Кандидати на посаду мера поговорили. Без Чайки...

Минулого понеділка претенденти на посаду міського мера Рівного зібралися за одним столом у приміщенні рівненського прес-клубу. З шести претендентів на найвищий пост міста на дебати не з’явився лише чинний мер Віктор Чайка – послався на якусь «важливу зустріч». Натомість його опоненти Володимир Хомко, Олександр Кравчук, Валерій Богуцький, Олег Нестерук та Василь Цинко таки зустрілися з пресою, аби поділитися власним баченням перспектив майбутнього розвитку Рівного.

Усіх кандидатів, попри суттєву різницю в передвиборних програмах, об’єднало незадоволення сучасним станом обласного центру. Про оновлення підходів до діяльності міського самоврядування говорив практично кожен. Виняток склав хіба що одіозний Василь Цинко, який, як і Чайка, висуває власну кандидатуру на пост мера вже втретє поспіль. Цей пан закликав присутніх боятися інвесторів, виступив проти приватизації і заявив, що директорів комунальних підприємств призначатиме на конкурсній основі. Під кінець зустрічі він раптом оголосив, що підготував для преси сюрприз і, діставши з портфеля звернення на ім’я Президента Віктора Ющенка з проханням присвоїти звання Героя України чинному меру Чайці, поставив під ним власний підпис. Запропонував підписатися й іншим претендентам, хоча ті, як один, підписуватися відмовилися. Очевидно, підстав для такого вшанування «господарника» не побачили.

Перший заступник міського мера Олександр Кравчук розповів присутнім про конкретні причини невдоволення політикою свого теперішнього начальника. «Верхня ланка міської влади потребує термінового реформування, - сказав він, - адже сьогодні Віктор Чайка демонструє власну непослідовність практично в усіх питаннях - чи то підбір команди, чи політичні ідеї, чи розподіл бюджету. Учора він називав Олександра Кравчука найбільш підготовленим серед своїх заступників, а вже сьогодні усуває мене від керівництва трьома мною ж створеними відділами, учора він підтримував Віктора Януковича, а сьогодні йде на вибори разом з його прямими опонентами – «Народним Союзом «Наша Україна», учора він обіцяв, що у 2006 році підніматиме комунальну галузь, а сьогодні ми бачимо, що в бюджеті на ці питання передбачено стільки ж коштів, як і торік».

Володимир Хомко заявив про своє величезне бажання поспілкуватися з діючим мером у прямому ефірі. На його думку, стан житлово-комунального господарства в Рівному перебуває в не набагато кращому стані, ніж у сумнозвісному Алчевську, і потребує негайного реформування.

- Я відчуваю в собі потенціал змінити ситуацію на краще, - сказав пан Хомко. - Допоможе мені в цьому особистий досвід, здобутий під час роботи в Комітеті житлово-комунального господарства в Києві та під час стажування в країнах Європи. Скажу як фахівець: час, коли управління в ручному режимі було ефективним, минув 15 років тому, і нині така практика вже не спрацьовує. Необхідні професійні менеджери з європейським досвідом – і тоді місто запрацює, як годинник. Надзвичайно велику увагу варто приділити інвестиціям, передусім у будівництво житла. Якщо ми побудуємо хоча б 5-6 нових будинків з квартирами, вартість яких буде доступна пересічному громадянину, ціни на житло в місті впадуть. Тому рухатися потрібно саме в цьому напрямку.

Нещодавно на нараді за участю Прем’єр-міністра Юрія Єханурова Рівне за показниками житлового будівництва було визнане найгіршим з обласних центрів Західної України. Про це ж говорить і вартість житла в місті – одна з найвищих у Західній Україні. Тож ситуацію потрібно докорінно змінювати. Про це важливо пам’ятати, особливо тепер, напередодні виборів нового міського голови Рівного. Адже саме від вашого вибору залежить, чи буде обласний центр містом європейського зразка, чи ще глибше вгрузне у трясовину дотаційності й безгосподарності.

