ЧОМУ КОМАНДА ЧЕРВОНІЯ УСПІШНІША ЗА КОМАНДУ МАТЧУКА?

«Волинь» проаналізувала дію команд двох голів області

 2 березня 2007 року у числі № 9 газети «Вісті Рівненщини» було опубліковано матеріал «Рівненщина – одна з найкращих областей України». Зокрема, йшлося про те, що область нині посідає ТРЕТЄ МІСЦЕ серед областей України за результатами моніторингу Кабінету Міністрів України, у той час коли за підсумками 2005 року на 1 січня Рівненщина займала аж 27 МІСЦЕ. Як було зазначено, інформація ця була оприлюднена з офіційних джерел (мабуть, попрацювала служба зв’язків з громадськістю ОДА).

Олександр ДЖИГИРЕЙ

Як стверджує керівництво ОДА, в області спостерігається стрімкий ріст економічних показників. Проте, начальника управління економіки Рівненської ОДА звільнили з роботи, навіть не віддячивши за успішну роботу премією. А все через те, що ця людина була призначена Червонієм.

Але, як стверджує депутат Рівненської обласної ради (у 2005-2006 рр. – заступник голови РОДА) Степан Жданюк, за підсумками 2005 року міністерство економіки взагалі не визначало місця областей, адже, умовно кажучи, не можна порівнювати показники по народжуваності немовлят і росту промислового виробництва чи прямих іноземних інвестицій. То ж наразі невідомо, який було взято критерій для встановлення рейтингу регіонів.

Так, свого часу голова Рівненської ОДА Віктор Матчук в одному з інтерв’ю заявив, що, мовляв, його попередники тут такого «наробили», та й потенціал області становить лише 18 місце серед усіх областей України, а тому стрибнути вище тут годі й думати.

Разом з тим, у тій же газеті «Вісті Рівненщини» сказано, що за підсумками першого півріччя 2006 року область займала десяте місце. Навіть якщо виходити з матеріалів обласної адміністрації, стає очевидним, що команда Червонія суттєво «підняла» область, тому що на момент призначення головою ОДА п.Червонія Рівненщина знаходилася на 27 місці. За рік область стала 10-ю (!)...

Виникає запитання: «Чи була необхідність знімати з посади голови РОДА Василя Червонія» із формулюванням «за погіршення окремих показників». Отже, підстава для звільнення Червонія була політичною. А про дійсний стан справ в області за керування Матчука нам ще почути доведеться обов’язково вже в цьому році...

Приміром, якщо зараз голова РОДА вихваляється, що область за 2006 рік визнана однією з кращих в Україні по введеному житлу, то ми прекрасно розуміємо, що будинок (тим більше багатоповерховий) за один рік не будується і не здається. У 2005 році по введенню житла область була мало не на останньому місці: житло майже не будувалося і в експлуатацію не вводилося. А всі нинішні позитивні результати є плодами роботи попередньої влади, що дають про себе знати саме сьогодні, коли будинки вже збудовані. Те ж стосується й вихвалянь про залучення інвестицій в основний капітал, тобто капітальні вкладення в розвиток виробництва.

– Наприклад, я сьогодні вирішив побудувати собі завод або здійснити капітальний ремонт заводу, – каже пан Жданюк, – і що, у мене одразу знайшлися кошти? Звичайно ж, ні! Адже пошук і залучення інвесторів - це процедура тривала і займає певний період. А переговорний процес між інвесторами та його позитивне вирішення з конкретним результатом фінансування – це процес, який здійснювала команда Червонія.

Крім того, ще одним показником, на який треба звернути увагу Віктору Матчуку, – це баланс зовнішньоекономічної торгівлі, який у січні-листопаді 2006 року склав від’ємне сальдо (баланс) і становив 144 мільйони гривень, тобто наш імпорт перевищує експорт. У цей же період 2005 року це сальдо також було від’ємне, проте воно склало лише близько 66 мільйонів гривень. А це означає, що попередня влада за неповний рік погіршила об’єми імпорту порівняно з експортом.

 – Дуже хотілося б, щоб керівництво Рівненської ОДА також прозвітувалося про стан справ із зменшенням заборгованості із заробітною плати, яку Матчук обіцяв погасити за один місяць, та не виконав обіцянки, бо заборгованість велика й досі, – продовжує пан Жданюк. – Крім того, чому нічого не говориться про кількість безробітних в області, що також є критерієм роботи влади?

І ще один парадокс: якщо за звітами керівництва ОДА економічні показники значно зросли, то, напевне, доречно б було нагородити начальника управління економіки ОДА Біляка за конкретні досягнення регіону в цій сфері. Натомість людину за її хорошу роботу некоректно й брутально звільняють. На даний момент в міністерство економіки України внесено подання на його звільнення і призначення нового начальника управління економіки - колишнього голови Корецької райдержадміністрації пана Тимошенка.

З цього приводу пригадується анекдот: «На одній із міжнародних зустрічей ООН були присутні Ніксон та Брежнєв. Після одного з засідань відбувся легкоатлетичний забіг двох президентів. Як і прогнозувалося, Ніксон прибіг до фінішу першим, а Брежнєв, відповідно, - другий. Проте радянська преса в цей період повідомила так: «Після саміту засідання ООН у товариському забігу двох президентів наш Леонід Ілліч зайняв почесне друге місце, а президент США був передостанній».

