|
П’ятниця, 1 грудня 2006 року №47 (804) |
|
«БІЛИЙ
СПИСОК» ЛУЦЕНКА Тепер
на випадок нової революції у
помаранчевих „любих друзів” буде
достатній арсенал зброї – у прямому
сенсі цього слова. Але про це
попіклувався не міністр оборони, а
міністр внутрішніх справ. У
розпорядженні «Української правди»
виявився список осіб, які були
нагороджені Луценком відзнакою МВС «Вогнепальна
зброя» з дня його призначення головним
міліціонером. Як
не дивно, менш ніж через два місяці після
свого призначення – 17 березня 2005 року –
Луценко першим нагородив відзнакою
Міністерства внутрішніх справ «Вогнепальна
зброя»... самого себе. Другим у списку
стоїть прізвище його тодішнього
заступника Олександра Фокіна. До речі,
менш ніж за три місяці після нагородження
пана Фокіна було звільнено з посади «за
непрофесіоналізм і невідповідність
моральним принципам».
Третім відзнаку МВС з рук Юрія
Луценка отримав тодішній перший помічник
президента Олександр Третьяков. Це було 23
березня 2005 року. Через двадцять днів
після пана Третьякова вогнепальною
зброєю був нагороджений екс-держсекретар
і в майбутньому головний обвинувач «любих
друзів» Олександр Зінченко. А ще за
місяць – тодішній керівник Міністерства
надзвичайних ситуацій Давід Жванія.
Щоправда, сам пан Жванія стверджує, що
отримав зброю лише на п’ятому місяці
роботи у МНС. А
11 травня 2005 року згідно з наказом № 313
вогнепальну зброю отримав і Петро
Порошенко, на той час – секретар Ради
національної безпеки і оборони.
Наступним за паном Порошенко зброю
отримав міністр транспорту і зв’язку
Євген Червоненко. За словами самого пана
Червоненка, пістолет був йому вручений як
«одному з героїв помаранчевої революції».
Наступник пана Червоненка на посаді
голови Мінтрансу – Віктор Бондар –
отримав вогнепальну зброю під новий 2006
рік – наказ датований 31 грудня 2005 року. Як
не дивно, нагородні пістолети були
роздані і керівництву Генпрокуратури. У
серпні минулого року пістолет отримав
заступник тодішнього Генпрокурора
Святослава Піскуна Віктор Шокін. До речі,
саме в серпні були випущені під залог
Євгеній Кушнарьов та Борис Колесников,
справи яких розслідував пан Шокін. Не
обійшли увагою і вічного опонента
міністра внутрішніх справ – тодішнього
Генпрокурора Святослава Піскуна. Наказ
про його нагородження був підписаний 5
вересня 2005 року – практично за місяць до
його звільнення Президентом. Екс-глава
секретаріату Президента Олег Рибачук
нагороджувався навіть двічі – у квітні
2005 року і через рік, у квітні 2006 року. Проте,
найчастіше (аж тричі!) вогнепальною
зброєю нагороджувався нинішній голова
СБУ Ігор Дріжчаний – у жовтні 2005, а також
у березні і липні 2006 року. Серед тих, хто
отримував нагородну зброю, окремо можна
виділити власників, керівників або
засновників комерційних структур. Двічі -
у липні минулого року і в червні цього
року вогнепальну зброю отримав голова
наглядової ради «Донвугілля» Олександр
Ковальов. До речі, саме за цей епізод
відносно Луценка був складений протокол
про корупційні діяння. У жовтні 2005 року
був нагороджений голова правління ВАТ «Укрексімбанк»
Віктор Капустін, а в листопаді того ж року
– засновник ІВГ «Телеграф» Оксана
Терехова. До речі, пані Терехова
працювала також помічницею нинішнього
голови «Енергоатому» Андрія Деркача –
близького товариша Юрія Луценка.
Нагороди також отримували депутати
Київської міськради Ігор Дзвоник та
Володимир Дейнега, яких пов’язують з
торговою мережею «Арго». Вражені
такою кількістю людей, які мають
вогнепальну зброю в подарунок від
Луценка, ми звернулися по коментар до МВС. За
словами прес-секретаря Луценка Ірини
Кисіль, у лютому цього року набрав
чинності закон «Про дисциплінарний
статут органів внутрішніх справ України».
Згідно з ним право нагороджувати
відзнакою МВС «Вогнепальна зброя» надано
міністрові внутрішніх справ, він має
право встановлювати порядок
нагородження цією відзнакою. Утім,
слід зазначити, що саме в цьому законі
чітко вказано, кого і за що саме глава МВС
може нагороджувати відзнакою «Вогнепальна
зброя» – «за сумлінну службу, особливі
заслуги в боротьбі зі злочинністю та
охороні громадського порядку осіб
начальницького складу». Більшість з
цього переліку можновладців точно тяжко
запідозрити в «особливих заслугах у
боротьбі зі злочинністю». За
дев’ятнадцять місяців – з 2 лютого 2005
року до 14 жовтня 2006 року – Юрій Луценко
встиг нагородити 156 осіб, з яких лише 66
входять до особового складу МВС, а осіб з
начальницького складу – ще менше.
