ЗВІТ народного депутата України Юрія ШИРКА перед виборцями виборчого округу № 153

(м. Рівне) за 2005 рік

Протягом минулого року я працював у комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на посаді голови підкомітету; з червня 2005 року обраний заступником голови комітету. Входжу до депутатської фракції Української Народної Партії під керівництвом Юрія Костенка. Свою діяльність здійснюю за трьома основними напрямками: робота у Верховній Раді України, робота у виборчому окрузі, громадська діяльність.

У минулому році внаслідок перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах фракція Української Народної Партії у Верховній Раді України отримала провладний статус і прийняла участь у формуванні виконавчої влади від районних державних адміністрацій до міністерств і відомств, тому суттєво змінився механізм підготовки та прийняття рішень. Тепер усі законопроекти, які стосуються бюджетних витрат, подаються нами з урахуванням думки уряду.

Тож, виходячи з пропозицій виборців (а в минулому році мною було проведено 38 особистих прийомів, на яких розглянуто звернення від 1167 громадян) та виконуючи програму УНП, у 2005 році мною підготовлено та зареєстровано 26 законопроектів, з них 2 уже набули чинності як закон. Законотворча діяльність була спрямована на посилення соціального захисту чорнобильців, захист довкілля, вирішення проблем мешканців області, пов’язаних із забезпеченням житлом (законопроект № 7505 про дозвіл на приватизацію гуртожитків), взаємовідносин з правоохоронними органами (законопроект № 8181 про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо вилучення документів).

Найгострішим питанням, яке порушується виборцями під час особистих прийомів та зустрічей, є питання справедливого соціального забезпечення. Після запровадження у вересні 2004 року В.Януковичем доплат до пенсій до мене звернулися десятки рівнян похилого віку, обурених ситуацією, коли трудовий стаж, умови роботи та розмір оплати праці майже не впливають на розмір пенсії. Тож на моє депутатське звернення за колективною заявою пенсіонерів заводу «Газотрон» надійшла відповідь з Кабінету Міністрів про те, що Мінпраці та соціальної політики України працює над стратегією розвитку пенсійної системи України з метою ліквідації запровадженої раніше зрівняйлівки. Однак вказана ситуація стане можливою лише після виходу бюджету Пенсійного фонду України на рівень бездефіцитності, а основний розмір пенсії не потребуватиме надбавки, щоб відповідати встановленим соціальним стандартам. Для цього наша депутатська фракція послідовно відстоює інтереси малого і середнього бізнесу, національного виробника як головного джерела наповнення Пенсійного фонду.

Головним законодавчим документом ІІ півріччя минулого року був, без сумніву, Закон про Державний бюджет України на 2006 рік. Внаслідок узгодженої позиції обласної державної адміністрації та народних депутатів України з пропрезидентських фракцій вдалося суттєво поліпшити рівень фінансування освіти, медицини, соціальних програм порівняно з минулим роком та бюджетною пропозицією уряду, внесеною у вересні 2005 року. Так, місту Рівне затверджено дотацію в сумі 23,0 а не 7,3 млн. грн., як пропонувалося раніше, і за такий бюджет фракція Української Народної Партії голосувала в повному складі.

Протягом минулого року мною спільно з керівництвом Рівненської ОДА було докладено зусиль для залучення в область і місто бюджетних коштів на фінансування цільових програм: 300 тисяч гривень на дитячу спортивну школу № 3; один мільйон гривень на поліклініку № 2, що в м. Рівне; десять мільйонів гривень на добудову містечка для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у с. Олександрія; майже п’ять мільйонів гривень на закупівлю ліків, витратних матеріалів та інструментів для лікувальних закладів області, що обслуговують постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Що ж до міських справ, тобто питань, які мали б швидко й ефективно вирішуватися представниками органів місцевого самоврядування, то найбільше звернень припадає на ремонт квартир і будинків, заміни сантехніки, електроплит, оформлення субсидій, виділення земельних ділянок та передачі гуртожитків підприємств на баланс м.Рівне. Після мого втручання місцева влада якщо не відразу вирішує проблеми виборців, то, принаймні, вносить корективи у свій план роботи на наступний квартал (рік). На жаль, складається враження, що по-іншому проблеми саме цих мешканців не були б почуті.

Так, у 2002 році внаслідок неефективної господарської діяльності міської влади було визнано банкрутом ЖЕК № 7. Основні засоби цього комунального підприємства влада передала новоствореному ЖКП «Сонячне», залишивши попереднику лише вивіску та борги з заробітної плати. Через кілька років внаслідок відсутності майна та інших джерел надходження коштів юридичну особу    ЖЕК №7 було ліквідовано, а колишні рядові двірники так і недоотримали заробітної плати за 2002 рік.

Згідно з листом Віктора Чайки, який себе називає «головним двірником», на сьогоднішній день визнано банкрутами всі ЖЕКи міста (крім ЖЕК № 2), а невиплачена зарплата їх працівникам складає десятки тисяч гривень. Повернути ці кошти може лише міська влада. Справжні господарники повинні всі борги повертати.

