Матчук підігрує Януковичу і ставить під сумнів репутацію Президента

В останньому числі газети «Рівне вечірнє» був опублікований матеріал «Інвесторам у сандалях Матчук не повірив», у якому йдеться про те, що голова Рівненської ОДА відмовив інвесторам в підтримці будівництва в Радивилівському районі нафтопереробного заводу через те, що інвестори були взуті в сандалі.

Та бути такого не може! – скаже будь-який нормальний громадянин. Щоб відповідальний керівник вагомість намірів потенційного інвестора за фасоном взуття визначав? Це несерйозно і схоже, швидше, на анекдот. Бо ні одяг, ні взуття не мають ніякого стосунку до проекту будівництва та платоспроможності його інвесторів. Та й не інвестори були на прийомі в Матчука, а його представники – інженерно-технічні працівники. І не всі мали таку можливість заробити собі на туфлі з крокодилячої шкіри за рахунок контрабанди банкоматів чи сумнівного будівельного бізнесу.

Але суть, звичайно, не в цьому. Для того, щоб з’ясувати, чому і з за чиєю вказівкою відмовив Матчук людям, які мають намір створити 20 тисяч робочих місць на Рівненщині, повернімося до історії цього питання.

Ще в березні 2005 року Президент В.Ющенко, розуміючи важливість прямого використання нафтопроводу «Одеса – Броди», в інтерв’ю польській «Газеті виборчій» зробив заяву: «Україна може збудувати в Бродах нафтопереробний завод для переробки каспійської нафти».

А вже влітку цього ж року у Львові у присутності В.Ющенка було підписано меморандум між Львівською обласною державною адміністрацією, НАК «Нафтогаз України» та представниками інвесторів (див.фото). У ньому, зокрема, встановлюється для ЗАТ «БродиАгроОйл» статус стратегічного інвестора, забезпечується державна підтримка реалізації проекту та обговорюється сприятливий режим інвестиційної діяльності. Спочатку масштабний проект передбачав розташування нафтопереробного та агропромислового комплексів лише на території Львівської області. Але інвестори, розглянувши можливості перенесення частини виробництва на територію Рівненської області (Радивилівський район), звернулися до голови Рівненської обласної державної адміністрації Василя Червонія, який поставив свою умову: підприємства на території Радивилівського району мають сплачувати податки в бюджет району. І коли згода від інвесторів була отримана та створено «РівнеАгроОіл», одразу, без зайвих бюрократичних зволікань, цю пропозицію було проаналізовано фаховою комісією ОДА, схвалено колегією і підтримано депутатами Рівненської обласної ради. Подальше деяке гальмування важливого для України і області проекту було викликане лише зміною керівництва області та Уряду України і, як виявилося, небажанням теперішнього голови ОДА Матчука його вирішувати.

Кілька слів про сам проект. Проектом «Нафтопереробний інтегрований комплекс «БродиАгроОіл» та «РівнеАгроОіл» передбачається будівництво нафтопереробного заводу потужністю 12 млн. тонн нафти в рік, теплоелектростанції, супутніх виробництв бітуму та мастила і підприємств з переробки сільськогосподарської сировини.

Загальна площа комплексу складає 1051 га, з них 726 га – на Львівщині (Бродівський район) і 323,4 га на Рівненщині (Радивилівський район). На території Бродівського району мають бути розташовані всі технологічні установки первинної переробки сирої нафти, термінальний парк та адмінспоруди. На території Радивилівського району - підприємства вторинної переробки нафтопродуктів, ТЕЦ, очисні споруди та підприємства інтегрованого агрокомплексу. Нафтопереробний комплекс дасть можливість:

1.Створити високотехнологічний, екологічно безпечний, сучасний нафтопереробний завод з глибиною переробки нафти 95 %, потужністю 12 млн.тонн в рік.

2. Забезпечити роботу нафтопроводу «Одеса – Броди» у прямому напрямку.

3. Забезпечити виробництво бензинів, дизельного палива, мастил на рівні європейських стандартів якості (EURO-5), що виведе Україну на ринок Європи.

