Фракція Мороза і Луценка проголосувала за друга Бакая?

Соціалістична партія попри те, що декларує прагнення збудувати соціалістичний рай та боротися з олігархами, насправді робить усе навпаки. Першим серйозним свідченням того, що в «рожевих» не все гаразд з відповідністю реалій та прагнень, стало балотування у Верховну Раду за списком СПУ олігарха Деркача. Активно просовував цього кучміста до парламенту Юрій Луценко. На з’їзді соцпартії він навіть назвав Деркача своїм другом.

Нещодавно з’ясувалося, що коло друзів Луценка Деркачем не обмежується. Тепер до їх числа сміливо можна записати і Бакая. Вже усім давно зрозуміло, що пошуки екс- керівника ДУСі, який спокійно й легально працює в Росії, – звичайнісінька імітація процесу. А учасники першого засідання сесії Рівненської обласної ради, яке відбулося 29 квітня, зрозуміли, що серед соціалістів коло друзів Бакая одним Луценком теж не обмежується: депутати-соціалісти разом з «регіоналами», «литвинівцями», «несунами» та частиною БЮТу обрали головою Рівненської обласної ради одногрупника і «подєльщика» Бакая Олександра Данильчука. Свою прихильність до найбільшого українського корупціонера пан Данильчук не приховував навіть на сесії облради, стверджуючи, що Бакай - його друг і від друзів не відмовляється. Тож соціалісти не сліпі і знали, що купують.

Таким чином, коло замкнулося. Ланцюжок Деркач-Луценко-Бакай-Данильчук сформувався. Ось вам і соціалізм, і боротьба з олігархами, і  так звана нова (а насправді стара) влада в обласній раді.

 Ігор МАКСИМІВ

НЕ ПРОЇДЕШ, НЕ ПРОЙДЕШ…

У Рівному залишається актуальною проблема транспортного розвантаження. Особливо стосується це центральної вулиці обласного центру – Соборної. Напевно, кожен з наших читачів, хто мешкає в обласному центрі і кому протягом останніх років довелося тут побувати, звернув увагу на довжелезні черги автомобілів біля світлофорів, безладно будь-де припарковані легковики тощо. Пояснюється все дуже просто: порівняно з вісімдесятими роками, що характеризуються як період буцімто розквіту Рівного, кількість автоодиниць, які обліковувалися в обласному центрі, зросла в 10 разів. Реконструкції ж проїжджої частини з метою її розширення жодного разу не проводили.

Нині 80 тисячам облікованих у Рівному авто затісно на його вулицях. Мінусів у цій ситуації вистачає: зростає аварійність, кількість порушень Правил дорожнього руху, водії паркують автомобілі де завгодно (в районі центрального продовольчого ринку, наприклад, їх ставлять навіть на тротуарах), неможливо організувати нормальні зупинки для громадського транспорту. Приклад – зупинка на Театральній площі, де водії маршрутних таксі проводять висадку-посадку пасажирів у два ряди.

За звичкою міська влада нарікає на ДАІ. Мовляв, автоінспекція погано працює. І при цьому зовсім не враховує, що в її працівників чинним законодавством просто зв’язані руки, адже максимальний штраф за неправильне паркування розміром у вісім гривень може налякати хіба що пенсіонера.

І взагалі, закиди міської влади на адресу ДАІ відверто безпідставні. Пригадується, як міський голова Віктор Чайка та його заступник з будівництва, головний архітектор Рівного Микола Пасічник обіцяли під час будівництва розхваленого на всі заставки підземного торговельного комплексу здійснити реконструкцію цієї частини Соборної. Стане вона, обіцяли керівні особи Рівного, зручною і для водіїв, і для пішоходів. Уже й комплекс нібито відкрили (і тут же закрили – добудовувати), а ситуація тільки погіршилася. Пішохідний тротуар від будинку, де розміщено пасаж, і аж до вулиці Базарної лишився таким, як і був. Ним і без того було не вельми зручно пересуватись, а нині, коли прохід від театру до центрального ринку закритий на реконструкцію, і поготів.

Отож, команда Віктора Чайки залишилася вірною своїй практиці – наобіцяти багато і не зробити нічого. Утім, дивуватися не доводиться. Біда тільки, що від бездіяльності міського керівництва страждають мешканці обласного центру.

 Олег ТУМАНОВСЬКИЙ

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ РИБОЛОВЛІ ...в сучасних умовах

 Нині на Рівненщині, та й в Україні загалом, склалася катастрофічна ситуація з використанням державних водних живих ресурсів на орендованих водоймах, на яких здійснюється риборозведення. У нашій області у власності різних фізичних та юридичних осіб налічується понад 600 ставків та водосховищ, належний господарський стан багатьох з них викликає неабияке занепокоєння. Стоють масовими випадки розкрадання державних рибних запасів шляхом несанкціонованого спуску водойм.

