АЗОТІВЦЯМ ВИБИВАЮТЬ ДВЕРІ ТА СИЛОМІЦЬ ВИКИДАЮТЬ ЇХні РЕЧІ

... Натомість у кімнатах облаштовують перукарні, стоматкабінети, магазини та ательє

Невже ми живемо в час, коли людей без рішення суду можна викинути на вулицю, ще й з речами, які наживались тяжкою працею? Саме таке питання найчастіше задають працівники підприємства та мешканці гуртожитків № 1, 2, 3 та 4, що знаходяться на вулицях Князя Острозького та Відінській. Як кажуть самі «азотівці», такий стан речей є результатом неправомірних дій та зловживань службовим становищем посадових осіб ВАТ «Рівнеазот».

Микола Сегень, який 10 років без двох місяців пропрацював на «Азоті», розповідає, що одного дня, повернувшись від хворої матері з села, він побачив страшне: двері в кімнату були вибиті, усі речі були винесені на вахту. Робилося це свідомо, причому за відсутності дільничного інспектора. Люди, які здійснювали таке паскудство, були найняті за чиїмсь наказом особисто комендантом.

– Мене не раз уже попереджали, що прийдуть «хлопці» і силою викинуть мене з сім’єю та всіма речами надвір. Причому власники будівлі нікому нічого не пояснюють. Що це за беззаконня? – каже Юрій Коробчук, який мешкає в гуртожитку понад вісім років.

Більше того, як стверджує мешканка Олена Зайчук, нинішні господарі гуртожитку, залякуючи мешканців, наказують їм не спілкуватися з журналістами, навіть зовсім не виходити з кімнат, поки з коридорів не зникнуть відеокамери. При цьому наголошувалося, що в такому разі проблем не буде ні в начальника, ні в мешканців. Мовляв, ще трошки «поживуть»...

А в одному з сюжетів місцевих новин каналу «Рівне-1» директор з соціальних питань Микола Бойко бив себе в груди та запевняв усіх в тому, що нікого й ніколи виганяти на вулицю не збирається, а от що стосується Юрія Коробчука, то пан Бойко зізнався, що, дійсно, колись його намагалися виселити, але тільки заради експерименту(!). Що малося на увазі – невідомо. Але за таких умов пану директору з соціальних питань не зайвим було б нагадати про те, що люди не піддослідні миші, а гуртожиток – не лабораторія.

У той же час за відсутності вільних місць у приміщенні та великі черги на поселення працівників «Азоту», на першому поверсі відкриваються як не ательє, то стоматологічні кабінети та перукарні.

Також керівництву заводу-гіганту хотілося б нагадати й про те, що такі дії порушують конституційні права та свободи громадян. Зокрема, у статтях 47, 48 Конституції України та статті 9 житлового кодексу України зазначено, що кожен громадянин має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Як йдеться у скарзі на адресу спостережної ради ВАТ «Рівнеазот», Кабміну, МВС України, Рівненської ОДА та обласної прокуратури, на сьогодні в усіх гуртожитках заводу мешканці постійно відчувають на собі тиск (в усній та письмовій формах) стосовно примусового виселення з боку директора з соціальних питань Миколи Бойка та начальника ЖКД Марії Конощук. Свої дії керівництво пояснює тим, що існує нагальна потреба заселення молодих спеціалістів. Але саме з цією метою було побудовано 48-квартирний житловий будинок.

У порушення вимог статті 6 ЖК України, керівництво надає дозвіл та укладає угоди зі сторонніми організаціями на надання приміщень для організації цеху з пошиття одягу, стоматкабінетів, комп’ютерного клубу, кафе-барів, магазинів, перукарні тощо. І це в той час, коли надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру категорично забороняється. Крім того, використана цими організаціями електроенергія, тепло, вода, газ розподіляється між усіма мешканцями гуртожитків, оскільки окремих лічильників усі вищевказані установи встановлювати навіть не збиралися.

