Хасиди відмежувалися від уманців демаркаційною лінією?..

Просто посеред уманського асфальту провели жирну жовту лінію невідомі наймані працівники під керівництвом хасидів навколо «паломницького» району Умані. Що то за лінія і для чого вона потрібна, не знають ані уманці, ані місцева влада.

Лінія «виникла» минулого тижня і, як запевнили в міськвиконкомі, хасиди-паломники не повідомляли ані про факт малювання, ані про його мету. Ймовірно, на думку радника міського голови Світлани Ліпінської, у такий спосіб вони позначили межі колишнього єврейського кладовища – саме про це зараз ідеться в діалозі між владою та представниками хасидів. Вони представили владі аерофотозйомку, зроблену німецьким льотчиком у сорокові роки, і прохають визнати густонаселений район паломництва територією з історично-культурним значенням. Якщо це станеться, то запроваджувати будь-яке будівництво на цій території буде неможливо. Але допоки влада вивчає архівні документи й карти, щоб визначити, де насправді був цвинтар і наскільки це правомірно, хасиди вже почали мітити територію фарбою...

... І розпочали самовільне будівництво...

Павільйон середніх розмірів, оббитий білою вагонкою, раптово побачили уманці одного ранку на перехресті поряд із синагогою. Звечора там ще був пустий асфальт...

Довідавшись про те, що сталося, від обурених місцевих жителів, на місце будівництва прибули працівники управління архітектури. Як коментує ситуацію головний архітектор міста Юрій Єгоров, спорудження павільйону – абсолютно самовільне, про що архітектурна служба була змушена вручити приписи. Але чи дослухаються іноземні туристи-паломники до вимог українських законів, наразі невідомо.

P.S. Усьому світу місто Умань відоме завдяки гайдамакам, але не тільки. Через 34 роки після Коліївщини, у 1802 році, тодішній лідер хасидів рабі Нахман прибув до Умані. Тут він заповів себе поховати. Учні та прихильники Нахмана зробили з нього посередника між Богом та людьми. До його могили почалось паломництво хасидів. У радянські часи таких паломників було 5–8 на рік. Починаючи з 1992 року паломництво набуває масового характеру. У 2003 році ця цифра зросла до 10 тисяч осіб із 17 країн світу. Офіційно хасиди в Умані відзначають своє свято «Рош-га-Шана». Українцям говорять, що це зустріч юдейського Нового року. Але є й інша думка: «Рош-га-Шана» – це свято відродження нації. Звісно, не української. Але чому на українській землі? Це ж так відповідало б ідеї юдеїв – зібрати всіх на історичній батьківщині, в Ізраїлі... Можливо, ідея сіонізму змінилась? Ні, ідея залишилась. Змінилось поняття «історична батьківщина».

В останні роки з’явились історичні праці, у яких говорять про існування в давнину великої юдейської держави – Хазарського каганату в межах нинішньої Росії, Кавказу та України аж по Карпати. Зокрема, у цих працях доводять, що і Київ виник як хазарська столиця... Та що там Київ! Виявляється, в Умані жили виключно юдеї. Місцеві юди полюбляють говорити, що села Уманщини (і не лише Уманщини) виникли та процвітали виключно як їх містечка...

Уманчани починають почувати себе чужинцями в рідному місті задовго до хасидського «Рош-га-Шана». Щорічно, починаючи з 1992 року, задовго до масового приїзду хасидів місто наповнюється працівниками міліції. Велика кількість озброєних до зубів патрулів, блокпости на дорогах. Таке враження, що знаходишся в Грозному... Квартали поблизу могили Цадика Нахмана беруться в щільне кільце. Тут запроваджується надзвичайний режим. Мешканці мають носити з собою паспорти, навіть виносячи сміття з квартири. У мисливців вилучається зброя. Одночасно проводиться так звана «отработка города». Її особливо добре відчувають на собі бабусі, які торгують на вулицях і базарах різними дрібницями: насінням, цигарками. Саме серед цього контингенту ведеться особливо активний пошук терористів із Близького Сходу. Проїзд та прохід до оточених міліцією кварталів міста мешканцям інших районів Умані заборонено. Заборонений і проїзд єдиною вулицею, яка з’єднує центр міста з районом Нова Умань. Водії вимушені діставатись туди, об’їжджаючи місто по Вінницькій та Одеській трасі.