Зокрема, не можна не обурюватися таким варварським методам добування риби недбалими орендарями, як застосування вибухових та отруйних речовин, електроструму («електроловів»), вогнепальної та пневматичної зброї. Саме такі недопустимі дії псевдорибалок і призводять до масового знищення риби...

Окрім того, вищезгадані орендарі водойм в більшості випадків не мають необхідного пакету документів, які давали б їм право на здійснення риборозведення та використання водних живих ресурсів. Замість того, щоб оформити договори на право користування ставками з районними державними адміністраціями та отримати дозвіл на спеціальне водокористування, аферисти в порушення конституційних прав громадян забороняють рибалкам-любителям ловити рибу, яка є державною власністю і перебувала у водоймі до початку робіт з розведення та вирощування риби.

Як один із шляхів виходу з цієї ситуації органи рибоохорони бачать створення місцевих громадських товариств рибалок-любителів, що будуть здійснювати догляд за водоймами. А саме, охороняти їх від браконьєрів та здійснювати зариблення. Подібні товариства вже засновані та успішно функціонують у Радивилівському, Рівненському та Млинівському районах області.

Один із ставків, який ледь не спіткала лиха доля знищення його фауни, знаходиться воістину в історичній місцині – у селі Посягва Гощанського району.

Перша письмова згадка про село Посягва датована 1545 роком - в опису Луцького замку вона згадується під іменем Посяхов і Посяхва. На той час село належало пані Марії Посяговській, яка за актом від 12 листопада 1563 року заповіла Посягву своїм синам. Основним заняттям селян було землеробство. У 1986 році археологами було виявлено поселення бронзової доби. Тут же знайдено і поселення давньоукраїнського періоду ІX-X століть. Ось чому в околицях села місцеві жителі понині знаходять залишки засобів мисливства, рибальства та побуту попередніх тисячоліть.

– Діяльність нашого товариства спрямована, передусім, на громадське благо, охорону водних живих ресурсів та розвиток культурного відпочинку громадян. Простими словами, усе заради того, щоб кожен бажаючий зміг відчути себе частиною природи, що в наш час, погодьтеся, вдається не часто, – каже голова громадського товариства рибалок-любителів «Посягва» Ігор Литвинюк.

Пан Литвинюк додає, що унікальність Посягви в тому, що рука людини не знищила ставок протягом 18 років, з моменту утворення самої водойми. І якщо дивитися на цей став з точки зору екології чи збереження природи, то фактом є те, що у штучно утвореному ставі розвинулася власна екосистема - від маленької комашки до риби та тварин, що проживають у ньому. І зачепити цей ланцюг – просто трагедія.

Проте, можна зрозуміти підприємця, який воліє розводити рибу заради отримання прибутку. Він взяв в оренду земельну ділянку, розробив режим риборозведення, запустив рибу і чекає її росту... і аж ніяк не винищує все живе навкруги шляхом спускання води у ставку.

– У нашому випадку ми не переслідуємо мети отримання прибутку від продажу риби, – каже Ігор Литвинюк. – Наша мета - отримати спортивне задоволення від риболовлі. Іншими словами, для справжнього рибалки сам процес риболовлі є явищем майже ритуальним. Можна тільки уявити, що відчуває людина, коли сидить з вудкою на березі ставка наодинці зі своїми думками і непорушно споглядає на поплавок: зелена травичка, дзеркальної чистоти вода, свіже повітря, ранковий туман і тиша, яку порушує тільки хлюпання води від виринання коропа чи линка... Та напевно, такого ніколи не відчує браконьєр, для якого основний інструмент риболовлі – сітка й мішок. Про таке поняття, як перепочинок від урбанізації, і мови немає.

Усі члени товариства ловлять рибу не сітками, а вудками. Та ще й сплачують внески, щоб підтримувати свою структуру громадського товариства рибалок. Люди регулярно упорядковують навколишню територію, своїми силами охороняють периметр водойми, підводою місцевого жителя, який є повноправним членом товариства «Посягва», раз на місяць вивозиться сміття. Отже, у гроші ніщо не впирається. Люди розуміють, що вони є співвласниками тієї риби, що плаває у ставку, а відтак намагаються її зберегти і примножити. Планується також естетичне облаштування території навколо ставка.

Уже вкотре в Посягві влаштовуються корпоративні змагання з риболовлі серед представників ЗМІ Рівненщини. Брали в них участь і працівники народного часопису «Волинь», які ніколи того відпочинку не забудуть...

