УНП вимагає від Президента негайно розпустити парламент за «зраду національних інтересів» у питанні визнання Голодомору актом геноциду

Як «зраду українського народу, відмову виконати моральний обов’язок перед минулими та наступними поколіннями українців» розцінює зволікання парламенту з розглядом законопроекту «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», який внесено Президентом Віктором ЮЩЕНКОМ, Українська народна партія. Про це йдеться у спеціальній Заяві УНП. З огляду на це, УНП стверджує, що «нинішній склад українського парламенту не є представником української нації», а тому вимагає від Президента негайно розпустити Верховну Раду «за зраду національних інтересів».

«25 листопада Україна відзначатиме День пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів. З цієї нагоди Президент України Віктор ЮЩЕНКО вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», визначивши його як невідкладний. Парламент мав розглядати цей документ 17 листопада, але питання навіть не було включено до порядку денного сесії. Антиукраїнську т.зв. антикризову коаліцію налякали статті закону, якими передбачалося визнати, що «Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом української нації», що «публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні є наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу», - йдеться у Заяві УНП.

УНП висловила занепокоєння, що серед 450 народних депутатів не знайшлося жодного, хто наполіг би на вшануванні пам’яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, та відновленні історичної справедливості у вигляді Закону. «Комуністи, Партія регіонів та соціалісти відверто взяли бік Москви, яка заперечує факт геноциду українців. А фракції БЮТ та «Наша Україна» не знайшли в собі мужності протидіяти цій нарузі», - зазначено в Заяві.

УНП висловила обурення такою позицією парламентарів, наголосивши, що парламенти Австралії, Аргентинської Республіки, Грузії, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, США та Угорської Республіки визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом проти українського народу. Окрім того, «проігнорували народні обранці і спільну заяву 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН з нагоди 70 річниці Голодомору – Великого голоду 1932-33 років в Україні, яку підписали 36 членів ООН, у тому числі й Російська Федерація, а також підтримали 3 країни та 25 держав – членів Європейського Союзу».

На переконання УНП, це дає підстави стверджувати, що «нинішній склад українського парламенту не є представником української нації, тож не має морального права продовжувати свою роботу». УНП звернулася до Президента Віктора ЮЩЕНКА з вимогою «негайного розпуску Верховної Ради України за зраду національних інтересів».

Рівняни проігнорували депутатів від НСНУ

22 листопада на Рівненському майдані, де два роки тому лунали гасла революції, було порожньо. Про помаранчеве свято нагадали лише букети біля пам’ятника Тарасу Шевченкау і...група депутатів-нашоукраїнців з Рівнеради.

Сюди вони прийшли, щоб за два роки по революції поспілкуватися з рівнянами. Анонсованого депутатами спілкування з виборцями не відбулося. До людей обранці не йшли, а перехожі на них не звертали жодної уваги.

Депутати, простоявши 15 хвилин на майдані, розійшлися.

Це красномовна оцінка діяльності партії НСНУ та її депутатів як на всеукраїнському рівні, так і в Рівненській обласній та в міській радах.

Вл. інформація

НСНУ продовжує розвалюватися

Рада Сєвєродонецької міської організації партії «Народний союз «Наша Україна» одноголосно прийняла рішення про вихід з НСНУ.

Така реакція рядових членів «Нашої України» є цілком природною, вона стала красномовною відповіддю збанкрутілим лідерам НСНУ, які зрадили ідеали Майдану.

Партія Януковича котиться вниз

Рейтинг Партії регіонів значно знизився в порівнянні із серпнем цього року. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного компанією «ФГД-Україна».

Відповідно до опитування, на даний момент за Партію регіонів проголосували б 27,6%, у той час як у серпні цього року рейтинг партії складав 37,5%.

Також зниження рейтингу відзначається у Блоку Юлії Тимошенко (з 17,3% до 16,7%).

Томенко не захотів бути заступником Тимошенко

Днями відбулася політрада партії «Батьківщина», на якій Миколу Томенка разом з іншими шістьма партійцями обрали на посаду заступника голови партії. Але наступного дня Томенко свою кандидатуру відкликав.

Не захотів, очевидно, колишній гуманітарний віце-прем’єр бути в одній компанії з колишнім другом Медведчука по СДПУ(о) Губським, другом Бакая Абдулліним та іншими олігархами-неукраїнцями, якими, на жаль, кишить партія «Батьківщина» та БЮТ.