Причому деякі отримували цю нагороду
двічі! Уривки
зі списку людей, які отримували пістолети
від Луценка (в хронологічному порядку) 2 *
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ *
Олександр Фокін, заступник міністра
внутрішніх справ *
Олександр Третьяков, перший помічник
Президента *
Олександр Барановський, міністр
сільського господарства *
Олександр Зінченко, держсекретар України *
Віктор Пинзеник, міністр фінансів *
Павло Альошин, керівник особистої
охорони Віктора Ющенка *
Олексій Івченко, глава «Нафтогазу» *
Олег Рибачук, віце-прем’єр з питань
євроінтеграції *
Володимир Скомаровський, голова
Держмитслужби *
Станіслав Ніколаєнко, міністр освіти *
Петро Порошенко, секретар Ради
нацбезпеки *
Іван Плачков, міністр палива та
енергетики *
Давид Жванія, міністр надзвичайних
ситуацій *
Євген Червоненко, міністр транспорту та
зв’язку *
Іван Сподаренко, народний депутат, член
фракції СПУ *
Юрій Артеменко, губернатор Запорізької
області *
Михаїл Саакашвілі, президент Грузії *
Вано Мерабішвілі, голова МВС Грузії *
Олександр Ковальов, голова наглядової
ради «Донвугілля» *
Валентин Симоненко, голова Рахункової
палати *
Микола Гордієнко, заступник голови МЗС *
Ш. Джанашвілі, заступник голови МВС
Грузії *
Г. Месхішвілі, заступник голови
Адміністрації МВС Грузії *
Віктор Ющенко, Президент України *
Юрій Павленко, міністр молоді та спорту *
Петро Олійник, губернатор Львівської
області *
Роман Ткач, губернатор Івано-Франківської
області *
Олександр Черевко, губернатор Черкаської
області *
Валентин Зайчук, керівник апарату
Верховної Ради *
Олександр Омельченко, мер Києва *
Віктор Шокін, заступник генпрокурора *
Дейнега Володимир, депутат Київської
міської ради *
Піскун Святослав, генпрокурор *
Шумілкін Володимир, голова Харківської
міськради *
О. Моргун, радник першого віце-прем’єр-міністра *
Борис Зайчук, голова правління
Пенсійного фонду *
Віктор Капустін, голова правління ВАТ «Укрексімбанк» *
Ігор Дріжчаний, голова СБУ *
Іван Стойко, губернатор Тернопільської
області *
Володимир Шандра, міністр промислової
політики *
Василь Гурєєв, народний депутат України,
член фракції «Наша Україна» *
Сергій Матвієнков, народний депутат
України, член СПУ *
Володимир Бойко, народний депутат
України, член СПУ *
Богдан Буца, міністр Кабінету Міністрів *
Оксана Теренова, засновник ІВГ «Телеграф» *
Едуард Зейналов, губернатор
Кіровоградської області *
Віктор Тополов, міністр вуглепрому *
М. Короткий, головний консультант
юридично-наукового забезпечення
секретаріату Комітету з питань
законодавчого забезпечення
правоохоронної діяльності Верховної
Ради *
Арсеній Яценюк, міністр економіки *
Роман Шубін, керівник головного слідчого
управління Генпрокуратури *
Віктор Бондар, міністр транспорту та зв’язку
2006
рік *
Ігор Дзвоник, депутат Київської міської
ради *
Юрій Поляченко, міністр охорони здоров’я
*
Станіслав Сташевський, перший віце-прем’єр *
Володимир Мойсик, голова Комітету з
питань законодавчого забезпечення
правоохоронної діяльності Верховної
Ради *
Олександр Шевчук, губернатор
Дніпровської районної адміністрації
Києва *
Ігор Дріжчаний, голова СБУ *
Калюжка Є.Т., перший заступник директора
ДДГІРФО *
Олексій Малиновський, народний депутат,
член фракції СПУ *
Іван Мірабішвілі, голова МВС Грузії *
Олег Рибачук, глава секретаріату
Президента *
Микола Полудьонний, радник Президента *
Віктор Матчук, губернатор Рівненської
області *
Микола Овчаренко, заступник губернатора
Черкаської області *
Ігор Лиховий, міністр культури і туризму *
Олександр Ковальов, Голова наглядової
ради «Донвугілля» *
Микола Мельник, заступник голови ЦВК *
Валерій Василюк, радник глави
секретаріату Президента *
Ігор Дріжчаний, голова СБУ *
Сергій Рахманін, редактор відділу
політики газети «Дзеркало тижня» *
Терпеливець М.С., помічник міністра
апарату міністра Неважко
підрахувати, у яку суму обійшлася державі
така „царська милість від Луценка”, якщо
вартість одного пістолета становить до
півтори тисячі гривень.
|