Лісів на Волині побільшає

З 10 по 15 квітня на Рівненщині проходить акція «Майбутнє лісу - у твоїх руках». Цей захід покликаний залучити молодь до природоохоронної роботи і є важливим кроком в усвідомленні підростаючим поколінням значення лісу в нашому житті. 15 квітня заплановано зробити Днем довкілля. Цього дня школярі та студенти Рівненщини візьмуть участь у посадці дерев та інших заходах, скерованих на поліпшення навколишнього природного середовища. По школах передбачається провести конкурс дитячого малюнка на тему «Людина і ліс», переможцям якого подарують цифрові фотоапарати, комп’ютер та відеокамеру.

За останні 50 років територія, вкрита лісом, в Україні збільшилася, хоча ділової деревини, особливо у Закарпатті, поменшало. Утім, для досягнення оптимальних, науково обґрунтованих показників потрібно засадити лісом ще близько 2 млн. га нових площ. З цією метою на підприємствах лісового господарства України функціонують 596 постійних розсадників, тепличні господарства, здатні вирощувати 366 млн. шт. саджанців, та тисячі гектарів насіннєвих ділянок для отримання якісного лісового насіння. Усе ж, аби забезпечити себе та прийдешні покоління багатими та здоровими лісами, необхідно провадити системну роботу для забезпечення невиснажливого й збалансованого використання лісових ресурсів.

Ні для кого не секрет, що Полісся в усі часи було найбільш зеленим та лісистим регіоном України. Роки безгосподарності старої влади серйозно вдарили по екологічному потенціалу Рівненщини. Деревина стала чи не найприбутковішим товаром для нелегальної торгівлі. Незаконно діючі пилорами просто заполонили північні регіони області, перетворившись на справжню загрозу для місцевої екосистеми. У таких умовах першочерговим завданням влади є діяльність, спрямована на недопущення споживацького ставлення до лісу і створення нових насаджень дерев в обсягах, що перевищують показники їх вирубування. За минулий рік на Рівненщині вже зроблено низку суттєвих кроків для відновлення лісового потенціалу. Ведеться безкомпромісна боротьба з розкрадачами деревини, припинено поставки лісу-кругляку за кордон, поширюється практика його продажу через аукціони.

 «Відродження природного потенціалу древньої Волині є на сьогодні одним з пріоритетних завдань обласної влади, - каже голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній, - нині успішність працівників лісових господарств ми оцінюватимемо не за обсягами вирубки та реалізації, а за показниками заліснення нових площ. Мені б дуже хотілося, щоб на Волині відновилася стара добра традиція садити ліс народною толокою, адже людина, яка посадила за життя бодай одне дерево, ніколи не підніме руку, аби його зрубати».

Рання весна – найкращий час для посадки лісу. Як стверджують фахівці, у цю пору ґрунт містить особливо багато вологи, а поступовий ріст температури повітря стимулює ріст коріння молодих саджанців. Зважаючи на це, у всіх лісгоспах області вже сьогодні активно садять нові дерева. За словами начальника обласного управління лісового господарства пана Володимира Грицайчука, цього року роботи з лісорозведення та лісовідновлення проводитимуть на території 5085 га. До цих площ буде включено близько 1000 га захисних насаджень на землях, що є малопридатними для сільськогосподарського обробітку. У ході весняної кампанії лісовими культурами планують засадити 3171 га площ. Аби забезпечити належне виконання цієї роботи, на розсадниках області минулого року заготували 54,2 млн. шт. стандартного матеріалу сіянців та саджанців та близько 77 тонн насіння. Загалом же станом на 6 квітня підприємствами управління лісового господарства області посаджено 470 га лісових культур.

   Максим КОЛОМИС

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

  Про Всеукраїнську акцію

«ЗЕЛЕНИЙ ПАРОСТОК МАЙБУТНЬОГО»

  З метою забезпечення суттєвого поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій Українського народу щодо шанобливого ставлення та любові до природи  п о с т а н о в л я ю:

  1. Підтримати ініціативу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо започаткування Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» (далі - Всеукраїнська акція).

  2. Встановити, що Всеукраїнська акція проводиться щороку з 9 квітня протягом місяця.

