Уже й до спиртзаводів руки тягнуть...

Як відомо, на Рівненщині є два державні підприємства лікеро-горілчаної галузі – Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів та Зірненський спиртовий завод. Вони знаходяться в підпорядкуванні Мінагрополітики України і, згідно з чинним законодавством, не підлягають приватизації.

Та, очевидно, комусь дуже закортіло заволодіти цими досить таки привабливими державними підприємствами. Бо чим іншим пояснити рішення Господарського суду Рівненської області, який порушив справу про банкрутство Зірненського та Шпанівського заводів.

Як стверджують у регіональному відділенні Фонду держмайна України по Рівненській області, Господарський суд Рівненської області порушив норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», оскільки не повідомив про порушення справи про банкрутство орган управління – Мінагрополітики України; порушив Господарський суд і статтю 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», якою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств до вдосконалення визначеної законодавством примусової реалізації майна.

До речі, усе це відбувалося за бездіяльності стосовно захисту державних інтересів уповноваженої особи Мінагрополітики по цих підприємствах Віктора Колесника, керівника Рівненського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, колишнього гендиректора ВАТ «Рівнеазот».

 Віктор МАТІЙЧУК

Побили голову правління ЗАТ «Соснівський гранкар’єр»

Кривавих подробиць додалося у справі про ліквідацію закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар’єр». Увечері 16 травня голову правління цього підприємства Надію Сєрікову разом з її заступником жорстоко побили на дорозі поблизу селища Клесів. Жінки їхали на велосипедах до найближчої залізничної станції, аби передати матеріали по справі ліквідації «Соснівського гранкар’єру», яку нині розглядає Львівський апеляційний суд.

Як розповідає пані Сєрікова, сьогодні приватні підприємці Лідія Мамченко та Юрій Колісниченко, заручившись підтримкою Юрія Притики, сина голови Вищого господарського суду України Дмитра Притики, намагаються всіма можливими методами провести процедуру ліквідації підприємства, акціонерами якого є 97 чоловік, головним чином, людей пенсійного віку. За словами пані Сєрікової, жодних підстав говорити про банкрутство установи, створеної ще за радянських часів на основі колгоспно-кооперативної власності, сьогодні немає. «Соснівський гранкар’єр» нормально функціонує й оперує мільйонними активами. Це, між іншим, нещодавно підтвердили спеціальна комісія Ради національної безпеки та оборони і Рівненський господарський суд, який скасував процедуру ліквідації.

Тепер опоненти пані Сєрікової передали справу на розгляд у Львівський апеляційний суд. Тому вона зібрала цілий ряд документів, серед яких були статут, численні акти перевірок, довідки з податкової адміністрації та інші папери, які б мали засвідчити безпідставність усіх звинувачень. Склавши все це в пакети, жінки прямували до залізничного вокзалу. Тут на них і напало кілька молодиків, які, скориставшись тим, що жінки на кілька хвилин зупинилися, побили їх і забрали пакети. Пані Сєрікова стверджує, що цей інцидент не є випадковим хуліганським нападом, бо її сумочка, у якій зберігалися гроші та інші цінні речі, нападників не зацікавила. До того ж молодики під’їхали на автомобілі, який того вечора кілька разів проїжджав повз жінок. Очевидно, зловмисники вибирали слушний момент, аби напасти.

Сьогодні голова правління ЗАТ «Соснівський гранкар’єр» перебуває в Сарненській районній лікарні зі струсом мозку і переломом кісток носа. Нападників і досі не затримано. Слідство веде міліція.

 Віктор ПЛАНОВИЙ

ВІДЧИНИТИ ДВЕРІ СВОГО СЕРЦЯ

Діти з вадами психічного розвитку потребують допомоги

Усякий народ, громада чи родина тоді живе справжнім життям і зберігає єдність, коли не замикається на своєму егоїзмі, культі комфорту, спокою та багатства.

Сутністю нашої справжності є те, що кожен з нас створений за образом Божим. Коли ми перестаємо вважати людей з розумовими та фізичними вадами Божим даром і джерелом життя, з’являється велика небезпека втратити цю справжність. В українській спільноті переважна більшість неповносправних людей, і особливо дітей, не відчувають тепла наших сердець. У переповнених інтернатах, у малих чи великих квартирах, у селах та містах вони чекають на нас. Чи багато ви бачили людей на візках або із синдромом Дауна на вулицях, у кав’ярнях, у театрі?