За матеріалами

Інтерфакс-Україна

 Тільки 37% депутатів Верховної Ради України вважають себе українцями

«Згідно з опитуванням депутатів п’ятого демократичного скликання, тільки 37% з них вважають себе українцями», – заявив 4 жовтня 2006 р. в ході круглого столу «Україна: криза еліт чи відсутність еліт» народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради України з іноземних справ Микола Яковина . Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року, в Україні проживає 77,8 відсотка українців, і лише 17,3 відсотка росіян, 0,3 відсотка поляків, 0,2 відсотка євреїв. Тобто, етнічний склад народних депутатів України не відображає у Верховній Раді інтересів корінної нації. Це означає, що Верховна Рада України є неправомочною і українці мають цілком законне право вимагати її розпуску.

ЮРІЙ КОСТЕНКО ВІДВІДАВ РІВНЕНЩИНУ і зустрівся з активом УНП в Острозі та Здолбунові

Після Острога, де відбулася зустріч з партактивом УНП, Ю.Костенко та В.Червоній завітали до Острозької академії, привітали студентів з їхнім святом Міжнародним днем студента, і протягом години Ю.Костенко відповідав на запитання присутніх на зустрічі.

Спілкуючись зі Здолбунівським активом УНП, Юрій Костенко торкнувся нинішньої політичної кризи, яка стрімко поглиблюється, зокрема, через те, що сьогодні у Верховній Раді України сформована антиукраїнська більшість, яка дбає виключно про свої корпоративні та кланові інтереси. Причому найгіршим є те, що ця більшість має чіткий стратегічний напрямок – розвивати співпрацю тільки з Росією.

– І те, що зараз відбувається у Верховній Раді, – це повна зміна державних пріоритетів, які ми формували 15 років. Під приводом отримання так званого «дешевого газу за $130» уряд Януковича вирішив відмовитися від української мови, європейської інтеграції, вступу в СОТ. А замість того, щоб в 2017 «красно подякувати» Російській Федерації за Чорноморських флот і видворити його за межі України, Янукович і його уряд налаштований продовжити строки його перебування. Ось така є наша плата за «дешевий газ», який, за словами прем’єра, буде ще дорожчим (про це заявив кількома днями раніше сам Янукович). А це за собою тягне величезні економічні й політичні втрати для нашої держави.

Стосовно подолання кризи, голова Української Народної Партії заявив, що єдиним виходом з ситуації, що склалася, є ПРАВА АЛЬТЕРНАТИВА. А саме, зміна політичної команди, тобто формування більшості у Верховній Раді на основі тих політичних сил, які будуть відстоювати національні інтереси, а не особисто-бізнесові. Питання, як цю ПРАВУ АЛЬТЕРНАТИВУ втілити в життя, і є нашою головною роботою на сьогодні. Тобто, перед нами стоїть конкретне політичне завдання - ПРИХІД ПРАВИХ У ВЛАДУ у вигляді більшості, а не в присутності десяти депутатів, результативність чого рівна нулю. Повинна бути боротьба за більшість, тобто за 226 депутатських місць.

Пан Костенко переконаний, що досягти цієї мети можна буде лише шляхом об’єднання політичних сил, які є носіями правої ідеології та національної ідеї.

Серед присутніх на зустрічі з Юрієм Костенком були голова Здолбунівської районної організації УНП Микола Козачок та голова Здолбунівської районної адміністрації Світлана Ніколіна, члени проводу, депутати міської та районної рад, а також голови сільських рад, котрі є членами Української Народної Партії.

Як і було заплановано, зустріч пройшла у форматі підведення підсумків результатів виборів та обговорення майбутньої стратегії політичної діяльності Української Народної Партії. До них звернувся і голова Рівненської обласної організації УНП В.Червоній.

Як зазначив Микола Козачок, загальна політична ситуація у Здолбунівському районі є стабільною, оскільки робота тут ведеться не на папері, а на ділі. До того ж, у кожному з 56 населених пунктів Здолбунівського району є свій партійний осередок. Тож результати не забарилися: з 300 депутатів сільських та селищних рад 147 є членами УНП.

