СБУ виявила, як родичам судді КС Станік передали 12 мільйонів

СБУ має підтвердження передачі майна приблизно на 12 мільйонів доларів близькому родичу судді Конституційного Суду Сюзанни Станік.

Про це під час брифінгу заявив в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко, відповідаючи на питання журналістів.

За його словами, таким чином СБУ відреагувала на звернення чотирьох депутатів і провела відповідну перевірку.

Упродовж перевірки, за словами Наливайченка, було виявлено, що 2005, 2006 і початку 2007 років, близькому родичу судді Станік було передано земельні ділянки у Києві та Ялті, житлові приміщення в Києві та Ялті, кілька іноземних автомобілів та офісне приміщення в центрі Києва площею близько 500 кв. м.

Наливайченко не конкретизував, кому саме було передано майно, однак за інформацією джерел «Української правди», майно передано на ім’я 74-річної матері Станік.

За словами в.о. голови СБУ, загальна вартість майна становить 12 мільйонів доларів, остання акція була проведена наприкінці березня 2007 року.

У зв’язку з цим, зазначив Наливайченко, СБУ направила листа до голови Конституційного Суду з проханням розібратися в ситуації. Він додав, що в СБУ хотіли б вислухати пояснення щодо цієї ситуації від самої Станік.

«Ми хотіли б отримати пояснення від судді, яким чином було передано майна на 12 мільйонів доларів родичу, який не працює», - сказав він. При цьому Наливайченко відкинув факт політичного тиску з боку СБУ на Конституційний Суд у зв’язку з початком розгляду указу президента, наголосивши, що перевірка проводилася на звернення народних депутатів.

Також він висловив сподівання, що всі обставини ситуації будуть з’ясовані СБУ разом з Генпрокуратурою, усі матеріали до якої передані, і лише після цього буде дана правова оцінка ситуації.

У ПАРЄ натякають, що Янукович влаштував у Києві «бізнес-Майдан»

Співдоповідачі Парламентської Асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен та Ренате Вольвенд переконані, що такі поняття, як «бізнес-Майдан», є не сумісними з демократією. Про це йдеться в пояснювальній записці співдоповідачів ПАРЄ до проекту резолюції щодо ситуації в Україні, яку планується розглянути 19 квітня, повідомляє УНІАН.

«Треба підкреслити, що Майдан-2007 – це не Майдан-2004. Якщо «помаранчева революція» базувалася на щирій народній підтримці віри в краще управління країною та краще майбутнє, нинішні демонстрації, скоріш за все, штучно керуються обома сторонами», - зазначається в документі.

Співдоповідачі відзначають, що, на відміну від 2004 року, нинішня криза є виключно кризою еліт, у той час як громадяни України позбавилися ілюзій щодо обох сторін конфлікту і не беруть активної участі у врегулюванні нинішньої кризи.

«Ми не маємо сумніву, що багато протестуючих – особливо люди похилого віку – щирі у відстоюванні своїх політичних уподобань. Однак ми занепокоєні повідомленнями про те, що багато людей – включаючи неповнолітніх – привозяться на ці мітинги з абсолютно інших мотивів. Такі поняття, як «економічно-базований (бізнес) Майдан», «сплачена демократія», «бізнес на вуличній демократії», неприйнятні у справді демократичному суспільстві», - зазначається у пояснювальній записці.

Співдоповідачі особливо наголошують на неприпустимості використання неповнолітніх у масових акціях, оскільки це суперечить Конвенції ООН з прав дитини.

«Також усі спроби придбати політичних прихильників, загрози санкцій чи звільнення для робітників та службовців, якщо вони відмовляються підтримувати (політичні сили), є неприйнятними для чесного політичного змагання», - відзначають співдоповідачі ПАРЄ.

www.ПРАВДА.com.ua.

