Заява Рівненської обласної організації Української Народної Партії з приводу останніх кадрових призначень Президента України Віктора Ющенка та Кабміну Юлії Тимошенко

24 грудня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про призначення колишнього голови фракції Партії регіонів Р.Богатирьової секретарем Ради національної безпеки і оборони України, а Кабмін Ю.Тимошенко призначив мільярдера В. Хорошковського головою Державної митної служби.

Такі рішення викликають більше ніж подив. Адже Р.Богатирьова брала активну участь в антидержавному з’їзді сепаратистів в Сєвєродонецьку, а В.Хорошковський – людина, близька до клану Кучми-Пінчука-Януковича і, водночас, пов’язана з російськими бізнес-структурами, що мають тісні контакти з ФСБ та адміністрацією В.Путіна.

Зокрема, з серпня 2002 року В.Хорошковський, після того, як провалився його спільний з В.Пінчуком та І.Богословською проект виборчого блоку «Команда озимого покоління», обіймав посаду заступника голови Адміністрації Президента Л.Кучми, а з грудня 2002 по січень 2004 року був міністром економіки та з питань європейської інтеграції в першому уряді В.Януковича. Після відставки з цієї посади і керівництва Укрсоцбанком переїхав до Росії, де став партнером російської холдингової групи «Євразхолдинг». А вже влітку 2005 року постав перед публікою як покупець телеканалу «Інтер»; став власником телеканалу «Ентер-фільм», музичного каналу «Ентер» та сайту «Подробности».

Існують вагомі підстави вважати, що політичному та фінансовому злету В.Хорошковського сприяло те, що його батько був одним з посадовців КГБ, що й досі активно діє на пострадянському просторі під контролем В.Путіна.

Тож не дивно, що бізнесова кар’єра В.Хорошковського в Росії була стрімкою, бо на момент призначення на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони він обіймав пост президента компанії «Євраз груп С.А.» – однієї з найбільш потужних вертикально інтегрованих гірничо-металургійних компаній, підприємства якої здійснюють діяльність переважно в Росії.

У зв’язку з новим призначенням В.Хорошковський змушений був продати пакет акцій цієї фірми за 80,3 мільйона доларів через кіпрську компанію H.K. Steel Industry Ltd, проте й досі контролює телеканал «Інтер».

УНП вважає, що призначення російського бізнесмена В.Хорошковського головою державної митної служби і делегата з’їзду промосковських сепаратистів Р.Богатирьової є відвертою зрадою одного з головних гасел Майдану – «Відокремити владу від бізнесу!», а головне, створює загрозу національній безпеці України. Адже до державних кордонів допущено людей, що мають зв’язки з великим бізнесом, у т.ч. в іноземних державах, а такий бізнес, як відомо, завжди контролюється закордонними спецслужбами. Чи не тому фірма Хорошковського друкувала провокаційні листівки у 2004 році проти В.Ющенка?

Вимагаємо від Президента України та керівника уряду стати гарантом національної безпеки України і проводити проукраїнську патріотичну кадрову політику, не пов’язану з російським капіталом та олігархічними кланами.

Голова РОО УНП Василь Червоній.

Шо? Прорвало?...

Метеоритний дощ кадрових призначень, що осипав багатостраждальну Україну за останні дні, змусив не одного українця задуматись над тим, що відбувається. Особисто в мене питання викликали не лише свіжі скандальні призначення, а загальна логіка формування владної вертикалі. Починаючи із персонального складу Кабміну Тимошенко, де першу скрипку грають комуно-комсомольські фюрери та випускники ВПШ, а також призначень осіб, чия професійна кваліфікація, м’яко кажучи, викликає серйозні сумніви.

Олег Тягнибок

Останні ініціативи влади, очевидно, шокували багатьох українців. Раїса Богатирьова, що очолювала фракцію Партії регіонів у минулому скликанні парламенту, призначена Секретарем Ради національної безпеки та оборони. Юрій Богуцький, міністр культури й туризму в уряді Януковича, став заступником глави Секретаріату президента. Це, так би мовити, результати кадрових пошуків однієї голови гідри. Інша голова теж подарувала українцям кілька видатних діячів: головами Державної податкової адміністрації та Державної митної служби стали мільярдери Сергій Буряк та Валерій Хорошковський. Якщо керуватися логікою нинішньої прем’єрки, то незабаром слід очікувати, що вовків призначатимуть пасти овець: вони, мовляв, вже встигли наїстися, тож не голодні. Про призначення відомого українофобними випадами Олега Дубини головою правління «Нафтогазу України» можна просто промовчати. Суцільне дежа-вю.

Проте, політ фантазії «української» влади не зупинити. Таке враження, що наступним Секретарем РНБО може стати навіть єгипетський фараон Тутанхамон. Головним податківцем-Соловей-розбійник, міністром охорони здоров’я-Джек-Різник, а міністром транспорту-взагалі Іван Сусанін. Тільки не треба закидати мені ксенофобію – все толерантно до неможливості.

Залаштункові ляльководи грають з українцями в один із різновидів нехитрої дитячої гри під умовною назвою «мушкетери короля» проти «гвардійців кардинала». Тобто імітується протистояння не на життя, а на смерть, створюються якісь центри впливу, їх уособлюють окремі персоналії, що безупинно щось коментують і приймають якісь «рішення». А насправді вони борються за пограбування недограбованого. Проти нас із вами. І головне, вони завжди знаходять, що відповісти, як «з’їхати».