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

Прогнози справдилися, на жаль

Напередодні другої річниці, чи, як висловився Президент, роковини помаранчевої революції не можна не згадати події кінця 2004 року, коли мільйони українців вийшли на майдани столиці, міст та сіл України, щоб сказати: «Ні - бандитському режиму!».

Ми відчули себе народом, який творить свою історію, а слова «Разом нас багато...» додавали відчуття сили, гордості й упевненості в перемозі, завдяки якій нарешті в суспільстві запанує порядок і справедливість і будуть покарані всі фальсифікатори виборів, а в Україні буде правити не чиновник-бандит, а його величність Закон. Ми сподівалися, що гасла Майдану «Бандитам – тюрми!», «Влада має бути відділена від бізнесу» будуть впроваджені в життя, що буде прийнятий «Закон про люстрацію» і від влади на всіх рівнях будуть відсторонені колишні комуністичні функціонери та агенти КГБ, які й надалі служать, але не Україні.

Та Президент не виправдав сподівань українського народу, передавши владу в руки «любих друзів», повністю самоусунувшись від управління державою. Втягнувшись у суперечки, «помаранчеві», які мали більшість у парламенті, через свої амбіції втратили владу, віддавши її проросійським «донецьким», комуністам та соціалістам.

Цікава ситуація склалася на Рівненщині, де в обласній раді об’єдналися «Народний Союз «Наша Україна», частина «Батьківщини», Партії регіонів, соціалістів та «Відродження», куди входить М.Сорока. Прийнявши рішення про відставку В.Червонія, вони привели на посаду голови облдержадміністрації голову обласної організації НСНУ, бізнесмена В.Матчука, який призначив своїм першим заступником ще одного бізнесмена від НСНУ Анатолія Жуковського - так виконується гасло Майдану «Влада має бути відділена від бізнесу». У подяку за підтримку В.Матчук повернув на посади колишніх заступників М.Сороки. Тому й не дивно, що замість притягнення до відповідальності, фальсифікатори виборів отримують підвищення на посадах, як це трапилося на Рівненській АЕС з тими, хто багато разів голосував за фальшивими відкріпними талонами.

Натомість в області звільнили (або ж зробили подання на звільнення із займаних посад) усіх керівників виборчих штабів та довірених осіб кандидата в Президенти В.Ющенка, переслідуються та звільняються активісти виборчої кампанії. Головний аргумент проти них - вони всі є членами Української Народної Партії і призначені на посаду Василем Червонієм. І все це робиться для засвідчення лояльності нинішнього керівництва облдержадміністрації до Партії регіонів і особисто В.Януковича. Хоча саме команда В.Червонія визнана кращою в Україні за висновками знаного спеціаліста у своїй галузі Р.Войтович, кандидата наук з державного управління, доцента, докторанта Національної академії державного управління при Президенті України (газета «Вісті Рівненщини» за 17 листопада ц.р. стаття «Народній владі не потрібен імідж»).

Мені згадується спецвипуск часопису «Волинь» напередодні виборів 2006р., де ми попереджали про те, що, голосуючи за НСНУ, ти віддаєш свій голос за Януковича та М.Сороку. На жаль, наші прогнози справдилися.

Але ми не повинні впадати у відчай, а маємо думати про майбутнє України і пам’ятати, що довіру людей можна завоювати лише справами.

Політичні ж проекти на зразок «За єдину Україну», «Народний Союз «Наша Україна», які створюються у верхах для досягнення влади, довго не живуть. Про перший уже забули, на черзі інший. Шкода тільки, що від цього потерпає довірливий український народ.

 Степан ЖДАНЮК,

депутат Рівненської обласної ради,

член обласного проводу Української Народної Партії

 85 років тому трагічно завершився другий зимовий похід армії унр

У невеликому містечку Базар, що на Житомирщини після відчайдушної спроби продовжити збройну боротьбу проти червоних окупантів були розстріляні 359 козаків Української Повстанчої Армії Юрка Тютюнника.

Серед тих, хто приїхав минулої суботи вшанувати пам’ять героїв, звичайно ж, були й представники Української Народної Партії, від яких з правдивим словом до чесної громади звернулися Іван Заєць та Василь Червоній. Вшанували пам’ять героїв і ветерани УПА, ліцеїсти військового ліцею ім.І.Богуна, члени Спілки офіцерів України та сотні патріотів з різних областей України.