Крім того, посадові особи залучають до тиску на мешканців і працівників міліції, а саме дільничного інспектора Валерія Бовгиря, капітана ДІМ Рівененського МВ УМВС України. Також порушуючи вимоги статті 58 ЖК України, людям надаються приміщення, що не є вільними і не є житловими, а саме холи, котрі за призначенням своїм є місцями загального користування. Крім того, в порушення вимог статті 100 ЖК України (пункт 19), «нові господарі» без відповідного рішення органів місцевого самоврядування проводять перепланування та реконструкцію холів, кімнат та коридорів.

 P.S. Як стверджують самі мешканці гуртожитків, єдиним позитивним персонажем у цій історії є голова спостережної ради ВАТ «Рівнеазот» Алім Свергуненко. Саме ця поважна людина, коли рік тому приїздила до Рівного, наказала Миколі Бойку не здійснювати самоуправства, перебуваючи на керівній посаді директора з соціальних питань. Крім того, у відповіді на лист мешканки Валентини Устименко, яка звернулася з тією ж проблемою виселення, пан Свергуненко запевнив бідолашну, що ніхто й ніколи пані Валентину та її сусідів виселяти не буде. Це питання було вже предметом обговорення між ним та Миколою Бойком, тож інцидент можна вважати вичерпаним. То хто ж тоді кого обдурює, пане Бойко?

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

 “Наша Україна” почала «сипатися» в регіонах

У Житомирській області 14 членів ради Житомирської районної організації партії «Народний Союз Наша Україна» та 11 членів фракції «Наша Україна» у Житомирській районній раді заявили про вихід з партії. Про це повідомив голова ради Житомирської райорганізації НСНУ Сергій КРУТІЙ, який є головою Житомирської райради.

Відбулося розширене засідання ради Житомирської райорганізації НСНУ і фракції цієї партії в Житомирській райраді. «Там ми вирішили одноголосно вийти з лав НСНУ», - сказав С.КРУТІЙ. Мотивуючи таке рішення, він зазначив, що «одразу після з’їзду стало зрозуміло, що на ньому фактично розтоптано ідеали Майдану». Він також повідомив, що особисто прийняв згадане рішення ще на з’їзді НСНУ 11 листопада. «Це вийшов не з’їзд, а закрите акціонерне товариство, нас там десять годин «мурижили», а потім ми проголосували за незадовільну роботу Ради партії, а всі ті люди, які отримали незадовільну оцінку, увійшли до нової Ради», - сказав С.КРУТІЙ.

«У нас в осередках люди говорили, що готові писати заяви про вихід з цієї партії, і я думаю, що це буде загалом близько 500 осіб», - повідомив С.КРУТІЙ. За його словами, партія у Житомирському районі загалом налічує 936 членів, діє 4 громадські приймальні - в селищі Новогуйвинськ, селах Стагишівка, Садки і Тетерівка.

На запитання: «З якою політичною силою Ви пов’язуєте своє майбутнє та майбутнє організації?» С.КРУТІЙ відповів, що це буде політична сила «правої орієнтації, яка відстоюватиме національну ідею та українську мову».

За матеріалами УНІАН

 Замовили трагедію - отримали комедію...

Подія місцевого значення з села Тинне, що в Сарненському районі, нещодавно заполонила теле- і радіо ефір, шпальти ласих на смажені факти газет.

А почалося все з того, що 8 серпня 2006 року комісія Сарненської райдержадміністрації здійснила перевірку харчування учнів місцевої школи, у результаті якої були виявлені грубі порушення і зловживання з боку харчувальної організації СГПП «Случ» (директор О.Хомич) і повну безконтрольність щодо процесу харчування тимчасово виконуючого обов’язки директора школи М.Котка. Як і належить, матеріали перевірки передані до правоохоронних органів, а в.о.директору школи наказом по відділу освіти було винесено догану. 

За логікою, вищевказані керівники мали б негайно виправити стан справ, але вже наступна перевірка показала, що декому дуже вже хочеться за рахунок дітей забезпечити свій сімейний та партійний бюджет, адже комісія знову виявила серйозні зловживання. Цього разу в.о.директора М.Коток одразу подав заяву на звільнення за власним бажанням, хоча заслуговував на інший запис у трудовій книжці.