Під крилом почесного барабанщика

Нещодавній гучний вояж країною самозваного лідера псевдо-«Народної самооборони», колишнього міністра МВС Юрія Луценка змусив ще раз замислитися, що ж такого видатного втнув цей діяч, що так самозакохано мостить себе на верхніх щаблях політичної драбини. Судячи з результатів його діяльності як міністра МВС – нічого путнього: жодної обіцянки не виконано, жодного бандита державного значення не покарано, роботу МВС не поліпшено. Хіба що дорогих іменних пістолетів з державної кишені пороздаровував неміряно – аж на відкриття кримінальної справи вистачило.

Олександр Казимирський

А от рівнян колишній міністр «ощасливив» цінним кадром в особі свого старого приятеля, колишнього директора піонерського табору «Електронік» , «щирого українця» осетинського походження Руслана Дзамбулатовича Демурова, якого зробив заступником начальника УМВСУ в Рівненській області, певно, сподіваючись, що той поширить стиль роботи Луценка на Рівненщину. І той впорався стовідсотково, про що свідчать документи, котрі зафіксували порушення, виявлені внаслідок використання бюджетних коштів в процесі фінансово-господарської діяльності Р.Демурова на цій посаді. Та перш ніж перейти до фактів, нагадаємо деякі моменти біографії пана Демурова, щоб з’ясувати мотиви призначення його на цю посаду.

Руслан Демуров – типовий представник «золотої комуністичної молоді», який сяк-так закінчив Рівненський педінститут і навряд чи мав якийсь стосунок до служби в армії. Батько Руслана, один з посадовців рівненського «Азоту», за фінансові оборудки притягувався до кримінальної відповідальності, а брат обіймає високу військову посаду в іншій державі. За цих обставин призначення Р.Демурова на посаду заступника начальника УМВСУ в Рівненській області викликає не тільки подив а й певні запитання до того, хто його призначав. Судіть самі про особисті кадри Луценка.

У 2006 році майже всі будівельні роботи та реконструкції у ВКБ УМВСУ, що відбувалися під керівництвом Р.Демурова, повністю не оплачені. Заборгованість перед будівничими та субпідрядними організаціями ТзОВ «Імперія», ПП ВСФ «Самбуд», ТзОВ «Ізотерм», ЗАТ № 8 РАСМ тощо досі не ліквідована, хоча бюджетні кошти були отримані.

Для виконання Програми перспективного розвитку закладів охорони здоров’я МВС України на 2006 рік були виділені кошти для ремонту та реконструкції лікарні ВОЗ УМВСУ в сумі понад 800 тисяч гривень. Фактично ж виділено на проведення ремонту лікарні мед відділу 389950 гривень. Крім цього, за цією програмою залучалися інші джерела фінансування: з благодійного фонду «право захист» для ТзОВ «Імперія» (досі немає договору на виконані роботи, акт виконаних робіт відсутній); із спецрахунку ВОЗ УМВСУ перераховано 25000 грн. для придбання обладнання лікарні УМВСУ; перераховувалися значні кошти з НРЕКЦ, ВДАІ УМВСУ та інших підрозділів та організацій.

Отримувалися кошти (10-15 %) і від угоди з київською фірмою щодо забезпечення лікарні медобладнанням на суму 150 000 грн., а тендер на постачання медобладнання був проведений через декілька місяців після фактичного отримання. Регулярно надходили кошти (10 %) від постачальника харчових продуктів в дитсадок та лікарню УМВСУ.

Не обійшлося без порушень і в такій важливій сфері, як розподілу квартир. Після того, як на початку минулого року наказом УМВСУ головою житлової комісії був призначений Р.Демуров, з порушеннями було виділено квартири в будинку по вул.Соборній трьом атестованим працівникам чергової частини УМВСУ, які перебували на черзі короткі терміни, сестрі-господарці УМВСУ О.Парфенюк, котра, маючи будинок в с.Городище, незаконно прописалася в особняку Н.Курило 1923 року народження (з кінця 2006 року в міському суді знаходиться цивільна справа з питання неправомірної прописки та виписки з будинку Н.Курило О.Парфенюк та ще трьох членів її сім’ї, які були прописані без дозволу господині).

Що ж, картина зрозуміла. Як зрозуміло й те, чому внаслідок такої «бурхливої» діяльності дуже швидко виросла «хатинка» п.Демурова на вул. Горбачевського, 15 (див. фото)

Це все – реальний результат «революційної» діяльності почесного барабанщика на посаді міністра МВС. Яблуко від яблуні далеко не відкотиться. Комуністичне виховання дається взнаки. Що ж, гідних «фахівців» призначає Юра. Тільки чомусь усе за наш рахунок. І навряд чи свідомий українець повірить його завзятому маханню кулаками на майданах України після такої демонстрації своєї неспроможності й небажання зробити щось корисного для країни, яку він по-фарисейські називає рідною.