Там, де працює національна ідея

Плоске - одне із багатьох сіл Рівненщини. На перший погляд, село як село. До того ж, здавалось, не особливо перспективне. Знаходиться осторонь транспортних магістралей. До залізниці - кілометрів десять. До траси Рівне - Острог - стільки ж. І все ж Плоске динамічно розвивається. Про нього знають не лише у своєму Острозькому районі, а й далеко за його межами.

Плоске (чи Плоска) - село давнє. Перша письмова згадка про нього припадає ще на 1568 рік. А скільки воно існувало до того - можна лише гадати. Словом, за плечима плосківчан багатовікова історична традиція.

Селом володіли представники відомих аристократичних родин - Корецькі, Острозькі, Малаховські, Четвертинські… Існував тут і чималий панський палац, який спалили в 1943 р. Село неодноразово згадувалося в різних актах і з приводу різних подій.

Незважаючи на те, що селом переважно володіли пани, які не були українцями, чи, принаймні, себе такими не вважали, рівень національної свідомості селян був високим.

У міжвоєнний період тут активно діяла «Просвіта». Закрили її з приходом радянських «визволителів» у 1939 р. Під час воєнного лихоліття у Плоскому виник осередок ОУН. За свідченнями очевидців, він існував з 1941 р. під прикриттям сільської пожежної команди. Молодих людей навчали тут історії України й військовій справі. Підпільників хтось зрадив, і багатьох розстріляли німецькі окупанти. Та все ж репресії не зупинили плосківчан. Багато з них взяли участь у національно-визвольному русі під керівництвом УПА. Боролися як з німецькими, так і з більшовицькими окупантами. Чимало плосківчан загинуло у великому бою між упівцями та енкаведистами біля села Гурби в 1944 р.

За часів радянської влади плосківчанам повезло. І вони цим везінням зуміли розумно скористатися. Через село проходила гілка нафтопроводу «Дружба». Тут була збудована нафтоперекачувальна станція «Новини», яка почала працювати 24 квітня 1971 р. Довгий час, з 1981 по 1995 рр., станцією керував Юрій Чумак – нинішній голова Острозької райдержадміністрації. А в перші роки незалежності він здійснював керівництво й місцевою сільською радою. У цей час йому вдалося багато що зробити. У 1992 р., коли руйнувалася єдина енергетична система колишнього СРСР, цей керівник зумів якусь дещицю коштів, що належала цьому енергетичному монстру, залучити на розвиток свого села. Тоді тут був побудований сучасний м’ясоцех, на якому використовувалося найновіше закордонне обладнання. Почав функціонувати цех у грудні 1993 р.

Зараз Плосківський м’ясоцех по праву можна вважати одним із лідерів якості в Україні. У кабінеті його директора Є.Ф.Руденка красується біля 50 дипломів, 30 кубків, медалей, які здобуло підприємство на числених виставках, дегустаційних конкурсах тощо. Є тут і дипломи «Краща торговельна марка України» за 2003 та 2004 рр. Прикметно, що цех використовує не дешеву закордонну сировину, як це тепер у нас нерідко буває, а закуповує м’ясо в місцевого населення.

Хоча Плосківський м’ясоцех виробляє не так вже й багато продукції (близько тонни м’ясних та м’ясоковбасних виробів на добу), вона, завдячуючи високій якості, є добре знаною. Її поставляють не лише в ближні міста - Острог, Нетішин, Рівне, а й у Львів та Київ.

Зараз на нафтоперекачувальній станції «Новини» та Плосківському м’ясоцеху, які знаходяться поряд і становлять ніби одне ціле, працює більше 80 чоловік. На кошти ВАТ «Укртранснафти» в селі вже побудовано ряд сучасних житлових будинків, котрі ззовні нагадують котеджі «крутих бізнесменів». До того ж подібні будинки планують будувати й далі.

Та й взагалі в селі спостерігається своєрідний будівельний бум. Добудовується плодоконсервний завод, споруджується торговий центр…

Непогано тут розвинута соціально-побутова сфера. Село газифіковане, навіть має свій водогін. Функціонує будинок культури, амбулаторія. До речі, в Плоскому серед інших населених пунктів Рівненської області виділяється найбільше коштів на невідкладну медичну допомогу (в розрахунку на одного жителя). Є в селі дитячий садок, велика школа.

Зрозуміло, існують і проблеми. Як же без них! Та плосківчани з надією дивляться в майбутнє. Свідченням цього є хоча б те, що народжуваність у селі перевищує смертність. Хоча загалом в Україні ситуація зовсім інша.

