|
П’ятниця, 28 липня 2006 року №30 (787) |
|
Юрій
КОСТЕНКО: Криза в Україні є подвійною:
криза політична і криза моральна 24
липня близько 2 тисяч киян з ініціативи
УНП взяли участь у поході від наметового
містечка, що на майдані Незалежності, до
стін Верховної Ради з вимогою
дострокового розпуску парламенту. Спроби
вдатися до провокацій проти учасників
акції з боку прихильників Партії
регіонів були зупинені представниками
міліції. Перед Верховною Радою, з боку
вулиці Грушевського, встановлено два
намети УНП. -
Криза в Україні є подвійною: криза
політична і криза моральна. Це –
найстрашніше, – такий головний висновок
після термінового повернення з відпустки
зробив лідер Української Народної Партії
Юрій Костенко щодо ситуації в Україні. Він
окреслив ще три характерні риси
нинішньої ситуації. -
Якщо у 90-му суспільство було єдине (головним
було питання державної незалежності), то
зараз воно роз’єднане – і щодо
політичних симпатій, і щодо
геополітичних пріоритетів, і щодо
національних, - зазначив Костенко. Окрім
того, «більшість місць у парламенті
належить трьом мегаблокам – Партії
регіонів, «Нашій Україні» та БЮТ, за
списками яких пройшли представники
крупного (притому неукраїнського)
капіталу та олігархічних кланів».
Костенко зазначає, що оскільки «вони
платили великі гроші за місце в списку не
для того, щоб захищати в парламенті
інтереси народу, а щоб обстоювати свої
власні економічні інтереси», то «в цьому
парламенті не представлені інтереси 2/3
суспільства». Нарешті,
«національно-демократичні сили
опинилися поза Верховною Радою - вперше
за історію незалежності в парламенті
нема кому відстоювати інтереси українців»,
оскільки «ті, хто зараз називає себе «патріотами»,
у минулому скликанні вносили
законопроекти про надання російській
мові статусу державної. -
Я провів низку
консультацій з представниками різних
політичних сил України та державної
влади. На жаль, мій висновок підтвердився:
боротьба за владу йде заради власного
збагачення, а не суспільних інтересів.
Люди розчаровані в моральних якостях
політиків і не вірять їм. Фактично, це
колапс, - зазначив Юрій Костенко. ЗВЕРНЕННЯ
ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Дорогий
український народе! У кризовій ситуації,
що склалася в державі у зв’язку з
формуванням «антикризової» коаліції,
Українська Народна Партія закликає всіх,
кому не байдужа доля України, об’єднатися
заради збереження її незалежності та
демократичного шляху розвитку. Ми
закликаємо тих, хто виборов на Майдані
право гордитися своєю країною, і тих, хто
стояв осторонь, або по іншу сторону
барикад, не розчаровуватися в політиках і
політиці та не опускати руки. Адже
перемога Майдану переконливо засвідчила,
що український народ спроможний
примусити владу рахуватися з собою. Це ми
з вами, що вийшли на майдани міст і сіл
України в холодному листопаді-грудні 2004
року, добилися третього туру
президентських виборів і перемоги
кандидата в президенти, якого ми
підтримували. Тому
ми з вами сьогодні маємо моральне право
спитати: де ті бандити, які повинні були
сидіти в тюрмах, де відокремлення бізнесу
від влади «до сьомого коліна», де
боротьба з корупцією, де нові обличчя у
владі? Де, зрештою, заховали ті «чисті
руки» і чи перестане колись ця влада
брехати своєму народові? На
жаль, того не сталося, що обіцялося. Влада
в країні продовжує контролюватися «представниками
компартійних райкомів Кучми» і є
джерелом наживи для агресивного жлобізму.
А гіпертрофований егоїзм, зажерливість
та брехня залишаються визначальними
характеристиками сьогоднішньої
політичної «еліти». Помаранчеві
сили, які після президентських виборів 2004
року сформували Кабінет Міністрів і
півтора року керували країною, після
парламентських виборів 2006 року три
місяці «узгоджували програму дій» та
ділили портфелі. У результаті -
соціалісти першими переметнулися до
Партії регіонів. Лідери,
на яких ми покладали такі великі надії, не
виправдали наші сподівання. Усі, хто
опинився в парламенті, виявилися
неспроможними боротися за інтереси
українського народу, їх не цікавить доля
мільйонів людей. Вони дбають лише за своє
місце в політиці. З
огляду на те, що політичні сили, які були
обрані до парламенту, виявили
неспроможність до державного управління,
Українська Народна Партія вимагає: 1.
