Усе як у 89-му ...

Невже колесо історії повертається і все доведеться починати спочатку?

Спробувати заткнути рота представникам опозиції з національно-демократичних партій під час відзначення річниці битви під Берестечком не додумалися  навіть за режиму Кучми та Сороки. Утім, помаранчеві «коаліціонери» на чолі з Матуком і Данильчуком спробували... і отримали такого ганебного ляпаса від народу, що не скоро очухаються.

Минулого тижня новопризначений заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань російськомовний соціаліст Торкунов заявив, що цього року урочистості під Берестечком пройдуть без мітингу. Влада так сильно хотіла зламати традицію участі в урочистостях лідерів опозиційних національно-демократичних сил, що навіть свою сцену пригнала («орендовану», щоправда, не фірмою «Реноме», а бюджетним коштом).

Паплюжачи закріплені Конституцією України права на свободу слова та мирні демонстрації напередодні Дня Конституції, спецпідрозділ міліції «Беркут» не дозволив ввезти до с.Пляшева апаратури озвучення, яка до того ж призначалася для монастиря. Заступник Матчука російськомовний соціаліст Торкунов особисто віддав відповідний наказ, мотивуючи його тим, що озвучення може бути використане для проведення мітингу. Отже виявляється, що після приходу до влади Матчука проведення мітингів стало незаконним.

Влада боялася виступу Червонія так сильно, що «Беркут» супроводжував апаратуру озвучення майже до Дубна. Утім, навіть відгородившись від народу кордоном міліції, почути про себе думку народу владі таки довелося.

Але такі заяви, розтиражовані засобами масової інформації, бажання українських патріотів відвідати Пляшеву не відбило, а навпаки, мобілізувало. Спершу все розпочалося традиційно. У Свято-Георгіївському храмі відслужив літургію і панахиду Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, і численна громада рушила в напрямку майдану, де вже було підготовлено сцену «під владу», а за сценарієм слово мало бути надане лише В.Матчуку та О.Данильчуку.

Хоча громадські організації «Просвіта», «Волинська Січ» та Українська Народна Партія вчасно подали заявку на проведення панахиди та мітингу, міліція піднятися на сцену бажаючим виступити не дала. Після богослужіння, коли уповноважений на виступ від цих організацій Василь Червоній у супроводі голови ВО «Свобода», депутата Львівської облради Олега Тягнибока, народного артиста України Богдана Бенюка, чільних діячів Української Народної Партії на Рівненщині Олега Ковальчука, Степана Жданюка та Юрія Ширка спробували піднятися на сцену, кордон міліції розпочала штовханину. Бити українських патріотів «Беркуту» несподівано став допомагати безпосередньо (!!!) голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук, а голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук власними руками тримав Василя Червонія, не даючи йому змоги піднятися на сцену. Цікаво, що саме за бійку Данильчука свого часу вигнали з Міністерства оборони.

Шокованою громадою після того, коли стало зрозуміло, що насправді відбувається, громом розлилося голосне «Ганьба!». В останній момент у Данильчука здали нерви, і той, пригадавши свої бандитські навички, спробував вдарити Червонію поміж очі (див. фото на 1 стор.), але стрімкий прохід це не зупинило, і за мить той уже був біля мікрофона.

Василь Червоній заявив, що, на відміну від представників нової влади, вважає, що висловитися мають право усі, і, на здивування Данильчука, одразу передав слово йому та Матчуку.

Голова Рівненської обласної ради виглядав комічно. Прочитана ним з папірчика промова потонула в голосному «Ганьба!». На виручку товаришу поспішив Матчук. Він замість того, щоб пояснити мотиви власних дій за сценою, почав хитрувати, закликавши учасників мітингу піти до пам’ятника Козакам і покласти там квіти. Щоправда на слухачів це враження не справило. З майдану зникло хіба що декілька помаранчевих прапорів НСНУ, а Матчук заробив гучне «ганьба!»...