Можна по-різному пояснювати це маленьке (а чи маленьке?) плосківське диво. Але, як на мене, то головну роль відіграло те, що плосківчани виховувалися та й продовжують виховувати дітей у дусі українських традицій, справжньої (а не показної) любові до своєї землі. Тому тут люди живуть не лише сьогоднішнім днем. Можливо, це і є справжня національна свідомість.

Уже говорилося, що в селі свого часу діяли «Просвіта», ОУН. Не дивно, що більшість плосківчан підтримали боротьбу за незалежність України в період «перебудови». У 1990 р. в селі був створений осередок Народного Руху України, 8 липня 1991 р. піднятий блакитно-жовтий прапор. Коли ж у 1992 р. виникла Українська православна церква Київського патріархату, місцева православна громада церкви Різдва Пресвятої Богородиці безпроблемно перейшла до цієї конфесії. У дні помаранчевої революції Плосківська сільська рада на чолі з її головою Ю.М.Чумаком ще 23 листопада офіційно підтримала Віктора Ющенка. Тоді депутати заявили, що саме його вважають законно обраним Президентом. Фактично це була одна з перших сільських рад (якщо не перша), котра прийняла таке рішення. Близько 50 плосківчан, у т.ч. й їхній сільський голова, поїхали на київський Майдан.

Серед чудес села Плоске чи не найбільшим чудом для мене став пам’ятник, споруджений за кошти місцевої ради й відкритий у річницю незалежності України в 2004 р. Це обеліск, виготовлений з чорного базальту, який увінчує скромний хрест. На пам’ятнику напис - щирий, людський, без якоїсь ідеологічної тріскотні: «Вічна пам’ять героям-односельчанам, що полягли в борні за волю України та жертвам Другої світової війни. Пам’ятайте про тих, хто вже ніколи не прийде. Зберігайте пам’ять про нас заради своїх дітей, заради безсмертя України». І на цьому ж пам’ятнику в алфавітному порядку зафіксовані імена плосківчан, які загинули чи то в УПА, чи в Радянській армії. Ось вам реальне примирення «жовто-блакитних» і «червоних» воїнів. А хтось говорить, що ця справа неможлива. 

…Як і те, що в Україні не спрацювала національна ідея. Маленьке Плоске якраз демонструє, що ця ідея працює. Тут не розкрадають кошти, а з розумом вкладають у виробництво. Добиваються добрих результатів, незважаючи на різноманітні складнощі. І досягають того, що більше народжується дітей, ніж тих, хто йде з життя. А це вселяє надію.

Петро Кралюк, «День».

У подарунок - дитячий садочок

У селі Весняне Корецького району якраз у переддень Нового року відкрився дитячий садочок, який припинив існування багато років тому. У дітей та дорослих радості було багато: і святкова ялинка, і Дід Мороз зі Снігуронькою, і подарунки…

Дитячий садочок розрахований на 30 місць. У відремонтоване сучасне приміщення закупили нові меблі, побутову техніку, іграшки та інше. На дошкільну освіту в районі кожного року виділялися кошти, але вони «розпорошувалися» на кількість дітей по сільських радах. У нової районної влади інший підхід: керівництво райдержадміністрації виступило з ініціативою сконцентрувати кошти, які виділялися на дошкільну освіту, і відродити дитячі садочки, які були на балансі в сільських радах. Депутати районної ради підтримали цю ініціативу. І ось у вересні 2005 року відкрили дитячий садочок у с.Крилів, тепер - у с.Весняне, до завершення наближаються роботи і в селі Головниця.

На свято до малечі завітали голова райдержадміністрації Володимир Мельник, перший заступник голови райдержадміністрації Людмила Дулевич, начальник відділу освіти райдержадміністрації Юрій Новак. Голова РДА передав мешканцям села вітання від голови обласної державної адміністрації Василя Червонія і представництва блоку Костенка – Плюща - Червонія в Рівненській області.

  Василь Кравчук,

заступник голови Корецької РО УНП  

Соціальний захист незайнятого населення

У 2005 році послугами служби зайнятості Рівненщини скористалися 105,1 тис. незайнятих громадян області. Працевлаштовано за цей період 33 тис. осіб, з них шляхом надання дотацій роботодавцям з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – 2546 осіб, шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності –2365 осіб. Професійне навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації за направленням центрів зайнятості проходили 7,9 тис. осіб. До участі у громадських роботах було залучено 24,8 тис. осіб. Станом на 01.01.2006 р. підприємства, установи та організації повідомили про свою потребу у 1786 працівниках.

