|
Четвер, 23 березня 2006 року №12 (769) |
|
ДОКУМЕНТАЛЬНА
РОЗПОВІДЬ ПРО УПА У
Рівному за сприяння голови Рівненської
обласної державної адміністрації
Василя Червонія та голови
Рівненської обласної організації
Української Народної Партії Сергія
Олексіюка вийшла друком надзвичайно
симпатична за змістом і оформленням
книга-альбом «Українська Повстанча Армія»
(Бібліотека журналу «Однострій», 2006.–56ч/б.
та 8 кольор. сторінок). Автори – Сергій
Музичук та заступник директора
Рівненського краєзнавчого музею Ігор
Марчук, ініціатори й видавці єдиного в
Україні журналу про військові та
службові уніформи, відзнаки, нагороди і т.д.
На його сторінках надруковано чимало
добротних розвідок про «армію без
держави» – УПА, і ось читачі мають змогу
познайомитись з «концентрованою»
інформацією, викладеною в окремому
виданні. Книга «Українська Повстанча
Армія» є першою із серії «Українські
військові формування ХХ століття:
організація, уніформа, символіка», у якій
також заплановано видання про Січових
Стрільців, Українську Галицьку Армію,
Армію УНР, Карпатську Січ та українські
військові частини періоду Другої
світової війни. В
останні роки про УПА, дякувати Богу,
пишуть багато, але публікацій, де вміщена
вивірена інформація з посиланням на
джерельну базу й автентичні документи,
дуже й дуже мало. Ця книга-альбом якраз і є
таким виданням, котре може служити
прикладом фахового підходу до проблеми і
яке варто наслідувати молодим історикам.
У невеликому за об’ємом, але зі смаком і
любов’ю оформленому фоліанті С.Музичук
та І.Марчук подають коротку інформацію
про виникнення УПА (використовуючи при
цьому власне первинний термін – «Повстанча»),
її структурну організацію, командний
склад, уніформу, озброєння, військові
відзнаки, нагороди і т.д. Ця інформація
доповнюється прекрасними ілюстраціями –
автентичними світлинами, кольоровими
малюнками, ескізами і навіть
відтвореними в матеріалі зразками
одностроїв. Таким чином, авторами
пророблена величезна робота з
реконструкції маловідомих сторінок УПА і
зібрано унікальний матеріал (фото,
документи, шапкові відзнаки-тризуби,
ремінні пряжки), що чудом зберігся в
горнилі, кажучи словами офіцера КҐБ Г.Саннікова,
«большой охоти» на все, що розповідало
про національно-визвольну боротьбу
українців в часи СССР… Особливої
розмови заслуговують повстанські
світлини, вміщені в книзі. Тут
представлені різноманітні терени – не
лише «мала батьківщина» авторів –
Рівненщина, але й Поділля, Львівщина,
Гуцульщина та інші, причому кожна
ілюстрація несе «подвійне» навантаження
– знайомить з персонажами, а також
акцентує увагу читача на певних деталях
однострою, відзнаках, нагородах,
озброєнні тощо. Суттєвим недоліком книги
є її дуже малий наклад – всього 300
примірників. Будемо сподіватися, що
велике зацікавлення виданням (а це
бузсумнівно!) спричиниться до другого
накладу, наприклад, у 2-3 тисячі
екземплярів. До
речі, у цьому виданні читачі вперше
побачать фото Бульби Боровця у кольорі.
Здійснити це авторам вдалося завдяки
новітнім поліграфічним технологіям. З
ДУМКОЮ ПРО ЗНЕДОЛЕНИХ У
селищі Олександрія Рівненського району
на місці колишнього літнього табору «Над
Горинню» введено в експлуатацію
реконструйований Рівненський обласний
центр соціально-медичної та професійної
реабілітації для інвалідів та інших
незахищених верств населення. Учора тут
прийняли перших 30 пацієнтів. Усі
пацієнти – люди з фізичними вадами.
Упродовж трьох з половиною місяців вони
матимуть змогу за державні кошти
оздоровлюватися та здобувати професійну
кваліфікацію у стінах закладу.
Реабілітаційний центр сьогодні оснащено
всім необхідним для проведення такої
роботи. За сприянням обласної
влади та Фонду соціального захисту
інвалідів вдалося провести
реконструкцію приміщень центру та
забезпечити йому необхідну
матеріальну базу. Нині
тут повністю облаштовано кімнати для
професійної реабілітації та відпочинку,
комп’ютерний клас, тренажерну залу,
їдальню, кабінет ЛФК, зал психо-емоційної
корекції та бальнеологічне відділення.
