УНП ВІДСТОЮЄ ЗАКОННІ ПРАВА ПАЙОВИКІВ НА СВОЮ ЗЕМЛЮ

Як тільки-но депутатам від Української Народної Партії стало відомо про спроби чиновників ошукати власників земельних паїв населених пунктів навколо Рівного, вони ж одразу стали на захист майнових прав селян. Рівненська обласна організація УНП попередила земельних шахраїв, що не дасть їм найменшого шансу ошукати простих громадян.

Газета «Волинь» уже писала про зустріч голови РОО УНП, депутата обласної ради Василя Червонія, голови міської організації УНП, депутата Рівнеради Юрія Ширка, голови управи РОО УНП депутата Рівнеради Івана Турка, депутата Рівнеради Віктора Янченка та двох кваліфікованих юристів з пайовиками селища Басів Кут (ПСП «Волинь»). Як з’ясувалося, замість відведення землі для ведення сільського господарства, сесія Рівнеради проголосувала за відведення землі під товарне виробництво. Після цього відбулася зустріч депутатів від УНП з пайовиками селища Тинне (ЗАТ «Плодорозсадник»), яких турбують аналогічні проблеми. 

Як зазначалося в заявах пайовиків на адресу УНП, суть конфлікту полягала в тому, що не всі люди були задоволені принципом та порядком розподілу належних їм земельних паїв. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

 Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності – шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються також проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

 Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів».

Таким чином, підставою розподілу має бути воля пайовиків. Враховуючи, що права пайовиків є рівними, а земельні ділянки за ринковою вартістю різнять ся між собою до 10 разів, розподіл їх мав відбутися за зазначеною вище нормою закону, тобто шляхом жеребкування.

Як з’ясувалося, до червня 2006 року такий розподіл вони не вчиняли, проте у червні 2006 року міська влада зробила вигляд, що вона ніби скликала ці збори та організувала їх належним чином, у зв’язку з чим неіснуючий протокол загальних зборів був затверджений. Присутні на зборах пайовики також зауважили, що 2 серпня 2006 року вони не здійснювали розподіл земельних паїв, а лише погоджували розподіл, здійснений невідомими особами. Таким чином, влада, замість того, щоб дозволити людям самостійно визначитися з розподілом земельних ділянок, змусила селян погодитися з тим, що затвердила сама влада, що по суті є серйозним порушенням закону. Окремі пайовики повідомили, що за їхнє мовчання їм пропонують гроші і просять їх не втручатися у вирішення власної долі. До речі, і на цих зборах не обійшлося без стороннього втручання: як виявилося, серед присутніх були люди, які не є пайовиками, тобто не мали права вирішувати долю паїв, але які були найактивнішими і своїм галасом та репліками заважали проведенню зустрічі.

Ринкова вартість окремих земельних паїв станом на сьогодні наближається до сотень тисяч доларів. За таких обставин абсолютно зрозумілим є бажання зацікавлених осіб набути право власності на земельні ділянки, заплативши селянам невеликі кошти за нотаріальне доручення на право виготовлення державного акта на землю.

З таким механізмом ошуканства погоджуються не всі власники паїв, а тому до Рівненського міського, районного та господарського судів звертається частина незадоволених пайовиків.

Фракція Української Народної Партії підтримала (проголосувала за) рішення сесії Рівнеради «Про затвердження протоколу від 2 серпня 2006 року загальних зборів власників земельних часток (паїв) ЗСАТ «Плодорозсадник» та про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки».

Але депутатам від УНП дуже не хотілося б, щоб у результаті судових рішень через порушення закону з боку влади та керівництва ЗСАТ «Плодорозсадник» видані державні акти на землю і протоколи зборів згодом були визнані недійсними. Тому УНП докладе зусиль для того, щоб до кінця року селяни стали законними господарями своїх земельних ділянок.

На жаль, збори в Тинному показали, що зазіхання з боку зацікавлених осіб на привабливі земельні ділянки не припиняються. Тому селяни мають бути пильними і, захищаючи свої законні права, стати на перешкоді владним махінаціям.

Олександр Джигирей.