Готуємося до інвестиційної конференції

5 січня під головуванням заступника голови облдержадміністрації С.Жданюка відбулось засідання оргкомітету з підготовки та проведення Рівненської обласної інвестиційної конференції в рамках фінансово-інвестиційного форуму. Розглянуто хід виконання плану заходів з підготовки та проведення конференції, визначено низку пріоритетних для області інвестиційних проектів, які планується представити на конференції, обговорено питання про склад учасників конференції та джерела її фінансування.

Колегія обласного управління освіти

5 січня у смт Зарічне проведено виїзне розширене засідання колегії обласного управління освіти, на якому розглянуто результати вивчення стану дотримання нормативно-правового законодавства України щодо розвитку освіти в районі. Учасники заходу – начальник обласного управління освіти І.Вєтров, голова райдержадміністрації П.Мельник, його заступник А.Полюхович, голова райради В.Сарич, директори ЗНЗ району.

Вітаємо!

Указом Президента України за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня Олександра Денищука, члена Рівненського обласного товариства політв’язнів та репресованих, упорядника «Книги Пам’яті і Слави Волині»; Євгена Жолиняка, голову Острозького районного товариства політв’язнів та репресованих; орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Всеволода Шишковського, голову Рівненського обласного товариства політв’язнів і репресованих; орденом «За мужність» ІІІ ступеня Петра Ковальчука, члена Рівненського обласного товариства політв’язнів та репресованих; орденом княгині Ольги ІІІ ступеня Ларису Колесник, заступника голови Рівненського обласного товариства політв’язнів та репресованих.

Хоч очі не бачать, та серце співає

11 січня відсвяткував тридцяту річницю з дня заснування хор Рівненської обласної організації товариства сліпих „Ветеран”. За словами найстаршої його учасниці Галини Ярко, художня самодіяльність є одним із напрямків реабілітації людей з вадами зору. „Ми - незрячі, але залишаємося оптимістами, - стверджує вона. - Наше пісенне хобі допомагає приносити радість людям і, окрім того, дає задоволення і нам”. Географія виступів рівненського хору сліпих на сьогодні простяглася далеко за межі Рівненщини. Його учасники є лауреатами численних фестивалів, у тому числі й володарями ІІ премії республіканського конкурсу в Євпаторії. Репертуар незрячих співаків складається з українських народних, повстанських, стрілецьких пісень, національних колядок і щедрівок.

Привітати учасників хору із знаменною річницею завітав голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній. „Ми постійно допомагали цим людям, працюючи в опозиції, - зазначив він, - тепер, коли Українська Народна Партія прийшла до влади, ми й надалі робитимемо все від нас залежне для їхнього процвітання”. Керівник області пообіцяв, що докладе всіх зусиль для забезпечення інвалідів робочими місцями, а також вручив подарунки для дітей, яких виховують незрячі співаки.

Наші діти звикають, що Різдво – то завжди подарунки

Проблема побудови сімейних будинків для дітей-сиріт була однією з наріжних у передвиборчій програмі Віктора Ющенка. Тепер, здобувши найвищий державний пост, він упевнено впроваджує її в життя. На сьогодні в Рівненській області функціонує 8 будинків сімейного типу, окрім того, три прийомні сім’ї взяли на виховання дітей, позбавлених батьківської опіки. У переддень старого Нового року голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній вручив подарунки дітям, якими опікується благодійний фонд „Батьківський затишок”, що у Здовбиці Здолбунівського району.

Сьогодні в „Батьківському затишку” проживають 4 сім’ї, котрі виховують 25 дітей-сиріт. Дітвора проживає в теплому затишному будиночку, харчується не гірше від своїх однолітків. 24-річного Павла, одного з батьків-опікунів, що працюють у фонді, на сьогодні називають татом 13 дітлахів. Цю малечу до Здовбиці привезли з Рівного, Мізоча, Верби, Демидівки та інших населених пунктів. Тут вони потроху звикають до сімейного затишку, оскільки з усіх боків оточені справжньою батьківською турботою: їх учать, годують, виховують, як своїх рідних. Президент благодійного фонду Василь Радчук обіцяє, що навіть у дорослому житті підтримуватиме своїх вихованців. „Якщо треба, то й одружимо, і житлом забезпечимо наших діток”, - запевняє він. Спілкуючись із персоналом „Батьківського затишку”, Василь Червоній запевнив присутніх у тому, що обласна влада докладатиме усіх зусиль для облаштування життя дітей-сиріт. „Християнське милосердя в усі часи вважалося однією з найбільших чеснот українців, - заявив він. - Сьогодні ми докладемо всіх зусиль, щоб допомогти знедоленій малечі. З наступного року ми розширимо мережу будинків сімейного типу для дітей-сиріт. Уже нині ведуться переговори щодо виділення для цих цілей 6-7 квартир у селі Бабин Гощанського району. Окрім того, ймовірніше за все, найближчим часом запрацює сімейне містечко в селі Олександрія. Діти не мусять відчувати себе обділеними!”.