P.S.Зате на шоу у Будинку культури хіміків В. Чайка на крилах прилетів. Ще б пак, і керівник «Рівнеазоту» М. Заблуда, і заступники В.Чайки - С. Богатирчук та С. Васильчук, і член виконкому В. Матчук забезпечили йому тут надзвичайно «правильну» аудиторію – з числа працівників «Рівнеазоту», які за командою «бригадирів» навіть місця в залі займали. Навішавши «локшини» на вуха людям, Чайка із задоволенням відбув із, так званої, зустрічі з виборцями.

 Віктор ПЛАНОВИЙ

ЧАЙКА про житло для рівнян навіть і не думає

Делегація представників будівельного комплексу Рівненщини не виявилася здивованою претензіями Прем’єр-міністра України Юрія Єханурова до міського голови Рівного Віктора Чайки, висловленими ним на нараді в Тернополі, що відбулася минулої п’ятниці. Юрій Єхануров доручив міністру будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства України Павлу Качуру здійснити перевірку введення в експлуатацію житла в місті Рівне.

Виконуючий обов’язки голови Рівненської облдержадміністрації Олег Ковальчук на чолі делегації будівельників Рівненщини побував у Тернополі, де відбулася нарада з проблем та перспектив розвитку житлового будівництва під головуванням Прем’єр-міністра України Юрія Єханурова. Виявилося, що місто Рівне в «лідерах» - в обласному центрі (з п’яти перевірених) щороку вводиться найменша кількість квадратних метрів житла в країні.

Причини зрозумілі: на відміну від інших міських голів, Віктор Чайка не допускає до будівництва в Рівному нікого, окрім управління капітального будівництва міськвиконкому на чолі з комуністом С.Полоцьким. У результаті цього організація-монополіст отримала можливість вимагати до 100 тисяч гривень від кожного, хто бажає стати індивідуальним забудовником, чи близько трьох тисяч гривень за квадратний метр житла в новоспоруджених будинках. Утім, не будемо голослівними, а наведемо факти: протягом 2005 року навіть у меншому за Рівне Тернополі було введено 133,4 квадратних метрів загальної житлової площі. У нас же в обласному центрі ця цифра майже в шість разів менша.

Та лише критикою Ю.Єхануров не обмежився. Він підкреслив, що в регіонах у 2006 році необхідно збільшити кількість площ введення житла на 30 відсотків, а до 2009 року цю кількість підняти вдвічі. Окрім того, серед пріоритетних завдань названо розробку відповідних змін до чинного законодавства, щоб земельні ділянки виділялися на конкурсних засадах, а право на оренду продавалося через аукціони. Це саме та ініціатива, яку в Рівненській міський раді вже декілька років намагалася «пробити» фракція Української Народної Партії, тепер Українського Народного Блоку Костенка-Плюща-Червонія. І що ж тепер робитиме підтриманий рівненським нашоукраїнським «помаранчем» Віктор Чайка, саме з подання якого ідеї аукціонного продажу землі тривалий час провалювалися, дякуючи «помаранчевив» королюкам і васильчукам?

 Олег ТУМАНОВСЬКИЙ  

рівненські контрасти

Нинішній міський голова Віктор Чайка у своїй передвиборній програмі назвав місто Рівне таким, що має «обриси міста європейського типу». Та, виявляється, ці обриси існують здебільшого у фантазіях нинішнього мера, оскільки реальний вигляд обласного центру щодень бачать ті, хто ходить його вулицями.

Мешканці будинку № 2 провулку Остапа Вересая щодня змушені «милуватися» картиною далеко не європейською. Наш часопис уже повідомляв, що нині проблеми міста доводиться вирішувати облдержадміністрації. Ось і зараз міська влада, і зокрема міський голова Віктор Чайка, на колективне звернення з проханням дати дозвіл знести самовільно збудовані дерев’яні хліви у дворі будинку № 32 по вулиці 16 Липня, не спромоглися дати якоїсь конкретної відповіді. На відписку спромоглося лише керівництво ЖКП «Паркове», яке люб’язно повідомило скаржникам, що... хліви не рахуються на їхньому балансі.