Занепокоєні таким розвитком подій, причетні до зловживань керівники терміново склали сценарій спектаклю під назвою «Захистимо Котка». Режисери відомі, роль актора зіграв сам винуватець події, а для масовки залучили обдурених дітей. За кошти пайовиків СГПП «Случ» терміново привезли з Рівного кореспондентів, телекамери... Хотіли звинуватити Василя Багнія.

Але, до честі педколективу, він не клюнув на провокацію і спокійно здійснював навчально-виховний процес. Повторна комісія підтвердила об’єктивність висновків попередніх перевірок. Тож сенсації про свавілля районної влади не вийшло – замовлена трагедія закінчилася комедією...

А тим часом «потерпілий» М.Котко чомусь до суду вперто не подає!..

Вл. інформ.

Холодно!

Не збрешу, якщо скажу, що осінь–зима 2005–2006, коли головою Рівненської ОДА був Василь Червоній, запам’яталася рівнянам цілодобовим постачанням гарячої води та тепла в їхні оселі. Чого не скажеш про сьогодення.

Мешканці окремих будинків мікрорайону «Ювілейний», вулиці Льонокомбінатівська, Коцюбинського, П.Могили, Вербова, частини будинків на вулицях Соборній, Макарова, Грушевського та в центрі міста скаржаться на те, що у квартирах знову холодно і немає гарячої води. Рівняни не можуть без додаткових засобів зігрітися, а миються водою, нагрітою в каструлях на газовій плиті. Люди платять величезні суми за електроенергію та труяться газом. А квартири вологі і сиріють...

Критична ситуація виникла через безвідповідальність, жадібність та егоїстичність «помаранчевих» Чайки та Матчука, котрі займаються дерибаном землі, ділять водоканал, комуненергію та переймаються безліччю різних нікому не потрібних, крім них самих, речей. Замість того, щоб робити «10 кроків назустріч людям», вони прямують абсолютно в іншому напрямку.

Хоча їхні підопічні в КП «Теплотранссервіс» та КТП «Комуненергія» нас запевняють в протилежному: будинки, що обслуговуються КП «Теплотранссервіс», безперебійно постачаються гарячою водою, - запевнили в КП «Теплотранссервіс». Котельні КТП «Комуненергія», як вони повідомляють, подають гарячу воду відповідно до графіка: з 6 ранку до 22 години.

Скільки ще буде тривати ця одвічна брехня рівненської міської та обласної влади в особі Чайки – Матчука про відмінну готовність до опалювального сезону? Чи не пора усвідомити свою поразку і поступитися місцем професіоналам та патріотам, які піклуватимуться про людей, а не про власні банківські рахунки.

 Іван ІВАНИЧУК

Бандитам – тюрми! ... І влада не виняток

Нагадаємо, що 25 червня 2006 року, близько 13 години, в селі Пляшева Радивилівського району під час святкування 355-річчя битви під Берестечком, у той час як голова Рівненської обласної організації УНП Василь Червоній, намагаючись взяти участь в урочистостях, проходив на сцену, сталося неподобство.

Коли Василь Червоній піднімався по сходах до сцени, голова Рівненської облради Олександр Данильчук та голова ОДА Віктор Матчук фізично перешкодили йому піднятися на сцену , у тому числі спецпідрозділ Луценка - «Беркут. Така негідна поведінка не могла зійти з рук представникам нової влади, тож згідно зі статтею 27 Кримінально-процесуального кодексу до Рівненського міського суду Василем Червонієм було подано скаргу з проханням порушити кримінальну справу стосовно осіб, що вдалися до фізичної розправи. Свої позови до суду стосовно неправомірності дій Данильчука та Матчука подали й депутати Рівнеради та Рівненської обласної ради Олег Ковальчук, Степан Жданюк та Юрій Ширко.

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 20 липня 2006 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом О.Ковальчука, С.Жданюка та Ю.Ширка. Проте 26 жовтня 2006 року апеляційний суд скасував ухвалу міського суду і направив справу в цей же суд для розгляду по суті.

Інформвідділ.