Як народний депутат України я беру участь у роботі сесій обласної та міської рад. У січні цього року на сесії обласної ради розглядалося 5 подань прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутата обласної ради (сума збитків 1,1 млн. грн.), депутата районної ради (сума збитків 30,7 тис. грн.), трьох депутатів сільських рад (сума збитків 99,7 тис. грн. плюс організація виборчої «каруселі») та сільського голови (сума збитків – 29 тис. грн.). Якщо ж додати до цього ще 57 мільйонів збитків, які (за матеріалами минулорічного прокурорського подання) завдав згаданий вище депутат обласної ради, то вийде сума, яку можна порівняти з піврічним бюджетом обласного центру.

По жодному з цих подань депутати не надали згоди на притягнення осіб до кримінальної відповідальності, чим фактично відклали судовий розгляд цих справ до обрання нового складу рад або ж до скасування депутатської недоторканності шляхом референдуму, ініційованого членами Української Народної Партії та широко підтриманого громадськістю. Тому я як народний депутат і як громадянин України докладу необхідних зусиль, щоб ініціатива народу знайшла своє втілення.

Головними пріоритетами у громадській роботі для мене завжди були відродження національної культури, християнської моралі, належна шана всім, хто боровся за Україну та її волю. Тому за моєю участю в минулому році було видано книгу Євгена Шморгуна «Сніги непочаті», спогади Наталії Негребецької «Дороги долі», проведено конкурс серед школярів Рівного на кращий твір про українську мову, здійснено авторський музичний проект Наталії Прокоп`юк «Пошук весни», створено і розміщено в мережі Інтернет сайт www.upa-tak.org, присвячений проблемі визнання воїнів УПА, зібрано 15,2 тисяч підписів рівнян за визнання УПА, 10,2 тисяч підписів за збереження статусу української мови як єдиної державної в Україні.

Для врахування в законотворчій роботі думки рівнян, які обрали мене до Верховної Ради України, у поточному році буде продовжено роботу депутатської приймальні. Як і раніше, прийом громадян здійснюватиметься по понеділках з 10.00 до 13.00. у громадській приймальні Української Народної Партії в Народному домі за адресою: м. Рівне, вул. С.Петлюри, 1 (крім тижнів пленарних засідань Верховної Ради України та тижнів роботи в комітетах і фракціях – тоді прийом громадян здійснюватимуть мої помічники).

На мою думку, минулий рік був одним з найкращих років новітньої історії України, звичайно, після року проголошення Незалежності України. Це був перший за останнє десятиліття рік, коли влада не боролася з опозицією, а своєю копіткою працею втілювала в життя програмні засади партій-переможниць. Коли опозиція цілий рік була присутня на всіх телеканалах, а багато місцевих газет критикували виконавчу владу. І скільки б не обурювалися учасники помаранчевої революції, що наш головний опонент заполонив сьогодні всі екрани, я знову повторю: «Саме за таку Україну ми боролися. За Україну зі свободою слова та можливістю висловлювати різні думки».

В економічній площині це був рік, коли через Державний бюджет стали розподіляти в півтора рази більше коштів, ніж до цього, коли узаконили передвиборчі «дарунки» Януковича, передбачивши відповідні кошти в Пенсійному фонді, коли українцям показали справжню ціну «приватизованого» попереднім режимом державного майна. Коли за такі ж кошти, що витрачала стара влада, закуплено більше медикаментів, випущено більше підручників.

На місцевому рівні це був рік, коли нова влада не купувала собі за рахунок бюджету квартир і машин. Коли у травні представники старої влади та їхні «друзі» показали, наскільки далекі вони від народу, відмовившись від проведення довиборів депутатів обласної ради. Коли знову ті ж самі люди в обласній раді, змовившись, у листопаді взяли під своє крило виконавця багатомільйонної афери з медичним обладнанням та бюджетними коштами, за сумісництвом - депутата обласної ради, не давши дозволу обласній прокуратурі на притягнення до кримінальної відповідальності.

Але це був також рік, коли рівнянам відновили цілодобове постачання холодної і гарячої води, а підприємство «Водоканал» вийшло на рівень беззбитковості. Коли після багатьох років земельного розпродажу міська влада на вимогу фракції УНП визнала, що аукціони принесуть більше коштів у казну. Коли вперше на Рівненщині слово «влада» стало синонімом слова «відповідальність» (на прикладі начальника одного з управлінь міськвиконкому, якому не вистачило 300 тисяч гривень, щоб ощасливити рівнян свіжим асфальтом, або ж колишнього редактора міської газети – представника «четвертої» влади, який перебрав міру, інформуючи читачів про політичні цілі кандидата в Президенти).

Тож тепер ми живемо в новій Україні. А щоб жити нам в цій новій Україні стало краще, необхідно кожному докласти чималих зусиль.