Юрій Костенко: Сьогодні можна впевнено говорити про те, що наш блок пройде до Верховної Ради

У середу, 1 лютого, гостем редакції інтернет-сайту From-UA був народний депутат Юрій Костенко, лідер Українського Народного Блоку Костенка і Плюща.

- Пане Костенко! Назвіть, будь-ласка, чим ваш Блок ідеологічно відрізняється від інших блоків, до яких увійшли ваші соратники з помаранчевої революції, і чому потрібно голосувати за УНБ КП? Яку роль ідеологія Вашої партії і Блоку може відіграти у випадку обрання до парламенту, і що ми втратимо, якщо до парламенту УНБ Костенка і Плюща не пройде?

 - Програма нашого блоку - це програма яскраво виражених національних інтересів. Цю програму ми сформували на початку 90-х років, але не могли її реалізувати, бо жодного разу не були в більшості в парламенті й не мали впливу, так, як це зробили націонал-патріотичні сили в Прибалтиці, Чехії та інших пострадянських державах.

У жодному іншому блоці чи партії, яка може пройти до Верховної Ради, ви не побачите всього того, що потрібно для державної підтримки національного товаровиробника і захисту українського підприємця, комплексної програми відродження українського села на основі приватної власності на землю, відтворення культурної та історичної спадщини, яка має працювати на сьогодення, а також чіткої орієнтації на європейські політичні, економічні та соціальні стандарти в Україні.

Щодо непроходження, то важко собі уявити будь-яку державу світу, де б національно-патріотична сила не була присутня у владі. Тоді закономірно постає питання, чи живемо ми в державі Україна, чи в якійсь іншій.

  - Юрію Івановичу! Назвіть, будь ласка, три основні причини, через які вам не подобаються блоки Тимошенко, Ющенка та Януковича, враховуючи, що ви йдете на вибори самостійно. І, якщо можливо, три головні причини, за якими вам подобається команда Плюща, враховуючи те, що ви з ним об’єдналися.

 - Щодо названих блоків, мені не подобаються дві речі. Перше - це їхні програми, у яких не передбачається державної підтримки та захисту українського товаровиробника, формування українського обличчя української держави та захист українських національних інтересів на міжнародній арені.

І друга річ. Попри солодкі обіцянки зробити наше життя в цій державі найкращим, реальний склад названих команд - уважно подивіться на їх списки - більше відповідає тому, що було на плакатах Партії регіонів: «Партія регіонів - це заможні люди». Але це не має жодного відношення до нашого з вами жалюгідного життя в Україні.

  - Юрію Івановичу! Ваш кумир і майданний лідер, теперішній Президент України, незважаючи на гучні заяви та обіцянки, так і не став справжнім Президентом усіх українців і лишається лідером Майдану (умовно). При всій повазі до Віктора Андрійовича (я за нього голосував), гірко було бачити, як протягом року нової влади принижувався мій рідний Донбас, у Президента для цієї частини України одна назва - «бандити». А от я себе таким не вважаю, і ніхто з моїх друзів і знайомих не «бандити».Так що же нам, переїжджати до Львова, совість України по-ющенковськи? А як Ви до цього ставитесь?

 - По-перше, у мене в житті ніколи не було кумирів, тим більше політичних. Моїм найбільшим авторитетом по життю завжди були мої батьки. Щодо Президента Ющенка, то багато його кроків я не підтримував, особливо в частині кадрових призначень нового уряду (уряду Тимошенко), і тому ви мене не бачили у виконавчій владі.

Але я підтримував і буду підтримувати Президента разом з Українським Народним Блоком у частині виконання ним його програми, тому що ця програма майже повністю збігається з нашою політичною програмою. Щодо «бандитів» - наскільки я знаю Ющенка (з 1993 року), він ніколи не дозволяє собі у спілкуванні з пересічними людьми когось ображати. Тут ідеться скоріше про політичний бандитизм, який полягає в тому, що деякі політики або політичні сили, отримавши владу в свої руки, повністю працюють на себе чи на свій клан, а не на державні інтереси.

І друге. Я особисто виборчу кампанію блоку розпочав поїздкою до Донецька, де я маю багато друзів, і в цьому регіоні я багато працював, перебуваючи на посаді міністра з охорони довкілля і ядерної безпеки, аби поліпшити екологічне становище Донбасу. Тому особисто для мене Донбас - це прекрасні обличчя, працелюбний народ і енергетична та індустріальна могутність України.

  - Ваша позиція щодо введення російської мови як другої державної?

 - Це тема постійних політичних спекуляцій і намагання в Україні ліквідувати українську мову. Повноцінне використання і російської мови, і мов інших національних меншин забезпечується виконанням Закону про мови України та Європейською хартією регіональних мов та мов національних меншин, яку Україна ратифікувала в найбільшому обсязі (13 мов в Україні перебувають під державним захистом і опікою).

