Юрій Костенко: Я готовий проходити будь-яку люстрацію

У Програмі «Іду на Ви» телеканалу «1+1» (20 березня 2006 р.) на запитання журналістів відповідав лідер Українського Народного Блоку Костенка і Плюща Юрій Костенко. Юрій Іванович - патріарх українського парламентаризму, він був депутатом всіх скликань українського парламенту.

- Ви заявляєте, що тільки ви маєте такий український вектор в українській політиці. Отже, чому саме Український Народний Блок? Інші що – мають китайський вектор? Усі говорять про українське. Чи ви стверджуєте, що інші партії – скажімо, «Наша Україна» – такої українськості не мають?

- Ми та патріотична громадська організація, яка підняла на політичні знамена ідеї незалежності й демократії. І наша програма, яка була розроблена в 1992 році, чітко встановила програму незалежної України з українською економікою, українським селом, українськими традиціями, європейською інтеграцією та входженням України до НАТО. Такої української програми не має жоден інший блок.

Щодо «Народного Союзу Наша Україна», то програма партії НСНУ – ліберальна за своїм змістом, вона не відображає інтересів української нації...

- Національний виробник є одним з пріоритетів у вашій програмі. Скажіть, на Вашу думку, вступ у міжнародні організації нічим не загрожує національному виробникові?

- Усе можна регулювати з допомогою ефективної державної політики. Якщо обстоювати національні інтереси, то можна бути і членом СОТ, що дасть Україні +8 млрд. доларів, і можна надійно захищати національні інтереси.

- Будь ласка, уточніть, чи спільні правила гри не переважать втратами оці 8 мільярдів, про які Ви зараз говорите?

- Ні, дотримуватися правил СОТ (а я належу до тих не чисельних депутатів, які познайомилися з цими правилами) на основі таких принципів, як квотування і контроль ціни товару, який ввозиться, держава може надійно захищати інтереси свого товаровиробника. Нарешті, такий показовий приклад із практики -. Естонія. Вона є членом СОТ, Європейського Союзу, але рівень життя там найвищий серед країн колишнього Радянського Союзу, які колись були разом. Пенсія і зарплата там на порядок вища, ніж в Україні. Тому шлях до НАТО і Європи – це високі життєві стандарти.

- Ви виступаєте проти високих зарплат і пенсій державних службовців, які встановив попередній уряд, у якому міністром соціальної політики був член вашої партії. Ви непослідовні?

- Це не зовсім коректне порівняння. Це була політика уряду Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко щодо підвищення розміру зарплати членам уряду. Щодо нашого законопроекту про мінімальний і максимальний розмір пенсійного забезпечення чиновників, він не повинен перевищувати середню пенсію більше, аніж в 5 – 7 разів. Це практика європейська, а ми – європейська партія. А за Кириленка наша партія відповідальності не несе, бо він член «Народного Союзу «Наша Україна» вже давно.

- Низка погромів ваших штабів в кількох регіонах, ці дорожньо-транспортні пригоди з вашими соратниками - чи пов’язані вони, на Вашу думку, з передвиборчим процесом? Якщо так, кому це вигідно?

- Ви знаєте, я є учасником всіх виборчих кампаній, і хочу сказати, що ця виборча кампанія характеризується насамперед своєю антиукраїнськістю. Такої кількості антиукраїнських політичних сил, які борються за владу в Україні, я не бачив. Приміром, Партія Путіна, яка балотується у Верховну Раду України. І з іншого боку, уявіть собі ситуацію, якби партія Ющенка балотувалася у Державну Думу Росії. Тому я хочу сказати, що ми є єдиний український патріотичний блок, який реально може боротися за владу. Я нагадаю, що ми виставили на виборах до місцевих органів влади більше 25 тисяч своїх представників. Так от, проти нас спрямовують усі свої зусилля ті, хто не хоче, щоб Україна була європейською.

- Це опоненти?

- Так, і не тільки опоненти. Не тільки наїзди, погроми, а і чорний PR, який застосовується сьогодні проти нас. Наприклад, сьогодні раптом у різних кінцях України виникла чутка, що Іван Плющ вийшов із нашого блоку. А вчора говорили про те, що буцімто Іван Плющ об’єднував Українську Народну Партію з Регіонами. От така система КДБістських чуток, яка залишилася не зруйнованою, показує, що на цих виборах не тільки наші опоненти всередині держави борються проти нас, але й ті, хто за межами України.