Литва люструє колишніх кадебістів і забороняє їм працювати в органах державної влади

Сейм Литви два дні тому вніс поправки до Закону про люстрацію, згідно з якими колишні офіцери запасу КДБ упродовж наступних 10 років будуть мати обмежений доступ до роботи в державних установах. Досі такого права були позбавлені лише колишні кадрові офіцери КДБ. Нові поправки змусять піти у відставку теперішнього депутата сейму, а раніше главу МЗС і посла Литви в Польщі Антанаса Валіоніса та чинного директора Департаменту безпеки країни Арвідаса Почіуса.

За даними Центру ім.Олександра Разумкова, в Україні з-поміж осіб, яких упродовж 1991-2006 років призначали на найбільш впливові посади в системі влади (прем’єр, віце-прем’єр, секретар РНБО, глава Секретаріату Президента), вихідці з партійно-радянської-господарсько-комсомольської номенклатури становлять 73%. З-поміж осіб, які з 1995 року обіймали або обіймають посади голів облдержадміністрацій, таких майже 80%. Як бачимо, кадрів на кшталт старшого лейтенанта КГБ СССР і колишнього члена КПСС Луценка, який не посадив за грати жодного бандита, в Україні вистачає... Інформвідділ.

На що витрачає гроші український уряд?

 У четвер, 12 квітня, влада відзвітувала про те, на що саме у 2006 році витрачала бюджетні гроші, які були призначені для утримання та забезпечення роботи урядів (Юрія Єханурова та Віктора Януковича) та Секретаріату КМУ. Так, у 2006 р. на це пішло 194 млн. 233 тис. 700 грн.

За статистикою Кабміну, минулого року уряд видав 2775 ухвалених ним документів. Тож виходить, що кожний з них коштував платникам податків близько 69 тис. 994 грн., що дорівнює $13 тис. 860 – вартості непоганого малолітражного авто.

Як сказано в урядовому звіті, з цих грошей на зарплатню близько 1 тис. службовців Секретаріату КМУ та самого уряду пішло 73 млн. 887 тис. 300 грн.

За даними держкомстату, середня заробітна плата у 2006 р. становила щонайбільше 1 тис. 41 грн. Виходить, що самі урядовці та трохи більше тисячі працівників Секретаріату КМУ отримали зарплатні стільки ж, скільки майже 6400 українців з середньою зарплатнею.

У той же час, за даними Кабміну, середня зарплатня працівників його Секретаріату, включно з керівництвом уряду, складає близько 5 тис. 405 грн.

За деякою інформацією, середня заробітна платня «пересічного» міністра складає сьогодні близько 15 тис. грн.

Ще одним продуктом, що виробляє Кабмін, є міжнародні угоди. Тож вітчизняні чиновники їздять за кордон не тільки аби купляти дружинам та невісткам парфуми у «дьюті фрі» (саме таку покупку зробив прем’єр Янукович під час одного зі своїх закордонних візитів), а ще й для того, щоб працювати.

У 2006 р. на візити урядових делегацій та закордонні відрядження пішло 12 млн. 814 тис. 200 грн. За ці гроші чиновники з’їздили у закордонні відрядження 1578 разів. Здійснювали ці поїздки цілий батальйон держслужбовців – 724 особи. На кожного з них припадає 2,2 закордонні відрядження. А українські делегації здійснили 440 закордонних візитів. Кожний з чиновників перебував за кордоном у середньому 4,3 дні. У середньому відрядження одного чиновника коштувало платникам податків одну доволі престижну навіть для Києва зарплату – близько 5 тис. грн. А кожний із 21 закордонного авіарейсу, що відвозив чиновників за кордон і повертав звідтіля, – 227 тис. 900 грн., або $45 тис. 128, тобто як трохи більше половини однокімнатної квартири (вартістю $80 тис.) у столиці. Загалом же працівники Секретаріату КМУ «пролітали» $947 тис. 829, або майже 12 однокімнатних квартир у столиці.

Проте план з підписання міжнародних угод урядовцям вдалося виконати лише на 73,8%: замість передбачених 328 міжнародних угод було підписано лише 242.

