МОЛОДЬ ЗІ СХОДУ ШАНУЄ УПА

У неділю, 17 грудня, в актовій залі Народного дому відбулася зустріч активістів ВМГО «Студентське братство» та ветеранів Української Повстанчої Армії.

До Рівного з’їхалися спудеї майже з усіх областей України, що свідчить про бажання молоді взнати правду про УПА з уст безпосередніх учасників тих подій, а не зомбуватися новинами від донецько-ахметівського каналу «Україна».

Так, на зустрічі з вояками УПА були представники з Криму, Луганської, Харківської, Київської та інших областей. Представники «Студентського братства» також приємно здивували ветеранів УПА своїм прагненням примирити всі воюючі сторони у Другій світовій війні.

 Того недільного дня на зустріч ветеранів зі студентами завітали й голова Рівненської обласної організації Української Народної Партії Василь Червоній та голова обласної управи УНП Іван Турко. Зокрема, п.Василь нагадав молодим людям, що в буремні роки війни двох імперій українська нація в єдиному пориві піднялася не на захист інтересів німецьких чи радянських нацистів, а на захист своїх матерів, жінок, сестер та дітей. При чому, на своїй споконвічній українській землі - від Заходу до Сходу, бо українці скрізь є однаковими…

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

Володимир Мономах: вага великого заповіту

Добігає повноти тисячоліття від дня народження Великого князя всієї Русі Володимира Всеволодовича Мономаха, великого державотворця, владної руки і світлої голови якого так потребувала Руська земля.

Скинувши тягар років, коли нас позбавляли навіть права на предків, вибудовуючи наш «Вінок слави», у довгому шерегу наших славетних пращурів згадаймо Великого князя всієї Русі Володимира Всеволодовича Мономаха.

Володимир Мономах - це пам’ять руки, що стискає спис чи меч, це «відвага на всі віки», стійка героїчна традиція, примножена славетним сином землі української і народу нашого українського (полянського, руського). Це з його іменням пов’язана вражаючої сили легенда про євшан-зілля, зілля, яке стало символом непереборної й безоглядної любові до свого народу, до рідної землі, до материнської пісні. З іменем князя України-Русі Володимира Мономаха пов’язують ще один символ — шапку Мономаха, тягар впади, влади справді державної, царської чи великокнязівської, як вона традиційно називалася в Україні-Русі. І цей символ проходить через всю українську історію, хто б не тримав владу — шапку Мономаха: чи гетьман, чи президент, чи прем’єр-міністр - тягар влади завжди був і залишається донині незмінний у своїй суті.

Володимир Мономах залишив по собі у спадок не тільки добру славу – його «Повчання» і «Статут Володимира Всеволодовича» – зібрання філософських, морально-етичних, правничих засад, котрі не втратили до сьогодні своєї актуальності і котрих неухильно дотримувався мудрий державний муж.

Це історична правда, що князь Володимир Мономах ще задовго до приходу 1113 року в Київ був широко знаний не тільки в половецьких причорноморських степах, а й у цілій Європі та Візантії, і любили його всі навколишні і підвладні йому. Він не був гордим, не возносився у своїх добрих ділах, а славу і честь за всі побіди воздавав насамперед Богові. До всіх він був милостивим і щедрим на пожертви, у правосудді додержувався законів.

Дослідники відзначають гуманістичні засади «Статуту», перед яким були рівні і холопи, і закупи, і смерди, і дружинники, і бояри. Жорстоко карали злодійство, зумисне завдавання шкоди. Останнім часом Великого князя всієї Русі Володимира Мономаха згадують і у зв’язку із першим у нашій національній історії фактом адміністративного спротиву жидівському засиллю на Русі і вигнанню їх за межі Русі. Це дало змогу Великому князю упорядкувати суспільні відносини через судову систему: ризоїмство як форму жидівського паразитування фактично було поставлено в рамки закону.

На тлі князівського егоїзму, який особливо проявлявся в міжусобній боротьбі за володіння княжими столами історичних конкурентів Києва — Чернігова, Переяслава, Галича, вражаючим є безкорисливість Великого князя всієї Русі Володимира Мономаха.

