П’ятниця, 10 лютого 2006 року №6 (763)

Rated by PING

 

 

ТРАДИЦІЮ ПРОДОВЖЕНО

 Рівно 77 років відділяє нас від того часу, коли на І конгресі, що відбувся у Відні, була утворена Організація Українських Націоналістів. Це було одне з унікальних утворень в історії України. Неоднозначно було сприйнято це різними політичними течіями. Тільки в незалежній Україні можна було про це говорити і писати, а також відзначати цю історичну подію.

Цього року Рівненська обласна ОУН та Українська Народна Партія провела 8-й шаховий бліц-турнір, присвячений цій даті. Як і в попередніх турнірах участь взяли шахісти міста і Рівненської області. Перед початком турніру голова Рівненської обласної організації ОУН Володимир Франчук з вступним словом розповів про цю знаменну подію і день Пам’яті героїв Крут. На знак шани загиблим героям оголосив хвилину мовчання.

 Як завжди, на клітковому полі точилася запекла боротьба. Після тривалої безкомпромісної боротьби переможцем турніру став кандидат в майстри спорту рівнянин Віктор Сідлов. Друге і третє місце теж було за рівнянами – Дмитром Ковальчуком і Олександром Петренком.

 Переможцю, призерам і всім учасникам турніру було вручено цінні призи і дарунки від виборчого блоку “Костенка-Плюща-Червонія” та ОУН.

 Варто зазначити, що ОУН уже восьмий рік є спонсором проведення Кубка Незалежності у столиці нашої держави м. Києві.

 За останні роки шахісти України зробили великий крок вперед. Шахова корона світу отримала українську прописку, а збірна шахістів України ставала чемпіоном світу, отже нам є ким гордитися.

 Шахи - це, перш за все, спорт, бо це боротьба двох особистостей. Шахи - це і мистецтво і культурний відпочинок, а також мораль і виховання.

 Учасники цього турніру схиляються до думки, що треба підготовити лист до Президента України і Верховної Ради про введення шахів до програми навчального курсу в школах і в вищих учбових закладах, як це зроблено в багатьох країнах світу.

Анатолій Остапчук,

учасник турніру м. Рівне

єдиний рівненський чемпіон

Володимиру Дударенку - 60! Він народився 6 лютого 1946 року в с.Золотіїв Рівненського оайону. Футболом розпочав займатися під час навчання у школі № 7 м.Рівне. Після закінчення школи виступав за команду Шпанівського цукрозаводу. На початку сезону 1964 року тренер В.Шморгун запросив перспективного футболіста в команду майстрів «Колгоспник» У цьому ж році в «Колгоспнику» дебютував відомий рівненські футболісти М.Теленченко та Г.Артеменко.

Рівненський «Колгоспник» у турнірній таблиці посів 9 місце, а Володимир провів 21 матч і забив 3 голи. По закінченні сезону до львівського СКА перейшли П.Григорович та воротар В.Кагорець. Сезон 1965 року виявився невдалим для рівненського «Колгоспника». Останнє 16 місце у другій зоні. В.Дударенко провів 27 матчів (враховуючи стикові поєдинки), забивши при цьому 11 голів.

На початку сезону 1966 року Володимира призивають до армії, і він розпочинає виступати за львівський СКА. Провівши 31 матч у другій групі класу А В.Дударенко стає кращим бомбардиром своєї підгрупи, забивши 13 м’ячів.

Протягом 8 років Володимир захищає кольори команди ЦСКА, у складі якої стає фіналістом Кубка колишнього СРСР 1967 року та чемпіоном колишнього СРСР 1970 року. У тому ж році Володимир входить у список 33 кращих футболістів країни.

У 1971 році головний тренер збірної колишнього СРСР В.Ніколаєв запрошує В.Дударенка до лав Збірної. Володимир бере участь у двох матчах: у Мехіко проти збірної Мексики (рахунок матчу 0:0) і в Сальвадорі проти збірної Сальвадору. Рахунок матчу 1:0 на користь збірної колишнього СРСР. У сезоні 1975 року Володимир повертається в Україну, захищаючи кольори команд СКА (Луцьк) та СКА (Львів). По закінченні кар’єри футболіста Володимир і надалі залишився працювати у львівському СКА, звідки пішов на пенсію. Нині проживає в м.Львів.

 

БАСКЕТБОЛ

БК-93 «Пульсар» (Рівне) - СК «Маріуполь» (Маріуполь) - 68:79 (18:13, 19:24, 20:18, 11:24).

Новостворена в цьому сезоні друга маріупольська команда вже завдала рівненському «Пульсару» поразки в іграх І кола. Звісно, у звітній грі 17 туру вихованці головного тренера Сергія Шемосюка вийшли на майданчик взяти реванш. Стартовий склад «Пульсара» (Рихлюк, Ковалевський, Шемосюк, Дубнюк, Артимович) досить упевнено розпочав поєдинок, повівши в першій 10-хвилинці з різницею у 5 очок. Досвідчені гравці гостей Подорваний та Подтикан зуміли оговтатись в другій чверті, і суперники пішли на велику перерву з нічийним результатом - 37:37. Вдало справлявся з підбором під своїм та чужим щитками Дубнюк, відтак рівняни вже у третій чверті вийшли вперед - 57:55. Вирішальною в матчі стала заключна, четверта чверть. Гості нарощували натиск і перемогли з 11-очковою різницею в рахунку - 79:68. У складі маріупольського колективу виходив на майданчик колишній пульсарівець Бартош, але нічим, крім технічного фолу в середині четвертої 10-хвилинки, не запам’ятався.

Наступну гру «Пульсар» проведе в Харкові проти місцевої «Політехніки» 12 лютого.