Юрій Костенко: «Нова сила народиться в боротьбі у «низах», а не за столом, де ділитимуть портфелі»

Українська Народна Партія ще перед минулими парламентськими виборами закликала до возз’єднання правоцентристські сили. Проте на цей заклик реальних дій у відповідь не відбулося, а УНП, у свою чергу, відмовилася приставати до інших мега-блоків, вважаючи їх фактично безідеологічними. У результаті ця помітна націонал-демократична партія залишалася за бортом Верховної Ради. Про партійні плани та інше лідер партії Юрій Костенко розповів в інтерв’ю «УМ».

- Чи змінилося після виборів у Вас відчуття своєї ролі як політика в Україні, Вашого впливу на процеси в державі?

- Я мав щастя бути причетним до формування української політики із перших днів проголошення незалежності. Той комплекс питань, якими я займався, давав відчуття серйозного впливу на державотворення. Але з 1994 року, коли лівоцентристська більшість на чолі з Морозом домінувала у ВР, почався процес зменшення впливів національної демократії. Рік у рік наші впливи на державотворчі процеси зменшувалися. І навіть тоді, коли Ющенко вже був Президентом, націонал-демократія втрачала свої лідируючі позиції і виконувала чорнову роботу.

Тому зараз якось переосмислювати наші впливи немає сенсу. Бо нині в парламенті націонал-демократія представлена лише поодинокими депутатами. Активісти Народного руху, яких у ліберальній «Нашій Україні» невелика кількість, навряд чи зможуть на щось впливати. Так само Лук’яненко чи Яворівський у БЮТ. Націонал-демократія не представлена як суб’єкт політичних переговорів. Від її імені всі переговори вів Роман Безсмертний. Відтак «помаранчева» коаліція розвалилася.

Багато хто вважає, що наше висування окремо від «Нашої України» на виборах-2006 було помилкою. Але ми так не вважаємо. Ми чесно провели за час виборчої кампанії національну ідею, уперше познайомили виборців Донецька, Криму, Луганська з тим, що таке ОУН-УПА, євроінтеграція, навіщо нам у НАТО. Так, сьогодні ми там не отримали відповідної підтримки. Але на наступних виборах там уже багато людей за нас будуть голосувати, бо в нас є позиція, а не так, як у Тимошенко, яка говорить аудиторії те, що аудиторія хоче чути.

Зараз дві третини парламенту віддзеркалюють інтереси найбільшого капіталу та кланів. А наше завдання - сформувати таку політичну силу, яка здатна буде боротися за владу і, отримавши її, змінюватиме ситуацію в державі.

- Але все-таки - Ви прагнете стати виразником економічних інтересів у єдності з іншими правими силами чи окремо?

- Щодо питання єдності фізичної, то ми увесь час демонстрували цю єдність: і в 90-му, і в 99-му, коли за нашої участі було створено правицю на підтримку уряду Ющенка; ми єдналися перед президентськими виборами. І на виборах у 2006 році ми зверталися до КУНу, УРП «Собор», НРУ, ПРП, «Пори», аби створити блок правих сил. Але не сталося. Тоді питали про інше: чому ти не з Юлею чи з Ющенком? Скільки разів я пропонував Ющенку, щоб під його протекторатом об’єдналися правоцентристські сили! Тому це питання не до нас, бо ми робили все, аби був єдиний правий блок на виборах. Але нас тоді не зрозуміли.

Ми ставимо собі політичне завдання створити конкурентоспроможну силу - чи це буде одна партія, чи блок партій. До речі, у європейській практиці в політиці працюють блоки, а не партії. Тому цей комуністичний атавізм, у який нас постійно штовхають (єдина партія, - ред.), непотрібен. Ну давайте ще зробимо одну КПРС! Та не буде цього, в Україні багатопартійність повинна базуватися на ідеології, а не на безіодеологічних виборчих проектах захоплення влади.

Ідеологічні політичні сили народжуються знизу, а не в столиці. Згадайте, як поставав «Народний рух України за перебудову». Тоді однодумці виходили на майдани, проводили мітинги, ланцюги єднання, голодування, у такий спосіб піднімався національний дух у країні. Ці акції робилися разом у низах з різними партіями. Потім все це виросло в «НРУ за перебудову». Нехай зараз збираються в кожному районі близькі за ідеологією політсили, об’єднуються, обирають голову і так далі. І так за чотири місяці цей процес може привести до Києва.

Переговори сьогодні ведуться, вони ніколи й не припинялися, але ці переговори ведуть у нікуди. Бо націонал-демократії треба виходити з квартир, установ, парламенту - виходити на вулиці й захищати національні інтереси. Це найбільше, що може зробити сьогодні націонал-демократія у протидію кланово-олігархічного режиму, який зараз міцніє. Під час цих акцій і вималюється блок чи партія. І тоді підприємці побачать цю силу, підтримуватимуть її. Нова сила народиться в діях і боротьбі, а не за столом, де ділитимуть портфелі.

- Хто, на вашу думку, таки винен у тій ситуації, кого можна назвати зрадником Майдану? Дехто говорить про Президента...