Мовна проблема в Україні полягає в іншому. Перше - це неможливість повноцінного використання державної мови в усіх сферах, починаючи від органів влади і закінчуючи наукою та освітою. І друге - це відсутність у необхідній кількості державних бюджетних коштів для того, щоб у місцях компактного проживання національних меншин повноцінно могла функціонувати мова цієї меншини в освітніх, культурних та державних закладах. За різними оцінками, для фінансування зобов’язань по Хартії нам потрібно мати в 10 разів більше коштів у держбюджеті ніж те, що сьогодні ми маємо.

 - Шановний Юрію Івановичу! Ви вважаєте себе націонал-демократом у доброму розумінні цього слова, і, дивлячись на Вашу інтелігентну персону, з цим не можна не погодитися. Але в такому разі, як ви ставитеся до націонал-радикалізму, націонал-шовінізму та іншим «непоміркованим» проявам національної ідеї? Чи засуджуєте Ви їх?

 - До будь яких радикальних позицій я ставлюся негативно. Екстремізм завжди породжує насилля, а там, де насилля починається, закінчується демократія. А я людина із глибинними демократичними позиціями.

Щодо так званого українського націонал-радикалізму, то за 16 років своєї політичної діяльності я його на власні очі в українській політиці не бачив. Але я багато чув про це з тих джерел, які штучно нав’язують Україні цей образ, образ буржуазного націоналізму, який комусь загрожує. З іншого боку, я на власні очі переконався, що у всьому світі влада, якого б нахилу вона не була - чи правого, чи лівого, у своїй діяльності керується виключно національними інтересами і пріоритетами, і від цього виграють громадяни тієї чи іншої держави.

Образ українського націоналіста створюється виключно для того, щоб ми ніколи не жили заможно у своїй державі. Тому має бути велика роз’яснювальна робота, у першу чергу державних ЗМІ, щодо суті національної ідеї, національної економічної політики, національних інтересів України та трансформації урядової національної політики в нові робочі місця, середньоєвропейські розміри заробітної плат, пенсій, стипендій та європейські соціальні стандарти. Це й є суть тієї національної політики, яку намагається відстоювати у державній політиці Український Народний Блок та Українська Народна Партія.

 - Питання з Миколаєва. Добрий день шановний Юрію Івановичу! Маю бажання проголосувати за Український Народний Блок, але мене лякає та обставина, що блок має занадто низький рейтинг, і я боюся, що мій голос пропаде, а це на руку януковцям-литвиновцям. У чому полягає Ваше ноу-хау, щоб вивести рейтинг на достойний Вашого блоку рівень?

- Сьогодні можна впевнено говорити про те, що наш блок пройде до Верховної Ради, і свідченням цього є останні дослідження багатьох соціологічних служб, які заявляють про прохідність нашого блоку. Упевненість у тому, що нас підтримають виборці, дає мені 16-літня політична робота в інтересах Української держави і переконання, що без української політичної сили неможливий український парламент.

Щодо нашого ноу-хау - воно дуже просте. Ми працюємо безпосередньо з виборцями, а наша команда - це не лише 220 кандидатів у депутати Верховної Ради, але й майже 150 тисяч членів нашої партії та членів блоку, які балотуються на виборах до місцевих органів влади. Саме вони в найкращий і найдоступніший спосіб донесуть правду про нашу політичну команду та про ті плани, здійснення яких дасть можливість почувати себе щасливим на своїй землі.

Вітаємо Героя України

Щиро вітаємо з 90-річчям від дня народження справжнього патріота України, колишнього підрайонного Служби безпеки ОУН, багатолітнього в’язня фашистських та більшовицьких таборів Сергія Степановича Олексіюка.

Зичимо незламному патріоту, мужній і чесній людині козацького здоров’я, добра і благополуччя.

Олексіюк Сергій Степанович народився 2 лютого 1916 року в селі Конюшки (тепер Квітневе) Дубенського району Рівненської області в родині українських господарів. Закінчив чотири класи місцевої сільської школи.

З 1931 року - член осередку «Просвіта» села Конюшки. З 1936 року - член Організації Українських Націоналістів (псевдо - «Залізняк»). У 1936-1939 роках служив у Збройних силах польської армії. З початку Другої світової війни і по жовтень 1939 року брав участь у бойових діях проти фашистської Німеччини на території Польщі у званні капрала. У листопаді 1939 року під час бойових дій був контужений і потрапив у фашистський полон.

З листопада 1939 року по листопад 1941 року перебував у фашистських концтаборах на території Німеччини. Повернувся в Україну у березні 1942 року і був призначений підрайонним Служби безпеки ОУН в Рівненській області. Брав участь у бойових діях проти фашистських і радянських окупантів.

У травні 1944 року арештований органами МДБ за підпільну роботу проти радянської влади. Військовим трибуналом засуджений до вищої міри покарання - розстрілу. У листопаді 1944 року міра покарання була замінена на 25 років позбавлення волі. Відбував покарання у концтаборах Воркути, Колими, Казахстану. Через амністію 1956 року був звільнений із забороною проживати в Західній Україні. З 1956 року по 1964 рік працював на мідних шахтах міста Джезказган у Казахстані. У січні 1964 року отримав виробничу травму на шахті № 51 міста Джезказган. У зв’язку з цією травмою має ІІ групу інвалідності. Лише у 1987 році зміг повернутися на Рівненщину.

