«Багатий» вибір

Попередній варіант бюлетеня

 Нелегко буде нашому виборцю 26 березня. Адже, як кажуть, «при всьому багатстві вибору...». За попередніми даними Центральної виборчої комісії, до виборчого бюлетеня на парламентських виборах 2006 року може бути внесено 51 політичну партію і виборчий блок. Про це повідомив голова ЦВК Ярослав Давидович. Він зазначив, що «це взагалі нонсенс», оскільки в попередніх парламентських виборах брали участь 30 і 33 суб’єкти виборчого процесу (у 1998 і 2002 роках відповідно — Ред. ). «Це багато, і сьогодні є багато проблемних питань, зокрема — з додатковим фінансуванням», — підкреслив голова ЦВК. За його словами, для проведення виборів з такою кількістю суб’єктів виборчого процесу необхідно 555 млн. грн. у той час як у проекті держбюджету передбачено лише 547. Тому, як заявив Я. Давидович, сьогодні представники ЦВК «оббивають пороги» Бюджетного комітету Верховної Ради, щоб збільшити фінансування парламентської виборчої кампанії.

Я. Давидович також повідомив, що за станом на ранок вівторка, до ЦВК здали документи для реєстрації кандидатів у депутати лише 6 політичних партій та блоків. З них ЦВК зареєстрував три виборчі списки. Списки, згідно із затвердженим ЦВК графіком, мають бути подані до 25 грудня. Центрвиборчком повинен розглянути їх протягом 7 днів. У зв’язку з цим голова Центрвиборчкому висловив побоювання, що переважна більшість партій подасть документи для реєстрації кандидатів в останні дні, відведені для цього законом.

Нагадаємо, що у 2006 році українці вперше обиратимуть парламент винятково на пропорційній основі, тобто за партійними списками. Прохідний бар’єр на цих виборах для партій та блоків становитиме 3% (на минулих виборах — 4%).

Пропонуємо читачам попередній варіант бюлетеня, складений за заявками партій та блоків, які є на сьогодні. Усього в цьому списку 19 блоків (з них 10 — «іменні»), які складаються з 60 політичних партій. Також 16 партій заявили на сьогодні про самостійну участь у виборчих перегонах.

Зокрема, такі партії та блоки на сьогодні заявили про свою участь у виборах до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування (друкується на основі офіційної інформації):

Блок «Влада народу» (Партія захисту пенсіонерів України, Всеукраїнська партія духовності і патріотизму),

Блок «Євген Марчук — Єдність» («Єдність», Партія Свободи, «Солідарність жінок України»),

Блок Бориса Олійника і Михайла Сироти (Трудова партія, партія «Інформаційна Україна», Партія здоров’я),

Блок «Наша Україна» (НСНУ, НРУ, КУН, ПППУ, ХДС, УРП «Собор»),

Блок Вітренко «Народна опозиція» (ПСПУ, партія «Російсько-український союз»),

Блок Кармазіна (Партія захисників Вітчизни, Партія миру й справедливості),

Опозиційний блок «Не так!» (СДПУ(о), ВО «Жінки за майбутнє», РПУ, ВО «Центр»),

Блок Лазаренка («Громада», СДПУ, СДС),

Блок Юлії Тимошенко («Батьківщина», УСДП),

Громадянський блок ПОРА-ПРП,

Народний блок Литвина (Народна партія, УСелДП, ВО «Справедливість»),

Блок народно-демократичних партій (НДП, Демократична партія, Християнсько-демократична партія і Християнсько-ліберальна партія),

Український Народний Блок Костенка-Плюща (УНП, Партія вільних селян і підприємців, «Україна Соборна),

Комуністична партія України,

Партія пенсіонерів України (Фелікс Петросян),

Партія регіонів,

Соціалістична партія України.

«День»,

№ 236, середа, 21 грудня 2005.

 ДЕ КОРОЛІВСЬКЕ ПОЛЮВАННЯ...