Це було очевидно і без їхньої відповіді, адже ці споруди збудовано самовільно. І де?! За кілька десятків метрів від широко розрекламованого чинною міською владою майбутнього кварталу «Міленіум-Плаза». Крім того, оці самозбудовані хліви стоять на водогінному колекторі, що вже зовсім неприпустимо. Виконуючий обов’язки голови Рівненської облдержадміністрації Олег Ковальчук доручив розібратися зі скаргою начальнику обласного управління житлово-комунального господарства Ніні Весельській. Але якщо перші особи області в господарських справах підмінятимуть міського «господаря», то навіщо Рівному такий керівник?

 Олег ТУМАНОВСЬКИЙ

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

п.Тимошенко Ю.В., керівнику виборчого блоку Юлії Тимошенко

Шановна пані Юліє Володимирівно!

Ми, члени більш як 80-тисячної громадської Рівненської обласної організації Товариства сприяння обороні України, Рівненської громадської обласної федерації мотоспорту, спортсмени й ветерани Рівненської команди зі спідвею «Україна-Рівне» та члени спідвейного клубу «Святослав», украй вражені й обурені тим, що під Вашим патріотичним прапором Майдану, використовуючи Ваше ім’я, від імені Вашого блоку на посаду міського голови м.Рівне балотується п.В.Богуцький, людина, яка ревно служила колишньому злочинному, антинародному режиму Кучми-Януковича. На останніх виборах Президента України п.Богуцький займав зовсім протилежну Вашому блоку позицію, агітував проти В.Ющенка і Ю.Тимошенко, всіляко підтримував провладного кандидата В.Януковича. І після виборів, як депутат Рівненської обласної ради, ніколи не підтримував і не підтримує ініціатив нової влади, Президента В.Ющенка.

Шановна Юліє Володимирівно! За яку справедливість може боротися п.Богуцький, якщо він, працюючи в органах старої кучмівської влади, перебуваючи на посаді директора «Торгового дому «Рівненщина» вкупі з колишнім головою Рівненської обласної державної адміністрації п.М.Сорокою, не рахуючись з думкою членів громадських організацій Товариства сприяння обороні України, обласної федерації мотоспорту, спортсменів і ветеранів спідвейного клубу «Україна-Рівне», багатотисячної армії Рівненських уболівальників, незаконно, за сфальсифікованими документами в 1999 році за сміхотворну суму 20 тис. грн. «купив» частину стадіону технічних видів спорту (мототрек) - оздоровчий комплекс спортсменів-спідвеїстів загальною площею 199,6 кв.м і тим самим позбавив спідвеїстів Рівненщини реабілітаційно-відновлювального комплексу як необхідної складової для проведення змагань спортсменів гаревих мотогонок.

Рівненський стадіон технічних видів спорту (мототрек) - це унікальна спортивна споруда, яка будувалася за рахунок внесків сотень тисяч членів товариства, уболівальників і простих рівнян. Наш мототрек є базовим для підготовки збірної України з мотоспорту. Окрім того на Рівненському мототреку проводяться міжнародні змагання офіційного чемпіонату Європи і світу, що сприяє авторитету України у світі. Відсутність під час спідвейних змагань реабілітаційно-відновлювального комплексу, який незаконно «прихватив» п.Богуцький, може поставити під загрозу зриву міжнародні змагання, які заплановані в календарних планах Польської та Російської ліг у 2006 році.

Більш докладно про цей незаконний продаж може Вам розповісти кандидат в народні депутати від Вашого блоку - голова Товариства сприяння обороні України п.В.Дончак.

Шановна Юліє Володимирівно!

Ми, багаточисельні Ваші виборці, просимо Вас втрутитись в цю справу і допомогти нам повернути незаконно відчужений оздоровчий комплекс спортсменів Рівненського мототреку.

