АНТИУКРАЇНСЬКА «САМООБОРОНА» ПУСТОМЕЛІ-БАРАБАНЩИКА

Як і передбачала газета «Волинь», втративши крісло міністра внутрішніх справ, за яке він чіплявся руками й ногами, Юрій Луценко з допомогою «любих друзів» почав розкручувати бізнес-проект з метою обдурити черговий раз довірливого українського виборця. Недовго думаючи над назвою, він вкрав її в УНСО, назвавшись «Народною самообороною» і з благословення Банкової розпочав свою діяльність з організації шоу-агітконцертів в обласних центрах України.

Придбавши шикарний автобус-лайнер та сучасну сцену, заплативши популярним групам «Мандри» та «Плач Єремії» (звідки шалені гроші – неважко здогадатися), Луценко і колишній радник Л.Кучми  Т.Стецьків розпочали свій тур з Тернополя. Послухати «на халяву» відомих музик прийшло близько трьох тисяч тернополян, бо слухати примітивні приколи від Луценка навряд чи зібралося б стільки охочих.

Одне слово, нічого нового: все так, як і під час помаранчевої революції робив Блок Ющенка і Юлі «Наша Україна» – пустопорожні обіцянки, гасла «бандитам – тюрми!», засмальцьовані слова, танці на морозі. Під звуки барабанів Юра піднявся на дорогу сцену з підігрівом і потужною звуковою апаратурою.

Не полінувався Луценко підкріпити свій дебют в інформаційному просторі: на сайті «Української правди» з’явилася стаття Тетяни Ніколаєнко «Новий Дон Кіхот». За стилем вона явно замовна, що підтверджують, зокрема, два маленькі абзаци. Цитуємо:

«Зате на мітингу впіймали кількох провокаторів, які роздавали від імені такого собі «Комітету свободи» листівки, у яких пропонувалося запитати в лідера «Народної самооборони», чому він проти визнання воїнів УПА, чому працював у Кабміні Януковича, чому бандити не сидять у тюрмах і чому він підтримує Московський патріархат.

А ще в листівці було псевдоінтерв’ю Луценка «Московському комсомольцу» в Донбассе», де він подавався як антибандерівець і громадянин Ізраїлю». (Кінець цитати).

Як і в часи правління Кучми, авторка, очевидно, з подачі «борця з кумівським режимом» Луценка, тих людей, які не підтримують «Народну самооборону» і мають відмінну думку, назвала «провокаторами». А як же з демократією, свободою слова, правом вибору, за які нібито боровся Луценко зі своєю Соціалістичною партією? Хіба в питаннях, відповіді на які хотіли б почути люди, є хоч якийсь кримінал? Інша справа, що відповідати на них Луценку не вигідно ні в Тернополі, ні в інших містах Західної України, бо він був, є і буде апологетом комуністичних ідей, прищеплених йому його батьком – першим секретарем Рівненського обкому КПСС.

Саме тому «демократ» Луценко дав своїм охоронцям команду «фас», і вони силою вилучили у молодих націоналістів листівки з інтерв’ю Юрія Луценка «Москальские куранты», надрукованому в газеті «Московский комсомолец» в Донбассе» №46 від 13 листопада 2002 року і розміщеному на багатьох Інтернет-сайтах, а також в газеті «Волинь» у січні 2006 року. Мало того, це інтерв’ю в публікації Ніколаєнко названо «псевдоінтерв’ю», тобто фальшивкою!?

Щоб розвінчати чергову брехню від Луценка, ми звернулися телефоном і листом до головного редактора газети «Московский комсомолец» в Донбассе» Дмитра Дурнєва з проханням підтвердити автентичність цього матеріалу. Відповідь ми отримали чітку і зрозумілу: «Інтерв’ю в Юрія Луценка брав особисто... Це інтерв’ю у нас неодноразово передруковували. Юрій Луценко до нас ніяких претензій не пред’являв».

Іншими словами, жодної фальшивки не було, а на мітингу в Тернополі роздавалося справжнє інтерв’ю Луценка, у якому він називає героєм провокатора-енкаведиста М.Кузнєцова, а воїнів УПА – бандитами.

Оце і є правда про світогляд і позицію Юрія Луценка, і жодними псевдодемократичними гаслами і барабанами її не прикриєш. Самооборона Юрія Луценка виявилася пасткою для лохів, які не можуть піднятися вище рівня барабанів.

Сергій СТЕПАНИШИН.