Ще від тих часів, коли верховною керівною владою в суспільстві володіла компартія, склалися традиції нового „соціалістичного” полювання для можновладців та їхньої свити. Починалося все, як правило, з телефонного дзвінка такого собі Петра Петровича до Миколи Федоровича:

- Ми тут, розумієш, перепрацювалися. Отож, чекай у неділю на полювання!

І Микола Федорович, лісовий керівник середнього рівня, „крутився”: викликав єгерів, щоб знайшли добре вгодованого вепра, оленя чи й лося, запасав коньячок для тих, хто рангом повище, й горілочку для простіших, готував працівників, які смажитимуть і пектимуть не лише впольоване - і чекав на начальство.

Саме ж полювання, як правило, відбувалося в три етапи – стрілянина, чаркування і знову стрілянина – по пляшках, шапках, а часом і по чоботях...

Уже і влада помінялася, і взялася наводити лад у державі, а колишньому керівництву й досі свербить. Як оце нещодавно екс-голові облдержадміністрації Сороці, якому схотілося пополювати в угіддях мисливського господарства „Поліське” села Великий Мидськ Костопільського району. Розповідають, коли мисливці мчали п’ятьма своїми джипами вулицями села, то переколошкали все тутешнє пташине й собаче товариство. Ще б пак! Подейкують, що серед гостей Сороки були не лише місцеві „гвинтики” його колишнього адмінапарату на кшталт колишнього голови Костопільської райдержадміністрації п.Кривка та колишнього начальника управління промисловості Рівненської облдержадміністрації п.Новака, а й активісти колишньої кучмівської команди з самого Києва. Отож, можна лише здогадуватися, як ця компанія „погуляла” – певно, цілком у дусі попереднього антинародного керівництва. Роз’їхалися аж після 22.00...

 О.СЕМЕНІВ

Рідна мова: проблеми і перспективи

21 грудня цього року в бібліотеці Рівненської «Просвіти» проведено «круглий стіл» на тему «Теорія і практика функціонування української мови як державної на Рівненщині. Проблеми і перспективи». Ініціаторами проведення заходу стали Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Рівненська обласна громада «Конгресу української інтелігенції, Рівненська обласна організація Союзу українок за сприяння управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації.

З вітальним словом до учасників «круглого столу» звернувся заступник голови облдержадміністрації Іван Турко.

Голова обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Федоришин відкрив засідання і побажав учасникам плідної роботи. Вів „круглий стіл” відповідальний секретар Рівненського ОО ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка Іван Кузьмюк. З цікавими доповідями і повідомленнями виступили доктор філології, професор Рівненського ДГУ Каленик Шульжук, доктор педагогічних наук, професор Рівненського ДГУ Іван Хом’як, викладач Рівненського ДГУ Олександр Антончук, кандидат педагогічних наук, доцент Рівненського ДГУ Оксана Кузьмич.

Заступник голови обласної «Просвіти» Олександр Волощук, голова обласної організації Спілки письменників України Лідія Рибенко, письменники Юрій Береза, Євген Шмогун з болем у серці говорили про мову, книговидавництво, про проблеми української мови в засобах масової інформації Рівненщини.

Голова Рівненської громади Конгресу української інтелігенції Іван Кур’янік та начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Іван Вєтров, член правління обласної «Просвіти», зупинилися на стані виконання рішення Рівненської облради № 195 від 22 березня 2002 р. та ролі вчителів як носіїв культури українського слова.

Про культуру мовлення та рідну мову і український патріотизм розповіли просвітянка і союзянка Тетяна Піяр та заслужена вчителька України Наталія Сосюк.

Окремі виступи учасників „круглого столу” будуть надруковані в газеті „Волинь”.

 Олена РАШКО.

