Санаторію “Новостав” бути!

З кожним роком усе гостріше звучить голос медиків, які б’ють на сполох щодо ситуації навколо захворюваності на туберкульоз. Не таємниця, що, згідно зі статистичними даними, в Україні в цілому, і на Рівненщині зокрема рівень захворюваності на цю недугу близький до епідемічного. Тому, усвідомлюючи ситуацію та наслідки від зволікання часом, колишній начальник управління охорони здоров’я, голова фракції Українського Народного Блоку Костенка-Плюща-Червонія в обласній раді Мирослав Семанів, звісно, не без згоди на те депутатів обласної ради та особисто голови облдержадміністрації Василя Червонія, був вимушений прийняти рішення і ввести в експлуатацію протитуберкульозний санаторій «Новостав». Тим самим вирішилась доля 140 працівників медичного закладу, які впродовж понад півроку знаходились у вимушеній відпустці.

Трудовий колектив «Новоставу» на чолі з незмінним головним лікарем Михайлом Монастирським, батьки дітей, які знаходяться під загрозою важкої недуги, та й, власне, самі діти щиро вдячні пану Семаніву, котрий, попри всі «але», дозволив відкрити оздоровчий заклад, у якому на момент відкриття умови були далекі від ідеальних. А от працівники обласної СЕС, Укрінвестекспертизи сприйняли цей жест з боку тодішнього керманича УОЗ, як зухвальство щодо існуючих нормативних документів, або просто злочин. Адже введено в експлуатацію корпус, який не відповідає санітарним нормам (без відповідної технічної документації на проведення ремонтних робіт, без обов’язкової кілометрової санітарної зони, з приватною садибою на території санаторію, без необхідного обладнання та устаткування тощо). У результаті стосовно Мирослава Семаніва відкрито кримінальну справу, а Михайлом Монастирським зацікавились слідчі органи. Однак батьки дітей та трудовий колектив сприйняли цю звістку як заклик бути міцнішими і в разі потреби відстоювати свою позицію. Адже і так вважають себе стороною потерпілою, якій потрібна підтримка, розуміння.

Непросто було головному лікареві Михайлові Монастирському з самого початку переїзду закладу. Адже, не маючи достатніх коштів, багато питань доводилося вирішувати, розраховуючи на милосердя керівників сусідніх господарств, приватних підприємств Рівного та району. Вони не розчарували. Знайшлись добродії, які перейнялися проблемою дитячого харчування. Відтак у раціоні з’явилися яйця Дядьковицької птахофабрики, помідори та огірки тепличного комбінату села Зоря, м’ясні вироби з ковбасного цеху села Карпилівка, сільськогосподарська продукція приватного підприємця Леоніда Мороза. Усе роздобуте добро до санаторію доводилось довозити старенькою «Нивою», подарованою ТМО “Фтизіатрія”. Отож про те, що світ не без добрих людей, тут знають з власного досвіду. Скільки сил, здоров’я, нервів коштувало для колективу та особисто для Михайла Монастирського, щоб вистояти в ті важкі часи! Адже довелося відповідати за свої дії перед законом, при цьому не полишаючи вирішення важливих організаційно-господарських питань санаторію.

 Одна справа - відстоювати власні інтереси, і зовсім інша - захищати свій колектив, хворих дітей. Та в ситуації з «Новоставом» дуже важко провести межу між своїм та нашим. Функціонування закладу для лікарів, молодшого медичного персоналу, учителів, вихователів - це впевненість у завтрашньому дні, бо ж скільки можна бути у вимушеній відпустці? Рік, що минув, був для санаторію не лише роком становлення, але й гарту. Тому труднощі, які випали на їхню долю, об’єднали і трудовий колектив, і пацієнтів у велику дружну родину.

