П’ятниця, 23 березня 2007 року №12 (820) 

Rated by PING

 

 

Потрібний Народний фронт

Відомий український поет і громадський діяч Борис ОЛІЙНИК вважає, що титульна нація недостатньо представлена у верхніх ешелонах влади і є підстави для створення Народного фронту.

-Троє останніх українських прем’єрів - Тимошенко, Єхануров і Янукович - не є українцями за національністю. Це нормально?

- Я б дивився ширше, не на особистості. «Біда України в тому, що нею правлять ті, кому вона не потрібна», - казав ще 1918 року Михайло Грушевський. Так і тепер. Я не прихильник гасла «Україна - тільки для українців», але ж титульна нація повинна хоча б дозовано бути у верхніх структурах влади. А в нас з цим неприродне перекособочення. Тому й живемо так. Взяти ту ж Францію - там усе ж французи правлять...

- Нинішня ситуація склалася тому, що українці сотнями літ не господарювали у себе на землі, чи це реалізація якогось плану ззовні?

- І те, й інше. Ми не входимо до так званого «золотого мільярда» населення багатих країн. Наші землі хочуть заселити іншими. Це вже давно поставлене завдання. Колись була така теорія у німців: дві третини українців виселяють, а третину лишають для обслуги колоністів. Наглядачами і таке інше. От і зараз іде планомірне витіснення українського етносу: мільйони поїхали на заробітки, мільйони померли за часи незалежності. Нас хочуть довести, за певною версією, до 20 мільйонів. А потім заселити Україну колоністами. Усе тонко робиться. Верховна Рада ліквідувала в паспорті запис національності. Здається, я один з небагатьох з лівого флангу говорив націонал-патріотам: може, хтось соромиться своєї національності, я ж особисто горджуся нею. Виступав за те, щоб цю графу в паспорті залишили. А з правого флангу це тоді не дуже й підтримали — нібито борючись з реліктами тоталітарного режиму. От із паспорта й почалося. Тепер незрозуміло, хто в країні господар. І преси, завдяки якій можна було б вести просвітницьку роботу, зараз у нас немає. Вона, в основному, неукраїнська. Звичайно, справа і в самих українцях. Попадали то під тих, то під інших, самоїдством займалися. Завжди виграють ті, що купи тримаються. А в нас де два українці, там три гетьмани. Це не вина наша, а біда. Даємо своїм недругам говорити про якийсь український комплекс: підставляємо одне одного, не вміємо владою розпорядитися. Кажуть, що ми добрі виконавці, винахідники, письменники — але в інших державах. А в себе вдома, мовляв, ні в тин, ні в ворота не лізе. Я, звичайно, не вважаю, що все аж так розпачливо.

- Що треба зробити, аби влада в Україні була українською?

- Цивілізовані народи у випадку, коли Вітчизна майже в небезпеці, створюють Народний фронт. У ньому об’єднуються люди з різними поглядами. Бо відчувають, що треба рятувати ситуацію. У нас є окремі вузли спротиву глобалізації та космополітизму. Але як у 1941-му: порушений зв’язок між дивізіями, арміями, фронтами.

А треба єднатися, усвідомити, що ми на нашій - на своїй землі. А не так, як писав Шевченко: «На нашій - не своїй...».

 - Що думаєте про нинішнє протистояння між президентською й урядовою командами?

- Це було б смішно, якби не так гірко. Два роки тому я був свідком, як у Раді Європи стоячи вітали Президента Ющенка. Ми ходили гордо... Так піднятися і так піти сторч тільки ми можемо. Ну а теперішня вовтузня між гілляками влади — це дитячий садок. Несерйозно й неприємно.

 - Вони зможуть дійти згоди?

- Дійдуть. Бо заплатили великі гроші, щоб прийти до влади. Так що все буде нормально, у найгіршому розумінні цього слова. Безперечно, минулого літа треба було оголошувати нові вибори, і в Президента була така можливість. Він на це не пішов. Мабуть, є якісь гарантії другого президентського терміну.