- Коли ми аналізували, які можуть бути нарікання на Блок Костенка-Плюща, то дуже багато зводиться до такого прізвища, як Василь Червоній. Говорять дуже багато, що на Рівненщині, де є губернатором Ваша людина, там можна застосувати адмінресурс. Це людина, я вам так скажу акуратно, складна в своїй політичній поведінці. Прямим текстом говорить, агітуючи в кампанії, що «Наша Україна» - це антиукраїнський блок, прямим текстом говорить, що треба голосувати тільки за нього, і прямим текстом говорить дуже багато речей, за які можливо вам доводиться червоніти. Чому ви його тримаєте в партії до цих пір?

- Ви знаєте, я був у Чернівецькій області, і якраз в той день голова обласної адміністрації проводив нараду (а він є членом «Нашої України») з головами районних адміністрацій, і давав їм буквально наряди, скільки в якому районі треба, щоб за «Нашу Україну» проголосували. Тобто, як в старих комуністичних традиціях. Так от: Червоній, до його честі, ніколи таких нарад не проводив. Червоній дійсно відрізняється принциповою українською позицією як представник влади. Чому йому закидають сьогодні багато речей? Тому, що, наприклад, в Острозі саме Василь Червоній дозволив місцевій громаді визначитися, до якої конфесії вона буде належати. Вона визначилася на користь Київського Патріархату. І одразу ж Петро Порошенко почав критикувати Василя за те, що він допустив таке. Але ж Василь Червоній діяв у межах законодавства, і це право громади. Те саме я хочу сказати і до того, що Василь Червоній на території Рівненської області дуже багато зробив для того, щоб відновити справедливість щодо тих, хто воював за українську незалежність, щодо воїнів УПА. Це він робить чесно і правдиво. Тому така позиція, звичайно, не подобається тим, хто хоче, щоб ніколи в Україні не було національного примирення.

- Але приклад, який Ви щойно навели, наводить на іншу думку, що ЧЕРВОНІЙ якимось чином втручається в життя релігійних громад.

-Ні, навпаки. Є закон про свободу совісті і віросповідання. І у відповідності до цього закону діяла Рівненська обласна адміністрація. Вони не допустили кровопролиття, на що їх штовхали так звані десантники, які приїхали з Одеси і провокували конфлікт. Завдання обласної влади було – не допустити цього конфлікту і вони його з честю виконали.

- Як відомо, Президент України Віктор Ющенко підтримує ідею ЄЕП у вигляді зони вільної торгівлі. Чи погоджуєтеся Ви з Президентом з цього питання, і яке Ваше бачення моделі найбільш бажаних відносин с Росією?

 - Завдання Міністерства закордонних справ – розчищати бар’єри для української продукції на світових ринках. Усе, що вигідно українському товаровиробнику, вигідно Україні. Незалежно від того, чи це на Сході ринок відкривається, чи на Заході... А до тих пір, поки в російській владі не позбудуться імперського менталітету щодо України, ми не зможемо мати рівноправних стосунків.

- Ну, Ви ж не можете сказати, що зараз українська влада хворіє таким?

- Хворіє. Подивіться: перед кожними виборами чомусь наші політичні лідери (я не кажу про Прем’єр-міністрів, а про політичних лідерів) їдуть у Москву на поклон. Я не кажу про Януковича, про Симоненко, про Вітренко, але що в Москві робила Юлія Тимошенко як лідер блоку, що робив Олександр Мороз, що робив Петро Порошенко? Тобто лідери помаранчевої команди – що вони робили і шукали в Москві?

- Ви ідеологію свого блоку називаєте національно-консервативною, при цьому говорите, що блок НСНУ є ліберальним.

- Це не я говорю, це їхня програма так констатує. Прочитайте програму НСНУ.

- Чи це означає, що у 2002 році і зараз ми маємо два різних за ідеологією блоки «Наша Україна». У чому різниця?