Провести дострокові вибори до Верховної
Ради України. 2.
Заборонити діючим народним депутатам
балотуватися на позачергових виборах до
Верховної Ради України. 3.
Провести одночасно з позачерговими
виборами референдум щодо скасування
депутатської недоторканності. Берімо
владу у свої руки! Будуймо громадянське
суспільство! УКРАЇНСЬКА
НАРОДНА ПАРТІЯ. 23
липня рада Рівненської обласної
організації партії «Реформи і порядок»
прийняла рішення підтримати звернення
громадськості міста Рівне від 16 липня (опубліковане
в газеті «Волинь» від 21 липня). У ньому,
зокрема, йдеться про необхідність об’єднати
патріотичні партії в єдиний потужний
український блок і створити на його базі
до кінця 2006 року єдину праву національно-демократичну
партію. Нагадаємо,
що звернення, підписане головою
Рівненської обласної організації
Української Народної Партії Василем
Червонієм, було адресоване, окрім ПРП,
також партії «ПОРА» та ВО «Свобода». Ізраїль
окуповує Ліван 12
липня ізраїльська армія розпочала
масштабну військову операцію проти
Лівану на його території. Приводом до
вторгнення стало взяття в полон двох
ізраїльських солдат радикальним рухом
Хезболла. У
відповідь на це Ізраїль випустив по
мирних ліванських містах більше 15 000
ракет, а начальник генерального штабу
Армії оборони (а насправді - агресії)
Ізраїлю Дан Халуц пообіцяв «повернути
Ліван на 20 років назад». Нагадаємо, що у 1980
роках Ліван практично лежав у руїнах
внаслідок тривалої громадянської війни. Сухопутне
вторгнення ізраїльської армії на
територію південного Лівану розпочалося
наприкінці минулого тижня. Операція з
умовною назвою «Сталеве павутиння» хоча
й приносить ізраїльським військовим
значні втрати, усе ж розгортається
динамічно. 25 липня було захоплено столицю
Хезбалли - місто Бінт Джібейл.
Ізраїльська армія атакує одночасно з
землі та з повітря. Танкові атаки
підтримують гелікоптери. За
словами ліванських телеканалів, Ізраїль
використовує тактику «випаленої землі»:
вони скидають на південь Лівану фосфорні
й касетні бомби та напалм. При
цьому найбільших страждань зазнають
мирні жителі, яким у випадку, якщо
вдасться врятуватися під тотальним
бомбардуванням, загрожує голод та
епідемії. Ізраїль
поспішає, адже операція повинна
завершитися ще до того моменту, коли
міжнародна спільнота спроможеться на
засудження дій Ізраїлю. Нині реакція
млява. У першу чергу через позицію США.
Вашингтон однозначно підтримує дії
Ізраїлю. Чому - неважко здогадатися. У
вівторок стався безпрецедентний випадок:
бомба з ізраїльського літака влучила у
предствництво ООН. Загинули 4 міжнародних
спостерігачі... За
матеріалами ЗМІ. P.S.У
розпал ізраїльської агресії «землю
обітовану» відвідав президент
Єврейського фонду в Україні, представник
фракції БЮТ О.Фельдман. Ця подорож
вилилася в його особисте звернення до
українського народу, в якому соратник
Тимошенко закликав Україну приєднатися
до зусиль «міжнародної» громадськості з
ліквідації Хезболли. Таким чином
єврейські політики у стінах Верховної
Ради намагаються втягнути Україну у
конфлікт на стороні Тель-Авіва… ЗАЯВА
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ щодо
ситуації на Близькому Сході Українська
Народна Партія стурбована ескалацією
напруженості на Близькому Сході, що
склалася після початку бомбардування
Ізраїлем території Ліванської
Республіки. У результаті військового
конфлікту гинуть мирні люди, значних
руйнувань зазнає цивільна
інфраструктура Лівану. Існує загроза
втягування в цей військовий конфлікт
інших країн регіону і, зокрема, Сирії та
Ірану. У
ситуації, що склалася, Українська Народна
Партія звертається до Міністерства
закордонних справ України невідкладно
вжити всіх передбачених міжнародним
правом заходів з метою надання
необхідної допомоги громадянам України,
які перебувають у Лівані, захисту їх
законних прав та інтересів, поверненню на
Батьківщину. Водночас,
Українська Народна Партія висловлює
сподівання, що сторони конфлікту
відмовляться від односторонніх
насильницьких дій та сядуть за стіл
переговорів з метою мирного врегулювання
та остаточного вирішення тліючого вже
десятки років близькосхідного конфлікту. |