Упевнені в нашій з Вами перемозі.

Замовне правосуддя від Данілова і Матчука

Коли до редакції газети «Волинь» прийшла посильна з листом від директора видавничого дому «ОГО» й одного з місцевих активістів НСНУ Віктора Данілова, я грішним ділом подумав, що нам принесли пояснення Данілова щодо активної співпраці його структури з командою Януковича під час виборів Президента України у 2004 році. Але виявилося, що мої припущення щодо щирого каяття видавця й обласного депутата не мають нічого спільного з гіркою реальністю. На жаль, пан Данілов не лише не розкаюється у скоєнні протиправних дій, але й намагається все абсолютно заперечити. Посилаючись на норми Закону (не сказано, правда, якого), він вимагає публікації своєї відповіді на сторінках «Волині». Ну що ж, ми як законослухняні громадяни України надаємо йому таку можливість і таки друкуємо його пояснення.

Але й ми маємо право на власну точку зору і завжди будемо відстоювати правду. По-перше, після публікації статті «Гроші не пахнуть. Про донецькі кримінальні вуха, які стирчать з видавничого дому «ОГО» (від 25 березня 2005 року) ніякого протесту чи спростування газета «Волинь» від Данілова не отримувала.

По-друге, судове засідання за цією справою ще до цього часу не відбулося (і немає гарантії, що позовна заява Данілова взагалі є в суді), і рішення суду може бути зовсім не на користь позивача.

І, по-третє, чи не пояснюється такий поспіх тим, що 10 березня близько третьої години дня В.Данілов і В.Матчук були помічені біля кабінету голови міського суду п.Денисюка? Для з’ясування цього факту нами вже направлені інформаційні запити кожному з них з приводу причин їхньої зустрічі, оскільки поки що як підсудні ні Матчук, ні Данілов до суду не викликалися.

До цього часу відповіді на інформаційні запити ми не отримали. Зате ми маємо іншу реакцію: надшвидке протизаконне призначення до розгляду судом м.Рівне справи кандидата в депутати обласної ради від блоку «Наша Україна» Т.Москаленка до часопису «Волинь».

Цікаво, що нам не направлено ухвалу про порушення цієї справи та інформації про наші права й обов’язки, як того вимагає стаття 107 КАС України.

Очевидно, троїста зустріч Матчука, Данілова й Денисюка пройшла успішно, і прохання нашоукраїнців було тут же задоволено. На підтвердження свого припущення подаємо ще й витяги з виступу народного депутата України Ю.Кармазіна та його оцінки діям голови міського суду м.Рівне.

А наші читачі нехай роблять з цього висновки і самі визначаються, хто з нас має рацію і не боїться писати й говорити правду.

Сергій СТЕПАНИШИН  

Без коментарів.

З виступу Ю.Кармазіна на «Рівне-1»:

- Я тільки дивуюся безкарності деяких посадових осіб. Я не знаю, яким чином може бути у вас головою міського суду пан Денисюк? Я написав звернення до Генерального прокурора, до Вищої ради юстиції... Давайте розберемося: я показую дві постанови. Одну постанову – такий собі Мартинов Валерій Володимирович від 19 липня позбавляється прав керування транспортним засобом на 24 місяці, тобто на 2 роки. Чому? Повторно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, тобто був потенційним убивцею. Тепер дивіться: той самий Мартинов штрафується у 340 гривень у доход держави, тобто заміняється одна постанова і приймається інша. Ця 19 липня, ця - 24 липня.

 Із стенограми виступу Ю.Кармазіна 15 березня на сесійному засіданні Верховної Ради України

Упродовж трьох років я намагався розслідувати діяльність голови Рівненського міського суду Денисюка, який, перебуваючи на лікарняному, від’їздить за кордон, перебуває в Єгипті, відпочиває. Який знову у робочий час від’їздить за кордон, а особистий водій Денисюка навіть виносив постанови за його відсутності (?)...