Наші міські чи сільські громади, церковні парафії мають більше приділяти уваги цим питанням. Зокрема, у цій статті хочеться згадати про те, що в Рівному виникла проблема у зв’язку з тим, що в місті відсутній заклад соціального утримання для дітей з психічними вадами розвитку, які живуть у сім’ях.

В обласному центрі створено заклади для навчання і виховання дітей з особливими потребами. Донедавна діти з вадами психічного розвитку перебували в дитячому садку-школі № 53, але після реорганізації закладу у центр «Особлива дитина» там будуть навчати й виховувати лише неповносправних дітей зі збереженим інтелектом. Зрозуміло, що діти з вадами психічного розвитку не можуть навчатися у школі, але потребують реабілітації та соціальної адаптації. Тим більше, що вони виростають у сім’ях, а отже, подальше проживання в інтернатах за межами міста для них є абсолютно неприйнятним і, як твердять фахівці, для декого може закінчитися навіть смертю. Ми маємо зрозуміти, що пройшли ті часи, коли людей з психічними вадами ховали в закладах закритого типу. Від того їх не ставало менше. Та й тепер, на жаль, статистика невтішна.

Отже, щоб система виховних закладів для дітей з особливими потребами була цілісною, такий заклад у межах міста просто необхідний, але натомість триває дискусія, яке управління міськвиконкому мало б взятися за цю справу. Сподіваємося, що до початку наступного навчального року це питання буде вирішено, а поки діти мають перебувати в центрі «Особлива дитина».

 Диякон Віталій ПОРОВЧУК

 ФОТОВИСТАВКА, ЩО ВРАЗИЛА СВІТ…

З 17 травня в Рівненському обласному краєзнавчому музеї триває виставка фотохудожника Олексія Бабака «Ми – діти твої, Україно», що презентувала Україну на 51 Венеціанському бієнале.

Венеціанський бієнале – своєрідна всесвітня олімпіада серед фотохудожників. Кожна з країн намагається представити на ній найкраще зі створеного власними фотомитцями, - розповідає куратор виставки Олексій Титаренко.

- Ми, готуючись до цієї події, намагалися створити таку виставку, яка б не загубилася серед сотень інших і врешті досягли успіху. Ми помітили черкаського фотомайстра Олексія Бабенка, який колекціонує старі світлини початку минулого століття і творить у такому ж стилі, використовуючи стару, ще радянську апаратуру і цим досягає неперевершеної техніки гри з часом. Для обрамлення світлин автор використовує старовинні сільські рами.

У Венеції українську виставку було визнано найбільш антиглобалістською. Це й не дивно, адже кожна робота містить у собі потужне етнічне начало, проведене крізь призму часу.

У Рівному виставка представлена кількома десятками робіт, що разом наче створюють своєрідний храм культу предків. Принаймні, увагу відвідувачів одразу привертає дві велетенські чорно-білі ретросвітлини з зображеними на них молодим чоловіком і жінкою у вбранні, характерному для Подніпров’я початку ХХ століття. На інших світлинах дещо меншого розміру зображені переважно діти.

А вже наступної неділі на подвір’ї краєзнавчого музею пройде традиційний травневий етноярмарок «Музейні гостини». Завітайте - не пожалкуєте.

   Ігор Гошовський

 Допоможемо побудувати й облаштувати Свято-Воскресенський чоловічий монастир на повстанських могилах в урочищі Гурби!

 Намісник і братія Свято-Воскресенського чоловічого монастиря звертаються до керівників організацій та установ Рівненщини, усіх православних християн, українських патріотів з проханням надати благодійну допомогу на будівництво та благоустрій святої обителі.

Кошти переказувати на розрахунковий рахунок 26005000245, МФО 333539, код 22575296, Укрексімбанк з поміткою: Рівненське єпархіальне управління УПЦ КП, для Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на повстанських могилах.

Юрій Торгун: «КОТЛЕТИ ОТДЄЛЬНО, МУХИ ОТДЄЛЬНО...»

Новообраний секретар Рівнeради розповів, як він втілюватиме програму Народного Руху в життя.