Ідеальний князь — полководець, мудрий володар великої держави і захоплений книжник та будівник храмів, діяльність якого ґрунтується на твердих морально-етичних і правових засадах: «Лучче малість праведних, аніж великі багатства грішних»; «Не завидуй творящим беззаконня»; «Сила грішних зламається, а праведних зміцнює Господь».

Він не лукавить, закликаючи до моральних чеснот і щедро роздаючи милостиню. Проводячи години в покаянних молитвах, знову дужою рукою брав меч і опускав на голови ворогів Руської землі, закликаючи своїх: «Приходьте, щоб об’єднатися ...не хочу я лиха, але добра хочу братії і Руській землі».

«Повчання», видання якого здійснене у 2006 році Інститутом культурологічних та етнологічних досліджень МАУП, йде в наш час із найвіддаленішої історичної епохи, від далекого пращура до нинішнього покоління і виявляє актуальність поставлених ним проблем, набутого досвіду, історичних подій і фактів. Найголовніше, щоб воно дійшло до наших державних мужів і було взяте ними до виконання.

Сини Ярослава Мудрого Святослав, Ізяслав, Всеволод не кинули тінь ганьби на свого батька. Чи зможуть наші сказати те ж про теперішніх державотворців?

Огляд-конкурс «Миколайки-2006» у Рівному

17 грудня в Народному домі м.Рівне відбувся перший обласний огляд-конкурс «Миколайки-2006».

Його організатор, Рівненське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» ім..Т.Шевченка (голова М.Федоришин), перед цим заходом поставило головну мету – відновлення духовних і культурних традицій українського народу, пов’язаних із вшануванням одного із світочів духовності – святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, виявлення та підтримка обдарованих школярів Рівненщини, моральне оздоровлення їх.

Засобами української народної і сучасної пісні та поезії учасники огляду (а було їх понад 150) створювали образ великого чудотворця, покровителя козаків-мореплавців, чуйного до всіх людських життєвих труднощів, небезпек, смутків, сумнівів, водночас і по-батьківськи вимогливого та непримиренного до всіляких злодіянь.

Переможців конкурсу за виконавською майстерністю, костюмами та сценічністю визначала комісія у складі проректора Міжнародного університету РЕГІ Андрія Пастушенка, заступника голови Рівненського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки Леоніда Лабунця, Наталії Савчук та Олександра Волощука, членів Правління Рівненського обласного об’єднання товариства «Просвіта».

Переможцями конкурсу стали ансамблі «Веселки Полісся» с.Жовкані Володимирецького району та «Веселковий дощик» МПК м.Рівне (І місце); «Любисток» с.Здовбиця Здолбунівського району, «Карамельки» ЗОШ № 8 м.Рівне та «Ромашка» НВК № 1 м.Рівне (ІІ місце); «Пролісок» с.В.Цепцевичі Володимирецького району та ЗОШ № 24 м.Рівне (ІІІ місце).

Кращі колективи були відзначені дипломами, усі учасники – касетами з записами етнічної музики українських земель, мультимедійними дисками, книгами, виданими Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім.Т.Шевченка.

Не залишилися «Миколайки» і без допомоги благодійників. Ними стали Рівненська обласна філія акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» і Рівненське обласне товариство «Знання». І за це їм велика шана та подяка.

 Олександр Волощук

425 РОКІВ ТОМУ ВИЙШЛА У СВІТ ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ

– перше повне видання Святого Писання церковнослов’янською мовою

грудня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася міжнародна наукова конференція «Острозька Біблія в контексті європейської культури», присвячена 425 річниці створення Острозької Біблії, повідомляє офіційний сайт академії.

Під час конференції було проведено презентацію книги професорів Острозької академії з однойменною назвою заходу. Подія зібрала в Острозі провідних українських науковців з Києва, Львова, Івано-Франківська, Острога, представників влади, громадськості та всіх релігійних конфесій.

 До дня святкування було завершено тридцятирічну титанічну працю з дослідження та перекладу цієї унікальної книги сучасною українською мовою, виконану архімандритом, доктором теології Рафаїлом Торконяком. Кандидатуру цієї непересічної людини, доктора догматики Папського університету в Урбаніані, доктора літургики Українського католицького університету, знавця сімнадцяти мов, завідувача кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія» подано на здобуття Шевченківської премії.

Інформвідділ.