З ініціативи УНП вшанували пам’ять жертв комуністичного терору

У середу відбулася шоста позачергова сесія обласної ради. Відразу після її відкриття депутат Ігор Швець зачитав заяву фракції Української Народної Партії у Рівненській обласній раді з приводу 89-річчя більшовицького жовтневого заколоту (текст заяви друкується нижче). Хвилиною мовчання депутати вшанували пам’ять всіх жертв комуністичного режиму.

 Заява фракції Української Народної Партії у Рівненській обласній раді з приводу 89-річчя більшовицького жовтневого заколоту та вшанування пам’яті жертв комуністичного режиму

Сьогодні, 7 листопада, виповнюється 89 років з дня більшовицького заколоту в Петрограді, що став початком найтрагічнішої, найкривавішої епохи в історії людства, коли до влади прийшла російсько-єврейська комуно-більшовицька зграя на чолі з найбільшим світовим тираном - Леніним-Ульяновим.

Саме від цієї страшної дати йде відлік часу, коли на одній п’ятій частині земної суші, що охоплювала Російська імперія, розпочав свої криваві злочини комуністичний режим, який за своєю жорстокістю перевершив Чингіс-хана, Гітлера і Мао Цзе Дуна.

З перших днів свого панування російські комуністи всю свою ненависть спрямували проти волелюбної, але мирної української нації. Уже в 1918 році московські комуністи вчинили збройний напад на молоду Українську Народну Республіку. Найбільшу лють у люмпенізованих більшовиків викликало те, що українці були добрими господарями, прив’язаними до своєї землі, і не звикли жебракувати, а відтак, були незалежними. Щоб знищити любов до української землі-годувальниці, московськими більшовиками була організована колективізація та голодомори 1932-1933 років, які забрали мільйони життів українців у Центральних та Східних областях України.

У 1939-1953 роках така ж доля спіткала мешканців західних областей України.

У роки Другої світової війни українці слугували гарматним м’ясом для більшовицьких воєначальників, керованих людиноненависником Сталіним. Уся Україна була віддана на поталу гітлерівським фашистам. Загинуло чи було вивезено до Росії та Німеччини майже десять мільйонів наших співвітчизників. І якби не мужність вояків Української Повстанчої Армії, що стала на захист Батьківщини, число жертв було б набагато більшим.

Не менш трагічною була і повоєнна історія України - на каторгах, у засланні опинилися герої УПА, українські священики, представники української інтелігенції. Було розпочато процес зросійщення нації, комуністичний режим вів нещадну боротьбу з усім українським, ті, хто зберігав у серці любов до України, оголошувалися буржуазними націоналістами і зазнавали репресій.

Сьогодні ми віддаємо шану всім, хто в нерівній боротьбі з комуністичною тиранією не схилив голову, не став на коліна, а заради України віддав життя чи здоров’я. Згадаймо й безневинно загиблих (а їх мільйони), які не підняли зброю проти московських окупантів, але все одно стали їх жертвами лише тому, що були українцями. Просимо хвилиною мовчання віддати данину світлій пам’яті всіх жертв цього жахливого терору.

Слава вам, славні сини і дочки нації! Слава Україні!

 Ґвізда і компанія хочуть порізати на метал унікальний військовий термінал?

Рішення, яке у середу прийняла сесія обласної ради, здивувало багатьох присутніх в залі. Надто ж – представників Сарненського та Рівненського районів. Отож, за ініціативи обласної державної адміністрації було вкотре внесено зміни до обласного бюджету на 2006 рік. Мова йде про 1 мільйон 91 тисячу гривень субвенції, які 30 жовтня надійшли в область для здійснення передачі в комунальну власність військових містечок у місті Сарни, селищах Шпанів та Оржів Рівненського району. Ці кошти ще навесні були замовлені облдержадміністрацією та затверджені рішенням обради саме для Сарненського та Рівненського районів - відповідно по 360 та 731 тис. грн.