Обрання секретарем Рівнеради подєльщика Валентина Королюка, пінопластового «магната» Юрія Торгуна розділило депутатів на два табори. До першого – більшості – увійшли «Наша Україна», «Партія Регіонів», Блок Литвина та Віктор Чайка, до другого – опозиції – Українська Народна Партія та БЮТ. Утім, тимошенківців у міській раді назвати опозицією поки що можна лише з великою натяжкою, адже бізнес іде на вибори не для того, щоб у владу не потрапити. Отож, невходження БЮТу в більшість пояснюється елементарними амбіціями: переможці виборів вважали, що міський голова повинен винести на затвердження радою їхню кандидатуру. Натомість Чайка під дудку Матчука й Королюка запропонував Ю.Торгуна, чим до кінця виконав зобов’язання перед «колегами».

Тепер, зважаючи на слабке здоров’я Чайки, у будь-який момент вся повнота влади може перейти до рук Юрія Торгуна. То хто ж він, друга людина в Рівному і найімовірніший наступник Чайки?

У Рівному його знають як добрячого гуляку, який особливо часто «зависає» в казино «Сова», хоча й інші заклади не ображає. Торгун полюбляє хвалитися успішністю власного бізнесу з виробництва пінопласту. Навіть на своїй першій прес-конференції з нагоди обрання секретарем Рівнеради він разів з двадцять згадував про своє дітище. І хоча журналісти взяли перші кроки Торгуна як політика під перехресний вогонь, усе ж найнесподіванішим для нього виявилося елементарне запитання про те, яким чином він, перебуваючи на такій високій посаді, втілюватиме принципи очолюваної ним міської організації Народного Руху України. Відповідь Торгуна наводимо дослівно.

- ЯК ГОВОРИТЬ ГОЛОВА НАШОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (Валентин Королюк – авт.) «КОТЛЕТИ ОТДЄЛЬНО, МУХІ ОТДЄЛЬНО». ПІСЛЯ РОБОТИ, УВЕЧЕРІ, У МЕНЕ Є ЗАСТУПНИКИ, І МИ БУДЕМО РАЗОМ ЗБИРАТИСЯ І НАРІЗАТЬ ВОПРОСИ.

Відповідь, без перебільшення, вичерпна і яскраво демонструє інтелект керівника і те, на якому місці у партії бізнесменів, що купили рухівський бренд, стоять питання національного характеру. Ось тільки цікаво, що для Торгуна котлєти, а що мухи – посада чи Україна?

 Ігор МАКСИМІВ

Мати-героїня не дочекалася допомоги від Чайки

Як показує життя, діяльність міського голови як до виборів, так і після них нічим практично не відрізняється. Мешканці обласного центру як обурювалися його діяльністю стосовно розбазарювання землі та неспроможністю вирішити проблеми пересічних громадян, так і залишаються зневіреними й досі...

До когорти невдоволених нещодавно долучилася мешканка Рівного Марія Сілковська, якій Президент Віктор Ющенко присвоїв почесне звання Матері-героїні, яка народила та виховала 11 дітей. А справа в тому, що пані звернулася до міського голови Чайки з проханням виділити земельну ділянку під будівництво власного будинку. Натомість пані Марії було ввічливо повідомлено, що на даний час у книзі реєстрації заяв від громадян міста Рівне для виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво зареєстровано 1416 чоловік. До того ж, зараз міська рада не проводить безоплатне виділення земельних ділянок під індивідуальне житло через відсутність у міському бюджеті коштів на проектування та будівництво інженерного забезпечення.

У кінці відписки матері-героїні було запропоновано взяти дольову участь у будівництві інженерних мереж, вартість чого складає приблизно 100-120 тисяч гривень.

Отже, землю віддали «Магнатам»... Де ж тоді поставить хату?..

 Федір ПОГРЕБНЯК

Меліорація та водопостачання в центрі уваги

Проблемами водопостачання та меліорації переймається вище обласне керівництво області. Саме про це говорив голова Державного комітету водного господарства Василь Сташук під час свого візиту в Рівне минулого четверга. Василь Сташук відвідав Національний університет водного господарства і природокористування і відзначив, що повністю задоволений візитом.

- Я був надзвичайно приємно здивований, коли провів розмову з головою Рівненської облдержадміністрації Василем Червонієм, - відзначив пан Старук. - Він єдиний з усіх керівників областей зустрівся зі мною особисто. Це красномовно свідчить, що на Рівненщині питанням, які курує мій комітет, приділяють значну увагу.