ПОЛІТИЧНІ РЕЙДЕРИ

План повалення Семаніва був детально розроблений його політичними противниками, - як у Політбюро, запозичений зі сторінок новітньої історії окупації сусідніх держав радянським імперіалізмом під виглядом братської допомоги.

 Головний лікар Рівненської

обласної клінічної лікарні,

Заслужений лікар України, голова

фракції УНП у Рівненській обласній раді,

член Національної Спілки журналістів України

Мирослав СЕМАНІВ

У всякій державі знаходиться групка чимось незадоволених людей,  частіше всього, з п’ятої колони, які пишуть та озвучують листи на ім’я Генсека з братньої партії КПСС з проханням допомогти врятувати державу від капіталістичної агресії, яка має розпочатися з дня на день.

І допомога завжди приходила своєчасно.

Зрадників не люблять ніде, проклинають до десятого коліна. Та вони, діти Вельзевула, плодяться в кожній нації.

Про те, що нема народу без продажних зрадників, переконався, коли прочитав, що навіть у такій етнічно чистій державі, як Ізраїль, знайшовся якийсь Вануну, котрий продав найбільшу державну таємницю – виробництво атомної бомби в пустелі Негев.

У колективі лікарні, як і в державі, - різні люди з різними намірами. На гортанний поклик кількох незадоволених сімей відгукнулися ласі на гаряче та приперчене депутати від Партії регіонів, і, за вказівкою Табачника, спецкомісія в кількості 12 держслужбовців кинулася шукати компромат, але не на порушників трудової дисципліни (вони в числі скаржників), а на Семаніва.

Роботу комісія почала з чисельних порушень, з такими ж порушеннями роботу і закінчила.

Наполегливе прохання надати копію скарги для письмового пояснення кожного пункту звинувачень, висунутих проти мене, було задоволено лише в кінці четвертого дня роботи комісії, а мої пояснення нікого не цікавили і не були взяті до розгляду.

Бажання багатьох лікарів показати свої досягнення по профілю, нові методи лікування та діагностики, навіть унікальні, розбивалися об відверте небажання побачити позитив.

Велику роботу, проведену колективом з 1815 медпрацівників, комісія не відзначила в довідці жодним добрим словом, немовби не було успішно проліковано за рік 22,5 тисяч хворих, проведено 8,5 тисяч операцій, оглянуто при виїздах в райони та надано меддопомоги більше як 12 тисячам хворих тощо.

Поводила себе комісія не як медична, а, швидше за все, як спецзагін НКВД зразка 1937-51 років, - зверхньо, брутально, тож було зрозуміло, що кінцевий результат заздалегідь визначений. На прийом запрошували медиків зі всієї області – тих, хто був чимось незадоволений  попередньою владою: тут і всі маслії; і секретарка, яка керувала всією лікарнею до мене і яку я перевів на іншу роботу через приховування від мене конфіденційних документів; і щербаті, анєнкови – власники аптек та інші торговці від медицини, яким треба усунути Семаніва, щоб  пішла їхня торгівля гуртом і в роздріб. 

Коли ж на прийом прийшла делегація лікарів з Рівненського району, то вислухати їх комісія не побажала, бо вони не говорили чогось поганого про головного лікаря.

З третього дня почалися частування комісії, та такі, що 30 листопада комісія на роботу не вийшла, а з’явилася лише о 13 год. в ОУОЗ, щоб заявити мені, що виїжджають у Київ, де продовжать роботу. Фізичний стан більшості членів комісії був жалюгідний і в наступні дні, з явно підірваним виснажливими перевірками здоров’ям (див фото).

Оскільки комісія завдання МОЗ України з розгляду скарги не виконала, від мене та інших керівників лікарні жодних пояснень не взяла, з колективом лікарні не зустрічалася, довідку про свою роботу не надала, я висловив протест проти упередженої та необ’єктивної роботи комісії.

Керівник комісії п.Жданова відмовилася зустрітися з колективом лікарні, щоб оголосити результати перевірки, але о 16 год. все-таки прийшла в обллікарню, де несподівано для неї її очікувало близько 300 медпрацівників лікарні, які стали на захист свого керівника, а потім зібрали ще близько тисячі підписів на мою підтримку. Голова комісії не спромоглася навести жодного факту незаконних дій головного лікаря та виявлених недоліків.

1 грудня комісія викликала на підмогу ще трьох полковників з комітету контролю за обігом наркотиків, щоб таки щось накопати. Знайшли механічну помилку провізора при заповненні меддокументації. Перепровіривши обіг наркотиків та психотропних речовин від моменту отримання їх у «Фармаку», прийому в обллікарні, видачі по відділеннях до зберігання та введення їх хворим у присутності лікаря та медсестри, здачі та биття пустих ампул під контролем комісії з 5 осіб, комісія переконалася, що кожна молекула наркотиків дійшла до конкретного хворого і витоку наркотиків на сторону немає.

