ХАСИДИ ЗАПАСКУДИЛИ УМАНЬ

Хасиди вже в Умані. Це їхній 19 приїзд в давнє українське місто на Черкащині, де біля могили провідника брацлавських хасидів - цадика Нахмана вони святкують черговий Новий рік. Цього разу до Умані прибуло близько 20 тисяч паломників з 18 країн, але найбільше їх приїхало з Ізраїлю, Сполучених Штатів та Франції. 

Попри те, що до Умані євреї прибувають з доволі цивілізованих країн, в Україні вони поводять себе, як дикуни, а столиця гайдамацького краю після них залишається спаплюженою.

Три капості гоям

У готелі на 220 місць хасиди примудряються ставити двоярусні ліжка, і запаковується туди до 500 осіб. На площі міста німецька фірма, відповідно до укладеної з хасидами угоди, поставила для людей із пейсами п’ять великих наметів, де планується розселити 3000 осіб. Що робиться довкола наметів, можна лише уявити.

Та все ж більшість хасидів віддають перевагу приватному сектору. Певно, тому, що господарі для них повністю звільняють свої хати та квартири. За одну добу такого квартирування вони платять уманчанам  від 10 до 60 доларів - усе залежить від того, як близько знаходиться житло від могили цадика. Але ці гроші господарям даються з великими проблемами. Вони кажуть, що перші роки, коли хасиди приїжджали до Умані молитися, поводилися більш-менш пристойно. Нині ж витерпіти їхню безпардонність стає все важче. Тепер «набожні» іудеї можуть ні сіло ні впало скрутити перехожим дулю або плюнути в їхній бік. Завбачливі уманчани частину ціннішого домашнього скарбу зносять до однієї кімнати й закривають її на ключ. При цьому самі господарі перебираються жити в повітки, гаражі або ж їдуть до родичів в інші райони міста. Але житло своє з поля зору не випускають, бо в хасидів немає звички закривати його на ключ, коли вони йдуть молитися, тож уманчанам  доводиться ще й сторожити власні хати.

За кілька днів хасиди здатні перетворити помешкання на свинарник. Оскільки релігія забороняє хасидам у період молитовних днів вимикати світло, газ, гасити свічку, усе це може горіти цілодобово. Така ж ситуація і з водою - закривати кран ніхто не буде. Тож якщо хасиди винаймають квартиру на 9 поверсі, то вода хлюпоче аж до першого. Бувало, що в багатоповерхівці на балконі вони смажили шашлики з кози, котру туди привели. Нечувано, але таке теж було: уманчани розповідають, що коли в квартирі забився туалет, то квартиранти знайшли йому заміну - у кутку кімнати. Усе те «добро» смерділо там до їхнього від’їзду, і тільки господарі дали тому раду.

За словами мешканців міста, у хасидів є ще й така традиція: у період молитовних днів треба обов’язково зробити невірним, тобто уманчанам, три капості. Найбільш невинною є те, що ваші стільці віднесуть до сусідів, а сусідські поставлять у вашій хаті. Або й таке буває: приміром, гості можуть прийти у брудному взутті й лягти в ньому спати на білу постіль. Або ще гірше - почистити своє взуття одягом з шафи господарів. При цьому їх не турбує, що шафа та стоїть за зачиненими дверима в іншій квартирі. Двері просто виламуються або вибиваються, а в кімнаті все перевертається та трощиться.

З собою хасиди привозять і кухарів, а для чистки картоплі та миття казанів і каструль наймають уманчан. Харчуються вони з одноразового посуду, тож три сміттєвози тільки встигають його вивозити.

 «Я постійно здаю свою квартиру 10 чоловікам, але вони хитрі й зазвичай заселяється їх удвічі більше. А кажуть, що це до них гості прийшли» - розповідає «Україні молодій» уманчанин Петро Олексійович. Він каже, що кожного разу після від’їзду нечупар-квартирантів клянеться собі, що ніколи й ні за які гроші не пустить їх більше у свою оселю. За словами пана Петра, так само говорять й інші уманчани, коли відшкрібають від бруду, ремонтують своє помешкання, міняють у ньому замки (хасиди ключів господарям не повертають - певно, залишають собі на сувеніри). Але минає рік, уманчани забувають про пережитий побутовий жах і знову готові вітати паломників. Адже за кілька днів вони можуть заробити 1000-1500 доларів, а такі гроші на дорозі не валяються.

На даний момент хасиди придбали в Умані у власність приблизно 20 квартир. Вони заявляють, що незабаром Умань стане єврейським містом. Місцеві жителі резонно запитують: «А ми куди подінемося?»

