ЯК ПРОДАВАЛИ – ТАК І ПРОДАЮТЬ…

Прибудинкові майданчики на вул.Котляревського здають міліції

Мешканці будинків №12 та №14 по вулиці Котляревського протестують проти ліквідації їхніх прибудинкових майданчиків. Ще нещодавно поблизу будинків стояли лавочки, перекладини для вибивання килимків та сушіння білизни, було облаштовано спортивний майданчик для дітей. Тепер усе це рівняють з землею, впорядковуючи територію під будівництво гаражів для міліцейського начальства, яке проживає неподалік, у відомчому будинку МВС.

Люди розповідають, що неодноразово зверталися до начальника ЖКП «Паркове» М.Полюховича з  письмовими зверненнями, у яких просили зберегти спортивний майданчик та майданчик для сушіння білизни. Той спочатку запевняв, що ніхто їх не забиратиме, а потім, ігноруючи закон, просто перестав відповідати на звернення громадян.

Звісно, продати ще один шмат землі куди вигідніше, ніж нормально впорядкувати прибудинкову територію. І це рівненський мер Віктор Чайка прекрасно розуміє. Віддавати землю під спорудження елітних будинків, базарів, автозаправок, гаражів уже стало звичною практикою в роботі міської влади. І саме через це з Чайкою завжди легко знаходили спільну мову представники капіталу. Тепер вони вкотре протягли «господарника» на посаду мера, тож звичний устрій в обласному центрі впродовж найближчого часу навряд чи порушиться: як продавали – так і продаватимуть…

Віктор ПЛАНОВИЙ.

ОСТРІВЕЦЬ ДУХОВНОСТІ

Божий промисел є на те, що в наш час ми почали відновлювати справжнє в собі, а це потребує безкорисливої праці, відданості, терпіння, духовної мужності, і навіть жертовності. А ці якості найяскравіше проявляються саме у християнстві.

Одним із кроків такого відновлення стала недільна школа, що функціонує при Свято-Покровському соборі міста Рівне, перший випуск учнів якої відбувся 28 травня. На сьогоднішній день в недільній школі нараховується близько ста учнів, які студіюють такі дисципліни, як святе письмо, катехизис, основи літургії, обряди православної церкви.

Найголовнішим є те, що діти в цій школі знайомляться з Божественною Особистістю Ісуса Христа, земне життя якого є зразком моральної досконалості для християн усіх часів і вічним прикладом усім поколінням.

Навчаючись в недільній школі, діти опрацьовують Богонатхненні тексти Святого письма, пізнають істини віри Христової, що у свою чергу сприяє поглибленню їх молитовного життя і закладає основу їх духовного розвитку.

На основі одержаних знань діти вчаться висловлювати вголос свої думки, ідеї, переконання, а також беруть участь в театралізованих виставах, сценках. Учні декламують вірші та співають пісні на біблійно-духовні сюжети.

Привітати учнів із закінченням навчання завітали священики, батьки, одна з перших учителів цієї школи Валентина Яблонська, а також керівник регіональної приймальні Президента України в Рівненській області пан Іван Кур’янік.

Уперше підсумком навчання дітей в недільній школі стало вручення пам’яток про навчання митр. прот. Юрієм Велігуським – першим фундатором недільної школи.

Отож, запрошуються всі дітки віком від 6 років та молодь для духовного навчання в недільній школі, що діє при Свято-Покровському соборі міста Рівне.

А в тих, хто хоче глибше пізнати вічні істини християнського благочестя, є можливість навчатися в духовній семінарії м.Рівне на релігієзнавчому факультеті Національного університету «Острозька академія» (місто Острог). Крім того, в загальноосвітніх школах області діють факультативи предмету Християнської етики.

І нехай у цій нелегкій справі допоможе нам Господь.

З любов’ю, учителі недільної школи Свято-Покровського собору О.Косік, М.Хомицька, Н.Рубанчик.

