УНП вимагає від Президента розпустити Верховну Раду

Українська Народна Партія вважає «новоутворену» т.зв. антикризову коаліцію спробою реваншу вчорашнього комуно-олігархічного режиму. Антиукраїнські лівацько-олігархічні сили в парламенті (Партія регіонів, СПУ, КПУ), порушуючи Конституцію України і Регламент Верховної Ради, розпочали узурпацію влади в країні.

Перший крок до цього зроблено депутатською фракцією соціалістів та її лідером О.Морозом, які, всупереч взятим на себе в коаліційній угоді демократичних сил зобов’язань, змовилися з комуністами і регіоналами та солідарним голосуванням обрали О.Мороза Головою Верховної Ради.

УНП вважає, що влада, побудована на зраді, політичному шахрайстві, ігноруванні українського законодавства, не має перспективи. Справжня ціль О.Мороза та його політичних подільників – вкрасти перемогу в помаранчевого, демократичного виборця, здобуту ним на березневих парламентських виборах, та привести до влади комуно-олігархічні сили з метою ревізувати європейський вибір українського народу, послабити українську національну складову в Українській державі, відновити процес втягнення України у сферу інтересів Росії, продовжити грабунок нації.

УНП вважає, що призначення В.Януковича на посаду Прем’єр-міністра України стало б великою національною ганьбою для українського народу, оскільки на лідерах Партії регіонів важким тягарем лежить політична відповідальність за фальсифікацію президентських виборів 2004 року, факт якої підтвердив Верховний Суд України. Партія регіонів повинна була б домогтися від контрольованих її членами партії місцевих рад негайного скасування всіх антизаконних та антиконституційних рішень, які стосуються проголошення регіонального статусу російської мови та територій без НАТО.

Українська Народна Партія звертається до Президента України Віктора Ющенка виконати свої обов’язки гаранта Конституції і на підставі Конституції та законів України розпустити Верховну Раду нинішнього скликання.

УНП звертається до громадян України взяти найактивнішу участь в акціях протесту на захист демократії в Україні й недопущення до влади сепаратистів, фальсифікаторів виборів та політичних зрадників.

ШАНОВНІ КРАЯНИ!

Сьогодні Україна опинилася під загрозою узурпації влади комуно-олігархічними силами (Партія регіонів, СПУ, КПУ) за потурання БЮТ та НСНУ. Утворення в українському парламенті так званої антикризової, а насправді антиукраїнської коаліції з порушенням Конституції України і Регламенту Верховної Ради є спробою реваншу кучмізму.

З огляду на це, Рівненська обласна організація Української Народної Партії разом з Рівненським земляцтвом у Києві на столичному Майдані Незалежності встановили намети для безстрокового пікетування з вимогою розпуску Верховної Ради України і недопущення Януковича до прем’єрства.

Закликаємо мешканців області, усіх громадян України приєднатися до нашої акції і стати на захист демократії в державі й не допустити до влади московських сепаратистів, фальсифікаторів виборів та політичних зрадників.

P.S. Організований виїзд до Києва від Народного дому, довідки за тел. 8 (0362) 26-46-59 (цілодобово).

РОО Української Народної Партії.

Президенту України Віктору ЮЩЕНКУ

Звернення

Після необґрунтованого і юридично незаконного звільнення з посади голови Рівненської облдержадміністрації щирого патріота, керівника обласного виборчого штабу «Нашої України» у 2002 році та обласного виборчого штабу Віктора Ющенка у 2004 році Василя Червонія до влади на Рівненщині повернулися бізнесмени та представники кучмівської номенклатури.

Новопризначений голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук – представник великого бізнесу, власник фірм «Реноме», за якими тягнеться шлейф кримінальних справ. Його мільйонні статки були накопичені лише завдяки дружнім стосункам з прислужниками Кучми, міським головою Рівного Віктором Чайкою і колишнім головою Рівненської облдержадміністрації Миколою Сорокою, який і по сьогодні не відповів за 96-мільйонну аферу з векселями.

З огляду на це, не викликає жодного подиву, що свою діяльність Віктор Матчук розпочав із боротьби з тими, хто заважатиме йому красти, з тими, хто на державних посадах проводив чесну і прозору політику, з тими, хто представляє Українську Народну Партію – головну опору Віктора Ющенка на президентських виборах. Всіх їх було викликано на килим до новопризначеного голови області, який з погрозами вимагав від них написати заяви на звільнення.