- Це говорить Юля Тимошенко. Першою про зраду сказала вона устами Турчинова. А від цього далі почалася персоніфікація. Без сумніву, Ющенко глава держави, тому відповідальність є й на ньому. Проте, зауважте, Янукович не переміг, а взяв лише те, що йому дали 247 депутатів «помаранчевої» команди, які не поділили посади. Але якщо говорити такими категоріями, як ви пропонуєте, про зраду, то тут першим номером у списку йде Тимошенко. Вона як кандидат на посаду Прем’єра повинна була максимально узгодити всі інтереси учасників коаліції в посадах й у впливах. Це був її обов’язок, а не Президент мав ділити посади. Другий номер, якщо ми говоримо про зраду, - Роман Безсмертний, який вів переговори від імені «НУ». Бо ця друга за вагою політсила не змогла врегулювали ці питання, аби не розпалася в результаті коаліція. Третій номер - відомий антиукраїнський «патріот» Олександр Мороз, який очолював колись у ВР «групу 239», за його керівництва парламент приймав закони, через які відбувалося розграбування українського майна, відбулася тінізація економіки. І, без сумніву, відповідальність також лежить на Президенті, який не пішов на жорсткі публічні речі, аби «помаранчева» команда відчула відповідальність за те, що вони зробили.

- Чи будете Ви в опозиційній ніші співпрацювати з Юлією Тимошенко? Згадується, Ви не надто схвально відгукувалися про її майбутнє призначення Прем’єром. Думаєте, з неї більше користі в опозиції?

- Тимошенко як Прем’єр дотримувалася політики, яка не збігається з нашою правоцентристською ідеологією. Це було шарахання, що призвело до економічних втрат.

У Тимошенко потужний опозиційний потенціал. Ми її будемо підтримувати в питанні надання опозиції правового статусу, у тому, щоб вона стала лідеркою лівоцентристського руху в Україні, який здатен боротися за владу. Тут ми, думаю, з нею будемо співпрацювати. А в решті, якщо увійти в одну коаліцію з Блоком Тимошенко, - це буде стратегічна помилка правих сил. Повторення того владного ідеологічного хаосу, з якого ми не можемо вийти з початку незалежності.

- Під час виборів Ви говорили, що якщо УНП не пройде до парламенту, то, значить, ми живемо не в Україні. Так де ми зараз живемо?

- Поки що це не Україна. Наразі це держава, яка лише торує український шлях. Україна постане тільки тоді, коли, завдячуючи державній політиці, ми відновимо свою історію, дамо чітку відповідь, хто ми, якого роду-племені, коли всіх українських героїв, кістки яких розкидані по світу, державна влада збере й поховає з почестями в українському пантеоні, коли буде українська економіка, український інформаційний простір. Іван Франко з цього приводу сказав пророчі слова: «Будущність завжди своїм корінням є у минувшині».

Мар’яна П’ЄЦУХ,

«Україна молода».

 Борис ЗАГРЕВА: «На депутатів Волинської облради тиснуть при допомозі каністр із бензином та бойових гранат під автомобілями»

«З боку керівництва Волинської ОДА на депутатів обласної ради сьогодні чиниться політичний і адміністративний тиск. Але багато депутатів просять не озвучувати інформації про них, бо не знають, хто поклав каністру з бензином і бойову гранату під машину депутата облради, який проживає у місті Ковелі. Вже є підтвердження міліцейської експертизи та Служби безпеки про те, що там лежала бойова граната». Про це заявив під час прес-конференції 31 серпня заступник голови Волинської облради Борис ЗАГРЕВА повідомляє «Західна інформаційна корпорація».

Борис ЗАГРЕВА оприлюднив два конкретні випадки, які нібито свідчать про наявність такого тиску на його однопартійців – членів Української народної партії.

«Ви були свідками того, як на колегію ОДА безпідставно винесли питання про відставку голови Любомльської РДА, який за показниками, затвердженими Кабміном, мав четвертий рейтинг в області. Коли голова обласної ради Анатолій ГРИЦЮК це питання озвучив як політичне, колегія ОДА прийняла рішення визнати його роботу недостатньою, хоча в проекті рішення було: незадовільною і звільнити з роботи. Зрештою, це призвело до того, що цей голова РДА написав заяву про вихід з партії, бо йому було сказано: або ти вийдеш з партії, або покладеш заяву про звільнення з посади голови РДА», – повідомив Борис ЗАГРЕВА.

Заступник голови облради зауважив, що політичний тиск чинять і на інших членів УНП. Зокрема досі не перепризначений перший заступник голови Горохівської РДА Валентин СКУБА, до якого нині «немає жодних претензій щодо його роботи та позиції. Керівником, який прийшов, сказано, що його поки що не погоджують на цю посаду. З яких підстав – ніхто не оголошує», – додав він.

«Ми вважаємо, що такі методи є неприйнятними, і тому частина депутатів обласної ради сьогодні працює над тим, щоб зібрати підписи і оголосити своє рішення про вимогу відставки голови ОДА, оскільки в області розвиваються процеси, які не є демократичними, за які ми не боролися, і які не сповідує наш Президент», – зазначив Борис ЗАГРЕВА.

Вшанували повстанців

24.08.2006 в с.Уїздці Здолбунівського району відбулося відкриття пам’ятника «Загиблим за волю України», яке було приурочено до Дня Незалежності України. Біля пам’ятника відправлено молебень та організовано мітинг за участю депутата Здолбунівської районної ради від УНП Володимира Балабата.

Рада РОО УНП обрала Івана Турка головою управи

У суботу, 2 вересня, відбулося засідання ради Рівненської обласної організації Української Народної Партії, на якому було заслухано звіти голів районних партійних організацій про виконання попередніх рішень ради. З питанням про політичну ситуацію в Україні та на Рівненщині і завдання РОО УНП виступив її голова Василь Червоній.

Шляхом відкритого голосування члени ради обрали голову Управи РОО УНП. Ним став депутат Рівнеради Іван Турко.