ДРУГИЙ ЗАМАХ НА ГОЛОВУ РІВНЕНСЬКОГО РАЙСУДУ

У жовтні часопис «Волинь» вже писав про бандитський напад на голову Рівненського районного суду Віктора Лопацького. Тоді, у ніч з 25 на 26 жовтня 2005 року, шестеро невідомих осіб у масках, побивши суддю біля його ж будинку, посадили його у власний автомобіль та вивезли в поле неподалік села Глинськ Здолбунівського району. Побої продовжувались і там. Після цього бандити зв’язали пана Лопацького, а його автомобіль підпалили. Залишивши побитого чоловіка біля палаючого автомобіля, нападники втекли.  

Пану Віктору дивом вдалося самотужки звільнитися від мотузки. Тієї ж ночі, о 2 годині, Віктор Лопацький повідомив начальнику УМВСУ в Рівненській області Сергію Піддубному прізвище одного з нападників, який був без маски. Саме він керував автомобілем судді. Пан Піддубний, у свою чергу, повідомив журналістам, що міліція відпрацьовує різні версії, але, ймовірно, це звичайний грабіж. Навіть якщо так, то чому тільки через два дні, а не одразу у підозрюваного, якого було впізнано, провели обшук? Віктору Лопацькому вдалося впізнати ще двох осіб: одного за зовнішнім виглядом, іншого за голосом... Отже, було впізнано три особи, яких було затримано, але вже в лютому їх випустили на волю.

Справа нападу на голову суду логічного розвитку не дочекалася. Ось уже понад п’ять місяців ніякого зрушення в її веденні з боку правоохоронних органів не спостерігається...

Тим часом у вівторок, 14 березня, о 19 годині 10 хвилин на голову Рівенського районного суду Віктора Лопацького було вчинено другий напад, тепер уже із застосуванням вогнепальної зброї.

Увечері він вийшов на веранду свого будинку, щоб перевірити показники газового лічильника. Поставивши табуретку, пан Лопацький переписував показники лічильника. Саме в цей момент він почув гавкіт собаки, після чого пролунав постріл. Упавши на землю, голова районного суду почув над головою ще два постріли, після чого нападники зникли з місця події. Не змогли нічим зарадили і двоє охоронців з підрозділу міліції «Грифон» (спеціалізується на охороні суддів), які на момент пригоди були в будинку.

На місце події відразу виїхали правоохоронці, які в стіні житлового будинку вилучили одну кулю. Усього отворів від куль було три. На думку правоохоронців, постріли здійснювалися з пістолета «ТТ». Розшукати зловмисників міліції не вдалося.

16 березня Віктор Лопацький, зібравши представників місцевих ЗМІ, заявив, що, враховуючи те, що за нинішнього стану справ слідчі не є самостійними процесуальними фігурантами, він дає місяць строку правоохоронним органам, щоб останні встановили й затримали тих осіб, які організовували і здійснювали злочин. В іншому випадку він буде забезпечувати безпеку свою і членів його сім’ї самостійно.

До речі, спочатку вів справу по першому нападу слідчий прокурор-криміналіст обласної прокуратури Анатолій Перетятко. Потім слідчого Перетятка замінили на слідчого Троцюка, а нині естафету бездіяльності перейняв його колега Михайлович. Прокурори міняються, а справа так і зрушилася з мертвої точки.

Федір Погребняк  

Безкарність породжує хаос

Депутатами Рівнеради, членами фракції Українського Народного Блоку Костенка-Плюща-Червонія було виявлено порушення законодавства під час збору підписів громадян за проведення Всеукраїнського референдуму щодо вступу до НАТО та ЄЕП, який ініціює СДПУ(о) та блок «Не так».

Громадськості Рівного, яка отримала інформацію про те, що протягом неповного тижня на території міста було зібрано понад 50 тисяч підписів громадян, стало очевидним, що зібрати таку кількість теоретично і практично неможливо. До речі, у 2004 році за В.Ющенка протягом місяця 500 збирачів зібрали лише 19 тисяч підписів в умовах масової підтримки тодішнього кандидата від опозиційної коаліції.