- У 2002 році ми створювали блок «Наша Україна» на основі правоцентристської ідеології, і засновниками «Нашої України» був Народний Рук України і УНП. Усе інше, що туди добавилось: ліберальне, лівоцентристське (наприклад, лівоцентристська партія Порошенка «Солідарність») не впливало на правоцентризм «Нашої України». Сьогодні, коли утворилась ця партія, яка складається з бізнес-оточення Віктора Андрійовича, - НСНУ, вона на з’їзді ухвалила ліберальну ідеологію. У програмі НСНУ чітко написано, що «Наша Україна» стоїть над національними інтересами, тому що Україна є багатонаціональною державою. А ми у програмі УНП, яка є основою блоку, кажемо, що УНП є виразником інтересів української нації, тому що це єдине місце у світі, де держава повинна опікуватися інтересами українця. Усі інші нації мають свої держави, які охороняють національні права.

- Чому у Великобританії лейбористи, і консерватори, і ліберали є англійцями? Чому всі українці мають бути правими, а ліві – це неукраїнці?

- Щодо питання українців. Соціал-демократія не захищає українські права, тим і відрізняється ідеологія правоцентризму від лівоцентризму. Це треба запитати у лівоцентристів і їх програми почитати, де в них є питання українського етносу, в якій формі вони захищаються. Чому у ВР є законопроекти Мороза – лівого, Юлії Тимошенко – лівоцентристки, Петра Порошенка – ліберала щодо знищення державного статусу української мови, і чому лише один із 15 законопроектів, який розробив представник Українського народного блоку Павло Мовчан, захищає державний статус української мови? Адже сьогодні, маючи конституційний статус української мови, ми за 10 років втратили половину україномовних журналів, коли сьогодні із кожних 100 книг, які друкуються у нашій державі, лише 10 україномовних, а 90 російськомовних, який вам ще треба статус?

- Бачу, що Ви сприймаєте свій колишній союз з рядом сил, які Ви сьогодні подаєте в негативному контексті, напевне, як помилку. Зокрема, назва вашого блоку, яка іменна, - це теж відповідь на те, що ви свого часу влилися і мало що не розчинилися і про Вас дуже довго не було чути?

-. Так, це була свого роду плата за те, що ми більше 4 років працювали на імідж Віктора Андрійовича Ющенка, ми створювали блок «Наша Україна», ми працювали на коаліцію «Сила народу», а відтак багато в чому втратили. Зокрема, отого свого патріотичного виборця, який знав нас з 1989 року. Тому зараз ми повертаємо своїх виборців у їхнє природне лоно, тобто ми відстоюємо саме їх погляди в українській політиці.

- Нещодавно в ефірі «Іду на Ви» Юлія Тимошенко процитувала вашого соратника Івана Плюща, який у Донецьку сказав: «Як же можна не вступити в коаліцією з Партією регіонів, якщо у неї найбільший рейтинг? Я захоплююсь Р.Ахмєтовим. Я думаю, що Р.Ахмєтову не довго залишилося до президентства». Прокоментуйте. Це позиція партії, це позиція блоку, це позиція персонально Плюща?

- Це вихоплена з контексту фраза. Тому що далі Іван Степанович чітко пояснив, що найбільш імовірним буде коаліція трьох мегаблоків – «Наша Україна», «Регіони України» і Блок Юлії Тимошенко. І більше, того він сказав, що це три природні мегаблоки, у яких превалюють корпоративні інтереси. І він закінчив це фразою, що «ворон ворону око не виклює». Щодо Ахмєтова, це була іронія Івана Степановича, ви знаєте, він людина завжди іронічна. Він мав на увазі те, що якщо влада нинішня буде так боротися із корупцією, із олігархами, то наступним президентом таки, дійсно, буде олігарх.

- Юрію Івановичу, хотілось би з’ясувати більш-менш прозорі мотиви, ваше ставлення до цих природних мегаблоків. У деяких вимальовується думка, що у Вас з ними можлива коаліція в майбутньому парламенті.

- У нас? Ніколи, бо в нас зовсім інша ідеологія. Щодо коаліції, якраз на цьому ми й не зійшлися, бо ми говорили про те, що у коаліційній угоді треба говорити про програму, а не про портфелі, як це пропонували Безсмертний і Тимошенко. Ми говорили, що давайте говорити на теми, якою буде політика цієї коаліції, чи вона буде збігатися з політикою Президента і тих 10 кроків, які підтримали на президентських виборах.