Як запевняє головний лікар Михайло Монастирський, у санаторії докладають зусиль для створення належних умов, аби діти могли разом з оздоровленням здобувати освіту. Усе ж про чимало питань мова йде в майбутньому часі: зробимо, хочемо, дістанемо… Так, тут насправді ще доведеться попрацювати, щоб зробити все по-домашньому. Та працівники закладу усвідомлюють, що від внеску кожного залежить затишок їхнього «Новоставу». Тут для всіх звичні щотижневі суботники, на яких спільними зусиллями облаштовують і подвір’я, і корпуси санаторію.

Не залишається протитуберкульозний санаторій без уваги обласної держадміністрації. Її представники потурбувались про опалення санаторію, тож за сприяння Кабінету Міністрів у цьому році «Новостав» газифікується. При надходженні транспорту на баланс обласного управління охорони здоров’я для новоставців обіцяють позачергово виділити мікроавтобус, а також допомогти з вирішенням доїзду до санаторію автомобільним та залізничним транспортом. Однак і адміністрація закладу не сидить склавши руки. Уже домовилися з керівництвом одного з сусідніх господарств про те, що на весну їм «подарують» коника. Відтак можна буде перекласти частину місцевих перевезень на конячину.

Чимало робиться в «Новоставі» для того, щоб поліпшити медичне обслуговування дитячого населення. Тут облаштовують кабінети: стоматологічний, фізіотерапевтичний, спелеотерапії (соляні шахти), ароматерапії. У цьому році запрацювала власна клінічна лабораторія. Адже до цього обслуговувались у клінічній лабораторії обласного тубдиспансеру, а це не мало-не багато 30 кілометрів. Отож, невдовзі можна буде говорити про дитячий лікувально-оздоровчий комплекс.

Також тут мріють і про власне підсобне господарство, для якого є вже майже все. Бо усвідомлюють, що лише це дозволить незалежно від інших забезпечити дітям повноцінне харчування. Уже є охочі розводити свиней, овець, кроликів, зайнятися бджолярством. Адже тут є де розгорнутись задуманому - площа санаторію становить близько п’яти з половиною гектарів.

Звісно, що не все вдається відразу, та крок за кроком справа посувається, і всі радіють кожному, най невеличкому, успіху. Можливо, сьогодні надто сміливими виглядають деякі мрії, та все ж сумніватися в бажанні працювати, аби їхній санаторій у Західному регіоні був найкращим, не доводиться. Уже зараз для занять на свіжому повітрі зроблено спортивні площадки. Придбано спортивний інвентар, три телевізори, магнітофон. Працює власна бібліотека.

Діти, які оздоровились у санаторії, роз’їжджаються по домівках. Є чимало випадків, коли за якийсь час вони знову потрапляють сюди. Адже домашнє середовище не змінилося, відтак залишається ризик захворіти. Це велика проблема, коли дорослі не усвідомлюють, що, не лікуючись, вони ризикують не лише своїм життям, але й життям своїх дітей. Медики зобов’язані ізолювати хворих, аби ті не поширювали інфекцію. Однак не все так просто, оскільки туберкульоз – захворювання соціальне. Тому важливо зрозуміти, що один заклад або якась інша окремо взята медична установа, ситуації не змінить. Має бути ціла сітка закладів, які будуть проводити систематично щеплення, профогляди, аби виявляти хворих на ранніх стадіях.

Незважаючи на всі проблеми, колектив санаторію і влада виявили готовність докласти зусилля, щоб, як колись, їхній «Новостав» був гордістю не лише Рівненщини. Бо ж здорове дитинство – пріоритет держави. А профілактичне лікування в санаторії для дітей з далеко не заможних родин – подарунок долі. Вони радіють життю, адже мають можливість оздоровлюватись і змістовно спілкуватись з однолітками та милосердним персоналом.

Будемо сподіватися, що чисте повітря, турбота дорослих та раціональне харчування допоможуть дітям з груп ризику захворювання на туберкульоз поліпшити здоров’я. Оскільки 2006 рік Президентом України Віктором Ющенком проголошено роком захисту дітей, то, можливо, усе вдасться вирішити, не відкладаючи на далеке майбутнє.

Оксана САВЧУК