Тож, якщо у 2006 році урядом було ухвалено 2533 постанови та розпорядження та підписано 242 міжнародні угоди, можна порахувати, що на ухваленні одного документа працівники Секретаріату та керівництво уряду заробили 26 тис. 626 грн.

У кабмінівському автопарку, за даними на 1 січня 2007 р., нараховується 217 автомобілів.

Серед них 52 авто – вантажівки та автобуси тощо. Решта 165 авто – легкові, що обслуговують урядовців та іноземні делегації. Як розповів начальник управління бухгалтерського обліку Секретаріату КМУ Олександр Ворона, близько 12% з них коштують більше $100 тис.Аби придбати торік 8 авто, уряд не пошкодував 3 млн. 984 тис. грн. Найдорожчим з них став броньований «Мерседес-Бенц S600L», що коштував 3 млн. 356 тис. грн.

Загалом на утримання урядового автопарку у 2006 році було витрачено майже 11 млн. грн.

Середній пробіг кожного з урядових автомобілів за рік становить 32,2 тис. км., а його утримання – 50,6 тис. грн.

Тож виходить, що кожний кілометр, який у службових справах проїжджає вітчизняний чиновник, коштує українцям 1,57 грн. Після броньованого «Мерседесу» найцікавішими придбаннями для урядового гаража є гайковерт, тобто пристрій для відкручування та закручування гайок, що його було придбано за 8 тис. 900 грн.

Ціна, як для звичайного гайкового ключа, досить велика. Проте в Кабміні уточнюють, що це не звичайний ключ, а спеціальний пристрій вагою біля 100 кг, що призначений для обслуговування автобусів та вантажівок.

Минулого року 18 працівників Секретаріату отримали власне житло за державний кошт. Платникам податків довелося за це викласти 7 млн. 975 тис. 700 грн.

Як розповіли в Кабміні, усі квартири було придбано на тендері, переможцем якого став «Київміськбуд», знаходяться вони на житлових масивах Троєщина, Теремки, Позняки та Виноградар. Як зазначають в Секретаріаті, усі службовці, що отримали квартири, стояли на черзі з 1997 р., зараз на квартирному обліку в Секретаріаті КМУ знаходиться ще 149 держслужбовців.

Одною зі значних витрат уряду в минулому році став капітальний ремонт Будинку Уряду. На це було витрачено трохи більше 12 млн. грн.

Проте найцікавішою, на думку журналістів, стала купівля вантажно-пасажирського ліфту №7, який було придбано за 476,6 тис. грн. Цей ліфт вже встановлено у 7 під’їзді Будинку Уряду, він може піднімати до 13 осіб і має вхідні двері з обох боків.

На питання, чому на ліфт, який зазвичай коштує в декілька раз дешевше, уряд витратив майже півмільйона гривень, відповідальні працівники Секретаріату сказали, що їм довелося платити не тільки за купівлю самого ліфта, а й за будівництво ліфтової шахти, а також за всі монтажні роботи з її обладнання та установки самого ліфта.

Минулого року Кабмін витратив $589 тис. 700 на придбання паперу, канцелярського приладдя, і подібного дріб’язку. На послуги зв’язку, включаючи Інтернет та пошту, уряд витратив 1 млн. 965 тис. 500 грн.

Також у 2006 р. на 209 тис. 301 грн. урядовці придбали 4 системи очищення повітря, 25 телевізорів, 33 холодильники, 11 кавоварок для приймалень керівництва Секретаріату, 19 мобільних телефонів, 4 герби України, 1 зволожувач повітря, 4 диктофони, 2 сейфи тощо. Проте, скільки коштували саме ці обновки, в урядовому звіті не сказано.

 Антоніна Бажан,

для “ЕП”

Луценко веде на вибори голову фонду «Антиснід» Лук’янову, друга Березовського

олігарха Жванію і рідного брата. Про кумів дещо пізніше.