Кадрова політика Матчука викликає у людей Рівненщини обурення. Його заступниками стали російськомовний соціаліст (партії, яка зрадила виборців і помаранчеву коаліцію) О. Торкунов, керуючий справами ОДА при Кучмі і Сороці А. Лавренчук, відданий кучміст і заступник Сороки Юрій Благодир, а кандидати на посади першого заступника голови Рівненської облдержадміністрації А. Жуковський і заступник голови В.Новак (який також був заступником Сороки і рекомендований безпосередньо Матчуком) не були затверджені у Києві через їх причетність до хабарництва, кримінального бізнесу та різних оборудок.

Своїм незаконним розпорядженням Матчук призначає в/о голови Березнівської райдержадміністрації представника «будівельного» бізнесу В.Іванова.

Разом з тим,  В.Матчук покриває незаконні дії призначеного соціалістом Ю.Луценком начальника УМВС України в Рівненській області С.Піддубного, який безпідставно закриває кримінальні справи, що стосуються контрабанди; намагається відновити на посаді Представника Секретаріату Президента України на Рівненщині М.Бузинарського, за кримінальні  дії якого вже давно потрібно відповісти і який нещодавно, перебуваючи за кермом у нетверезому стані, травмував  людей.

Така кадрова вакханалія, нетерпимість до своїх політичних опонентів, повна відсутність контактів з народом, закритість (В.Матчук не прийняв ще, по суті, жодної людини і не провів жодної прес-конференції для ЗМІ чи публічної оперативної наради за участю ЗМІ) і призвела до злочинних, антиконституційних і антинародних дій, які мали місце у с.Пляшева під час святкування 355-річниці битви під Берестечком. Узурпувавши трибуну, як свою власність, і відгородившись від тисяч патріотів стіною «Беркуту», голова Рівненської облради, друг Бакая О.Данильчук і голова Рівненської облдержадміністрації В. Матчук, заборонили надавати слово організатору масових святкувань під Берестечком з 1989 року, лідеру Рівненської обласної організації УНП Василю Червонію, голові партії «Свобода» Олегу Тягнибоку, народному артисту України Богдану Бенюку. Данильчук при цьому навіть пустив у хід кулаки, а Матчук особисто штовхав Василя Червонія.

Така поведінка державних посадовців не відповідає засадам демократичної держави, ідеалам Майдану, задекларованих Вами, пане Президенте, принципам і програмним завданням.

А тому просимо Вас, пане Президенте, негайно покласти край антиконституційним діям команди В.Матчука, звільнити його і його заступників з посад.

НЕ ЗРАДЬ МАНДАТ,  або Про що попереджала Українська Народна Партія і газета «Волинь»

Останні події в парламенті «поставили на вуха», без перебільшення, усю Україну. Українці змогли на власні очі переконатися в тому, про що їх ще перед виборами застерігали лідери патріотичних партій: конфлікт владних амбіцій Порошенка і Тимошенко, прагматичне лобіювання власних інтересів депутатами-олігархами (яких більш ніж достатньо зібралося у списках кожного з трьох найбільших політичних блоків), антиукраїнська орієнтація Соціалістичної партії – усе це, зрештою, вилилося в сучасну ситуацію, яку інакше як повною зрадою Майдану і патріотично налаштованих виборців назвати не випадає.

Щоб зрозуміти, наскільки та чи інша партія є чесною, порядною і патріотичною, варто просто уважно проглянути список людей, яких вона веде в парламент. Ще під час виборчої кампанії газета «Волинь» неодноразово публікувала інформацію про політичні списки так званих партій Майдану. Заплямовані корупційними скандалами імена Петра Порошенка, Миколи Мартиненка, Євгена Червоненка, Олександра Третякова, Давида Жванії, а також відомі в бізнесових колах постаті Едуарда Зейналова, Володимира Фіалковського та інших олігархів були заховані за більш-менш незаплямованою першою десяткою кандидатів у депутати від Народного союзу «Наша Україна». Згадаймо тепер події менш ніж річної давності, коли саме ці люди призвели до першого розколу в помаранчевому таборі. Одним з головних винуватців став саме Порошенко, у минулому лідер одного з мікроскопічних партформувань «Солідарність», яке увійшло до блоку «Наша Україна». Низький рейтинг своєї партійки Петро Олексійович сповна компенсував своїми мільйонами та кишеньковою  партією НСНУ, до якої приймав за критерієм відданості собі особисто.  То чи не мала рації «Волинь», коли писала про те, що «партія Ющенка» є насправді «партією Порошенка»?

