Для галочки зібрав теле-прес-конференцію Віктор Матчук

Не маю жодного сумніву, що саме до такого висновку схиляється більшість глядачів, які бачили у прямому ефірі каналу Рівне-1, як В.Матчук обтічно й безбарвно відповідав на запитання журналістів і телеглядачів.

Іншої оцінки годі було й чекати, бо ні Матчуку, ні його команді немає про що звітувати за рік свого перебування (саме перебування, а не роботи) при владі. Ні погашення заборгованості по зарплатні, ні підйому сільського господарства, ні будівництва доріг, що й підтвердило телефонне голосування: понад 60 відсотків дозвонювачів оцінили роботу нинішнього керівного складу ОДА як безрезультатну чи погану.

Зате в кадровій політиці які «досягнення»! Менш ніж за рік Матчук зумів звільнити професіоналів і патріотів лише за те, що вони належать до УНП, і призначив на високі посади нефахівців лише за те, що вони підтримували і підтримують Януковича.

До речі, його запопадливість перед донецькими дуже яскраво проявилася тоді, коли Матчук так і не зміг відповісти на питання про те, який уряд для нього кращий – Єханурова чи Януковича?

Як же так? Адже Єхануров – однопартієць Матчука, і обов’язок останнього – займати з ним одну позицію. Але партійні інтереси Матчука не цікавлять, бо бізнесмену важливо, щоб його бізнес процвітав. А це можливо лише за умови відданості Януковичу.

Не дав Матчук хоч якоїсь зрозумілої відповіді на запитання про причини звільнення двох найкращих голів РДА – В.Багнія та Ю.Вовка, усунення від виконання службових обов’язків головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні М.Семаніва. Не пояснив, бо таких причин не існує, є лише вигадані інсинуації на замовлення зрадника Сулковського, Берташа, Сороки.

У зв’язку з цим прозвучало дуже цікаве запитання : як пояснити, що роботу Матчука позитивно оцінюють лише Сорока і Сулковський – ті, що були в антиющенківському таборі? Голова РОДА, трохи розгубившись, почав просторікувати про якусь руку, яку йому подали вищеперелічені пани. І Сулковський для нього ніякий не зрадник, а людина, яка завжди дотримує слова. У чому дотримує слова, не пояснив. У спільних фінансових оборудках? У прагненні усунути з посад усіх українців?

Одне слово, реванш антиукраїнських, антидемократичних сил поступово прийшов і на Рівненщину. За сприяння і безпосередньої участі помаранчевого Матчука. Ось така правда життя і наука для тих, хто голосував за «Нашу Україну».

 Сергій Степанишин.

«Ідеологія роз’єднує Україну»! – таку «оригінальну» думку довелося почути від координатора створення так званої «Народної самооборони» в Рівненській області колишнього соціаліста Сергія Штурхецького.

Незграбно заперечуючи космополітичність та інтернаціональність складові цієї «громадської організації», Штурхецький вважає, що саме ідеологічна наповненість партій розколює Україну. Ми, мовляв, будемо не про загальні речі говорити, а конкретними справами займатися: хабарництвом, тарифами, зловживаннями посадових осіб тощо.

Конкретні справи – це, звичайно, добре. Але будь-яка організація чи партія повинна об’єднувати громадян на основі спільної ідеї, мети. І якщо ця ідея розмита, невизначена, як у «Народної самооборони», то виникає питання: чи це не черговий бізнес-проект, аби протягнути у владу Порошенка, Жванію, Третякова?

Якщо для С.Штурхецького досі незрозуміло, ким є для українців енкаведист Кузнєцов, якщо О.Бузина з його «Вурдалаком» є лиш інтелектуальним провокатором у доброму розумінні цього слова, якщо він не може пригадати жодного випадку вшанування Луценком могил воїнів УПА, то цілком очевидно: «Народна самооборона» – неукраїнська організація. І будь-які розмови про демократичні цінності лише маскують справжнє обличчя її лідера Ю.Луценка, який чомусь зараз відхрещується від свого інтерв’ю, у якому він називає воїнів УПА бандитами.