«Нова влада» викидає на вулицю дітей

Репресивний апарат нового керівництва Рівненської облдержадміністрації починає діяти. І хто там тепер зважає на плакатні запевнення Віктора Матчука, що, начебто, поняття «репресії» та «кадрові чистки» в Рівненській області можна вважати пережитком минулого? Ще не встигла забутися незаконна вимога нового губернатора до голів райдержадміністрацій якнайшвидше написати заяви про звільнення, як з’явилися нові, ще жорсткіші прецеденти. Над чинними керівниками Рівненської та Корецької райдержадміністрацій Петром Поліщуком та Володимиром Мельником нависла загроза залишитися без даху над головою...

Ще 23 травня у квартири, де проживали голови разом зі своїми сім’ями, прийшли представники «Облавтодору» - установи, якій належить це житло. Господарів «чемно» попросили звільнити їхні помешкання впродовж шести днів. Вони відповіли відмовою, бо житло отримали від держави і переселятися не мають куди. Тоді їм відключили світло.

Кожен з чинних керівників активно проявив себе під час роботи районних виборчих штабів Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року. Вони обидва мають сім’ї з неповнолітніми дітьми. Малеча розповідає, що тепер мусить раніше вкладатися до ліжка, бо немає змоги подивитися ввечері телевізор. Пан Поліщук каже, що після роботи має заїжджати до знайомих по продукти, які там зберігає: удома вже кілька днів поспіль не працює холодильник. В «Облавтодорі» ситуацію пояснюють таким чином: з приводу квартир, мовляв, до них уже неодноразово зверталися працівники УМВС, і тому вони вирішили надалі своїх квартирантів не утримувати. Цікаво, що посилений інтерес до помешкань голів райдержадміністрацій правоохоронні органи проявили, щойно Президент підписав указ про звільнення Василя Червонія з посади голови Рівненської облдержадміністрації.

- Я сподіваюся, що весь цей фарс таки скінчиться впродовж найближчого часу, - каже Петро Поліщук. - У жодному випадку забирати з квартири свої речі я не збираюся до відповідного рішення суду.

Вахтери, які чергують на в’їзді до будинків, коментувати ситуацію відмовилися. Сказали, що просто виконують волю начальства. Утім, як вважає Петро Поліщук, примусове виселення проводять за прямою вказівкою нового голови ОДА Віктора Матчука та його правої руки сумновідомого Бузинарського. Якщо за його керівництва людей з малими дітьми викидають на вулицю, то хіба можна вважати Рівненщину демократичним краєм?

 Віктор Плановий

Відновити законність

В.Червоній звернувся до суду з позовними вимогами визнати незаконним та скасувати рішення № 5 Рівненської обласної ради від 04.05.2006 року «Про недовіру голові обласної державної адміністрації Червонія Василя Михайловича».

Метою звернення до суду є відновлення законності на Рівненщині та припинення порушення Конституції та законів України Рівненською обласною радою та її депутатами.

Продовжуються судові слухання у справах за позовами членів УНП Л.Кузьмук, М.Семаніва та С.Олексіюка щодо визнання незаконними та скасування рішень Рівненської обласної ради про обрання голови обласної ради і його двох заступників (.

Патріоти намагаються в суді відстояти Закон, який не дозволяє голові обласної ради мати більше ніж одного заступника. Кожен зайвий заступник обійдеться бюджету області в зайвих майже 500 000 гривень на рік.

ЧАЙКА ТІЛЬКИ КОНСТАТУЄ…

Міський голова Рівного Віктор Чайка змушений був визнати, що борги по зарплаті на підприємствах обласного центру не зменшуються, а зростають. Так, з початку нинішнього року вони зросли на 806 тисяч гривень. Прокуратура за фактами невиплати зарплат порушила 5 кримінальних справ, але, як кажуть, віз і нині там. Більшість боржників невиплати пояснюють відсутністю замовлень на продукцію, а відтак і відсутністю коштів. І тут хочеться звернутися до минулого – у липні 2005 року ЗАТ «Рівнешляхбуд» мав борг по зарплаті на суму 194 тисячі гривень, у той час як за вже виконані роботи підприємству були винні майже 4,5 мільйони.

