П’ятниця, 28 квітня 2006 року №17 (774)

Rated by PING

 

 

ЧОМУ НЕ ЛЕТЯТЬ ЛІТАКИ?

Рівненський аеропорт потребує невідкладних реформ

Про те, що в Рівному функціонує міжнародний аеропорт, мені було відомо ще з дитинства. Пам’ятається, голосний гуркіт мотора над головою був абсолютно буденною річчю. Скільки разів ми разом із друзями зачаровано дивилися в небо, милуючись, як величний залізний птах прорізає небесні простори. З часом циклічність подібних видовищ помітно знизилася і стало зрозуміло, що в летовища з’явилися серйозні проблеми. Нині, коли про Рівненський аеропорт починають згадувати все частіше, з’явилася нагода поцікавитися природою цих проблем у його нового директора Віктора Якобчука.

Нещодавно минув рік відтоді, як я перебрав на себе керівництво Рівненським аеропортом, - розповідає пан Якобчук. - Пам’ятаю, щойно приступив до виконання обов’язків, взявся за голову: тут не було жодного літра пального, була фактично знищена система опалення, територію по пояс завалило снігом, а колектив із 132 чоловік сидів без роботи й зарплатні. Однак найбільше вразило те, що за весь перший квартал 2005 року тут прийняли лише 7 літаків!.

Причиною такого стану пан директор вважає відверту бездіяльність своїх попередників. Вони абсолютно неприродно розділили летовище навпіл: на аеропорт і авіакомпанію. При цьому першому підрозділу залишили затратну базу, а до другого перераховували доходи. Зважаючи на такий стан справ, новий директор розпочав свою роботу з негайної ліквідації цього «ноу-хау».

- Нині, звітуючи за пророблену протягом року роботу, я таки маю що сказати, - зауважує він, - хоча, звісно, говорити про якісь кардинальні зміни нині ще досить рано. Сьогодні ми приймаємо від 4 до 16 літаків за тиждень, у нас постійно є пальне, вдалося частково погасити заборгованість із зарплатні. Ведеться робота над чартерними програмами, першим результатом якої став запуск рейсу Рівне-Анталія. Через економічні проблеми з Росією тимчасово призупинено рейси на Москву. Нині перемовини з російською стороною тривають. Цілком можливо, що вона навіть візьме на себе частину фінансового навантаження для налагодження цього рейсу.

За словами пана Якобчука, сьогодні перед аеропортом нагально постає питання розрахунку за борги комунальним підприємствам. Це таки справжня проблема, вирішити яку можна лише за умови нових підходів у функціонуванні аеропорту. Наявний стан справ Рівненського летовища фактично унеможливлює вчасний та регулярний розрахунок за спожиті послуги, оскільки підприємство сьогодні не є фінансово рентабельним, а відтак не здатне забезпечувати себе самотужки. Потреба в ефективних реформах є для нього, без перебільшення, питанням життя і смерті.

Відновити колишній пасажирський потенціал аеропорту його директор вважає абсолютно утопічною ідеєю: сьогодні він розташований між двома потужними летовищами – Львівським і Бориспільським, а тому розраховувати на серйозний пасажирський потік не випадає. З огляду на це доводиться робити основну ставку на вантажні перевезення.

Варто відзначити, що для роботи в цьому напрямку аеропорт має гарний потенціал: його технічні можливості дозволяють приймати всі види вантажних літаків. Окрім того, він знаходиться неподалік транспортної розв’язки Київ-Чоп, що є надзвичайно сприятливою умовою для спорудження на базі Рівненського летовища вантажно-митного терміналу та сучасного транспортно-логістичного вузла, здатного не лише приймати літаки на цій географічній ділянці, а й здійснювати їхній ремонт та обслуговування. Така перекваліфікація, на думку пана Якобчука, відкрила б аеропорту нові канали фінансових надходжень і зробила його рентабельним. Утім, сьогодні проведення такої роботи явно не по кишені підприємству, тому піднімати це питання можна буде лише після завершення відповідних перемовин з інвесторами.

Директор аеропорту не відкидає й інший, більш прагматичний і, зрештою, дешевший варіант розвитку летовища. Цей варіант передбачає створення на його базі нової структури, яка б поєднала в собі функції аеропорту та автовокзалу південного й західного напрямків. Її наявність поза межами міста могла б суттєво поліпшити ситуацію на дорогах обласного центру, адже тоді великі автобуси їздили б по об’їзній і не перевантажували дорожній рух у Рівному. Віктор Якобчук стверджує, що чимало умов для такої реорганізації його підприємство має вже нині, однак міська влада особливого ентузіазму для початку роботи в цьому напрямку не демонструє. За таких умов питання «Чому не летять літаки?» залишається відкритим.

 Максим КОЛОМИС

 

ЯК ЧАЙКА ПАДАВ НА КОВЕЛЬСЬКІЙ, 4,

або Сім разів пообіцяв - і нічого не зробив

Про те, що від нинішнього міського голови Віктора Чайки ані до виборів, ані після них нічого путнього не дочекаєшся, знають зі свого гіркого досвіду мешканці вулиці Ковельської. І в них є «залізні» підстави так вважати, оскільки ситуація на їхній рідній вулиці вже котрий рік абсолютно не поліпшується. Навіть навпаки...

Для прикладу, для того, щоб у вечірній час пройти до потрібної хати, без ліхтаря не обійтися, позаяк освітлення тут ніколи не було. Люди калічилися, ламали на тамтешніх вибоїнах кінцівки й подавали через це позови до суду. Зокрема, одна з жительок вулиці, Тамара Савінкова, три місяці пролежала в ліжку з травмою хребта. Навіть зараз ходити пані надзвичайно важко. Після цього випадку разів десять зверталася в приймальню Чайки. Та все марно...