Механічна помилка провізора не мала і не могла мати жодних негативних наслідків тому, що він працює тільки з порожніми ампулами і фактично мова йде про скло, а не наркотики.

Якби було знайдено якесь найменше порушення, була б негайно відкрита кримінальна справа, але не проти головного лікаря, бо він особисто до наркотиків не має жодного стосунку, а проти конкретного порушника.

Комісія навіть не взяла будь-яких пояснень у провізора, обмежившись кількома рекомендаціями у веденні документації.

Не маючи інших мотивів для переслідування Семаніва, щоб залякати громадськість наркотиками і приховати цією димовою завісою істинні мотиви цькування (а вони суто політичні), цей епізод поклали в основу розпорядження голови РОДА про звільнення Семаніва.

Так само, як і про якесь порушення законів про ліцензування деяких видів господарської діяльності.

Обласна лікарня не веде жодної господарської діяльності і не отримує прибутків за надання послуг, а є комунальним закладом, де надається медична допомога безоплатно у відповідності до фінансування і є завершальною ланкою споживачів, а не продавцем лікарських препаратів.

Жодна комісія, аж до приїзду міністерської, не робила лікарні будь-яких зауважень з цього приводу, та якби й були якісь порушення, то найвища кара в такому випадку – штраф, який накладається ліцензійним органом, а не комісією. І, звичайно, така дрібниця ніяк не могла стати підставою для звільнення головного лікаря.

Тому розпорядження голови ОДА від 25 січня 2006 року безпідставне, надумане, тенденційне, видане з чисельними порушеннями законів України, кожне з яких могло б бути підставою для накладання протесту прокурора.

Суд першої інстанції 26 січня припинив дію розпорядження, як очевидно незаконного, до вирішення трудового спору в суді і 7 лютого підтвердив своє рішення роз’ясненнями до ухвали від 5 лютого.

Що мала б зробити влада в демократичній державі? Звичайно, беззаперечно виконати ухвалу суду. Але це в державі, де є верховенство закону, а не телефонного права.

Всупереч рішенню суду, з ОДА йдуть незаконні розпорядження про усунення мене з посади.

Особливо заходився на цій ниві соціаліст Торкунов та начальник ОУОЗ, підпільний соціаліст Ковальов (приховував свої політичні уподобання).

7 лютого, налетівши на обллікарню, у відсутності головного лікаря, Торкунов у неприпустимій для держслужбовця формі закликав не підпорядковуватися законному головному лікарю, відкрито погрожуючи звільненнями працівникам, які мають іншу думку.

Та й чого можна очікувати від носія ідей «розвинутого соціалізму», від якого український народ не може оговтатись до цього часу?

Так чому продажні соціалісти, через зраду керівників яких в Україні вже рік панує безлад, такі незамінні на керівних посадах Рівненщини? Невже через їхній професіоналізм?

Ой, чи так? Спеціаліст по батонах і кренделях Торкунов нехай би займався поліпшенням якості хлібобулочних виробів на Сарненському хлібокомбінаті, як член наглядової ради, а то хліб там глевкий, зате ціна красна. Бо підхід у нього до справи випікання хліба такий же, як і до медицини, яку Торкунов курує в області на рівні хобі, хоч отримує за це добру зарплату.

Викликав би на соцзмагання колегу-депутата Богуцького, так чогось не зважується, - певно, завідомо знає, що за якістю з «Рум’янцем» йому не тягатися. Не переможе, то, може, хоч чогось навчиться.

Де ще є в світі держава, щоб її функціонери на гроші платників податків відкрито підтримували порушників трудової дисципліни та українських законів, сіючи хаос у державних установах та переслідуючи керівників, які бажають навести елементарний лад?

І тут виникає питання: яку державу і для кого будує нинішня коаліція, у тому числі на Рівненщині, де править не закон, а правовий нігілізм, авторитаризм, нехтування елементарними правами людини?

І якщо влада так цинічно, нахабно, на виду у всієї області намагається розправитися з членом президії обласної ради, заслуженим лікарем України, який заробив це звання тяжкою працею, провівши більше 10 тисяч операцій, а не за домовленістю в ресторані «Сосновий бір», то неважко здогадатися, яка доля чекає на простого громадянина, якщо неправедний гнів нинішнього можновладця впаде на його голову.

От чому я буду до кінця відстоювати правду, боротися з беззаконням та цинізмом нинішньої влади, бо тоді хто, як не я.

На суд чиниться неймовірний тиск, але тішить те, що серед суддів є ще глибоко порядні люди, які вміють відрізнити правду від брехні і мають честь залишатися порядними і незаплямованими, приймати рішення відповідно до українських законів та власного сумління.

Такі люди, а не рейдери з ОДА, забезпечать демократичний розвиток України та зростання добробуту її громадян.

Р.S. Семанів є законним головним лікарем обласної лікарні і продовжує працювати на своїй посаді.