Кримінальні справи маслія та сороки обов’язково будуть переглядатися

У цьому журналістів запевнив прокурор Рівненської області Олексій Баганець, який минулого понеділка провів прес-конференцію за результатами роботи прокуратури області у І кварталі 2007 року.

Нагадаємо, що звернути увагу прокурора області на повторний розгляд кримінальних справ щодо депутатів місцевих рад змусила сесія облради, яка за ініціативою керівника фракції УНП в облраді М.Семаніва направила до прокуратури відповідний депутатський запит, де йшлося, зокрема, про актуальність перегляду кримінальних справ депутатів, яким колись вдалося уникнути кримінальної відповідальності через депутатський імунітет. Окремої уваги заслуговує, наприклад, кримінальна справа колишнього головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні Ярослава Маслія, який сприяв розкраданню 58 млн. гривень і тепер колишній чиновник має власну мережу аптек.

Крім того, прокурор області кілька разів вдавався до критики роботи органів внутрішніх справ, якими на Рівненщині керує скандально відомий Сергій Піддубний. Зокрема, пан Баганець підкреслив, що найгірше правоохоронці працюють у сфері розкриття економічних злочинів та у сфері боротьбі з організованою злочинністю. Провальною він назвав роботу не лише правоохоронних органів Рівненщини, а й роботу митної та податкової служби. Мовляв, кримінальні справи, які вони порушують, зазвичай є дріб’язковими, натомість серйозних розслідувань у цій сфері не проводять. Олексій Баганець наголосив: якщо правоохоронці та податківці й надалі звітуватимуть про такі слабкі показники своєї роботи, то він звертатиметься до керівництва Міністерства внутрішніх справ та податкової міліції про доцільність зміцнення керівної ланки цих служб у Рівненській області.

Не оминули увагою і роботи місцевої влади. Зокрема, Прокуратура Рівненської області таки вимагатиме дієвої реакції від міської влади Рівного на свій припис з приводу перерахунку тарифів на послуги теплопостачальних підприємств. Про це заявив прокурор Рівненщини на своїй черговій прес-конференції. Олексій Баганець зазначив, що прокуратура всерйоз не сприймає відмовки міських чиновників з приводу того, що поки вони не мають схеми повернення жителям Рівного переплачених за теплопостачальні послуги грошей. Пан прокурор пообіцяв тримати розвиток цієї ситуації на особистому контролі.

У прокуратурі області й надалі триватимуть кадрові зміни, адже лише таким чином можна підвищити рівень розкриття злочинів, що є у підслідності органів прокуратури на Рівненщині. Пан Баганець додав, що нормально працювати Рівненській прокуратурі заважають кадрова проблема, низький рівень організації роботи та низький рівень професійності працівників. Наприклад, прокурора Радивилівського району звинувачено у кримінальному злочині, двох прокурорів – Сарненського району та Рівного - уже звільнено із займаних посад.

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

ОДНОГО РАЗУ СОЦІАЛІСТ ТОРКУНОВ ПОТРАПИТЬ ДО ЛІКАРНІ - І НЕХАЙ ЙОМУ МАТЧУК ДАСТЬ ДОПОМОГУ НА ЛІКУВАННЯ 50 ГРИВЕНЬ

...може, тоді прийде просвітлення до його мізків

такими словами завершив свій лист на адресу «Волині» інвалід війни ІІ групи Микола Петровський. Як розповідає 60-річний чоловік, одного разу він вирішив піти на прийом до голови ОДА Матчука за матеріальною допомогою, але приймав в ОДА замість нього чомусь соціаліст Торкунов. За хвилину-другу цей же Торкунов, визвірившись на ветерана війни, гнівно заявив, що розглядати його заяву не буде, а щодо матеріальної допомоги, то може виділити лише 50 гривень - і крапка.

Нижче у скороченому вигляді наводимо листа пана Петровського на адресу редакції.

Шановна редакціє!

Як тільки я повернувся з війни інвалідом Радянської армії, виникло відразу бажання писати заяви і скарги до влади, бо кидалася в очі всюди дивна несправедливість, брехня у щоденному житті. Тому зразу ж потрапив у немилість до радянської влади.