Українець! Ти – європеєць. І, виїжджаючи за кордон, зауваж, як люди навчилися гармонійно співіснувати з навколишнім середовищем. Ми заздримо тій чистоті, охайності та порядку... І тільки нині починаємо замислюватися над тим, щоб на своїй землі відтворити й зберегти велике багатство нашого краю: річки, озера, ліси.

А насамкінець хотілося б побажати чиновникам не дивитися в кишеню орендареві, а досконаліше вивчати його наміри. Не хочеться вірити, що світом править користь, гроші, жага наживи і отримання прибутку будь-якою ціною...

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

 НАВІКИ РАЗОМ

Здолбунівською райрадою керуватимуть нашоукраїнець В.Тимощук і запеклий кучміст, колишній голова райдержадміністрації Я.Мельник.

Тенденція до тісної співпраці нашоукраїнців з регіоналами та кучмістами знайшли своє логічне продовження на установчій сесії Здолбунівської райради.

Унаслідок таємної змови фракції «Наша Україна» з частиною фракції БЮТ та литвинівцями, соціалістами й регіоналами головою Здолбунівської райради обрано нашоукраїнця Василя Тимощука, а його заступником - запеклого кучміста, людину Сороки, колишнього багаторічного голову райдержадміністрації Я.Мельника. За його кандидатуру не голосували лише фракція Української Народної Партії (7 осіб) і частина депутатів із фракції БЮТ (8осіб).

То хто насправді зрадив і продовжує зраджувати Майдан?

ІНФОРМВІДДІЛ.

 До комунальників Рівненщини питань не виникає

Саме такими словами відзначив роботу житлово-комунального господарства Рівненщини міністр будівництва, архітектури та ЖКГ Павло Качур на нещодавній селекторній нараді з представниками обласних держадміністрацій. Міністра приємно вразили показники розрахунків за спожиті природний газ та електроенергію, а також зниження рівня кредиторської та дебіторської заборгованості за спожиті комунальні послуги. Окремим рядком було відзначено рівень оплати комунальних послуг споживачами. Так, наприклад, за водопостачання вони розрахувалися на рівні 101,2% (відповідний середній показник по Україні становить 86,2%), за теплопостачання – 93,4% (по Україні – 75,2%).

Орієнтуємося на самозайнятість

27 квітня в Кузнецовську пройшов ярмарок професій для випускників шкіл міста. Потенційні абітурієнти ознайомилися зі станом регіонального ринку праці та можливостями отримання професій у навчальних закладах України. На ярмарку проводив роботу блок «Орієнтуємо на самозайнятість», діяли консультативні пункти з 25 навчальних закладів України.

Регіональне представництво Центру соціального партнерства відкрилося в Острозі

Новий інформаційно-консультативний центр діятиме в Острозі як регіональне представництво Центру соціального партнерства. Його робота скеровуватиметься на підвищення рівня надання соціальних послуг суб’єктами державного, комунального та недержавного секторів та забезпечення подальшого розвитку правового регулювання щодо реалізації соціальної політики. Центр працюватиме на території Острозького, Гощанського та Здолбунівського районів. Його заснування стало результатом нещодавно підписаного меморандуму про співпрацю між Центром соціального партнерства та Благодійним фондом «Правничі ініціативи» (м.Острог).

Пам’ятник жертвам Чорнобиля постав у Кузнецовську

26 квітня на центральному майдані міста Кузнецовськ було відкрито пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи. В урочистому відкритті пам’ятника взяв участь заступник голови облдержадміністрації Степан Жданюк. Ініціаторами зведення монументу стали ліквідатори аварії на ЧАЕС, які працювали у «ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», та міські партійні організації Української Народної Партії і УРП «Собор». Архітектурна композиція являє собою розбитий дзвін, на фоні якого три людські постаті та птах, що символізують скорботу та відродження життя. На пам’ятнику викарбувано слова Т.Г.Шевченка: «... І мертвим, і живим, і ненародженим...». Фігури виконані з міді на художньо-виробничому комбінаті Рівненської обласної організації Національної спілки художників України.

Гуманітарна допомога неповнолітнім засудженим

Гуманітарну допомогу неповнолітнім засудженим, які перебувають у Городищенській виправній колонії № 96 та в Дубенській виховній колонії, з нагоди Великодніх і травневих свят передали медичні працівники Рівненщини. Як повідомив заступник начальника відділу з лікувально-організаційної роботи обласного УОЗ Олександр Горбачевський, медики Корецької ЦРЛ, Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення та Рівненської обласної стоматполіклініки зібрали одяг, а також гроші, на які придбали канцтовари, необхідні засудженим дітям для навчального процесу.