У новий рік із газом

 До невеличкого села Озірко Здолбунівського району віднедавна проклали газ. Тож рубати дрова, аби приготувати святкову вечерю до свята святого Василя, тутешнім мешканцям не доведеться. На сьогодні з 45 місцевих дворів газифіковано вже тридцять. Ймовірніше за все, уже в першому півріччі цього року газ буде прокладено в усі будинки.

Нагадаємо, що цього року керівництво Здолбунівської райдержадміністрації запалило голубий вогник у селах Півче, Суйми та Стара Мощаниця, і відтепер газом користуються близько 60% мешканців району. За словами керівника Здолбунівського району Світлани Ніколіної, уже найближчим часом буде газифіковано село Дермань, також газ активно прокладатимуть у напрямках Ступно та Гощі.

Максим КОЛОМИС.

«Янучари» на Рівненщині двадцять перші, а Маслія знову «не здали»

Понеділкова сесія обласної ради розпочалася із прослуховування колядок і затвердження нової символіки Рівненщини. Пізніше, схваливши новий склад обласної територіально-виборчої комісії, депутати у черговий раз відхилили подання обласного прокурора про притягнення до кримінальної відповідальності колишнього начальника обласного управління охорони здоров’я Ярослава Маслія, а також ще двох депутатів районних рад, двох сільських рад та голову Липківської сільради. Приблизна сума збитків, завданих державі внаслідок злочинної діяльності цих осіб, склала 50 млн. грн.

 Максим КОЛОМИС

 Головою ТВК став представник Юрія Кармазіна

 Формування складу обласної територіально-виборчої комісії стало основним лейтмотивом понеділкової сесії обласної ради. Заявки на входження в комісію надійшли від 22 політичних партій та об’єднань Рівненщини. 15 з них матимуть своє представництво у ТВК. Це - ВО «Громада», СДПУ(о), СПУ, БЮТ, НДП, Український народний блок Костенка і Плюща, Партія національно-економічного розвитку, ПРП, НСНУ, КПУ, Партія захисників Вітчизни, «Відродження», Народний блок Литвина, Партія пенсіонерів, та Українська консервативна партія. Під час жеребкування фортуна відвернулася від Партії регіонів. Витягнутий їхнім представником нещасливий номер 21 викинув «янучарів» за борт обласної територіальної виборчої комісії.

Жеребкуванням визначали і керівний склад ТВК. Як результат, головою комісії став член Партії захисників вітчизни Едуард Дроздик. Український Народний Блок Костенка і Плюща в обласній ТВК представлятиме Юрій Вовк.

Кругова порука на заваді суду

Затвердивши членів ТВК, депутати відхилили подання прокурора Рівненщини Леоніда Ореховського щодо позбавлення депутатської недоторканості 5 депутатів різних рівнів. Як показали результати голосувань, висунуті прокуратурою обвинувачення (а це підробка виборчих бюлетенів, видача довідок з неправдивою інформацією, несанкціоноване вирубка лісу, нецільове використання бюджетних коштів) не видалися для більшості депутатів достатньою підставою для «здачі» колег правоохоронним органам. Очевидно, в тих, в кого рильце в пушку, спрацював рефлекс самозбереження, помножений на професійну солідарність. От вам і відповідь на питання, чому бандити і досі не в тюрмах. Багато з них, прикриваючись недоторканністю, що її гарантує депутатський мандат, і по сьогодні вельми затишно себе почувають, користуючись круговою порукою.

На жаль, не менш затишно може себе почувати і сумнозвісний екс- начальник обласного управління охорони здоров’я Ярослав Маслій. Більшість депутатів вкотре відхилила подання прокуратури про притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне використання бюджетних коштів. Більше того, депутати також відмовилися від поіменного голосування з даного питання, хоча голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній та керівник фракції «Блоку Костенка-Плюща-Червонія» Мирослав Семанів наполягали на тому, щоб голосування було відкритим і виборці знали, хто прикриває злочинців від справедливого покарання.

11 січня стало відомо, що прокурор Рівненської області готує до Генеральної прокуратури звернення відносно ситуації, яка склалася в області з притягненням до кримінальної відповідальності депутатів місцевих рад. За три місяці, що минули з дня набуття недоторканності депутатами місцевих рад, обласна рада не дала жодної згоди на притягнення до кримінальної відповідальності у відповідь на понад 10 прокурорських подань.