Зрештою, у рівнян буде змога 23 лютого переконатися у щирості Ю.Луценка і намірів його «самооборони» під час його відвідин Рівного. Питань до цього колишнього комуніста і офіцера КГБ СССР накопичилося чимало.

 Сергій Степанишин

Лікарів залякати не вдалося

6 лютого по поліклінічному відділенню обласної клінічної лікарні був здійснений рейд. Здійснив його видатний знавець медицини і недопеченого хліба Торкунов у супроводі начальника відділу охорони здоров’я ОДА Ковальова. Уже традиційно перевіряючі діяли самотужки і не запросили їх супроводжувати ні головного лікаря М.Семаніва, ні когось із заступників. Після оглядин «контролери» пішли у відділення аритмології, де розмістився «штаб» з дискредитації М.Семаніва.

7 лютого о 8 годині ранку в лікарні знову з’явилися Торкунов з Ковальовим. Торкунов дав указівку терміново зібрати завідуючих відділеннями, і з 8.30 год. лікарі почали вислуховувати нотації, суть яких зводилася до одного: ті, хто поділяє політичні погляди М.Семаніва, можуть іти слідом за ним, а якщо хтось підніметься на захист Семаніва, то буде знятий з роботи. Мовляв, не треба марно розмахувати прапорами, бо ця влада прийшла надовго.

Декілька разів Торкунов наголошував, що Семанів уже не головний лікар (всупереч рішенню суду), а слухати треба в.о.головного лікаря Барсу. Тон, яким говорив Торкунов, був зверхнім і зневажливим.

Тож мета візиту була більш ніж зрозумілою: у черговий раз спробувати дискредитувати М.Семаніва, залякати колектив і підтримати наклепників, які, накликаючи на обллікарню незліченні перевірки, намагаються вдовольнити власні інтереси.

Але своїми діями Торкунов і Ковальов домоглися зворотної реакції медиків. Авторитет заслуженого лікаря України, який намагається поліпшити трудову дисципліну та закликає поважати українські закони, зростає.

Як стало відомо, 7 лютого суд поновив М.Семаніва на посаді головного лікаря обласної клінічної лікарні, дав з цього приводу роз’яснення для тих, хто зневажає українські закони і чинить анархію в головному медичному закладі області.

   Юрко Славутич

ДИРЕКТОР КТП «ТЕПЛОТРАНССЕРВІС» ЗРОБИВ СЕБЕ ВЕТЕРАНОМ КТП

...і зовсім не платить за опалення. Пенсіонери з 30-річним стажем обурені.

Днями до редакції часопису «Волинь» завітала група літніх жінок, які нині перебувають на пенсії, але до того кілька десятків років пропрацювали на підприємстві КП «Теплотранссервіс» (раніше - КП «Теплокомуненергія»).

Привід для обурення, через яке пенсіонерки рушили до редакції, вони тримали у своїх руках – це був рахунок за теплопостачання за січень від того ж КП «Теплотранссервіс», і належав він самому директору, пану Ярошевському. Найцікавішою деталлю на папірці виявилась позначка «Ветеран КТП КО-100%», а це означає, що пан директор самотужки зробив себе ветераном, не пропрацювавши на підприємстві навіть 10 років, і повністю позбавив себе обов’язку сплачувати за теплопостачання. Як видно з документа (на фото), держава, тобто ми з вами, сплатила за пана Янушевського за минулий місяць майже п’ятсот гривень. А як же – помешкання у 120 квадратів десь так і потягне.

– Але, люди добрі, як же таке може бути? Що ми, бидло якесь? Чому чиновники вважають нас за тих, за рахунок кого можна нажитись? Ми ж віддали цій роботі півжиття і нікому тепер непотрібні. А 18 лютого нашому підприємству виповнюється 40 років. Кажуть, директор уже замовив великі столи і десятки тисяч гривень виділить на власне преміювання, – обурюються ветерани підприємства.

Тож, пане директор, виділіть з фонду підприємства ще трохи державних грошенят і обов’язково запросіть розчарованих у вас жінок на свято, бо вони на це дійсно заслуговують... Там і розповісте, як стали ветераном...