- Стосовно такого питання як люстрація. Воно проходило у вашій програмі, у вас навіть є такий законопроект. Ви говорили, що необхідно ухвалити цей закон, цю ж саму ідею пропонували і ваші колеги по вищезгаданому блоку рік тому. Як ви оцінюєте ефективність цієї ідеї, і чи спрацювала вона тоді?

- Говорять багато, так само, як говорять і про депутатську недоторканність, але законопроект вніс саме Червоній, член нашої партії. І ми ініціюємо механізм референдуму, щоб через механізм референдуму скасувати всі види недоторканності – і депутатів, і суддів, і президентів. А щодо люстрації, то у Верховній Раді немає голосів, ми навіть до порядку денного не могли включити цей законопроект.

- Ви були 6 років міністром при Кучмі, Президент Кучма формувався при Іванові Плющі. Чи означає це, що Ви також маєте пройти цю процедуру люстрації?

- Я готовий проходити будь-які процедури люстрації, тим більше, що мені не соромно за кожен день свого перебування в Уряді, адже саме моя ініціатива зупинила вибухонебезпечні чорнобильські блоки, моя ініціатива і відстоювання національних інтересів дозволили сьогодні Україні мати 8 млрд. доларів щорічної допомоги на те, щоб українська економіка викидала в довкілля менше парникових газів. Моя політична ініціатива привела до того, що в 4,5 рази, а це сотні тисяч гектарів унікальних земель України, збільшились заповідні зони. Тож я готовий проходити будь-яку процедуру люстрації.

- Як правило, європейські праві партії, які виступають за підтримку свого етносу, виступають проти інтеграції в ЄС, бо вважають, що інтеграція забирає частину суверенітету, треба виконувати багато бюрократичних норм. Як ви поясните, чому Ви, права партія, виступаєте за вступ до ЄС? Чому ми не можемо жити, як Швейцарія, як Норвегія?

- Ми говоримо трішки не так, - ми говоримо про євроінтеграційні процеси. А Європу ми будемо будувати в Україні, і це я сказав кілька років тому, щоправда, цей лозунг сьогодні з’явився, нарешті, у соціалістів. Вони також хочуть будувати Європу в Україні. Щоправда, забороняючи право приватної власності на землю, я не знаю, як це їм вдасться. Тому в тому сенсі і суть нашої позиції, що європейські економічні стандарти, політичні, соціальні мають бути в Україні. Вступ до ЄС означає: $600 – середня заробітна плата у робітника, $300 – пенсійне забезпечення. Саме через вступ до ЄС український пенсіонер зможе отримувати таку пенсію в найкоротший термін. Є приклад Прибалтики, яка є сьогодні членом ЄС. Вступ до ЄС – це мале підприємництво, 60% робочих місць, заможне українське село.

- Юрію Івановичу, у 1998 році, коли стався розкол в Народному Русі, Ви так чи інакше були причетні до цього. Скажіть, Ви ніколи не шкодували про те, що, власне, праві тоді розкололися, і це стало початком якогось певного кінця правих взагалі в Україні?

- Ні, я думаю, що ви тут не правильно оцінюєте ситуацію. Якраз те, що ми сьогодні є на виборах як правоцентристська політична сила, - єдина сила, яка бореться за владу і може стати українською владою, - це і є відповіддю на Ваше питання. А щодо Народного Руху, я тільки одне хочу нагадати, що це був громадсько-політичний рух, який дав політичне життя практично більшості демократичних партій. Так що в цьому сенсі він виконав свою місію і пішов у небуття.

- Ви так завзято критикуєте «Нашу Україну», але не сказали, чи готові Ви бути в урядовій коаліції з «Нашою Україною»?

- Я ще раз повторюю, що ми, правоцентристи, з 90 року у Верховній Раді в меншості, ми ніколи не були в більшості, але ми в комуністичній Верховній Раді у 90-94 рр. добилися і Декларації про державний суверенітет (до речі, це Іван Плющ провів), і Акт про Незалежність, і Українську Конституцію. Ми використовуємо будь-якій спосіб для того, щоб просувати українські інтереси, відстоювати національні інтереси, тобто ми працюємо на українську державу, перебуваючи постійно в меншості.

- Тобто відповідь – так, ви готові?

- Ми готові об’єднуватися з усіма, хто працює в інтересах української державності, української демократії.