Сулковський у погоні за іудиними срібняками

На минулій рівненській конференції Партії регіонів двічі зрадник Павло Сулковський висловлював упевненість у тому, що створена парламентом Тимчасова слідча комісія з розслідування порушень свободи совісті винесе вердикт на користь московської церкви. Та коли виявилося, що справа розвивається за невтішним для квасилівського комбайнотворця сценарієм, «регіонали» вирішили діяти перевіреним способом. Пригадуєте, як голова Тимчасової парламентської слідчої комісії з розслідування отруєння Ющенка Сівкович без відповідного на те рішення комісії із трибуни Верховної Ради виступив з заявою про те, що отруєння Ющенка – міф.

Тепер так само зробив і Сулковський. Провівши таємне засідання комісії без кворуму (присутніми були лише 5 з 15 членів комісії), він заявив про те, що Тимчасова слідча комісія з розслідування фактів порушення свободи совісті прийняла рішення і визнала дії голови Рівненської обласної державної адміністрації незаконними. Для того, щоб уся ця оборудка не виглядала особистою війною «регіоналів» з Червонієм, вирішили до «чорного списку» „ворогів” московської церкви додати ще й голову Тернопільської обласної держадміністрації Івана Стойка. Йому дісталося за сприяння в передачі храму в с.Рахманів Шумського району громаді віруючих УПЦ КП.

Відробляючи ласку Януковича та прохідне місце у списку Партії регіонів, Сулковський на трибуні впадав у істерику. Емоційному запалу його доповіді сприяло ще й підтакування комуніста Кухарчука, який втілює в життя принцип Леніна про те, що й домогосподарка може керувати країною.

Утім, усе виявилося марним. Верховна Рада запропоновану Сулковським постанову не підтримала. На цьому можна було б поставити жирну крапку, але головуючий на засіданні комуніст Адам Мартинюк наголосив на необхідності винесення рішення тимчасової комісії ще раз на наступному засіданні парламенту.

Запал москвофілів під час засідання намагалися остудити Юрій Ширко, Михайло Ратушний та Михайло Косів, чиї виступи подаємо за стенограмою.

Юрій Ширко:

- Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати! (Українська Народна Партія, член тимчасової комісії, звіт якої поставлений у порядок денний і має розглядатися). Я хотів би сказати про те, що на засіданні комісії були присутні лише 5 членів із 15, коли був поданий так званий звіт. Комісія працювала абсолютно упереджено. Мене як її члена двічі не попереджували про цю комісію, і я з певних причин один раз був присутній, бо я дізнався від інших осіб, що було засідання цієї комісії, а інший раз не був присутній. Тому я вважаю, що абсолютно не коректно розглядати постанову від комісії, яка підписана лише чотирма депутатами, членами цієї комісії із 15. Дякую.

Михайло Ратушний:

- Шановні колеги, я родом з Тернопільщини, знаю ситуацію в Рахманові Шумського району. Я вам скажу, ситуація там дуже проста. За аморальну поведінку, бабництво, п’янство священика Московського патріархату селяни вигнали із села. І читати 4 пункт про те, що там когось треба притягувати – це не зовсім правильно.

У мене питання до доповідача, яке вже звучало: чому ви своє особисте протистояння з Червонієм переводите в площину розпалювання міжрелігійної ворожнечі?

Друге питання. Чому ви не бачите спалених греко-католицьких церков у центрі Києва, ситуації з Київським Патріархатом на Східній Україні?

Михайло Косів:

- Шановні колеги, після цієї абсолютно психічно неврівноваженої думки я намагатимусь висловити лише, так би мовити, законодавчі норми. Отже, зміст пунктів 3 та 4 проекту постанови є неприйнятним, факти про нібито порушення Конституції, законів України головами Рівненської та Тернопільської адміністрацій Червонієм і Стойком, а також головою Сумської районної адміністрації, а тим більше, системні, можуть бути встановлені лише в судовому порядку.