 «Газета по-українськи».

 ЛУЦЕНКО ЗАГОВОРИВ БАТЬКІВСЬКОЮ МОВОЮ

... незабаром, певне, заговорить і на івриті

18 березня у прямому ефірі телеканалу «ІCTV» у передачі «Свобода слова» Юрій Луценко, відповідаючи на запитання ведучого Савіка Шустера про несприйняття «Народної самооборони», відповів чисто конкретною російською мовою: «Я не поддерживаю любых признаков НАЦИОНАЛИЗМА!.. Ведь важен не язык, а то, что ты читаешь на своём родном языке... Важно не в каком храме ты молишься, а чтобы Богу, которому ты веришь, за себя и страну...».

Чим же позиція синка першого секретаря обкому КПСС відрізняється від позиції пересічного московського імперіаліста, який принижує українців (яких, до речі, в Україні десятки мільйонів), заперечуючи святі для кожної свідомої народу національні основи?

Але якщо колишній міністр внутрішніх справ вважає себе українцем і поважає тих людей, що стояли на його мітингах, хай публічно висловить свою позицію щодо нещодавніх ворушінь п’ятої колони, яка «дозволила» члену Партії регіонів Миколі ЛЕВЧЕНКО, якого обрали секретарем Донецької міської ради, сказати, що «українська мова нікому не потрібна, і в Україні має бути одна єдина мова – російська. А українська мова придатна лише для анекдотів».

Даруйте, мене як українця такі негідні речі обурюють. А коли в нас сьогодні є люди (депутати ВР), які радять Путіну: «Не надо звать в Россию русских. Вы лучше украинцев зовите туда, они быстрее ассимилируются», то про що можна з такими говорити і яку державу вони нам збудують? Хоча вже збудували – російсько-ізраїльський рай. І здається мені, українці зовсім не здивуються, якщо одного вечора в ефірі якоїсь телепрограми Юра звернеться до них на рідній материнській мові: «Шалом!»...

 Олександр Казимирський

 

У списку найбільших боржників – політики-олігархи

Цього тижня «Київенерго» починає відключати боржників від електропостачання. У зв’язку з цим інформаційно-аналітичний портал vybory. org опублікував отриманий зі своїх джерел «чорний список» неплатників. Найбільший борг перевищує 20 тис. грн.

Як пише комунальна газета «Хрещатик», у списках значиться екс-прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко з боргом 2803,81 грн і народний артист і депутат України Ян Табачник (2697,52 грн).

Заборгованість перед «Київенерго» за півроку є у двох бютівців – Богдана Губського (8993,65 тис. грн) і Володимира Семіноги (2453,01 грн).

Колишній начальник Головного управління внутрішньої політики Адміністрації президента часів Леоніда Кучми Олег Рафальський, за даними газети, заборгував 2098,17 грн, а відомий модний ліберал, власник журналу «Папараzzи» та автомобіля «Bentley», організатор демонстрації «проти расизму» яка відбудеться у Києві 6 квітня, Валід Арфуш – 2,5 тис. грн.                         

«Народний оглядач».

 Патріотичні сили стають на захист Сергія Мельничука

15 березня Конгрес Українських Націоналістів разом із Українською республіканською партією Лук’яненка, Спілкою офіцерів України, Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім.Т. Шевченка, Українською Народною Партією та іншими національно-патріотичними партіями і громадськими організаціями провели пікетування Верховної Ради України. Основною вимогою пікетувальників було припинити переслідування студента Східноукраїнського національного університету Сергія Мельничука.

Голові Верховної Ради було передано відповідну заяву, під якою стоять підписи представників шістьох патріотичних сил - учасників пікетування.

 Голові Верховної Ради України п.Морозу О.О.

ЗАЯВА

Шановний пане Голово! Учасники акції на захист Сергія Мельничука (представники 15 партій і громадських організацій України) звертаються до Вас із проханням вжити заходів для захисту конституційних і громадянських прав Мельничука Сергія Андрійовича, студента Східноукраїнського Національного Університету.