4. Створити лише в основному виробництві до 6 тисяч робочих місць, а в усьому комплексі – до 20 тисяч.

5. Забезпечити солідні надходження до бюджетів усіх рівнів.

Тепер, гадаю, усім зрозуміло, чому так оперативно спрацювала команда В.Червонія. Бо була переконана, що такий привабливий для Рівненщини і для України проект має бути швидше реалізований. Необхідні кошти на його впровадження надаються іноземними інвесторами (з держбюджету не буде витрачено жодної копійки). Окрім того, буде виконано чи не найважливіше на сьогодні для області завдання – створено 20 тисяч робочих місць. Тим більше, що на підставі рішення РНБО від 7 березня 2006 року «Про ситуацію на ринку нафти» Президент України В.Ющенко видав указ за № 303/206 від 12 квітня 2006 року, де в пункті 2 чітко сказано: «Затвердити в місячний строк план заходів щодо комплексної реалізації проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору, передбачивши, зокрема, реалізацію проекту будівництва заводу з глибокої переробки каспійської нафти в м.Броди».

Забудовниками були отримані дозволи на будівництво нафтопереробного заводу Львівської та Рівненської облдержадміністрацій, погоджені з радами всіх рівнів, отримано позитивний висновок Держкомітету з земельних ресурсів на місце розташування комплексу. Проведені переговори з постачальниками нафти з Еміратів, Кувейту та Саудівської Аравії на поставку 6-8 млн.тонн в рік легкої близькосхідної нафти до терміналів на Чорному морі з прокачкою її по нафтопроводу «Одеса – Броди» до НПЗ, з компанією «МікасОіл» (Росія) про поставку 6-8 млн.тонн на рік, з грецькими компаніями Вардонаяніса.

Координатором інвестування виступає міжнародна банківська група «Кенді Груп Інтернешнл», яка під гарантію Євробанку підписала угоду з інвесторами (банками) на кредит у розмірі 7 млрд. євро на 3 роки та українською компанією «БродиАгроОіл». Уже одержано відповідну ліцензію Національного банку України. Гроші будуть надходити через «УкрСібБанк» траншами. Як бачимо, багато вже зроблено та планується зробити на дуже солідному рівні.

Невже всієї цієї інформації не знав В.Матчук, коли відмовляв представникам інвесторів у подальшому сприянні проекту і підкидав інформацію у свою газету «Рівне вечірнє» з метою компрометації інвесторів та В.Червонія?

Звичайно, знав. Але чомусь забув поінформувати секретаріат Президента про свою відмінну від Президента позицію. Зрештою, він ще раз довів, що не працює задля блага українців, не виконує програму В.Ющенка «10 кроків назустріч людям», а дбає про інтереси донецьких кланів. Саме вони заперечують проти будівництва нафтопереробного заводу в Західній Україні, бо мають задум побудувати такий завод біля Одеси і тим самим забезпечити власні бізнесові інтереси та інтереси Росії, залишивши реверсний шлях перекачки нафти нафтопроводу «Одеса – Броди».

Отже, несерйозна розмова про сандалі розрахована на дурників і мала на меті замаскувати істинні наміри В.Матчука, який своїми висловлюваннями лише відлякує потенційних інвесторів і ставить під сумнів компетентність не В.Червонія, а В.Ющенка та всієї Ради національної безпеки і оборони України.

 Сергій Степанишин

Витяг з УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 303/2006

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 березня 2006 року «Про ситуацію на ринку нафти і нафтопродуктів України»

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 березня 2006 року «Про ситуацію на ринку нафти і нафтопродуктів України».

У зв’язку з рішенням Ради національної безпеки і оборони України:

1. Кабінету Міністрів України:

…2) затвердити в місячний строк план заходів щодо комплексної реалізації проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору, передбачивши, зокрема:

… реалізацію проекту будівництва заводу з глибокої переробки каспійської нафти у місті Броди...