Зрозумівши, що «любі друзі» з «Нашої України» готові поставити його на першу позицію у списках лише без команди, Ю.Луценко вирішив піти іншим шляхом. Він нашвидкуруч склепав блок імені Луценка та почав шантажувати Ющенка та його НСНУ.

Не забув включити до списку своїх фінансистів та родичів. Жванія у списку – десятий, а рідний брат Сергій – тридцятий. Не знаю, чим проштрафився заступник Несенюка С.Штурхецький, який з усіх сил агітував за так звану «Народну самооборону» на теренах Рівненщини, але у списках він лише 45-й. А Кобилянська - лише на 37 місці.

Нашкрібши з усіх усюд до списку блоку «Народна самооборона Ю.Луценка» 183 особи, здебільшого колишніх міліціянтів (у списках нормальних блоків і партій – 450 осіб), Ю.Луценко тепер шантажує В.Ющенка і «Нашу Україну» з метою об’єднання з ним в єдиний блок з собою на чолі. Добре розуміючи, що у його нашвидкуруч створеної структури шансів пройти до парламенту практично немає, він, експлуатуючи тему об’єднання, розраховує на позитивний для себе результат і, звичайно, йтиме на вибори не 226-м, як обіцяв до підписання Указу наївним виборцям.

   Юрко Славутич

У нових списках – старі писки

У списках БЮТ і «Нашої України» все ті ж олігархи неукраїнського походження

Зовсім недавно і лідерка БЮТ Юлія Тимошенко, і новоспечений голова політради НСНУ В’ячеслав Кириленко на всю країну заявляли, що на чергові вибори вони підуть з оновленими списками, у яких не буде місця особам, котрі дискредитували себе в очах українського виборця. Мало того, вони ще й декларували опозиційну єдність, оголосивши про можливе утворення єдиного опозиційного блоку всіх опозиційних партій України.

Але, як завжди, лідери двох найбільших опозиційних парламентських блоків свого слова не дотримали.

Ю.Тимошенко категорично заявила, що йде не вибори окремим блоком, а «Наша Україна» пішла ще далі - запропонувала всім партіям національно-демократичного спрямування входження до їх структури лише за індивідуальним членством, тобто розпуск усіх партій, які виборювали Незалежність України, коли «Народного союзу «Наша Україна» та БЮТу ще й у проекті не було. Стало зрозуміло, що пропозицію Української Народної Партії щодо створення єдиного мегаблоку повністю відкинули, бо вузькопартійні інтереси БЮТу та НСНУ виявилися вищими за національні.

Списки кандидатів на наступні вибори ці обидва блоки формували в досить оригінальний спосіб.

З’їзд «Батьківщини» відбувся в закритому режимі. І зрозуміло чому. Бо насправді нових облич Тимошенко виборцям не запропонувала. На прохідних місцях залишилися ті самі олігархи неукраїнського походження Фельдман, Васадзе, Баграєв, Абдуллін, Губський і всі ті, хто демонструє свої хижацькі бізнесові апетити і є носіями неукраїнських поглядів, мови і культури.

«Наша Україна» на своєму з’їзді вирішила перехитрити виборців в інший спосіб: склали списки за алфавітом без порядкових номерів.

Як і очікувалося, ніхто з «любих друзів» не постраждав. Як і раніше, у виборчому списку фігурують прізвища дискредитованих Порошенка, Третьякова, Мартиненка, Червоненка, Безсмертного, Єханурова, а також кумів, сватів і братів Президента.

Тепер, гадаю, всім зрозуміло, що і БЮТ, і «Наша Україна» навіть не думали проходити процедуру самоочищення. Бо в них все вирішують великі гроші і власні політичні амбіції.

Як слушно зауважив голова Рівненської обласної організації Української Народної Партії Василь Червоній, «блоки БЮТ і «Наша Україна» аж ніяк не могли піти на об’єднання, бо вони, як і раніше, думають, як би кинути один одного і створити з донецькими спільний уряд, а в єдиному блоці це неможливо».

 Сергій Степанишин