Однак 1 листопада в Рівне надійшло звернення головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України з проханням направити ці кошти на «своєчасну підготовку житлового фонду до зимової експлуатації» у військовому містечку, що біля села Плоска Острозького району. З неймовірною оперативністю керівництво ОДА підготувало проект, а облрада, не запросивши на засідання президії, котре відбулося напередодні, керівників м.Сарни, Рівненського та Сарненського районів, прийняла нове рішення, згідно з яким усі державні кошти направляються в Плоску Острозького району. Звісно, ніхто не применшує проблему, яка склалася у військовому містечку поблизу с.Плоска, однак фракція УНП в облраді наполягала на пропорційному та об’єктивному розподілі субвенції. На жаль, більшість депутатів не прислухалися до цього. Як не дослухалися і до виступів представників Сарненського та Рівненського районів. Міський голова Сарн пан Ніколайчук ледве не благав обласних обранців зважити на проблеми, що склалися в Сарненському військовому містечку з підготовкою до зими:

- Нам необхідно до снігу перекрити будинки, провести ремонт мереж та комунікацій, - сказав пан Ніколайчук. – Ми підготували відповідну документацію, і практично мали вже у руках ці гроші, бо ви ж їх нам і виділили. Але сьогодні перекреслені всі наші сподівання та надії людей, котрі потребують допомоги. З цього я роблю висновок: хороший той керівник, котрий догоджає вищому начальству...

Аналогічні проблеми у військових містечках с.Оржів та Шпанів Рівненського району.

Хоча депутати від фракції УНП і підтримали рішення про передачу коштів на с.Плоска, але водночас наголосили, що до настання справжньої зими освоїти понад мільйон гривень в одному місці – нереально. Зрештою, а де ж були Острозькі райрада, райдержадміністрація та обласна адміністрація раніше? Хіба питання грошей для військового містечка в лісі біля села Плоска не можна було вирішити на попередній сесії? Чи зима для влади (яка має шикарні котеджі з автономним опаленням) завжди наступає несподівано?

Як стверджують спеціалісти-будівельники та газівники, таку суму грошей освоїти за кілька тижнів неможливо. Їх (гроші) у кращому випадку зариють у землю, тобто розкрадуть. Одне слово, не буде толку ні в с.Плоска, ні в Сарнах, ні в Оржеві зі Шпановим. А ще подейкують, що унікальні (бо їм немає аналогів у Європі) ємності нафтосховища, які розташовані у Плосківському лісі, нова влада Ґвізди й Матчука планує просто продати і порізати на металобрухт. Тим більше, досвід у пані Ґвізди у цьому вже є: не так давно вона проштовхнула рішення порізати на металобрухт агрегати колишнього Могилянського заводу дренажних трубок (цегельний завод). Мабуть, не за красиві очі?

До речі, у попередньої обласної влади, очолюваної Василем Червонієм, були зовсім інші плани: на базі нафтосховища з допомогою інвесторів створити підприємство європейського типу з виробництва екологічно чистого дизпалива з технічної сільгоспкультури – ріпаку.

Але замість копіткої праці з пошуку інвестора, помаранчеві Ґвізда й Матчук йдуть найпростішим шляхом. Подейкують, що останні агрегати та механізми на Могилянському підприємстві, за сприяння Гвізди, дорізають хлопці такого собі Мойсея Фукси, що мешкає в Острозі і Нетішені. А його рідний брат Геннадій Фукса – заступник голови Запорізької ОДА Євгена Червоненка. Цікава зв’язка виходить: Червоненко, Матчук, Гвізда – усі члени НСНУ. Та, мабуть, єднають їх не тільки спільні партійні інтереси, але й бізнесові. І чи не звідси така особлива увага Рівненської ОДА та Острозької райради до військового майна біля с.Плоска, яке може стати сировиною для запорізьких металургів і ласим шматком дивідендів для помаранчевої Інни Гвізди і Ко?

Віктор МАТІЙЧУК