Та провокації влади на цьому не завершилися. Промовцям, як-от Тягнибоку, просто не давали можливості висловитися, «заглушуючи» промову, максимально голосно вмикаючи музику. Але той упевнено довів до громади власні думки з приводу того, що відбувається під Берестечком.

Василь Червоній висловив переконання в тому, що Україні оголошено війну під гаслом «Україна без Українців»:

- Ніколи ще Україна не стояла так близько до краю прірви. Підставою для оголошення війни є безвольність української влади. Але зараз уже всім зрозуміло, що єдиний інструментарій реалізації національних сподівань – національна влада, - зазначив він.

Далі Василь Червоній спробував знайти відповіді на запитання, які турбують мільйони українців. Зокрема, чому так сталося, що через рік після т.зв. помаранчевої революції до влади приходять ті, кого ми так хотіли позбутися? Чому навіть у Західній Україні (мова навіть не про Схід) на посади призначаються люди, які становили хребет режиму Кучми й Сороки? Прикладів достатньо: новопризначений голова РОДА Віктор Матчук призначає першим заступником замість довіреної особи Віктора Ющенка по місту Рівне Олега Ковальчука - родича Литвина Благодира, який був заступником при Сороці; замість українського патріота Степана Жданюка, який здобув упевнену перемогу на виборах міського голови Кузнецовська, - колишнього заступника того ж таки Сороки Новака; замість заступника керівника штабу Ющенка у двох виборчих кампаніях Івана Турка – кучміста і знову ж таки заступника Сороки Лавренчука.

Дійсно, колесо історії повернулося, але в силах українських патріотів повернути його знову – в ім’я славного майбутнього України, заради полеглих у бою під Берестечком козаків та наших нащадків.

Ігор Максимів.

P.S. Народне віче під Берестечком у кількості 10 тисяч чоловік прийняло також низку звернень. Зокрема, до Президента України Віктора Ющенка та лідера БЮТ Юлії Тимошенко з приводу ганебної поведінки Віктора Матчука та Олександра Данильчука, які є їхніми представниками в Рівненській області. У зверненні зазначається: «Просимо звільнити з посади голови Рівненської облдержадміністрації Віктора Матчука за антиукраїнську, антидемократичну кадрову політику, спрямовану на переслідування та звільнення патріотів і відновлення на керуючих посадах представників режиму Кучми і Сороки, та антиконституційні накази спецпідрозділу міліції «Беркут» силовими методами чинити перешкоди політичним та громадським діячам у реалізації конституційного права на свободу слова та мирних демонстрацій».

Народне віче також закликало Президента України Віктора Ющенка негайно звільнити Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ України, Сергія Піддубного з посади начальника УМВС України в Рівненській області та доручити Генеральній Прокуратурі України порушити кримінальні справи за фактами порушення Конституції України з боку вказаних осіб.

Лідеру Блоку Юлії Тимошенко пані Юлії ТИМОШЕНКО

Звернення учасників народного віча з ушанування пам’яті українських козаків з нагоди 355-річчя битви під Берестечком.

Пляшева, 25 червня 2006 року. Присутні 10 000 чоловік

Шановна Юліє Володимирівно!

Щороку з кінця 20 років минулого століття у дев’яту п’ятницю і неділю після Великодня на Козацьких Могилах під Берестечком збираються патріоти не лише з Рівненщини, а й з усієї України, щоб ушанувати героїв, полеглих за волю України.

На початку 90 років ми вважали, що Незалежна Україна є найкращим пам’ятником загиблим козакам, але через 15 років стало очевидним, що таким пам’ятником повинна бути національна держава на чолі з національною владою. Стало зрозуміло, що областю мають керувати не кучмісти на кшталт М.Сороки, який призначив своїм заступником Абдуллаєва Ельбруса Фарман-огли, котрий заполонив обласний центр своїми земляками, а патріоти України.