Конфлікт є справді досить складним, а порушення законодавства мали місце з боку багатьох учасників конфлікту, але не лише державних службовців. Тому виділяти в цій постанові лише представників влади є неправомірним. Неприйнятним є і зміст пункту 7 проекту постанови, серед заходів, передбачених проектом, є пропозиція Генпрокуратури: посилити нагляд за дотриманням законодавства України щодо свободи совісті та діяльності релігійних громад. Пункт 6. Ця пропозиція не має обмеження в часі, а отже, продовження заходів фактично є спробою зробити тимчасову комісію постійною. Якщо ж у такій ситуації контроль за дотриманням цієї постанови буде здійснюватися оцим нашим головою, який доповідав постанову з цієї трибуни, можна тільки собі уявити, що буде робитися в окремих областях, у тому числі і в Рівненській області.

Отже, я пропоную: в такій ситуації, в такому контексті постанову приймати неможливо.

Вчора незаконний розгляд було продовжено знову...

P.S. Як стало відомо редакції, учора незаконний розгляд було продовжено знову, і палкому прихильнику московської Церкви Володимиру Литвину таки вдалося «протягнути» постанову, запропоновану зрадником Сулковським. Але вона, по-перше, ніяких юридичних підстав не має, а тому не має ніяких юридичних наслідків. Бо, як стверджує народний депутат України Микола Поровський, на засіданні Тимчасової комісії ніякого кворуму не було, а це лише вигадки самого Сулковського.

А по-друге, постанова є некоректною і на кадрові питання жодного впливу не має. Намагання сулковських зняти з посади українського патріота Василя Червонія матимуть точно такі самі наслідки, як і попередні спроби це зробити Матчука і його поплічників.

Коментар народного депутата України, голови Рівненської обласної організації Української Народної Партії Сергія Олексіюка:

- Протягом двох тижнів мусується постанова 85-78 за підписами відомих прихильників Росії і Московського патріархату Сулковського, Кухарчука, Сухого, Колоніарі, Прошкуратової. За активного потурання В.Литвина ця постанова незаконно ставилася на голосування більше 4 рази. За неї голосували соціалісти, фракція Литвина, комуністи, есдепеушники, регіонали і ще троє осіб із фракції «Батьківщина». Ось так соціалісти, які перебувають ніби в команді Президента, роблять свою чорну справу, підтримуючи двомовність та іноземну Церкву. І це незважаючи на те, що вчора на сесійному засіданні я зачитав ухвалу Господарського суду від 22 грудня про припинення справи московської громади церкви м.Острог проти Рівненської облдержадміністрації. Тобто конфлікту ніякого немає, він вигаданий Сулковським і такими ж, які він, задля задоволення власних амбіцій і прислужництва перед Москвою.

Ігор Максимів.

ТРИМАЙ РІВЕНЬ! 

 Цей суто професійний вислів, який найперше чують молоді актори, котрі приходять працювати в лялькові театри, напрочуд вдало характеризує принцип ставлення до професії актриси Рівненського обласного театру ляльок, заслуженої артистки України Алли Черухи. 30-річчя театру, з яким збігся ювілей творчої діяльності пані Алли, котра працює на сцені Рівненського лялькового з першого року його створення, стало приводом для  розмови з дуже цікавою, талановитою і щирою людиною.

-  Пані Алло, ще раз прийміть вітання з нагоди 30-річчя театру – адже це і Ваше особисте свято.

- Дійсно, я прийшла в Рівненський обласний театр ляльок через кілька місяців після його заснування. Свого приміщення театр тоді не мав, репетиції проводилися в напівпідвальному приміщенні. Але й досі із задоволенням згадую ентузіазм і творчу атмосферу того часу. І першу свою виставу, у якій мені довірили возити санчата.  І ще  з великою вдячністю і я, і всі, кому довелося працювати з першим головним режисером Андрієм Семененком, згадують цю чудову людину, професіонала, який щиро і щедро ділився своїми знаннями і вміннями.

- А як сталося, що Ви обрали саме театр ляльок?