У листах я запитую комуно-соціалістів: «Приїхав з госпіталю після виконання інтернаціонального обов’язку в Чехословаччині з медичним висновком, що я знятий з військового обліку, а воєнний комісар знову поставив штамп «годєн к воєнной службє». Як це так може бути? Далі повинні написати «учасник бойових дій», а написали «інвалід армії». Мої скарги посипалися в усі інстанції – до ЦК, Верховної Ради, Міністерства оборони, редакцій газет. Почалася нерівна боротьба за права скаліченого солдата. Листи-скарги зіпсували мої стосунки з комуно-бандитською владою, мене почали викликати на «бесіди» в КДБ, міліцію, прокуратуру, пояснюючи, що для нас, солдатів-інвалідів по Чехословаччині, не передбачені пільги інвалідів війни, тому пенсія, житло, увага будуть мінімальними. Але я продовжував писати, добиватися захисту порушених прав. Доблесне КДБ, міліція, прокуратура мене заарештували та насильно госпіталізували в Луцьку обласну психлікарню, де почали катувати різними психотропними препаратами. Я навіть у страшному сні не міг уявити, що наша комуно-жидо-кацапська влада КПРС така немилосердна й жорстока до своїх солдатів-інвалідів. Навіщо тоді нас мобілізували в армію, послали на війну, якщо наперед знали, що не забезпечать достатньою пенсією, пільгами та увагою? Адже це є великий злочин перед народом. Потім були розлучення з сім’ю, суворий нагляд з боку КДБ, міліції і психдиспансерів за кожним моїм кроком. У такому жаху я жив до розвалу Радянського союзу.

Лише у 1995 році нарешті військова комісія в Києві визнала мене учасником бойових дій в Чехословаччині і мені видали посвідчення інваліда війни. За це прийшлося дорого заплатити: підірване здоров’я, розлучення з сім’єю, звільнення з роботи, вічна черга на житло.

Всюди посилали радянського солдата, щоб він гинув за чужі інтереси. А якщо залишався живим, то залишався безправним і незахищеним, хворим і безпомічним перед беззаконням радянського бюрократа.

Моя черга на житло у м.Рівне тягнулася з 1982 року по 2005 рік. Соціаліст Чайка змінював мою чергу на житло 811 разів у бік збільшення. Про це писали газети ще з 1990 року. Ніхто не знає, скільки наших солдатів знищили ці комунолюдоїди в різних країнах.

Сьогодні мені 60 років, я втомлений і хворий від боротьби за свої права з цими дикунами - соціалістами та комуністами. Щороку я ще звертаюся до органів місцевого самоврядування із заявами про матеріальну допомогу, оскільки не вистачає на життя цієї мінімальної пенсії, яку потрібно віддати на ліки, за навчанні дитини, на проїзд на маршрутках, на продукти і одяг. Виділяють трошки. За 2005 рік дали 150 гривень.

Коли був головою області пан Червоній, дали аж 300 гривень. Така сума вперше за всю історію звернень, хоча за неї теж не полікуєшся. По телебаченню дивлюся передачу про нашого комуно-соціаліста Чайку. Він же голова міської ради. Сповіщають, що його дочка чи внучка вчиться в Лондоні. Ось він дає інтерв’ю з пихою, демонстрацією багатого чиновника. Чому ж Чайка не допоможе мені, інваліду війни, влаштуватися на роботу? Чому такі, як я, не потрібний таким, як Торкунов, Чайка, та іншим комуно-соціалістам? Скільки їхніх дітей вчиться «за бугром» - у Гарварді, Стенфорді, Кембріджі? Чому в цих комуно-соціалістів чиновницько-апаратної зграї таке злостиве ставлення до обманутих інвалідів?

Одного разу соціаліст Торкунов попаде в лікарню - і нехай йому Матчук дасть допомогу на лікування 50 гривень. Може, тоді прийде просвітлення до його мізків.

Непотрібний експеримент тролейбусників

Нещодавно громадянам, які належать до пільгової категорії і користуються послугами міських тролейбусів безкоштовно, починаючи з минулої суботи, почали видавати спеціальні квитки із написом «ЕКСПЕРИМЕНТ». Навіщо ж підприємство «Рівнеелектроавтотранс» проводить у місті цей експеримент.

Мета цієї акції, ініційованої керівником «Рівнеелектроавтотрансу» паном С.Загинеєм, полягає нібито в тому, щоб облікувати кількість безоплатних пасажирів і виставити відповідні рахунки розпорядникам бюджетних коштів.