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

12 квітня 2006 року

ЧАЙКА ОЧОЛИТЬ “ПОМАРАНЧЕВУ” ДЕЛЕГАЦІЮ НА СВЯТКУВАННІ РІЧНИЦІ РЕВОЛЮЦІЇ В КИЄВІ?

Напевне, мешканці Рівного довго сміялися, коли почули, що нинішньому міському голові Віктору Чайці рішенням Рівненської міської ради, ще й в закритому режимі, у серпні 2006 року було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

Вдруге рівняни здивувалися ще більше, коли Президент України Віктор Ющенко (звичайно, з подачі голови облдержадміністрації Матчука) під час свого візиту на Рівненщину нагородив міського голову Віктора Чайку орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Така подія не може лишити байдужим жодного свідомого українця, оскільки рівно два роки тому пан Чайка був відомим борцем за перемогу проФФесора Януковича на президентських виборах і співав йому дифірамби в замовних матеріалах рівненської преси. Зокрема, в одному з передвиборчих чисел газети «Сім днів» під рубрикою «З перших уст» було опубліковано матеріал під назвою «Віктор Чайка – за Віктора Януковича!».

Більше того, за вказівкою Чайки в кабінетах управління міськвиконкому (3 поверх) на вулиці Поштовій було створено тіньовий штаб Януковича, куди голови комісій від Віктора Федоровича збігалися з документацією від ДВК. Цікаво, що коли штаб «накривали» депутати від Української Народної Партії, до них власною персоною тоді вийшов сам пан міський голова Чайка, причому добряче захмелілий, і з уст його відскакували проФФесійні триповерхові донецькі матюки.

Крім того, саме через вантажний автомобіль «КамАЗ», який числився за фірмою «Камаз-Транс-Сервіс» (з 1990 по 1998 рр. її очолював Чайка), тоді кандидат у Президенти Віктор Ющенко через заблокований під’їзд не міг виїхати зі своєї дачі. Ось вам і «заслуги ІІ ступеня». Та чи розповідав нашоукраїнець Матчук про них Президенту? Мабуть, ні...

Тепер, за логікою речей, з колишніх кучмістів і янучарів, які перефарбувалися в помаранчеві кольори між другим і третім туром президентських виборів, партія зрадників Майдану НСНУ сформує делегацію на святкування другої річниці помаранчевої революції в Києві з Чайкою на чолі. А чом би й ні? Чим не герой помаранчевої революції?

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

У ГУРТОЖИТКУ ДП «РІВНЕЕЛЕКТРОАВТОТРАНС» ГЕНЕРАЛА ПІДДУБНОГО НІКОЛИ НЕ БАЧИЛИ

Чи отримає начальник УМВС України в Рівненській області Сергій Піддубний врешті-решт свою чергову омріяну двоповерхову трикімнатну квартиру по вулиці Лермонтова, вартість якої держбюджету обійдеться в понад 700 тисяч гривень?

Це питання відтепер цікавить не тільки журналістів та свідомих громадян, а й прокуратуру. Зокрема, попередньою перевіркою прокуратури Рівненської області на звернення депутата обласної ради Василя Червонія було встановлено, що пан генерал, маючи фешенебельну квартиру у Львові, стоїть нині на обліку з приводу поліпшення житлових умов у Рівному.

На даний час прокуратурою області із залученням спеціалістів виконавчого апарату Рівненської міської ради організовано перевірку додержання керівництвом УМВС України в області встановленого житловим законодавством порядку постановки зазначеного громадянина на квартирний облік за місцем роботи.

Цього вівторка члени міськвиконкому мали розглядати відкладене питання про виділення квартири генералу Сергію Піддубному. Однак, як запевнив начальник відділу обліку й розподілу житла міськвиконкому Сергій Щербаков, поки що відповідного звернення від міліцейського управління не надходило... Напевне, щось вичікують.

Тим часом, на прес-конференції прокурор Рівненської області Леонід Ореховський повідомив представникам ЗМІ деякі «факти» проживання Піддубного в гуртожитку КП «Рівнеавтоелектротранс».