- Якщо скажу, що свідомо, то, певно, не дуже погрішу проти істини. Хоча мріяла про драматичний театр, про велику сцену з усіма її принадами, але з причин об’єктивних розуміла, що мене там чекають ролі травесті, а їх не так багато. Тож коли мені запропонували театр ляльок, то майже не вагалася. А вже коли потрапила в чудовий колектив, який жив, наче одна родина, то і решта сумнівів відпали.

- І дійсно, коли спілкуєшся з акторами десь за лаштунками, відчувається якась дуже тепла атмосфера, з суто родинними жартами, приколами.

- А як інакше? Багато акторів знайшли тут не тільки роботу, а й долю – поодружувалися-покумилися, разом переживали всі радості та негаразди. Усі, хто працював у нашому театрі, згадують саме цю творчу та родинну атмосферу.

А скільки різних пригод було, коли їздили на гастролі і по колишньому Союзу, і по Рівненщині! Разом набували майстерності, брали участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях, де нас відзначали дипломами та нагородами.

- А як молоді актори вливаються в колектив?

-  Буває по-різному. Дехто пробує себе – і уходить, адже в театру ляльок своя специфіка: треба вміти дивитися на все очима дитини, кожен раз віддаватися на всі 100 відсотків, тому що діти зразу відчувають фальш, їх не обдуриш. І при цьому бути, у більшості випадків, за ширмою, коли всі аплодисменти дістаються ляльці... Та й зарплати – самі розумієте... От і лишаються тільки ті, хто відчув, що це його поклик. І ми залюбки вчимо їх тримати той рівень, за яким Рівненський ляльковий пізнають у багатьох містах та країнах. І разом з ними кожну свою нову роль переживаємо, ніби першу. Але все ж трохи прикро, що ставляться до нас як до молодшого брата драматичного театру, хоча у вітанні від імені Рівненського  академічного і прозвучали слова вдячності нам за те, що саме ми виховуємо для них глядача.

- Причому не тільки в Рівному – ваш театр об’їздив зі спектаклями всю область. Не тяжко це?

- Дійсно, кожен спектакль ми готуємо у двох варіантах – стаціонарному та для показу, так би мовити, у польових умовах. Бачили б ви, як зустрічають нас діти десь у віддаленому селі – очі аж світяться радістю, помічають найменші дрібнички. От тільки зараз з поїздками складно – на нашому латаному-перелатаному автобусі далеко не заїдеш, хоча наш водій самовіддано робить все можливе. Обіцяли нам пристойний транспорт, але поки щось про це нічого не чути...

- Ну що ж, будемо сподіватися, що це питання нарешті вирішиться. І чекатимемо нових вистав. Було б добре, якби відновили спектакль для дорослих, який колись мав великий успіх... А поки побажаємо Вам і всім акторам та працівникам театру напередодні свят найперше – здоров’я, щоб витримати цей напружений період у вашій роботі. А Вам, пані Алло, особисто –  щастя, радості, натхнення. Нехай казка у Вашому житті ніколи не закінчується!

Олександр Казимірський.

 З ВІРОЮ В МАЙБУТНЄ

Десять років роботи Рівненської обласної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів України - термін невеликий, але який багатогранний, цікавий, у багатьох питаннях доленосний і для самої організації, і для кожного її члена.

У грудні 1995 року під гаслом «України незалежність понад усе!» була створена наша патріотична громадська ветеранська організація. Це гасло в наш час є співзвучним попередньому - «Україна повинна бути українською!».

Необхідність створення такого об’єднання була викликана тим, що в ту пору ліві сили у Верховній Раді розгорнули небувалу агітацію і збір підписів серед ветеранів проти прийняття Основного Закону - Конституції України - першої Конституції незалежної держави, тобто фактично проти самої державності, її соборності й суверенітету.