Рівненські обласна та міська організації

Української Народної Партії,

редакція часопису «Волинь»,

обласна та міська організації Братства вояків ОУН-УПА,

голова Рівненської ОДА Василь Червоній .

 Чи потрібна народу недоторканність своїх обранців?

Джерелом влади є народ, і він повинен визначитися з доцільністю недоторканності. У цивілізованих країнах світу перед законом усі рівні - чи то простий робітник, чи президент. По-перше, усі повинні бути чесними, порядними, справедливими, а хто порушив закон, той однаково відповідає, незалежно від свого становища. Вважаю, що недоторканність зараз потрібна лише безчесним корупціонерам-бізнесменам та злодіям, які вже й так все „прихватизували», знищили фабрики й заводи та обікрали свій народ, наплодивши жебраків.

Це викликає невдоволення та обурення народу. У суспільстві й без того нагромадилось багато негативів, породжених злочинцями. Ви ж подивіться, хто прагне недоторканності! Кого там тільки немає: і «не так», і «ми», і «тля», і послідовники «ума, честі і совісті нашої епохи». Стара компартійна номенклатура від початку незалежності України потурбувалась про захист себе від правосуддя, задекларувавши статус недоторканності. І наш земляк «не такий» туди ж – чув би він, що про нього у його рідному селі говорять!

Недоторканність народних слуг зневажає виборців, ділить народ на привілейованих та пересічних. Тому нині виникла глибока прірва між народом і владою. Але ж Конституція України ст.24 проголошує всіх рівними перед законом.

Лише одна з безлічі партій - Українська Народна Партія - виступає з ініціативою проведення всеукраїнського референдуму за відміну недоторканності депутатів усіх рівнів.

Згідно із законодавством має бути зібрано 3 мільйони підписів громадян на підтримку референдуму. Потім ці документи з підписами передаються до ЦВК для призначення дати проведення референдуму. Нещодавно в палаці «Текстильник» на велелюдних зборах з приводу референдуму детально поінформував почесний голова Партії вільних селян і підприємців народний депутат України Іван Плющ.

УНП у своїх діях послідовно, коли відстоює скасування депутатської недоторканності. Адже вона пропонує нам список Українського Народного Блоку, у якому немає жодного олігарха або скомпрометованого політика та злодія. Ці люди не бояться, що не матимуть недоторканності. Я вважаю, що це патріотичні, справедливі, професійні та чесні депутати, у душах яких твердо засіла українська національна ідея. УНП, на відміну від інших партій, має чітку проукраїнську ідеологію, і слова не розходяться з діями.

За недоторканність будуть триматися лише нечестивці, злодії, олігархи-корупціонери та їм подібні. Адже народ покладав великі сподівання на те, що висунута помаранчевою революцією на майданах України нова влада позбавить усіх депутатського імунітету як одного зі складових системи корупції. Сподівання ж народу не справдилися, навпаки, було поновлено недоторканність депутатів місцевого рівня. Постає питання: для чого? Напевно, для того, щоб можна було й надалі безкарно обкрадати свій народ.

Відсутність обіцяних змін у суспільстві нагромадила невдоволення існуючим станом справ. І чого б це з початком виборчих перегонів загострилась дискусія щодо недоторканності? Як на мене, недоторканність потрібно скасувати, щоб корупціонери та злодії не ховалися за нею, як за кам’яною стіною. І дивуюся одному - чому б це спікер В.Литвин висловлювався за недоцільність скасування депутатської недоторканності під час нещодавнього його відвідування Кіровоградщини? Переконаний: якщо людина порядна, чесна, справедлива, з національною ідеєю в серці, то недоторканність їй ні до чого.  

Андрій ЦІПАК,

голова Рівненської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів

Збори продовжуються

За ініціативи Українського Народного Блоку Костенка і Плюща продовжується проведення зборів громадян у Рівненській області з проведення референдуму щодо обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України, обмеження недоторканності Президентів України, суддів, депутатів та голів місцевих рад.

Проведено збори в 11 районах області та містах Рівне, Дубно, Кузнецовськ, Острог.

Більшість документів передано головам районних та міських рад, частина направлена до ЦВК.

Графік проведення зборів у Рівненській області:

5 лютого, 15.00 - Демидівка, районний Будинок культури.

9 лютого, 15.00 - м.Дубровиця, РБК.

12 лютого, 13.00 - м.Корець, актова зала РДА.

12 лютого, 13.00 - м. Сарни, актова зала Будинку дітей та молоді (вул. Ковельська, 9).

У неділю, 5 лютого, о 13 годині в приміщенні кінотеатру «Україна» відбудуться збори громадськості Рівного з приводу висунення керівника «Рівнеоблводоканалу» Володимира Хомка на посаду міського голови .

Запрошують громадські організації: «Просвіта», «За Україну! За Ющенка!», Союз Українок, Конгрес української інтелігенції, Студентське Братство, Спілка письменників України.