У листопаді 2006 року в Жовтневому районному суді Луганська Сергій Мельничук виборов право навчатись українською мовою. Як Ви розумієте, рішення суду практично не виконується. Але не тільки цей факт схвилював громадськість України. Вже через місяць після згаданих подій депутат Луганської міськради Арсен Клінчаєв у студії обласної телекомпанії ІРТА в присутності свідків побив Сергія Мельничука. Інцидент зафіксовано міліцією, потерпілому надавали медичну допомогу, а наступного дня госпіталізували. А ще через два місяці за фактом цього інциденту було порушено кримінальну справу… проти Сергія Мельничука (?!)

Потім було подання до суду слідчого Луганського міського управління міліції про призначення Мельничуку С.А. стаціонарної судово-психіатричної експертизи і рішення суду про проведення такої експертизи.

Ми вважаємо, що в цивілізованій країні навіть за умови «деякої» неврегульованості правових відносин все-таки має бути межа цинізму і брутального ставлення до людської гідності, до прав людини, до законодавства, покликаного захищати ці права.

Згадані вище факти ми розглядаємо не як проблеми однієї людини – Мельничука С.А. Це неврегульовані проблеми нашого суспільства. Ми пропонуємо, зрештою, вимагаємо врегулювати їх. А для цього насамперед:

1) забезпечити право і реальну можливість громадян України на отримання освіти державною українською мовою;

2) припинити переслідування Сергія Мельничука (винних у переслідуванні притягти до відповідальності);

3) забезпечити контроль за виконанням судового рішення про викладання у Східноукраїнському Національному Університеті державною мовою;

4) забезпечити функціонування і розвиток українського інформаційного простору (преса, телебачення, книговидання тощо).

 Заяву підписали учасники акції:

від Української республіканської партії Лук’яненка – член Центрального проводу Володимир Іванченко.

від Спілки офіцерів України – заступник Голови Київської міської організації Микола Оцун.

від Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка – відповідальний секретар Микола Нестерчук.

від Української народної партії – голова Київської міської організації Євген Жовтяк.

від Української партії – голова контрольно-ревізійної комісії Георгій Лук’янчук.

від Конгресу Українських Націоналістів – заступник голови Київської міської організації Юрій Шепетюк.

   

Загін «Нашої України» нарешті помітив чергову втрату бійця...

«Наша Україна» оцінює входження Анатолія Кінаха до складу нинішнього уряду Віктора Януковича як приклад «політичної зради і безвідповідальності політичного діяча.

«Сьогодні, коли підстави такого рішення «Нашої України» лише підтверджуються наростаючою в країні політичною та соціально-економічною кризою, зрада Анатолія Кінаха є ножем у спину об’єднаній опозиції та президенту України», - наголошують нашоукраїнці.

Політичні експерти прогнозують, що після призначення Анатолія Кінаха міністром економіки депутати з опозиції почнуть більш сміливо переходити до коаліції. «Це просто сигнал для інших депутатів, що з одного боку президент багато чого програв, переходьте на бік коаліції національної єдності. У 1941 році в полон потрапив син Сталіна, і німці максимально намагалися використовувати це, сфотографували його і показували радянським солдатам: «Син вашого лідера перейшов на нашу сторону, переходьте і ви». Це зіграло величезну роль, і в перші місяці війни близько 1,2 млн. з радянської армії здалися німцям», - сказав директор Київського інституту проблем управління Кость Бондаренко.

А хіба можна було чекати іншого результату після того, коли «Наша Україна» на чолі з В.Ющенком методично нищила на виборах праві ідеологічні партії, у тому числі Українську Народну Партію та ВО «Свобода», підтримуючи Соцпартію та Партію промисловців і підприємців, про що неодноразово попереджала під час виборчої кампанії УНП.

Інформвідділ.