А нещодавно в Умані  мало не згоріло живцем 19 хасидів. В одному з багатоквартирних будинків приватного сектору, де проживали приїжджі гості, зайнявся вогонь. Про пожежу повідомила з мобільного телефона випадкова людина, яка проходила повз будинок з хасидами і побачила, що з вікон валить чорний дим. Коли черговий караул самостійної державної пожежної частини №8З прибув за вказаною адресою, то в ході проведеної розвідки було встановлено, що вогонь гуляє кухнею, тим часом хасиди міцно сплять у сусідній кімнаті після всенощної молитви.

За словами заступника начальника Головного управління МНС України в Черкаській області підполковника внутрішньої служби Анатолія Садового, який нині перебуває в Умані, через густе задимлення й високу температуру для приборкання полум’я довелося перекривати газ, оскільки горіла навіть газова труба, і по одному виводити на свіже повітря 19 очманілих паломників.

Хасиди «поставили на вуха» всю черкаську міліцію. В Умань викликали 500 правоохоронців, не рахуючи бійців спецпідрозділів. Утім, уся їхня діяльність звелася до охорони не уманців, а навпаки - паломників. Наприклад, чимало городян скаржилося, що хасиди пошкодили їм майно минулого року - побили вікна, зламали ліжка. Некомфортно почуваються городяни й від вигляду напівголих чоловіків: тепла осінь сприяє тому, що хасиди не в міру роздягаються. На фоні цього бездіяльність міліції викликає у місцевих мешканців протести. Виникає природне запитання: коли вже правоохоронці захищатимуть уманців?

За матеріалами ЗМІ

АНТИНАРОДНА БІЛЬШІСТЬ МІЛЬЙОНЕРІВ

 У нинішньому складі Верховної Ради України – 300 мільйонерів

 Для прийняття будь-якого закону потрібно 226 народних депутатів, для прийняття змін до Конституції – 300. Тож, наявність 300 мільйонерів у парламенті дозволяє їм не тільки приймати важливі рішення, але й перетворює їх на фактичних керманичів України.

З кожним новим скликанням кількість мільйонерів у Верховній Раді України динамічно зростає. У парламенті ІІ скликання було 17 депутатів-мільйонерів, ІІІ скликання – 114, IV – 230 мільйонерів. І навіть перемога помаранчевої революції не змінила цієї тенденції – у 2006 році ця кількість знову зросла і відтепер у ВР близько 300 мільйонерів. Решта 150 депутатів – це переважно найнятий ними персонал включно з водіями та охоронцями.

Розмежування влади й бізнесу так і залишилося нездійсненною мрією патріотів. Черги почесних президентів і директорів, котрі за сумісництвом є депутатами Верховної Ради, у міністерських приймальнях як стояли, так і стоять. Як лобіювали вони інтереси своїх нібито переданих в управління іншим людям структур, так і лобіюють. Нинішні українські скоробагатьки зовсім забули про народ, на обмані якого вони нажили величезний капітал.

На парламентських виборах 2006 року олігархи кинули великі сили, щоб провести до нової Верховної Ради своїх підлеглих, охоронців, адвокатів, менеджерів, водіїв, прес-секретарів або просто відданих соратників. Цим кроком мільйонери надумали встановити повний контроль над парламентом. Зовсім наївно думати, нібито бізнесмени йдуть у парламент лише за депутатською недоторканністю. Зрозуміло, їм потрібна і влада, яку найповажніші з них спробують узяти, впливаючи на розстановку кадрів. А це вже надійна гарантія збереження й розвитку їхнього бізнесу. Мільйонери таким чином хочуть якщо не примножити свої статки, то хоча б зберегти їх. Мільйонери представлені в усіх без винятку фракціях Верховної Ради.

Блок «Наша Україна», котрий, як неодноразово писала «Волинь», виявився насправді партією П.Порошенка, відомий не тільки наявністю відомих олігархів Порошенка, Мартиненка, Третякова. Серед депутатів – представники олігархічної групи «Приват» (М.Швець), бізнесмени О.Кучеренко (Кременчуцький «АвтоКрАЗ»), Ю.Артеменко (наближений до російського олігарха К.Григоришина). Попри запевнення лідерів НУ про оновлення рядів та очищення її від підозрюваних у корупції, ніяких реальних кроків керівництвом зроблено не було. У виборчому списку цієї штучно створеної П.Порошенком та Р.Безсмертним організації ми знову бачимо до болю знайомі обличчя: Третякова, Жванії, Червоненка, Зварича – саме тих людей, які долучилися до політичного скандалу, що призвів до зниження довіри українців до Президента Віктора Ющенка. У складі фракції широко представлені багатії та новоспечені олігархи. Щонайменше великий знак запитання викликають не відомі широкому загалу, але відомі у бізнесових колах Едуард Зейналов, Володимир Фіалковський та Олег Жеваго. Після блокування з регіоналами «всі остаточно зрозуміли», що фактор «грошових мішків» знову перемагає здоровий глузд і українську патріотичну ідею.