Безумовно, проблема відшкодування підприємству «Рівнеелектроавтотранс» витрат на безоплатне перевезення пасажирів існує. Але запропонована схема їх обліку орієнтована на суб’єктивний фактор кришталевої чесності кондукторів тролейбусів та керівного апарату «Рівнеелектроавтотрансу», адже як можна гарантувати, що наприкінці зміни кондуктор не знищить сотню-другу таких квитків чи хтось із керівництва наприкінці тижня або місяця не зробить те саме з сотнею тисяч.

Логічним було б провести такий експеримент у зворотному напрямі: пенсіонерам та іншим пільговикам на початку місяця видається певна кількість безкоштовних талонів, а кондуктори збирають їх за кожний проїзд, а потім звітують про кількість безкоштовно перевезених пасажирів.

Доречно зазначити, що на залізниці безкоштовні квитки для проїзду у приміському транспорті видають через касові апарати, чим контролюється їх облік.

З приводу цього Василь Червоній як депутат обласної ради направив голові Рівненської облдержадміністрації Віктору Матчуку відповідний депутатський запит, у якому наголосив на тому, що проведення такого експерименту підприємством «Рівнеелектроавтотранс» лише імітуватиме фаховий підхід до обліку пільгових пасажирів та спотворить справжню картину щодо відшкодування з бюджету витрат на безкоштовне перевезення пасажирів.

 Олександр ДЖИГИРЕЙ

Відповідь на депутатський запит В.Червонія

У відповіді за підписом заступника голови РОДА В.Новака на депутатський запит В.Червонія щодо дороги між с.Ниви Золочівські та с.Золочівка зазначено: «Повідомляю, що с.Ниви Золочівські з’єднаються з селом Золочівка дорогою загального користування з білощебневим покриттям. Інтенсивність руху транспорту на дорозі становить 40-60 автомобілів за добу. Параметри дороги та стан її утримання на 90 % відповідають вимогам нормативів щодо руху пасажирського транспорту.

У 2007 році Службою заплановане проведення поточного ремонту зазначеної дороги на всій її протяжності за рахунок коштів державного бюджету».

ПАМ’ЯТНИК ЧЕХАМ - ОБРАЗА УКРАЇНЦІВ?!

Як уже встигли повідомити рівненські ЗМІ, у нашому місті до 9 травня в районі пивзаводу буде відкрито пам’ятник чехам, які загинули в роки Другої Світової війни на теренах Рівненщини. І він уже є. Проте проблема в тому, що пам’ятник цей було зведено таємно, всупереч порядку і процедурі будівництва подібних монументів та без рішення Рівненської міської ради і згоди рівненської громади. До того ж, ініціатори появи пам’ятника – чеські комуністи, які викарбували текст самостійно, без погодження з міською громадою.

З огляду на це, на сесії Рівнеради заступник керівника фракції Української Народної Партії в Рівнераді Іван Турко, виступаючи перед депутатами, наголосив, що, як відомо, усі пам’ятники та монументи на теренах територіальної громади Рівного повинні зводитися виключно після прийняття рішення на сесії міської ради, якому передують рішення комісії Рівнеради, архітектурно-художньої ради та результати публічно оголошеного конкурсу. Нашу ж територіальну громаду ніхто про доцільність встановлення цього пам’ятника, який уже є, про це не запитав. Виникає логічне запитання: чому депутати міської ради дізнаються про монумент в останню чергу?

– Цікаво виходить... Коли українські патріоти добиваються встановлення пам’ятника героям, які загинули за Україну, то обов’язково всі процедури завжди дотримуються в повному обсязі, причому процес цей тягнеться кілька років. Коли ж монумент встановлюється на вимогу іноземних комуністів – усе робиться таємно і швидко.

Крім того, можна провести аналогію з пам’ятником «польським орлятам» на Львівському Личаківському кладовищі, де було все – і рішення міської ради, і архітектурні погодження, а щодо тексту на пам’ятнику довго точилася міжнародна польсько-українська дискусія. У нашому ж випадку невідомо хто той текст складав, хто його погоджував і як той пам’ятник взагалі там опинився, якщо рішення сесії немає.