– Ми отримали три запити стосовно квартири генерала Піддубного. Один розглядатиме обласна прокуратура, два інших – прокуратура міста Рівне. Начальник КП «Рівнеелектроавтотранс» Степан Загиней дав нам (прокуратурі) офіційну відповідь, що генерал прописаний в їхньому гуртожитку. На заяві Сергія Піддубного є резолюція Загинея: «Поселити». Нагадаємо, що кілька тижнів тому пан Загиней стверджував протилежне. Щоб отримати квартиру, генерал мав кудись таки прописатися. Він не реалізував своє право на приватизацію.

«Волинь» вирішила перевірити (хоча б візуально), як же генерал обласної міліції готує собі харч на загальних кухнях разом з тролейбусниками. У гуртожитку по вулиці Степана Бандери, 62 ми обійшли кілька поверхів, щоб запитати в самих людей про міліціонера, який прославив їх гуртожиток. На жаль, коменданта на місці ми не знайшли. Та й з опитаних мешканців ніхто ніколи не чув прізвища Піддубний, а щоб їсти з ним за одним столом – про таке й взагалі ніколи не «мріяли». Не знайшли ми прізвища начальника УМВС області і серед списку мешканців гуртожитку, який було вивішено на склі біля робочого місця коменданта гуртожитку, де вказувалися нарахування за комунальні послуги за жовтень.

Історія на цьому, мабуть, не закінчиться.

Олександр ДЖИГИРЕЙ

ПРЕЗИДЕНТ ВІДЗНАЧИВ, ЩО «РЕАЛІЗУВАВ» ДИТЯЧЕ МІСТЕЧКО ВАСИЛЬ ЧЕРВОНІЙ

Протягом свого одноденного візиту на Рівненщину голова держави Віктор Ющенко встиг перерізати дві урочисті стрічки і взяти участь у трьох заходах.

Президентський літак торкнувся посадкової смуги з 20-хвилинним запізненням, а вже за 30 хвилин Віктор Ющенко урочисто перерізав стрічку на відкритті експериментального майданчика «Дитяче містечко». Збудоване на базі двох занедбаних таборів, воно стало першим в Україні, де знайдуть притулок 180 дітей, позбавлених батьківського піклування.

Виступаючи перед присутніми, пан Президент відзначив, що відкриття «Дитячого містечка» - це робота трьох голів адміністрацій. Глава держави зауважив, що цей проект відбувся за участі трьох голів Рівненської облдержадміністрації. Ідея створення містечка для дітей-сиріт належала Миколі Сороці, «реалізував» цю ідею наступний голова Василь Червоній, а «фіналізував» – третій, тобто Віктор Матчук.

Віктор Ющенко вручив також названим сім’ям ключі від квартир у містечку, а також презентував мікроавтобус «Газель». Скрізь повітряні кульки, музика й усміхнені дітлахи. Проте, з поінформованих джерел стало відомо, що сюди їх привезли з одного з обласних навчальних закладів. Чи залишаться вони тут жити, чи повернуться у свій сиротинець, дітлахи не знають.

Далі на Президента вже чекали на місцевому підприємстві з виробництва склотари. Тут Віктор Ющенко відкрив новий цех. На підприємстві провели нараду з представниками бізнесових кіл. Віктор Ющенко пообіцяв, що така зустріч не остання, і він уже за кілька тижнів знову приїде на Рівненщину - цього разу відкривати віртуальну бібліотеку в Національному університеті «Острозька академія».

P.S. За брамою містечка була менш радісна атмосфера. На Президента чекали люди, що стомилися бігати інстанціями, шукаючи правди. Серед них була й нещасна рівнянка, ще нарікала на бездіяльність правоохоронних органів, які так і не розпочали розслідувати справу її 5-річної доньки, яку ледве не зґвалтував батько. Проте, справа так і лежить без руху в міліції. Якраз у цей час біля Віктора Ющенка перебував Сергій Піддубний, якому Президент і дав доручення негайно розібратися із скаргою жінки і попередив його про персональну відповідальність.

Олександр ДЖИГИРЕЙ