Акція відбулася без надмірного пафосу й офіціозу.

Виступаючи перед присутніми, голова Рівненської обласної організації Української Народної Партії Василь Червоній наголосив, що рівненська делегація приїздить до Базару щороку. По перше, щоб вшанувати пам’ять героїв. По-друге, нагадати, що сам похід почався з Рівненської області, а саме з Костопільщини, і по-третє, тому, що тут лежать наші земляки, забувати про яких – гріх.

– Хотілося б, звичайно, щоб героїв Базару вшановували дійсно на державному рівні, як вшановують героїв Крут. 85 років – це така дата, коли держава могла б звернути більше уваги на цю подію. Хоча приємно відзначити участь у заходах голови Житомирської облради пані Ірини Синівської і її патріотичний виступ. Цього року до Базару приїхало керівництво Житомирської області, що також є добрим знаком. Хотілося б, щоб і надалі місцева влада підтримувала ці заходи і не забувала героїв. Негативним явищем у наш час залишається невизнання з боку держави загиблих вояків героями, які й досі не реабілітовані. А причиною цьому є те, що ми, з огляду на всі обставини, і досі живемо при старій московській окупаційній адміністрації і керуємось окупаційними московськими законами. Що ж доброго можна сказати про Верховну Раду, яка не здатна проголосувати за проект, внесений Президентом України, який би визнавав голодомор в Україні ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. А це свідчить, що у Верховній Раді немає представництва української нації. І висновок тут один: наші парламентарі прийшли у владу, щоб захищати інтереси не української, а сусідніх націй і народів, – сказав Василь Червоній.

- І допоки у Верховній Раді України не буде твердої проукраїнської та національної більшості, ми не можемо говорити про реабілітацію справжніх героїв України, адже сьогодні всі закони в нас написані таким чином, що героями по цей день є московські окупанти, а не українці, які захищали свої сім’ї, землю та нажите працею майно. Окупанти ж мають найбільші пенсії, соціальний захист. Та й ордени та медалі видаються їм по сьогодні. Ті ж, хто розстрілював наших героїв, не покарані нашим законодавством і досі.

Невже ті хлопці, які відмовились служити окупантам, а перед розстрілом їм запропонували перейти в окупаційну московську червону армію, не заслужили й досі визнання та статусу героїв? Це запитання до Верховної Ради, бо народ своїх героїв уже давно вшановує. Вони воліли прийняти смерть, але не зрадити українську націю і український народ, і тому для українців – вони герої, а для окупантів – так само, як Мазепа та Петлюра, є зрадниками, оскільки відмовилися працювати на окупанта. Таке враження, що нинішні депутати й досі керуються останньою радянською директивою у прийнятті рішень...

Над місцем загибелі героїв височіє величний гранітний пам’ятник воїнам армії УНР – учасникам вікопомного Другого Зимового походу. Його спорудили ще у 2002 році. Тоді ж перепоховали ще 46 офіцерів УНР, які були розстріляні в сусідньому селі. Тоді на відкриття завітав Віктор Ющенко. Це – пам’ять про те, як у кінці 1921 року війська армії УНР, перетнувши радянсько-польський кордон, вирушили вглиб України з метою звільнити Україну від червоної окупації. Переважаючі сили ворога під командуванням Котовського завдали нищівної поразки українським патріотам і зупинили їхній героїчний наступ біля села Міньки. Полонених героїв судив кривавий комуністичний суд. Вояки відкинули останній шанс лишитися в живих через зраду й перехід до лав Червоної армії. «Ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо, - сказав козак Щербак, - за нас помститься увесь український народ». І заспівали «Ще не вмерла Україна». Останні слова перервав гуркіт кулеметів… Утім, втопивши у крові чергову спробу українців відстояти національну незалежність, ворожа потуга усе ж не змогла задушити наше споконвічне прагнення волі. І саме воно через багато років втілилося в проголошення Незалежності нашої держави…

Майбутнє неможливе без минулого. Саме тому пам’ять про трагічні сторінки власної історії є настільки важливою. Не погоджуватися з цим може лише бездуховний, відірваний від звичних людських цінностей манкурт. Таких 18 листопада у Базарі не було…

Олександр ДЖИГИРЕЙ.