РОЗПЛАТА ЗА ПАТРІОТИЗМ

Ще зовсім недавно найбільш активна частина виборців – бабусі на лавках у дворах «хрущовок»  - жваво обговорювали банальні сюжети бразильських телесеріалів або пліткували щодо перипетій приватного життя зірок естради не дуже далекого зарубіжжя, так схожого на ті серіали з тими ж підступними зрадами, несподіваними розлученнями, марними обіцянками, пошуками нових партнерів...

Переключиш телевізор на інший канал – а там зі сльозами на очах тремтячим від туги голосом співак Ніколаєв під бренькання гітари аналізує 5 причин, чому Корольова перебігла  від нього до Тарзана, як Сулковський від Ющенка до Януковича... Та тому, що м’язи більш розвинуті. Як уролог скажу, що цієї помилки нерідко припускаються недосвідчені дівчата, не відаючи, що не в біцепсах щастя.

Переключаєш далі – а там розв’язна пенсіонерка Пугачова, здається, без спідниці, перед всім світом виливає душу явно змужнілому і вбраному у пір’я Кіркорову, як їй тепер холодно без нього, немов важко було передбачити фінал весілля з розрахунку. Кіркорову тепліше, бо навіть на гастролях його супроводжує балетна трупа...

Чи не той самий телесеріал, але вже політичний, спостерігаємо в Україні? І в нас аморальні зради партнерів по «кааліції», розлучення без попередження, пошуки партнера з добре розвинутими політичними м’язами, сварки за гроші, підкуп, безчестя

Президент Ющенко, вийшовши з переможного поєдинку добра зі злом, правди проти брехні з величезним політичним багажем підтримки народних мас, оточений і науськаний олігархами, котрим їхній бізнес набагато ближчий до серця за долю України, у пошуках ефемерної єдності різних політичних сил, економічних поглядів та ментальності, через два роки правління залишився практично без впливу на події в Україні, сам на сам з жорстокою реальністю втрати влади, а незабаром і посади. Виступи Ющенка із закликами до єдності та взаєморозуміння з коаліцією нагадують місіонера біля багаття, розведеного диким племенем людожерів, котрі в ритуальному танку навколо нього очікують ситного обіду. Плачевні, але передбачувані навіть бабусями на лавці наслідки неприродних заручин у вигляді підписання Універсалу єдності з ПР, комуністами і зрадливими соціалістами тяжко відіб’ються на українському суспільстві.

Тепер скільки не співай «холодно», тепліше не стане, треба дочекатись нової весни.

Святкування чи то похорони річниці Майдану з бабою Параскою уподобились клоунаді.

Через недолугу політику наших зверхників, продажність і зраду Україна вкотре опинилася на грані втрати незалежності.

Зрада традиційно в Україні в ціні – у прямому та переносному значенні. ЗМІ цілодобово наввипередки вихваляють людей, яким у порядному товаристві руки ніхто не подасть. Не зникають з екранів телевізорів одіозні фігури заплямованих зрадою колег по партії, фракції, рідних і близьких – як-от Тараса Чорновола, Ганни Герман – колишнього директора радіо «Свобода» та інших, а в обласних ЗМІ – зрадника Сулковського.

Партія регіонів, прийшовши до влади, акумулює навколо себе ліві сили з виразно антиукраїнською ідеологією.

Важко відрізнити ПР від аграріїв, чи то пак, партії Литвина, котрі в обласній раді делегували запеклого прихильника колгоспного ладу, ретрограда у фракцію ПР, щоб очолити її. Це їхні представники Камінський та Кривко двічі висували на присвоєння звання Героя України тов.Плютинського – двічі героя соцпраці, відомого своїм зверненням до Горбачова з закликом придушити танками потяг України до незалежності. Видно, з прицілом поставити в с.Зоря ще один пам’ятник цьому антигерою, щоб мали на чому перепочити та облегшитися перелітні птахи. Слава Богу, вистачило розуму депутатам відхилити провокаційні пропозиції апологетів недорозвинутого соціалізму.

Рівненські заангажовані ЗМІ безперестанно трублять про Сулковського, який буцімто вправно розпоряджається державними коштами, спрямовуючи їх на газифікацію села та ремонтуючи будинки (за завищеними розцінками).

Жодна з газет, крім «Волині», не поінформувала про те, що нардепи Сулковський і Берташ не проголосували за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. Представники деяких «демократичних» партій виправдовували їх тим, що партійна дисципліна ПР не дозволяє йти всупереч ідеології партії – так знали ж, куди вступають!

Цей тяжкий гріх перед мільйонами мучеників тоталітарного режиму, загиблих страшною голодною смертю, не відмолиш навіть у московській церкві Острога, яку так відстоює Сулковський, Вітренко та Кауров, бо патріот своєї землі на колінах повинен був би доповзти до кнопки для голосування, віддавши останню шану безневинно загиблим.

