуються європейською спільнотою?

- Україна основну частину своїх зобов’язань виконала, вона закрила Чорнобильську АЕС. Країни-донори також виконали частину своїх зобов’язань - вони згодилися виділити значну частку коштів для того, щоб будувати об’єкт «Укриття». Як на мене, то сьогодні потрібно лише погодити певні технічні деталі, але вони є досить важливими. Передусім слід визначитися з кінцевою вартістю об’єкта, з процедурами тендерів чи з іншим способом визначення тих, хто будуватиме цей об’єкт.

 - А чому все так повільно рухається?

- З нашого боку потрібно виявляти більшу активність. Причина полягає в тому, що ми маємо зміни у виконавчій владі, яка відповідає за здійснення цього проекту. Маю на увазі Міністерство з питань надзвичайних ситуації: за короткий період там відбулися кадрові зміни і міністрів, і заступників міністрів, які повинні цим займатися.

 - Урядовці справді змінюються досить часто, але чому українські лобісти не працюють на належному рівні з європейськими структурами?

- Причина тут є дещо глибшою. Це нерозуміння більшістю населення екологічних проблем. На жаль, у нас немає європейського розуміння екологічної ситуації. А отже, немає й необхідного тиску чи підштовхування з боку населення України.

 - Скільки об’єкт «Укриття» може перебувати в такому підвішеному стані, як нині?

- За оцінками фахівців, це може тривати й 10 років. 100-відсоткових гарантій ніхто не дає, але більшість спеціалістів, з висновками яких я ознайомився, говорять саме про цей період. Хоча це не означає, що ми можемо почуватися спокійно. Як на мене, будівництво об’єкта «Укриття» є лише першим кроком у виконанні поставлених раніше завдань. Бо з плином часу забулося те, що першочерговим завданням було спорудження купола для подальшого надійного перезахоронення небезпечних речовин, що залишилися під уламками реактора.

- Коли буде і чи буде взагалі вирішено питання про створення замкнутого циклу з виробництва в Україні ядерного палива? Адже для цього у нас є все, окрім бажання певних політичних сил, які лобіюють роботу через Росію...

- Над цим потрібно працювати. Я згоден з вами, що це дуже велика проблема. Частково і я працюю над урегулюванням цього питання як депутат - щоб забезпечити захоронення відпрацьованого ядерного палива в Україні.

Ми зараз відправляємо відпрацьоване ядерне паливо до Росії, але лише на певний час. Там його піддають переробці, вилучають деякі елементи, а потім повертають нам. Бо в Україні поки не створено ні фондів, де б збиралися кошти на створення певних сховищ, ні достатньої нормативної бази. Було б дуже добре, якби ми розв’язали цю проблему, щоб Україна мала замкнутий ядерний цикл. Для цього треба, щоб у парламенті було більше однодумців.

- Чорнобильські програми в бюджеті на 2006 рік знову будуть урізані?

- Я б не сказав. Вони розвиваються. Скажімо, суттєво збільшено фінансування на пенсійне забезпечення - десь плюс 70 млн., - на житло для чорнобильців (плюс 14 млн.), на медико-санітарне обслуговування (плюс 25 млн.). Коли я кажу слово плюс, це величина збільшення від першого варіанту урядового проекту після першого читання. Після того, як ми розглянули урядові пропозиції в парламентському комітеті й подали свої, Кабмін погодився на збільшення. Але цього недостатньо.

 - А остаточний варіант бюджету ви, мабуть, ухвалюватимете в Новорічну ніч...

- Мабуть.

 - Чи визнаєте, що нині в парламенті немає стійкої більшості?

- Визнаю. Вона є ситуативною, а твердої підтримки проурядових і президентських законопроектів немає. Інколи голосують «за», інколи «проти» - навіть без аргументації. Це означає, що, на жаль, немає стійкої більшості у Верховній Раді.

 - А ви не виключаєте такої можливості, що з новим складом парламенту, зважаючи на ті політичні сили, які лідирують у соцопитуваннях, буде ще гірша ситуація, ніж є нині, з парламентською більшістю?

- Як кажуть у народі, на все воля Божа. І може бути все. Але я, спираючись на попередній аналіз, думаю, що чим далі ми рухаємося вперед, тим прогресивніші дії робимо. Тому наступний парламент, сподіваюся, буде більш прогресивним, ніж нинішній.

Фракція УНП ініціювала проведення громадських слухань у зв’язку з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги

Низку заяв та депутатських запитів зробила фракція Української Народної Партії в Рівнераді на минулому тижні. Зокрема, у зв’язку із затвердженням виконкомом нових тарифів на житлово-комунальні послуги фракцією було ініційовано проведення громадських слухань з метою поліпшення якості житлово-комунальних послуг та негайного реагування влади на недоліки в роботі ЖКП.

Інший запит стосувався порушень у забудові міста. На цей час на перехресті вул. Сагайдачного і Шевченка підприємцями з порушеннями норм архітектури здійснюється самовільне будівництво об’єкта, який створює напружену ситуацію на зупинці тролейбусів та мікроавтобусів, а також блокує шляхи евакуації з бомбосховища. Фракція вимагає вивчити цю проблему і притягнути порушників до відповідальності.

Депутати з УНП також звернулися до начальника МВ УМВС у Рівненській області п.Гасана з проханням повідомити про кількість правопорушень та притягнень до адміністративної та кримінальної відповідальності мешканців Рівного у зв’язку з діяльністю нічних закладів розважального типу (нічних клубів), а також повідомити інформацію про динаміку зростання (зменшення) правопорушень, пов’язаних з діяльністю вищезазначених закладів.

 Ігор Гошовський

УНП на Прикарпатті у трійці лідерів

Згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного на Івано-Франківщині, до трійки лідерів виборчих перегонів входить УНП. За Блок Костенка і Плюща готові віддати свої голоси майже 12% прикарпатців.

Партійним діячам, на думку експертів, варто також звернути особливу увагу на відсоток респондентів, які зазначили, що готові віддати голос за партію через те, що вона виступає проти влади. Це свідчить, що після президентських виборів населення Івано-Франківщини «перетворилося» з опозиційного у «провладне», чого фактично не було з часів незалежності України.

http://www.ngo.іf.ua