Більшість цих людей беззмінно активно і плідно працюють в організації і сьогодні. Патріотична ветеранська організація взяла на себе зобов’язання посильною працею, правдивим словом і конкретними справами сприяти розбудові та зміцненню держави, а саме:

– давати рішучу відсіч силам, які перешкоджають становленню незалежної національної держави, і не допустити на Рівненщині створення за рахунок ветеранів і пенсіонерів «п’ятої колони»;

– сприяти відновленню в нашому суспільстві істинної історичної пам’яті про національно-визвольну боротьбу нашого народу проти поневолювачів усіх мастей протягом усієї української історії, про її справжніх героїв; слідкувати за дотриманням державного законодавства в питанні щодо застосування на всіх рівнях єдиної державної української мови, домогтися поширення української національної ідеї;

– послідовно, принципово й наполегливо захищати соціальні права ветеранів і пенсіонерів, і особливо тих, хто найбільше постраждав від більшовицького режиму і практично був позбавлений всіх соціальних прав.

Понад сто тисяч осіб нині об’єднує обласне відділення ВОВ - а це колишні учасники національно-визвольних змагань, політв’язні, репресовані та реабілітовані, ветерани війни і праці, Збройних сил України, працівники правоохоронних органів. Чисельність наших рядів продовжує зростати.

Ветерани ВОВ брали активну участь у минулорічних президентських виборах, стояли на майданах Рівного і Києва, були агітаторами та членами комісій на виборчих дільницях, головами виборчих дільниць, спостерігачами на Півдні і Сході України. І тепер ми закликаємо якнай-      тісніше згуртуватися навколо нашого Президента Віктора Ющенка.

Завдяки плідній роботі з органами державної влади вирішувалися такі питання:

– ще в липні 1997 року обласна рада визнала ОУН і УПА воюючою стороною в Другій світовій війні, а її ветеранів - борцями за волю і незалежність України;

– у 2002 році обласна рада прийняла рішення про святкування 60-річчя створення УПА, а напередодні цієї події повторно підтвердила вищевказане рішення про визнання ветеранів ОУН і УПА воюючою стороною.

Владою були виділені кошти для відзначення 60-річного ювілею, а також надано матеріальну допомогу колишнім воякам УПА та вдовам загиблих борців за Україну.

Завдяки виконавчій владі в місті Рівне і в районах області відкрито 23 ветеранські аптеки. Наші ветерани мають можливість лікуватись і оздоровлюватись у Клеванському шпиталі, чому дуже посприяли голова ОДА п.Василь Червоній, голова обласної ради п.Роман Василишин та начальник Клеванського шпиталю п.Григорій Слива.

Організація ветеранів веде велику громадську діяльність. Рівненська обласна рада ВОВ звернулася до Президента України з клопотанням про присвоєння звання Героя України визначним діячам національно-визвольного руху: Євгену Коновальцю, Роману Шухевичу, Степану Бандері, Симону Петлюрі, Петру Григоренку, Нілу Хасевичу та ін.

Ветерани ВОВ постійно підтримують тісні зв’язки з учнівською та студентською молоддю, виступають у школах на День знань, відзначенні великих історичних дат, національних і державних свят. Доволі часто разом з молоддю відвідують під час екскурсій історичні місця: Козацькі Могили, урочище Гурби, с.Базар, музеї Львова, Києва, поховання загиблих борців за волю України.

Всеукраїнське об’єднання ветеранів висловлює впевненість, що в нашій державі буде існувати тільки одна об’єднана ветеранська організація - організація патріотів, самовідданих борців за нову Україну - державу заможну, висококультурну і високоморальну.

Володимир МАЗУРЕЦЬ,

голова Рівненського міського відділення ВОВ.

Рівненське обласне та міське відділення запрошує ветеранів та всі демократичні сили м.Рівне, районів області відзначити наш 10-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ, урочистості з нагоди якого відбудуться в ПК «Текстильник» 26 грудня 2005 року об 11 годині.

Користуючись нагодою, вітаємо всіх рівнян з наступаючим Новим 2006 роком та Різдвом Христовим, зичимо здоров’я, щастя, добробуту й сімейного затишку, Божого благословення всім вам.