То чи не краще пошукати боржників у владних коридорах? Приміром, міський голова Віктор Чайка зобов’язав головного комунальника міста терміново розрахуватися з Пенсійним фондом. Але при цьому «призабув», наприклад, що ЖКП «Сонячне» має ще й борги по зарплаті перед своїми працівниками. І тут пригадується подання прокуратури до депутатів міської ради минулого скликання щодо притягнення до кримінальної відповідальності керівника одного з міських ЖКП М.Полюховича. Свої борги перед працівниками ЖКП той пояснив доволі просто: комунальна галузь фінансується з міського бюджету настільки погано, що доводиться «залазити» у фонд зарплати, аби придбати матеріали бодай для ліквідації аварій.

Зрозуміло, керівник уболівав за доручену справу, але ж його робітникам від того не легше. Утім, звинувачувати виключно керівника у вищенаведеному випадку не варто. Доцільніше було б попитати в керівника комунального управління міста, врешті, у самого міського голови Рівного Віктора Чайки: а що ви зробили для того, щоб комунальна галузь працювала нормально? Щоб, викликаючи слюсаря, квартиронаймач заздалегідь не запасався прокладками для кранів та кількома гривнями за роботу? Адже дійшло до того, що слюсар ЖКП, який прийшов ремонтувати водогінну мережу, чекає на «преміальні» – до цього ви привчили працівників за час свого «керування». Ось тільки де набрати тих гривень пенсіонерам, які мешкають у давно не ремонтованих будинках, де щодень щось виходить з ладу? Та «батькам» Рівного це не болить. Адже самі давно вже переселилися в престижні котеджики «царського села», а місто – нехай виживає, як уміє.

 О.СЕМЕНІВ

 Прихильників Жовтяка притисли “орли” Луценка

Уже вкотре під стінами Секретаріату Президента зібралися кілька тисяч людей, переважно членів Української Народної Партії, з вимогою пояснень щодо звільнення їх соратника і губернатора Київської області Євгена Жовтяка. Мабуть, і самі втомилися рахувати, скільки разів це робили. Але сьогодні зібралися, вочевидь, недарма. Спершу “беркутами” були биті, а потім нарешті відрядили делегацію на бесіду до Секретаріату.

Вже за півгодини після того, як прозвучала звістка «наших б’ють!», на розі Банкової та Лютеранської було спокійно. Кількасот мешканців області (за деякими даними – з 30 районів) перемовлялися, а то й толерантно сварилися з міліцією та хлопцями з загону «Беркут». Ситуація дещо нагадувала старі добрі часи кучмізму, хіба відрізнялася толерантним спокоєм. На запитання УНІАН, що насправді відбулося на Банковій, відповів голова Броварської районної організації УНП Михайло Хрущенко:

«Спершу наші активісти намагалися перед кордоном міліції поставити намет і стіл, щоби могла працювати ініціативна група.

Раптом з’явився «Беркут», нам не дали цього зробити. Почали штовханину, повалили жінку, дівчину, зчинилася бійка.... Після чого підійшов до нас полковник міліції, назвався начальником київської міліції Яремою, – хоча ми точно знали, що це неправда, – знову почалися розбори. Були там присутні кілька наших депутатів. Їх там шматували, кидали. Цим збурили всіх людей, усі пішли «в атаку», здійнявся страшенний галас...

Після цього вийшов Рибачук, якому пояснили причину свого перебування тут. Зрештою, вибрали делегацію з місцевих депутатів і активістів УНП, які відправилися на переговори до Секретаріату. А ми чекаємо...»

Чому треба було бити людей, - обурюються прихильники губернатора, - якщо ніхто не збирався проявляти будь-яких ознак агресії, просто прийшли зрозуміти, чому звільнили Жовтяка... Про це літні жіночки говорили з офіцерами міліції, останні погоджувалися, хитали головами - мовляв, така робота й куди дінешся, та не давали себе фотографувати, віджартовуючись: що ж мені дружина зробить, як побачить фото, де я з іншими жінками?

Активісти хоч і жартували, чудово розуміли, які шанси відновлення на посаді голови обласної адміністрації. І тихенько, пошепки говорили: насправді все просто, ми чудово знаємо, за що прибрали Євгена Дмитровича – як міг керівник області, ще й Київської, програти вибори? Тепер для Президента область ніби втрачена... Хоч губернатор завжди був поруч з Ющенком.

Павло Нетудихата