Блок Юлії Тимошенко: з числа екс-соратників Кучми найвище піднявся Богдан Губський. Бізнесмени, які до останнього перебували у фракціях кучмістів, у фракції БЮТ представлені засновником Брокбізнесбанку Сергієм Буряком, власником Запорізького автозаводу Таріелом Васадзе, харківським підприємцем, президентом Єврейського фонду України Олександром Фельдманом, власником олійного бізнесу Андрієм Веревським, тваринником Євгеном Сігалом. Ще одне цікаве прізвище – на 72 місці стоїть Костенко Павло Іванович, якого названо головою наглядової ради Благодійного фонду «Щира турбота». Але Костенко Павло Іванович є співзасновником ТОВ «Українська продовольча компанія». Іншими її акціонерами є Ігор Суркіс, Валентин Згурський, Юрій Карпенко та інші структури, близькі до Медведчука.

Близький друг родини Кучми Василь Хмельницький, співвласник банку «Фінанси та кредит» Костянтин Жеваго, банкір-депутат Буряк-молодший, екс-соратник Бакая Олександр Абдуллін, колишні представники прокучмівських фракцій Сергій Осика та Олександр Єдін – це ще не повний список соратників «леді Ю» . Провела до парламенту Тимошенко і представника свого родинного бізнесу – це Ігор Жиденко, який названий старшим юрисконсультом ТОВ «Беютага». Ця фірма, яка займається видобуванням граніту, належить матері Юлії Тимошенко, її тітці та рідній доньці Євгенії.

Комуністи, які нібито захищають права експлуатованих, тісно пов’язані з російським олігархом Костянтином Григоришиним. Серед депутатів-коміністів є його радник Мармазов та сусід по офісу Бабурін.

Масовою присутністю своїх людей в передвиборчому списку Партії регіонів Ринат Ахметов продемонстрував роль, яку він відіграє в Донбасі. Про те, скільки ж реально його людей серед депутатів, складають легенди. Аналітики підрахували, що їх десь 80 по всьому списку.

І нарешті, соціалісти, які на словах захищали права знедолених, зібрали у своєму складі запеклих кучмістів та мільйонерів Бойка, Гончарова, Мендуся, Бугайця, Чукмасова. Не дивно, що зрадники своїх виборців соціалісти взяли до себе і Андрія Деркача, якого вважати чесною людиною важко.

 Коментар Голови Української Народної Партії Юрія КОСТЕНКА: Ми вважаємо, що сили, які представлені в парламенті, не віддзеркалюють не тільки тих інтересів, якими керується УНП – національних інтересів, але й більшості державних інтересів. Я одразу ж після виборів сказав, що маю дуже великий песимізм щодо цієї Верховної Ради, тому що там не побачите ні селянства, ні підприємництва, ні національних інтересів. І тому під який би колір не маскувалися олігархи в парламенті, вони нездатні будуть сформувати саме національну, продержавницьку політику.

ЯНУКОВИЧ ПЕРЕД СНОМ УСАМІТНИВСЯ З ПУТІНИМ

Швидкий експрес євроатлантичних прагнень України, як і передбачалося, врізався в російську «бєрьозку». Такий висновок можна зробити з наслідків нещодавнього міжнародного турне Віктора Януковича, який після Брюсселю чомусь полетів звітувати не до Києва, а до Москви.

Сталося те, чого ми всі довго з тривогою очікували. У Брюсселі «проффесор» нарешті публічно оголосив, що основним вектором зовнішньої політики його уряду стане Росія: «За час після виборів 2004 року ми переконалися, що національні інтереси України у стосунках зі стратегічним партнером Росією треба не тільки зберегти, а значно посилити. І так буде завжди». Питання вступу в ЄС Янукович оминув, зазначивши водночас, що вступ України до НАТО не відповідає бажанню українського суспільства.

Після напруженої роботи в оточенні брюссельських дипломатів Янукович вирішив розслабитися і перед сном усамітнився з Путіним у Кремлі.

Візит в столицю Росії мав на меті не стільки проведення газових переговорів, скільки демонстрацію спрямованості нового курсу України. Можна не сумніватися, що Янукович успішно прозвітував перед полковником КГБ. Відповідаючи на запитання журналістів про те, яким має бути статус російської мови в Україні, Янукович, зокрема, зазначив: «Думаю, найближчим часом парламент розгляне закон про мови. Ну, а питання, яке зараз піднімає російськомовне населення, — щоб другою державною була російська - вирішується двома шляхами: або конституційною більшістю в парламенті, коли вона буде існувати, або шляхом референдуму».