До послуг пацієнтів - найсучасніша
апаратура: душ Шарко (для зняття напруги з
м’язів хребта та лікування захворювань
внутрішніх органів), гідромасажна ванна (для
зняття втоми та поліпшення внутрішнього
обміну речовин), лампа Чижевського (для
очищення повітря). Для
пацієнтів створено належні умови, щоб
здобути нові професії. Сьогодні тут можна
опанувати фах швачки та комп’ютерного
оператора. За словами директора
реабілітаційного центру Оксани Кравчук,
уже найближчим часом вони зможуть
готувати ще й деревообробників. Також у
планах упродовж найближчого часу
завершити ремонт спального корпусу.
Після цього центр зможе приймати близько
100 осіб. Пані
Кравчук розповідає, що нині ввірений їй
заклад налаштований на плідну співпрацю
з обласним центром зайнятості, і саме
туди планує направляти своїх «випускників»
після завершення навчання. Максим
КОЛОМИС. ПРОЧИТАТИ
ВТРАЧЕНІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ спробували
автори книги «Велич Дулібії Рось. Суренж.
Таємниці Волинської землі» Валентин Дем’янов
та Олексій Андрєєв, котрі, застосувавши
власну методику, відкрили нову сторінку в
пошуках відповідей на питання, що досі
лишаються нерозкритими офіційною
історичною наукою. Де і як виникло слов’янство,
на яких теренах це сталося, що було
рушійною силою їхнього розвитку? Своє
бачення проблеми, підкріплене цікавими
фактами, дослідники запропонували
присутнім на презентації, що відбулася в
облдержадміністрації. Непересічним
явищем назвав вихід книги голова
Рівненської обласної державної
адміністрації Василь Червоній. Він
наголосив, що ця праця покликана
привернути увагу дослідників до власної
історії, глибокої та багатої, покликана
допомогти українцям пізнати своє коріння
і піднести українську націю на висоту, на
якій стояли наші предки в Європі. Валентин
Дем’янов, один з авторів книги,
розповідаючи про своє дітище - результат
не одного року праці, - зауважив, що
поштовхом до написання книги стали
питання, які виникли ще в дитинстві: чому
ми напам’ять знаємо античну міфологію та
історію, а знання про власну землю
обмежуються періодом Київської Русі та
розрізненими археологічними розвідками? Застосувавши
нетрадиційні методи дослідження, В.Дем’янов
та О.Андреєв доводять, що саме Волинь була
центром слов’янства, витоки якого слід
шукати у глибокій давнині – за багато
тисячоліть до нашої ери - і пропонують
своє бачення цього процесу.
Як
сказав доктор історичних наук, професор,
завідувач кафедри археології та
джерелознавства Волинського державного
університету ім.Л.Українки, можна
сперечатися стосовно доказової бази,
методів отримання інформації авторами,
але ігнорувати наведені факти було б
нерозважливо. Найпереконливішою
та найціннішою відповіддю на цю книгу
була б організація широкомасштабних
пошукових робіт із застосуванням
новітніх технологій, на що сподіваються
автори, називаючи видання
експериментальним, яке має привернути
увагу до проблеми і допомогти історичним
наукам вийти на якісно новий рівень. А
сподівання на це є, оскільки Президент В.Ющенко
розуміє важливість вивчення власної
історії і закликає науковців копати до
глибин. А ще є небайдужі люди – і серед
них насамперед голова ОДА Василь
Червоній, - які готові допомогти і
підтримати цікаву ініціативу. ІЗ
КРИНИЦІ ПЕЧАЛІ За ухвалою правління Рівненської обласної організації ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка у серії «Бібліотечка рівненської «Просвіти» вийшов друком 5 випуск збірника спогадів і документів «Із криниці печалі». У книзі зібрані спогади очевидців про репресії, які чинилися на Рівненщині білопольськими, гітлерівськими та більшовицькими окупаційними режимами. Гіркі слова правди про «визволителів» усіх мастей, яких було чимало на нашій землі, та матеріали, підготовлені ще сім років тому, були не до вподоби тодішньому керівництву області на чолі з М.Сорокою та головним тодішнім ідеологом Ю.Саухом. І тільки тепер, коли українці вибороли право на свою державу, свою мову, свою Церкву, з’явилася можливість розповісти правду про свою історію. Тож важливо зібрати й зберегти свідчення людей, для яких те, що молоде покоління називає історією, було долею. Це добре усвідомлює Українська Народна Партія, підтримуючи патріотичні ініціативи. От і ця книга видана за сприяння голів Рівненської обласної та міської організацій УПА, народних депутатів України Сергія Олексіюка та Юрія Ширка. Нехай звучить правдиве слово про те, яким нелегким був шлях України до волі. |