Дивляться, читають про раптові фінансові успіхи, небачене збагачення перебіжчиків до ПР, інертне або навіть заздрісне сприйняття суспільством зради та підлості деяких осіб або й цілих партій - і породжує це серед незагартованої духом молоді, та й навіть серед тих, хто називає себе інтелігентами, поповнення лав перевертнів та манкуртів, готових на все заради кар’єри і грошей.

Ось де корені нашого зла!

Отямившись від неочікуваної удачі, Партія регіонів з притаманною їй агресивністю накинулася на все, що не так дихає, не так думає, не те бачить. Перш за все, звичайно, узялася за заміну патріотичних керівних кадрів на «своїх», далеко не професійних. Найвищих посадовців, призначених за Ющенка, давно відсторонили від влади, грубо порушивши підписаний ними ж Універсал, а тепер заходилися розставляти своїх на всі посади, аж до завфермами, з прицілом на можливі дострокові вибори та створення умов для їх фальсифікації через тиск керівників.

У першу чергу, звичайно, усувають керівників з державним мисленням, своїх політичних опонентів. Методи звільнення, як правило, антиконституційні, неперебірливо-цинічні – від обіцянок, залякування, нацьковування правозахисних органів та різних комісій з єдиною метою: знайти будь-який компромат, а якщо його немає – вигадати.

(Продовження в наступному номері).

 Мирослав Семанів,

заслужений лікар України, керівник фракції УНП в Рівненській обласній раді, член Національної спілки журналістів України.

Справа Семаніва має абсолютні судові перспективи

У четвер у Народному домі пройшла прес-конференція Мирослава Семаніва з приводу його незаконного звільнення з посади головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні.

Мирослав Семанів переконливо довів журналістам, що його звільнення має суто політичний характер. Бо так звана спецкомісія з Києва мала заздалегідь заготовлений висновок, котрий виходив з кабінету віце-прем’єра Табачника з подачі нардепів-«регіоналів» Берташа і Сулковського.

Саме тому голова Рівненської обласної організації УНП Василь Червоній вважає справу Семаніва перспективною у судовому розгляді. Адже ні про які порушення законів чи професійні негаразди не йдеться, а мова лише про те, що член УНП Мирослав Семанів на посаді головного лікаря не влаштовує ті політичні сили, які зараз знаходяться при владі.

Василь Червоній виголосив заяву Проводу Рівненської обласної організації УНП з цього приводу.

Заява Проводу Рівненської обласної організації Української Народної Партії

Після приходу до влади в Рівненській області «нашоукраїнця» Матчука і повернення на керівні посади запеклих кучмістів з команди Сороки розпочалися безпрецедентні кадрові чистки.

езважаючи на патріотизм, високий професіоналізм та особистий внесок у перемогу Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року, зі своїх посад незаконно звільнені майже всі керівники - члени Української Народної Партії.

Чергове звільнення з посади головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні, заслуженого лікаря України, професіонала і патріота, члена УНП Мирослава Семаніва стало ще одним свідченням беззаконня, цинізму, політичних переслідувань з боку голови Рівненської облдержадміністрації Матчука та його справжніх покровителів-«регіоналів». Адже всім відомо, що хірург Семанів – це знак якості для Рівненщини; лікар, який виконав понад десять тисяч складних операцій, врятував і продовжив тисячі людських життів. 

На посаді начальника управління охорони здоров’я та головного лікаря обласної лікарні він проявив себе як фахівець і реформатор. З його ініціативи в області запроваджено безкоштовну допомогу при пологах, вдвічі зменшено проведення кесаревих розтинів при пологах, тисячам малозабезпечених хворих людей проведено безкоштовне лікування. Мирослав Семанів – один з небагатьох, хто з радянських часів відкрито виступав за незалежність України, у 1990 році підняв синьо-жовтий прапор над обласною лікарнею, боровся з авторитарним режимом Кучми, був одним з найактивніших керівників виборчої кампанії Віктора Ющенка. Депутат обласної ради, голова фракції УНП в облраді, член Проводу обласної організації УНП Мирослав Семанів завжди інтереси України ставив вище особистих, демонстрував зразки патріотизму і самопожертви.

Звільнення Мирослава Семаніва через сфальсифіковані і наперед заготовлені рішення спецкомісії, створеної за вказівкою українофоба Табачника з подачі зрадника Сулковського, мають відкрито антиукраїнський і замовний характер.

Сталося те, про що напередодні парламентських виборів у березні 2006 року попереджала РОО УНП: голос, відданий за блок «Наша Україна» в Рівненській області – це голос на користь Януковича і Сулковського. Останні кадрові рішення Матчука лише підтверджують правдивість цих слів.

Провід Рівненської обласної організації УНП висловлює рішучий протест з приводу незаконного звільнення з посади головного лікаря Рівненської обласної лікарні, Заслуженого лікаря України, члена президії обласної ради Мирослава Семаніва і закликає Рівненську обласну раду скасувати несправедливий і незаконний наказ.

 Голова Рівненської обласної організації Української Народної Партії

Василь Червоній.