Першим кроком на цьому шляху стала перемога національно-демократичних сил на президентських виборах у 2004 році і обрання Віктора Ющенка Президентом України, а формування у 2005 році українського Уряду на чолі з Ю.Тимошенко та призначення непересічного патріота України Василя Червонія головою Рівненської облдержадміністрації - логічним продовженням формування національної влади в центрі та на місцях.

Проте вибори депутатів рад усіх рівнів та сільських, селищних, міських голів в Україні у 2006 році стали серйозним випробуванням для українського суспільства: виборці голосували за партійні списки, не завжди усвідомлюючи, хто перебуває в них. Особливо це стосується місцевих виборів: виборчі списки кандидатів у депутати місцевих рад часто ототожнювалися з виборчими списками кандидатів у народні депутати України. Ось чому Блок Юлії Тимошенко та Блок «Наша Україна», які не мають розгалужених структур у Рівненській області і не брали серйозної участі в політичному та суспільному житті, здобули перемогу в усіх радах. Виборці, на жаль, не поцікавилися, що у виборчих списках цих блоків перебувають бізнесмени з сумнівною репутацією, а повірили гучним іменам Віктора Ющенка (прихватизоване Блоком «Наша Україна») та Юлії Тимошенко.

Як наслідок – головою Рівненської обласної ради став депутат від БЮТ – але не, наприклад, Л.Лук’яненко, а Олександр Данильчук – земляк, близький друг і бізнес-партнер сумнозвісного Ігоря Бакая. А допоміг О.Данильчуку в цьому Олександр Рафкатович Абдуллін – газовий магнат, який очолював виборчий штаб Блоку Юлії Тимошенко в Рівненській області (саме за його рекомендацією опинився О.Данильчук у списках кандидатів у депутати обласної ради від БЮТу).

Союз з братів Бакаїв, Абдулліна та Данильчука сформувався під час створення акціонерного товариства «Інтергаз» на базі злочинної корпорації «Республіка», що вкрала в держави на газових оборудках з туркменським газом понад 500 млн. доларів США.

Бурхлива комерційна діяльність Бакаїв, Абдулліна, Данильчука вимагала політичного прикриття. Ним став «Демократичний союз» Олександра Волкова – олігархічного фаворита Л.Кучми. «Демократичний союз», який увійшов до фракції СДПУ(о) В.Медведчука, і висунув усю цю компанію кандидатами в народні депутати України й у 2002 році в Рівненській області. Абдуллін на пакети з гречкою та борошном для мешканців північних районів Рівненщини не поскупився – депутатське місце того варте! А от обидва Бакаї та Данильчук з тріском програли.

Таким чином, до політичної еліти області замість Абдуллаєва Ельбруса Фарман-огли потрапив Абдуллін Олександр Рафкатович. Історія повторюється, і хіба втратили актуальність головні вимоги Майдану – відокремити владу від бізнесу, не кажучи вже про гасло: «Бандитам – тюрми!».

Звертаємося до Вас, шановна Юліє Володимирівно, з проханням публічно роз’яснити громадськості Рівненщини мотивацію і причини Вашої особистої підтримки кандидатури на посаду голови Рівненської обласної ради від Рівненської області О.Данильчука, який під час вшанування пам’яті козаків перешкоджав громадянам України реалізувати їх конституційне право на свободу слова та мирних демонстрацій і мітингів, незаконно використовуючи спецпідрозділ міліції «Беркут» для фізичного впливу на представників правих національно-демократичних партій та громадських організацій, і власноруч разом з міліцією бив українських патріотів і особисто Василя Червонія, а також включення О.Абдуліна та О.Данильчука до складу вищого керівного органу Вашої партії. Просимо пояснити, як така позиція співвідноситься з гаслами майдану – «Патріотів – до влади!», «Влада має бути відокремлена від бізнесу!» та «Бандитам – тюрми!», а також причини перебування у фракції відомих олігархів, у тому числі представників СДПУ(о).

Відповідь просимо адресувати на часопис «Волинь».