  3. Кабінету Міністрів України затвердити у тижневий строк персональний склад організаційного комітету Всеукраїнської акції та план заходів з її проведення, передбачивши комплекс дій зі збереження довкілля на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, зокрема благоустрій зелених зон, парків, скверів, створення нових зелених насаджень у кожному населеному пункті, поширення природоохоронних знань.

 4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів з підготовки та проведення Всеукраїнської акції.

 Президент України В.ЮЩЕНКО.

  м. Київ, 1 квітня 2005 року

 N 571/2005

Держава впритул зайнялась ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у Рівненській області

14 квітня в Рівненському будинку вчених пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Дзвони Чорнобиля», присвячена 20-річчю Чорнобильської трагедії. Участь у конференції взяли голова Рівненської обласної державної адміністрації Василь Червоній, начальник управління з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Оксана Заліпська, начальник управління культури РОДА Петро Давидюк, науковці, медики, представники Міністерства та вищих навчальних закладів Рівного.

Конференція такого рівня проходить на Рівненщині не випадково, адже радіацією уражено понад 56 відсотків території краю. В області проживає 390 тисяч потерпілих осіб, у тому числі 116 тисяч дітей. Учасники конференції дійшли спільної думки про те, що ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС саме в Рівненській області потребує від держави невідкладних активних дій найбільше з-поміж інших регіонів.

Голова Рівненської обласної державної адміністрації Василь Червоній у вступному слові наголосив:

- Рівненська область належить чи не до найбільш постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, адже колективне дозове навантаження на населення, що проживає на радіоактивно забрудненій території, становить 531 000 мілізіверт, що складає 39% від усього по Україні. За підрахунками вчених, 171 населений пункт області можна віднести до критичних. Як наслідок, 70% пацієнтів обласного онкологічного диспансеру мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Народжуваність на забруднених радіацією територіях краю зменшилася на 26 відсотків, а загальна смертність зросла в півтора рази.

Ситуація ускладнена тим, що через важке матеріальне становище населення продовжує споживати продукти харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Тому накопичення в організмі радіонуклідів у значних дозах триває.

Василь Червоній заявив, що держава на боротьбі з наслідками Чорнобильської аварії не економить. Лише в цьому році в область на потреби «чорнобильців» передбачено виділити понад 150 млн. гривень. Однак, незважаючи на вагомі фінансові зусилля, коло проблем залишається надзвичайно широким.

- Кількість радіонуклідів у Рівненській області менша, ніж у Київській чи Чернігівській, - стверджує заступник директора інституту сільськогосподарської радіології НАУ Микола Лазарєв, - але ґрунти Рівненського Полісся легкі за механічним складом, мають низький вміст гумусу та мікроелементів, а тому сприятливі для міграції радіонуклідів. Саме через це при значно нижчому рівні забруднення радіацією Рівненщина відноситься до найбільш проблемних у радіаційному сенсі регіонів. Найгірша ситуація спостерігається у Рокитнівському, Дубровицькому, Зарічненському, Володимирецькому та Сарненському районах, де сільськогосподарська продукція в переважній більшості не відповідає допустимому рівню опромінення.

Робота конференції була побудована таким чином, щоб спеціалісти медицини змогли розглянути проблему впливу доз радіації на здоров’я населення у віддалений період, проаналізувати можливості прояву спадкових хвороб, викликаних опроміненням. Радіологи обмінялися досвідом проведення довготермінових протирадіаційних заходів в агропромисловому комплексі, опрацювати технологію створення чистих випасів.

На культурологічній секції було обговорено проблему проведення наукових етнографічних експедицій на Поліссі з метою збереження історико-культурної спадщини мешканців тих регіонів, які демонструють найгірші демографічні показники, спричинені наслідками аварії на ЧАЕС.

Загалом, варто відзначити, що нинішня конференція, на відміну від попередніх, не намагалася знайти відповідь на запитання, що спричинило цю жахливу аварію. Науковці та влада разом зосередилися на життєво необхідних питаннях подолання її наслідків і зуміли вийти на цілком реальні чіткі проекти, покликані зменшити рівень радіонуклідів у сільськогосподарському секторі постраждалих районів, підвищити ефективність лікування спричинених радіацією хвороб.

Ігор ГОШОВСЬКИЙ