Тому група депутатів вирішила ознайомитися з оригіналами підписних листів, аби пересвідчитися у правдивості тверджень ініціаторів акції.

Перегляд близько 1000 підписних листів засвідчив, що цю документацію переважно заповнювали 4-5 осіб, оскільки в листах немає жодної плямочки, жодної помилки, а прізвища, імена і по батькові та підписи написані подібним почерком. Окрім того, якщо визнати підписи дійсними, то одна людина мала б збирати їх за день близько півтори тисячі.

Як показала ганебна практика фальсифікаторів попередніх виборів, політичні шулери купували за символічну платню 20-30 осіб, які заповнювали підписні листи, передаючи їх по колу, щоб таким чином приховати підробку. Очевидно, пересвідчившись у безкарності фальсифікаторів після останніх президентських виборів, керівництво виборчого штабу блоку «Не так», серед яких і керівник Рівненського штабу В.Палій, експлуатували декілька жіночок, забувши про будь-яку конспірацію. Усе одно нікому нічого за це не буде, а тих людей, які перешкоджатимуть фальсифікаціям, можна звинуватити в усіх можливих і неможливих гріхах.

І от 15 березня 2006 року міський штаб «Не так» вустами п.Палія заявляє про порушення конституційних прав громадян, бо, мовляв, депутати Поровчук, Кузьмук і Пільгуй незаконно витребували підписні листи і збираються тиснути на волевиявлення громадян. Може, мене ще й у тюрму за це посадять? Чи, зважаючи на пом’якшувальні обставини, дадуть умовний термін?

Особисто я вже не дивуюся нічому. В університеті, де працюю, під час попередніх виборів купували по 200 гривень голоси студентів (є офіційні свідчення понад 100 осіб), але ті люди, які це робили, і далі займають свої посади.

На президентських виборах у приміщенні Рівненського міськвиконкому поверхом нижче територіальної виборчої комісії зробили тіньовий штаб Януковича, який займався фальсифікаціями. А сьогодні Віктор Чайка – противник НАТО - йде на міського голову від «Нашої України», незважаючи на те, що він, нетверезий, у ніч виборів у цьому ж приміщенні, вимахуючи руками й матюкаючись, перешкоджав депутатам Рівнеради завадити порушенню закону. Шкода, що я вирішив це не фільмувати на відео, бо зараз багато хто може не повірити.

Але повернімося до референдуму. Після проведення зборів щодо створення ініціативної групи зі збору підписів для проведення референдуму 17 листопада 2005 року до ЦВК надійшло подання міського голови В.Чайки щодо реєстрації ініціативної групи. Але 28 депутатів Рівнеради звернулися до ЦВК з проханням це подання відкликати з огляду на те, що збори були проведені з порушенням чинного законодавства.

Та все ж наприкінці лютого підписи почали активно збирати. Підлеглий В.Чайки, керуючий справами Рівненського міськвиконкому В.Власюк, завіряє своїм підписом есдепеушну документацію з референдуму, а 15 березня, посилаючись на розпорядження ЦВК, позбавляє депутатів можливості продовжувати працювати з підписними листами.

До речі, позиція ЦВК теж заслуговує на особливу увагу. Адже 13 березня 2005 року провідний спеціаліст відділу взаємодії з політичними партіями секретаріату ЦВК Ю.Кияниця перевіряв у Рівному горезвісні підписні листи і не виявив жодного, який не підлягав би врахуванню. Про те, як працювала більшість ЦВК півтора роки тому і чи відбулися там суттєві ротації, очевидно, не варто згадувати.

Отак ми й розтринькуємо потихеньку українські здобутки, а великий східний ведмідь руками малоросів буде й надалі тримати нас при своїй халяві.

Диякон Віталій ПОРОВЧУК,

депутат Рівнеради