Не менше обурення в депутата викликали й супроводжуючі пам’ятник брошури, які надруковані у Празі українською мовою (правда, з численними помилками, - авт.), де для нас, українців, викладалося спотворене бачення історії від імені Чехословацької громади легіонерів. Автором тої писанини є чеський жид Гофман. У своїй книзі «Чехи на Волині» він пише: «Українська повстанська армія (УПА), яка на цій території сформувалась, вбивала заради етнічної чистоти України решту євреїв, поляків, які захищалися як могли. Під гаслом боротьби проти більшовизму згодом вбивала воїнів Червоної Армії, які уникали під час наступу німців неминучої смерті, виступала також проти радянських партизанів.

Чехи повністю розуміли багатовікові намагання українців створити власну державу... Однак, методи боротьби, які обрала УПА – винищення невинних людей, волинські чехи не могли толерувати і засуджували як варварські... УПА не була і по відношенню до чехів приязною».

З огляду на це, для цього комуніста-невігласа хотілося б нагадати, що в селі Малин на Млинівщині 13 липня 1943 року польсько-німецькими окупантами живцем було спалено 850 українців та чехів, яких захищав загін УПА. З 1990 року українські патріоти на чолі з В.Червонієм, включаючи й вояків УПА (хто вижив), щороку вшановують там загиблих чехів та українців. У малинському храмі священики Київського Патріархату відправляють панахиди за невинно убієнними. Крім місцевих жителів, на богослужіннях завжди присутні й чеські громадяни, які не забувають скласти данину пам’яті загиблим, потім беруть участь у мітингу, на якому поіменно згадуються загиблі, після чого всі йдуть вклонитися праху односельців на чеському цвинтарі, що знаходиться в полі справа при в’їзді в село Малин. Цей цвинтар, як і інші чеські цвинтарі на Рівненщині, постійно впорядковується місцевими жителями, що свідчить про справжню, а не вдавану дружбу народів... Таку дружбу, яку підтримує більшість українців і чехів, котрі під проводом Вацлава Гавела здійснили антикомуністичну «оксамитову» революцію в Чехії, звільнивши її від московських окупантів, з якими раніше і боролася УПА.

Олександр Джигирей.

 Коментар Василя Червонія:

Українська Народна Партія не проти встановлення пам’ятників полеглим на українській землі будь-якої національної меншини, але ми вимагаємо, щоб це робилося в законний, цивілізований спосіб, запитуючи дозволу не в представників місцевої влади, яка складається з партійно-брєжнєвської номенклатури, а в місцевої громади.

Встановленню таких пам’ятників повинні передувати всі законом встановлені процедури, у тому числі висновки істориків щодо правдивості надписів на пам’ятниках; визначення місця під пам’ятник також повинно відкрито обговорюватися. Саме тому ми проти такого волюнтаризму, до якого вдалися чеські й рівненські комуністи під час встановлення пам’ятника в Рівному. Мова йде про те, що серед імен загиблих є лише чехи, а про словаків чомусь забули (вони були в єдиному чесько-словацькому військовому формуванні).

Стосовно брошури. Вона видана чеським євреєм Гофманом, який написав відверту неправду про стосунки чехів і українців і, як провокатор, висловив свою особисту ненависть до вояків УПА, котрі насправді завжди були у добрих стосунках з волинськими чехами.

Якщо справу з незаконними встановленнями пам’ятників буде продовжено, то стане теоретично можливою ситуація, коли єврейська громада, начитавшись, приміром, статей комуніста Ю.Луценка і єврея М.Бродського, які брехливо стверджують, що в Бабиному Яру і на Волині євреїв знищували буцімто не німці, а українці, виготовлять в Ізраїлі пам’ятник з надписом: „Єврейським жертвам Бабиного Яру і Волині, що загинули від рук вояків УПА”, і привезуть його в Україну. Як тоді все це буде виглядати? Так можна дійти і до абсурду, а наша дурна комуністична влада може викликати національні конфлікти. А можливо, вона й прагне цього?

Провокаторам, які сидять у міській владі, скажу таке: вам не вдасться оббрехати героїв УПА. Бо це дійсно герої, які, на відміну від комуністів, ніколи не воювали на чужій землі і ніколи не були окупантами. Воїни УПА завжди були в добрих стосунках з чехами, а чехи, у свою чергу, йшли в УПА цілими селами. Про чехів добре слово писав великий письменник Улас Самчук, у першого командира УПА Тараса „Бульби”-Боровця дружина була чешкою за національністю. Патріот чех завжди зрозуміє патріота-українця, а комуністичним провокаторам ніколи не вдасться посварити між собою дружні народи.