Протягом двох тижнів у місті діє надзвичайний стан. У цей же час сотні хасидів вільно пересуваються містом, відвідують магазини та базари, шукають дешевих дівчат. І ніхто їх не охороняє, ніхто не перевіряє і не вимагає від них документів.

У 2003 році хасиди вперше публічно висунули свої вимоги(!). Вони вимагали: обмежити пересування українок вулицями міста, та щоб на них був одяг, який закриває руки, ноги, обличчя. Цього року (2006 р.) хасиди стали вимагати віддати їм густозаселену частину міста...

 Костянтин ПАДЕЦЬКИЙ, «Прес-Центр»

Янукович і його «проффесори». Чергові шедеври безграмотності

Віктор Янукович, як відомо, привів у Кабмін своїх ідеологічних соратників. Як виявилося, вони близькі не лише завдяки партійності, але й грамотності. Як і в Прем’єр-міністра, у значної частини його Кабміну проблеми з українською мовою.

Тестом на неграмотність для нових міністрів стало написання заяв про складання депутатських повноважень. Вони виявили, що частина кабмінівців не в курсі навіть, як пишеться їх посада.

Свого часу Віктор Янукович запам’ятався тим, що запровадив нове написання своєї посади.

На його думку, вона мала б писатися як «прємьєр-міністр».

Микола Азаров виявився достойним заступником Януковича. Він теж не знає, як пишеться ця клята назва. На думку Азарова, її слід писати через апостроф і букву «е» (прем’ер-міністр).

Віце-прем’єр Володимир Рибак знає, як правильно пишеться слово «прем’єр-міністр», але явно сумнівається, скільки частин цього слова слід відмінювати. Тому спочатку вирішив провідміняти обидві частини замість однієї, як пропонує правопис.

А ще він не впевнений, чи потрібен у цьому слові дефіс. Так що в середині слова виявилася складна конструкція з букви «а» і знаку «-».

Також Рибак погано орієнтується в українських назвах місяців, тому в заяві вжив російське слово «август». Утім, Рибаку слід пробачити – за власним зізнанням, державною мовою він розмовляє лише три тижні. Так що можна сподіватися, що років через п’ять віце-прем’єр буде дуже непогано не лише говорити, але й писати.

Андрій Клюєв вирішив не демонструвати загалу своє незнання української мови, тому в заяві свої дані вказав російською мовою.

Натомість міністр екології Василь Джарти вирішив доповнити українську абетку новою буквою, написавши слово екологія через російську «э». Це вже не кажучи про те, що назва цього міністерства звучить дещо інакше.

Єдиним грамотієм в Кабміні виявився міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб. Він знає, як правильно пишеться назва його посади та як називаються українські місяці. Так що в разі державної необхідності решта членів Кабміну можуть наймати Тулуба до себе писарем.

А ось нових перлів від Віктора Федоровича громадськість не отримала. Після публічної ганьби у 2004 році він тепер дуже ретельно ставиться до власноручного написання документів – віддає їх писати грамотним людям або набирати на комп’ютері, де передбачена автоматична перевірка тексту на помилки. Так Янукович вчинив і цього разу, доручивши надрукувати текст заяви про складення повноважень.

«Українська правда».

Кушнарьов зібрався обирати президента парламентом

Представник Партії регіонів Євген Кушнарьов має намір пропонувати своїй фракції розробити внесення змін до Конституції щодо обрання президента парламентом.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті «Ізвєстія в Україні», опублікованому в середу.

«У країнах з таким устроєм влади президент обирається парламентаріями. Це абсолютно закономірний процес. Зараз я працюю над деталізацією цих положень — і буду пропонувати нашій фракції рухатися саме цим шляхом», - сказав він. На його думку, така форма закономірна з погляду повноцінної парламентсько-президентської республіки.

Кушнарьов також відзначив, що треба вносити відповідний законопроект у парламент щодо змін у Конституцію, «оскільки мова йде не тільки про механізм обрання президента, але і про подальший серйозний перерозподіл повноважень, тобто передачу ряду президентських повноважень парламенту».

Кушнарьов також вважає, що це може вирішити проблеми двовладдя, які «можуть привести до затяжного і вкрай небезпечного для країни протистояння між президентом, урядом і частково парламентом».

На питання про те, що для проведення змін до Конституції необхідна конституційна більшість у 300 депутатів, Кушнарьов відповів: «Я розумію, що це досить складний процес. Але хто сказав, що БЮТ не підтримає таку пропозицію?»

«Українська правда».