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

Соціалісти почали створювати власний медіахолдинг

Секретар політради Соцпартії, народний депутат Ярослав Мендусь повідомив, що соціалісти почали формування власного медіахолдингу.

За його словами, до нього ввійдуть газета «Товариш», регіональні партійні видання СПУ, а також Інтернет-ресурси, підтримувані партією. Завдання медіахолдингу лідер СПУ Олександр Мороз оприлюднив на з’їзді партії у вересні минулого року

Як відомо, медіа холдинги не можна створити без потужного олігархічного капіталу, проти якого так палко виступали соціалісти та їх лідер О. Мороз. Зрада Мороза, союз соціалістів з олігархічною Партією регіонів та створення медіахолдингу – свідчення справжньої суті «захисників» трудящого люду.

Росіянин Торкунов нищить українську культуру

Набравшись досвіду прихватизації на посаді заступника начальника Фонду держмайна області В.Марчевського, заступник голови ОДА соціаліст Торкунов знайшов спосіб нажитися навіть у гуманітарній сфері.

Спочатку він вирішив прибрати до своїх рук «Рівневідеокіно». Всупереч розпорядженню голови РОДА від 22 вересня 2005 року № 435, він власноруч звільнив з посади керівника В.Франчука і призначив на його місце, як подейкують, свого колишнього водія І.Левицького. Хоча, згідно з розпорядженням, звільнення і призначення керівника «Рівневідеокіно» – прерогатива управління культури облдержадміністрації.

Зрозуміло, що, обійшовши розпорядження, Торкунов прагне не лише ручного управління – його зацікавив чималий шмат землі в центрі Рівного, оцінений Бюро технічної інвентаризації в один млн. гривень.

Але Торкунову цього виявилося замало – він уже нагострив зуби на приміщення й землю «Рівнекниги» на Грабнику площею 0,21 га. А чому б і ні? Адже одна сотка землі в цьому «генеральському» районі коштує 6 тисяч доларів США. От і намагається будь-що усунути з посади щойно призначеного управлінням культури нового директора та пропхнути на «Рівнекнигу» «свою» людину. Звичайно, з метою подальшої прихватизації землі через руйнацію «Рівнекниги». І це в рік Української книги, оголошений Указом Президента!

Гадаю, усім зрозуміло, за якими «соціалістичними ідеалами» живе і працює таваріщ Торкунов і як послідовно втілює в життя програму власного збагачення, використовуючи своє службове становище.

Тепер слово за обласною радою, із якою свої «прихватизаційні» ініціативи цей спритний панок не погоджував.

Юрко Славутич.

Де ховаються депутати?

До редакції «Волині» нещодавно надійшло кілька листів від людей різної вікової категорія та статусу. Зміст цих листів зводився до одного: де знайти депутатів, за яких люди проголосували? І чому вони ігнорують громадян після виборів?

Як кажуть, історія стара як світ. До виборів охочі до наживи політичні партії, що фінансуються бізнес-угрупованнями, урочисто б’ють себе в груди й обіцяють, що після їх приходу до влади всі смертні в Україні одержать довгоочікуваний рай на землі з усіма благами та абсолютним достатком.

А ті партії, котрі про себе хоч щось після виборів говорять, досить часто посилаються на Інтернет-сайти, мовляв, там знайдете всі їхні координати або, у крайньому випадку, дають номери мобільних телефонів. А тепер давайте подумаємо, скільки ж відсотків громадян, що звертаються до депутатів (а це переважно незахищені верстви населення - пенсіонери, інваліди тощо), мають доступ до Інтернету, уже не кажучи про наявність персонального комп’ютера, або часто користуються мобілкою.

А як же помічники-консультанти, яких у кожного депутата є по кілька чоловік? Хіба вони не можуть взяти на себе вирішення певних проблем? Навіть поговорити з людиною про її біду.

Для того, щоб якось допомогти людям знайти їх обранців, ми пропонуємо місцевій владі встановити на Театральній площі чи на майдані Незалежності спеціальні стенди з усіма назвами партій та їх координатами, що вже, погодьтеся, полегшило б людям здійснювати пошук депутатів та їхніх помічників.

 Олександр ДЖИГИРЕЙ