П’ятниця, 28 квітня 2006 року №17 (774)

Rated by PING

 

 

Дзвони Чорнобиля вдарили вдвадцяте

Рівненська область належить до числа найбільш постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Колективне дозове радіаційне навантаження на мешканців краю сягає 531 000 мілізіверт, що складає 39 відсотків від усього по Україні. Окрім цього, на Рівненщині проживає понад п’ять з половиною тисяч ліквідаторів найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Саме тому відзначення 20 річниці аварії на ЧАЕС у Рівненській області пройшло на найвищому рівні і включало в себе цілу низку заходів, що відбувалися впродовж місяця.

Рівненщина несе тягар третини Чорнобиля

Керівництво Рівненської обласної державної адміністрації намагається привернути увагу Києва до зумовлених Чорнобилем проблем Рівненщини. Адже попри те, що наша область постраждала чи не найбільше (третя частина радіаційного навантаження), довгий час вона перебувала в тіні проблем областей, ближчих до епіцентру аварії: Київської, Чернігівської та Житомирської. Передусім фінансових вливань потребують лікарні (адже 70% пацієнтів рівненського онкодиспансеру мають статус постраждалих від чорнобильського лиха) та опіка над дітьми з найбільш постраждалих районів - на радіаційно забрудненій території області їх проживає понад 22 тисячі. Частково вже вирішується проблема житла для «чорнобильців». Цього року на мікрорайоні «Ювілейний» сім’ям 37 ліквідаторів вручать ключі від новозбудованих квартир. Ліквідаторам аварії на ЧАЕС збільшать пенсії. Для тих, хто перебував у зоні відчуження у 1986 році, - у 3,5 рази, а тим, хто рятував у 1987 році, - у 2,5 рази. У цьому році на потреби «чорнобильців» області державою передбачено виділити загалом понад 150 млн. гривень.

З метою обговорення «чорнобильських» проблем Рівненщини на найвищому рівні 14 квітня в приміщенні Будинку вчених відбулася всеукраїнська науково-практична конференція за участю голови РОДА Василя Червонія представників профільного міністерства, медиків та науковців.

 Шануючи подвиг ліквідаторів

Напередодні Великодня, 21 квітня, у приміщенні РОДА на урочистому засіданні, присвяченому 20 річниці Чорнобильської трагедії, голова облдержадміністрації Василь Червоній нагородив почесними грамотами ліквідаторів аварії на ЧАЕС першої категорії.

26 квітня в Рівному біля пам’ятника жертвам аварії на ЧАЕС (вул.С.Петлюри) відбувся мітинг-реквієм пам’яті жертв Чорнобиля. Після молебня, відслуженого священиком УПЦ КП о.Юрієм, голова РОДА Василь Червоній заявив, що попри зусилля керівництва області у вирішенні матеріальних проблем «чорнобильців», повноцінного забезпечення медичного обслуговування, жодними матеріальними допомогами не можна відшкодувати втрати людського життя та здоров’я.

- Низький уклін ліквідаторам, які в тяжкий для держави час, за її покликом, не вагаючись ціною свого здоров’я, а іноді і самого життя, стали на захист не лише своєї країни, а й всього людства. Міцного Вам здоров’я, благополуччя, терпіння і Божого благословіння, - підсумував голова РОДА.

Голова обласного відділення ГО «Союз-Чорнобиль» Георгій Хиля подякував керівникам області за неформальний підхід до вирішення проблем «чорнобильців» і зазначив, що активістами його організації на урядовому рівні порушено питання запровадження медалей «За заслуги», якими нагороджуватимуться ліквідатори аварії. Кілька десятків нагород уже надійшло в область. Проте, за його інформацією, масово їх завезти неможливо через те, що потрібно оплатити витрати, пов‘язані з виготовленням.

Того ж дня ввечері в Рівненському обласному академічному драматичному театрі за участю представників влади Рівного та області відбувся вечір пам’яті трагедії на ЧАЕС. Голова РОДА Василь Червоній, відкриваючи вечір, підкреслив, що жертви Чорнобиля закликають нас до мудрості й відповідальності, щоб іти далі вивіреним шляхом, на якому не залишиться місця таким зловісним, трагічним подіям, як Чорнобильська катастрофа 1986 року. Тож нехай як постійне нагадування, пересторога й попередження грядущим поколінням б’є у наших серцях набатом Чорнобильський дзвін.

А Рівненський обласний архів підготував приурочену до 20 річниці аварії на ЧАЕС виставку. Найбільше документів у ній представили медики, адже саме на них упав великий тягар, пов’язаний з аварією. Документи свідчать, що лікарі вже тридцятого квітня розпочали свою роботу в зоні забруднення. У рівненській пресі перші згадки про аварію науковці знаходять за друге травня 1986 року.

Начальник інформаційного відділу архіву Людмила Леонова розповіла, що в перші дні після аварії на ЧАЕС, як свідчать документи, найбільш забрудненим було повітря, допустимий фон перевищував норму в десять разів. З тих же документів, кажуть науковці, видно, що вода 30 квітня 1986 року ще була в межах норми, проте випас худоби, збирання ягід і грибів категорично заборонили. Найбільший рівень радіації зафіксували медики в молоці. Науковці переконані: якби усіх необхідних заходів вжили одразу, то таких страшних наслідків не було б, а саме: хвороб легенів, шлунку та онкозахворювань.