Ми ще почуємо багатозначні запевнення про хитромудрий стратегічний талант президента, котрий прораховує багатоходові комбінації так, що куди там Капабланці чи Каспарову. Мовляв, нема чого посполитим українцям пхати свого носа куди не слід. Ми ще почуємо плач Ярославни на тему «об’єднання країни», «подолання розколу», «європейських цінностей» тощо. Це – чудові аргументи. Прості, переконливі для кожного. Головне – вчасно їх озвучувати. Ні, щоб десь так у середині вересня 2007 року, коли помаранчеві та біло-сердечкові трубадури в унісон дуділи про свою монолітність, майбутню єдину партію та вічну анафему збанкрутілим регіоналам. Цікаво, скільки б тоді відсотків наколядували для правовірних «помаранчевих» ці політичні блоки, якби трохи докладніше розповіли про свої симпатії та плани?

Хід думок людей, у яких мозок знаходиться в шлунку, передбачити неважко. Спостерігати, як вони виправдовуватимуть сюрреалістичну вакханалію – нудно. А взагалі – це сумно, коли бажання продемонструвати свою лояльність бере гору над здоровим глуздом та елементарною совістю.

Неправильно, коли хтось зловтішатиметься-мовляв, справдились чутки про таємні домовленості щодо «широкої коаліції». Таку таємну «коаліцію» «Свобода» прогнозувала ще напередодні дострокових виборів. Йшлося не про чутки, а про тверезий аналіз, проте справа власне не в цьому. Найгірше, що йдеться про найширшу та найогиднішу з можливих «широких» коаліцій – це коаліція всіх провідних олігархічно-мафіозних кланів проти українців. Насправді, не мало жодного значення, хто здобуде «перемогу» на виборах-головне, що владу ні в кого з них не заберуть. Нічого з награбованого не повернуть українцям. Нікого з «бандитів, які мали сидіти в тюрмах» не посадять. А комусь, може, щось і перепаде. Як не орден «За заслуги», то якась інша корисна дрібничка. Ця коаліція з’явилася не вчора – в новітній історії України її було укладено десь у 1991 році, коли вперше відмовились від люстрації. Після чого вчорашні комсомольські бонзи стали міністрами та «ефективними власниками», кримінальні авторитети – поважними бізнесменами та політиками, а «демократичні лідери» – ширмою для пограбування українців.

Знаєте, як тепер кажуть: вчора – злодії, сьогодні – олігархи, а завтра – великі українські меценати.

Якщо ми справді хочемо змін в Україні, то маємо дати відповідь на Тарасове «... Чи буде суд? Чи буде кара?...»

Буде!

СТУДЕНТИ УКРАЇНІЗУЮТЬ МАЯКИ

20 активістів Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентське братство» та Рівненської обласної організації Української Народної Молоді вранці 22 грудня встановили шість наметів біля будинку штабу Чорноморського флоту Російської Федерації в Севастополі.

Ігор Петрович

Як повідомив лідер цієї організації Олег Яценко, таким чином «Студентське братство» має на меті провести «чергову громадську інспекцію виконання з боку ЧФ РФ українсько-російських угод від 1997 року щодо Чорноморського флоту, вказати керівництву російського флоту на виявлені порушення». За інформацією О. Яценка, крім наметів, активісти організації встановили на воротах штабу два державні прапори України, які, стверджує він, російські військовослужбовці відразу ж зняли, зламавши при цьому древка. «Після цього, – додав О. Яценко, – ми звернулися телефоном до севастопольської міліції з проханням про захист». За його словами, те, як російські військовослужбовці ламали прапори, зняли на відеокамеру, інформує УНІАН.

Як зазначив лідер «Студентського братства», «цього разу охорона штабу ЧФ РФ демонструє свою надзвичайну бойову готовність: уперше в історії громадських інспекцій з боку «Студентського братства» на об’єктах ЧФ РФ нас зустріли в касках і бронежилетах, причому на території міста, на прилеглих до штабу вулицях, а не на території військової частини чи закритого гарнізону». Крім того, додав Олег Яценко, біля штабу поставили водомет і з десяток вантажівок. На місце події прибув підрозділ міліції УМВС України у місті Севастополь.

Як розповів О. Яценко, група активістів «Студентського братства» встановила на будинку Управління гідрографії ЧФ РФ, що неподалік штабу ЧФ РФ, табличку з написом «Об’єкт Міністерства транспорту України» та зняла офіційну табличку з цієї установи.

Активісти «Студентського братства» провели схожу акцію біля маяка «Херсонеський», що його використовує Чорноморський флот РФ. Вони також зняли офіційну табличку з об’єкта і прикріпили державні прапори України, повідомляє «Кореспондент.нет». О. Яценко сказав: «Раніше ми проводили громадський моніторинг виконання Чорноморським флотом РФ українсько-російських угод щодо Чорноморського флоту, а тепер, для виконання рішення українських господарських судів щодо необхідності передачі маяків Міністерству транспорту і зв’язку України, проводимо «акції прямої дії».