Ані обіцяного міським головою колектора, ані ліхтарів освітлення, ані асфальтування місцеві жителі досі не бачать. З огляду на таку аварійну ситуацію мешканці вулиці уже років чотири звертаються за допомогою до пана Чайки особисто та до його виконавчих служб. Результат, як кажуть, - абсолютний нуль: нічого на краще не міняється. І оскільки карети швидкої не є позашляховиками, доїхати до хворого лікарі вчасно, як і раніше, не можуть. Розповідають, що через жахливий стан проїжджої частини вони мало самі не стали пацієнтами, коли добиралися до недужого...

Не зарадило біді й те, що у 2002 році (якраз на вибори міського голови) жителі вулиці письмово висловили Віктору Анатолійовичу недовіру у зв’язку з його чисельними обіцянками та повною бездіяльністю. Думали, хоча б так привернуть увагу до своїх вуличних проблем. Та все марно...

На тій же вулиці (Ковельська, 4) є будинок (на фото), який давно вже потребує не те що капітального ремонту, а негайного знесення, оскільки навіть маленька іскорка в суху погоду призведе до спалаху старої соломи та мотлоху, яким начинений покинутий дім. А з огляду на невелику відстань до сусідніх будинків, вогонь без особливих зусиль перекинеться й на них. Тож міська влада давно вже мала б знести цей будинок через неабияку небезпеку для оточуючих. – Був навіть випадок, – кажуть мешканці, – що коли в грудні обвалилася балка перекриття, привалило дитину. На щастя, біди не сталося. Проте нині стан будівлі настільки аварійний, що хто б туди не зайшов, у будь-який момент усе може обвалитися на голову. Мешканці залишили цю хату три роки тому. А зараз, щоб уникнути біди, сусіди почергово несуть варту вночі біля будинку, адже в кожного є діти, а сірник здатен наробити страшної біди.

Як з’ясувалося, цей будинок знаходиться на балансі ЖКП «Паркове», замість якого мешканці власноруч прибирали територію навколо нього від усілякого мотлоху і там же його спалювали. Крім того, дім за тимчасовий прихисток вважають наркомани та різні кримінальні елементи, які в будь-який момент можуть там залишитися назавжди...

І, як стверджує корінний мешканець вулиці Ковельської Леонід Сенюк, ями та вибоїни на його вулиці – легендарні. Як розповів пан Леонід, у них навіть міському голові падати доводилося...

На фото: ось такий краєвид споглядає щодня вдова ветерана МВС Людмила Систук, виходячи на ґанок свого будинку; мешканці вулиці Ковельської біля будинку-привида на Ковельській, 4.

 Федір ПОГРЕБНЯК

   

Рівненських жінок удосконалять

З 3 по 15 травня громадське об’єднання «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка» разом з відділом у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації проводитиме бізнес-курс для безробітних жінок. Ці заходи покликані підвищити конкурентоспроможність жінок на ринку праці. Представниці слабкої статі отримають змогу опанувати комп’ютер, здобути базові знання з основ підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку, правових основ підприємництва та суттєво відшліфувати навики ведення власної справи.

 

А сміття все не меншає…

Наразі в Рівному сміття вивозять 40 машин, які рухаються 22 різними маршрутами. Про це повідомляють на КАТП-1728, яке займається очищенням обласного центру від відходів людської життєдіяльності. Працівники КАТП розповідають, що особливо багато сміття назбиралося в місті після святкування Великодня. Утім, з точки зору пересічного мешканця, можна сказати, що бруд у Рівному – явище радше постійне, аніж сезонне.

 

Вступати до РЕГІ їдуть зі Сходу

Більше тисячі заяв на вступ прийняли в Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім.С.Дем’янчука. 93 абітурієнти пройшли вступні випробування під час останнього Дня відкритих дверей, а у творчому конкурсі до вступу на факультет масової комунікації та інформаційних технологій взяли участь молоді люди з Донецька та Автономної Республіки Крим. Загалом же цього року університет передбачає випустити понад 2500 дипломованих спеціалістів різного освітньо-кваліфікаційного рівня. Замовлення на саме таку кількість дипломів отримав інформаційний центр управління Міністерства освіти України.

 

Гаряча вода буде, але не всюди

Найближчим часом гарячу воду в Рівному подаватимуть лише 7 котелень. За словами начальника обласного управління житлово-комунального господарства Ніни Весельської, насамперед вони обслуговуватимуть лікарняні заклади. Окрім того, послугами гарячого водопостачання зможуть користуватися мешканці будинків, які обслуговує ТЕЦ, а саме квартири центральної частини Рівного, мікрорайону «Північний», вулиці Струтинської і частково району Льонокомбінату.

 

Не словом, а ділом допомагають студенти і викладачі дітям-сиротам

Уже стало традицією в Рівненській філії Київського університету права НАН України відгукуватися на благодійну акцію «Співучасть у долі дитини», організовану Рівненською обласною державною адміністрацією. Напередодні Пасхальних свят за кошти педагогів, студентів та їхніх батьків було придбано побутову техніку, а також близько 30 примірників цінних дитячих книг та науково-довідкової літератури. Подарунки до Великодня отримали вихованці пришкільного інтернату, що на вул.О.Теліги, 55 в Рівному. Дитячі очі світилися великою вдячністю до тих, кому небайдужі їхні проблеми. Теплі слова від імені всіх педагогів пришкільного інтернату промовила заступник директора Оксана Борушевська:

- Щиро дякуємо студентам та педагогам Рівненської філії Київського університету права НАН України за ту безкорисливу турботу, якою вони зігріли сьогодні наших вихованців, за небайдужість до дитячих доль!

В’ячеслав МАЗУРОК.