А тим часом член Партії регіонів Олексій Костусєв, який очолює Антимонопольний комітет України, надав дозвіл російській компанії «Брянскій машиностроітєльний завод» на придбання 76% акцій ВАТ «Холдингова компанія «Лугансктепловоз». Можливо, одним із питань зустрічі в Кремлі було узгодження чергової експансії російського бізнесу в Україну.

Тарас ДАВИДЮК.

 МАТЧУК ЗЛЯКАВСЯ ВЛАСНОГО ІНТЕРВ’Ю

Голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук упевнено претендує на те, щоб увійти в історію як найбільш відлюдькуватий губернатор. Мабуть, не через високі показники власної діяльності він боїться спілкуватися з журналістами відкрито, а звітує лише перед кількома лояльними до нього та його грошей виданнями, чиї журналісти пройшли перевірку на профпридатність у прес-службі ОДА.

Газета «Волинь» вирішила виправити недоліки в роботі матчукової прес-служби  і зателефонувала до керівника цього поважного управління Тараса Максименка з проханням посприяти в організації інтерв’ю з керівником області.

Відповідь, як і слід було очікувати, була адекватною діяльності Матчука і яскраво характеризує стиль його управління: Тарас Максименко в проведенні інтерв’ю відмовив, натякнувши, що газета «Волинь» його господаря не достойна  і сенсу в цьому інтерв’ю він не бачить.

І справді, навіщо напружуватися, відповідати на гострі запитання, якщо можна кожен день писати ролики на підконтрольні телеканали і розміщувати по три-чотири фотографії з Матчуком в «Рівненській газеті» та «ОГО». Зовсім не потрібно проводити прес-конференції. Навіщо? Адже все одно журналісти працюють згідно зі «вказівками» і напишуть тільки те, що треба. У цій майстерності Матчук зі своєю прес-службою Миколі Сороці добрячу фору дає.

Юрко СЛАВУТИЧ.

«РІВНЕ ВЕЧІРНЄ» ВИПРАВДОВУЄ ЗЛОЧИНИ РЕЖИМУ КУЧМИ-СОРОКИ

Складається враження, що те, про що менше двох років тому, б’ючи себе в груди, запевняли нинішні владні керівники, уже сьогодні є для них лише зайвим приводом весело пореготати. І мова навіть не про те, що гасла Майдану зраджують на кожному кроці, тепер уже навіть не намагаючись хоч якось замаскувати свої дії. Стара влада повернулася під новими прапорами і тепер прагне не лише відновити  свої позиції, а ще й  хоче відбілити колишні грішки, вочевидь, і далі вважаючи людей «лохами».

На таку думку наштовхнула нещодавня публікація в одіозній газеті «Рівне вечірнє». Стаття розташована на першій сторінці  і має гучну назву «Злочинів «режиму Кучми» не знайдено». Матеріал, вочевидь, писався із задумом переконати людей, що жодних злочинів кучмівська влада не вчиняла. Найцікавіше, що основним аргументом автора є те, що «кримінальні справи проти колишніх кучмістів закриваються одна за одною». Про ступінь довіри наших співвітчизників до нинішніх судів та міліції говорити не доводиться: до суду нині не надто охоче звертаються в пошуках справедливості. Натомість рівень довіри до власного здорового глузду ще залишається традиційно високим. А за твердженням автора статті виходить, що жодних злочинів ніхто не вчиняв, і корупції в країні не було, і тіньових махінацій, і на Майдан ми вийшли, сп’янілі від дії «наколотих» апельсинів...

Повіримо суду: ніхто двічі не платив за обладнання для онкодиспансеру, і власний «Мерседес-Бенц S-420» Сорока «придбав» і продав абсолютно законно, і відмивання славетних 96 млн.грн. було звичайним «виправданим фінансовим ризиком», і всі заступники Сороки, які принадилися хворіти, щойно їх забирали під варту, і справді втратили здоров’я на важкій управлінській роботі. Можна повірити і ще багато у що, принципово не помічаючи білих ниток, якими все те шито. Діючи за таким алгоритмом, ми з легкістю повіримо ще й у те, що 4 фешенебельні будинки, дорогі авто та статус одного з найбагатших людей пан Сорока заробив, отримуючи не надто велику державну зарплатню за нелегку роботу голови Рівненської облдержадміністрації. А потім, заколисані черговими казочками, повіримо ще й у літаючих корів, зелене небо і в те, що живемо ми нині дуже безпечно й заможно. Судді, прокурори і слідчі – люди розумні, їм видніше. Так що злочинів режиму Кучми не було, як не було відрізаних голів журналістів.

Дмитро МУСІЯКА.