Про команду, яка йшла на вибори під прапорами Блоку Юлії Тимошенко, наша газета також писала неодноразово. Її політичні списки впродовж тривалого часу були «тайною за сімома печатками» для всіх засобів масової інформації. Як і представники «Нашої України», БЮТівці охоче демонстрували лише свою красиву першу двадцятку, складену з активістів помаранчевої революції. Решта списку демонстративно замовчувалася, бо відразу стала б надзвичайно вдалою мішенню для найнищівнішої критики. Таким от чином і опинилися у списку «найбільшої противниці режиму Кучми» ідейні кучмісти, які лише в останній момент покинули тонучі кораблі кучмівських фракцій: близький друг родини Кучми Василь Хмельницький, президент Єврейського фонду Олександр Фельдман, ще один активний єврей Михайло Бродський, організатор передвиборчих концертів українських поп-виконавців на підтримку Леоніда Кучми на президентських виборах Микола Баграєв, лідер прокучмівської «Єдиної України» олігарх Богдан Губський, колишній соратник Бакая з СДПУ(о) Олександр Абдуллін, Сергій Буряк, Таріел Васадзе, Андрій Верівський, Євген Сігал та ще чимало представників великого бізнесу, які патріотичною українською позицією ніколи й близько не вирізнялися. Число таких депутатів у фракції БЮТ нині значно перевищує незначну купку патріотів на кшталт Левка Лук’яненка, Володимира Яворівського чи Андрія Шкіля, якими Юля прикрила свої основні неукраїнські сили, тож «велике переселення» депутатів із фракції БЮТ до фракцій новоствореної «антикризової більшості» можна прогнозувати з усією упевненістю. Бізнес завжди легше вести за сприяння влади, а не всупереч їй. Якою б та влада не була.

Що стосується соціалістів, то УНП завжди вважала їх прихованими комуністами. Згадати лише законопроект Мороза за російську  мову. Варто лише згадати інтерв’ю одного з провідних діячів СПУ Юрія Луценка, у якому він не приховує своїх антиукраїнських поглядів і відверто зневажає героїв України – вояків УПА. 

Нині представники Партії регіонів із задоволеними обличчями пророкують, що вже найближчим часом сформують ще й конституційну більшість у триста депутатів. Недостатню кількість мандатів планують «погасити» за рахунок голосів тих-таки «прагматично налаштованих депутатів» від НСНУ та БЮТ. З огляду на те, хто сьогодні сидить у Верховній Раді під прапорами цих партій, такий сценарій виглядає більш ніж вірогідним. Першими ластівками, які відлетіли до ліво-бандитської коаліції, стали депутати від БЮТ – Володимир Зубик, від «Нашої України» Олександр Волков та Володимир Заплатинський. Інші, мабуть, поки що просто прицінюються.

Те, що відбувається нині, – яскрава ілюстрація того, як важливо провести до парламенту не грошових мішків, а справжніх патріотів. Яким може бути результат помилки в цій справі, маємо чудову нагоду пересвідчитися.

Максим КОЛОМИС

ПАТРІОТИ ВШАНУВАЛИ ГЕРОЇВ!

У неділю, 9 липня, на території Смизького лісництва, в урочищі Турич поблизу села Буща, відбулася панахида на місці масової загибелі від рук енкаведистів воїнів УПА.

На братській могилі вояків УПА виступили очевидці тих страшних подій. У заходах узяв участь голова Рівненської обласної організації УНП Василь Червоній, голова Дубенської районної організації УНП Надія Волинець та інші патріоти.

Саме тут у травні 1944 року, після битви під Гурбами, знищивши понад 900 більшовиків і стільки ж поранивши, підбивши 5 танків, загони УПА прорвали блокадне кільце та вийшли з оточення. Втрати – 150 убитих та 60 поранених, більше 100 полонених. Загинуло також ще кілька сотень мобілізованих повстанцями цивільної молоді.

А в середу, 12 липня, о 12 годині в селі Труди Сарненського району, на місці першого постою штабу отамана Бульби-Боровця, відбувся мітинг і урочисте богослужіння. У заходах також взяли участь голова Рівненської обласної організації УНП Василь Червоній, голова Рівненської міської організації УНП Юрій Ширко та депутат обласної ради Степан Жданюк.