 І мертвим, і живим, і ненародженим

У Кузнецовську 26 квітня було урочисто відкрито пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи. Ініціаторами зведення монументу стали ліквідатори аварії на ЧАЕС, які працювали у «ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», та міські партійні організації Української Народної Партії і Української республіканської партії «Собор». Архітектурна композиція, розміщена на центральному майдані міста, являє собою розбитий дзвін, на фоні якого три людські постаті та птах, що символізують скорботу та відродження життя. На пам’ятнику викарбувано слова Т.Г.Шевченка: «... І мертвим, і живим, і ненародженим...».

Ігор МАКСИМІВ.

 ЗВЕРНЕННЯ учасників мітингу жителів - Сарненського району - до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України

з нагоди 20 річниці Чорнобильської катастрофи

26 квітня жителі Сарненського району разом з усією Україною відзначили сумні роковини найбільшої техногенної катастрофи в сучасній історії не лише нашої держави, а й усього людства - 20 річницю аварії на Чорнобильській АЕС. Для нашого району Чорнобиль сьогодні - це понад 94 тисячі осіб, постраждалих від катастрофи та її наслідків, майже дві тисячі квадратних кілометрів території, що зазнала прямого радіаційного ураження.

е лихо щоденно гостро й болюче нагадує про себе нам, жителям Сарненщини, які, як і мільйони українців, пережили Чорнобильську трагедію та з почуттям гіркоти й надії зустрічали цю сумну дату.

Понад 900 сімей нашого району спіткало горе. Через хвороби, пов’язані з радіацією, пішли з життя найрідніші та найдорожчі люди. Ми поділяємо біль втрат, співчуваємо всім тим, хто назавжди залишився без своїх батьків, чоловіків, дітей та онуків. Переймаємося проблемами 1500 інвалідів-чорнобильців та ліквідаторів, які живуть у районі. Прагнемо зробити все можливе, щоб вони мали гідне життя, можливість лікування та отримання належних пільг і компенсацій. Але сумна статистика свідчить про те, що заходів на регіональному рівні, спрямованих на подолання наслідків катастрофи, замало. Погіршується стан здоров’я населення, демографічна ситуація у краї.

Це насамперед пов’язане з невиконанням цілої низки соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згортанням деяких чорнобильських програм.

Держава суттєво збільшила фінансування компенсаційних виплат постраждалому населенню, пільг на медичне обслуговування постраждалих, але ситуація в районі свідчить, що проведених заходів недостатньо. Станом на 01.04.2006 року заборгованість з компенсаційних виплат постраждалому населенню Сарненського району складає 1161,1 тис. грн., має місце заборгованість з компенсацій за невикористану путівку за 2004 рік у сумі 3242,3 тис.грн., а виплата компенсації за невикористану путівку за 2003 рік не врегульована на державному рівні; не вирішується житлова проблема. 77 сімей ліквідаторів та інвалідів-чорнобильців уже десятиліття чекають нових квартир. Понад 500 сімей постраждалих перебувають у районі на квартирному обліку.

Стоячи сьогодні біля пам’ятного знака жертвам Чорнобильської катастрофи, який наша територіальна громада звела за свої кошти для того, щоб він став символом пам’яті і зв’язку всіх живих з тими, хто став жертвою атомного лиха, ми звертаємося до всіх владних структур України, народних депутатів, політичних діячів із закликом якомога відповідальніше поставитися до проблем постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Дуже важливо, щоб люди, які на власному житті, здоров’ї відчули вплив страшних наслідків Чорнобиля, були впевнені, що держава піклується про них і відповідально та повністю виконує зобов’язання перед своїми громадянами. Ваші рішення та дії, спрямовані на фінансування та реалізацію чорнобильських програм, стануть яскравим підтвердженням виконання законодавчо закріплених державних зобов’язань.

Водночас ми рішуче вимагаємо:

1. Збільшити фінансування компенсаційних виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2. Забезпечити належне фінансування державних капітальних вкладень на реалізацію чорнобильської будівельної програми, зокрема, будівництво житла.

3. Прийняти нову Концепцію проживання на радіоактивно забрудненій території, яка не погіршувала б соціальні гарантії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

4. Вирішити питання забезпечення житлом учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідів ЧАЕС та сімей, у складі яких є діти, визнані інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов.

5. Відновити надання безвідсоткових позик на індивідуальне житлове будівництво для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

6. Відшкодувати заборгованість з компенсаційних виплат за невикористану путівку за 2004 рік та прийняти постанову про виплату такої компенсації за 2003 рік.

7. Збільшити фінансування видатків на оздоровлення та пільгове медичне обслуговування постраждалого населення.

8. Ввести зміни до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення статусу ліквідатора для громадян, які працювали в зоні відчуження у 1988-1990 роках 28 календарних днів.

За дорученням постраждалих Сарненського району  

В. БАГНІЙ,

голова Сарненської райдержадміністрації

 О. ХОМИЧ,

голова Сарненської районної ради