|
П’ятниця, 1 лютого 2008 року №34 (863) |
|
ДОКИ Я ТУТ, 47 МАРШРУТ ДЛЯ ВАС ЗАКРИТИЙ» - сказав голова ОДА Віктор МАТЧУК мешканцям Омеляної Кілька днів тому до редакції «Волині» надійшов лист з 250 підписами від мешканців села Велика Омеляна Рівненського району. Звертаються до нас ці люди не вперше, адже їх проблема ігнорується виконавчою владою вже тривалий час. Мешканці Омеляни не мають змоги діставатися до Рівного і назад – маршрутку в них «забрали», бо вони, бачте, уже не місто. Такі обставини змусили селян звернутися за допомогою до голови фракції УНП в облраді Василя Червонія (до речі, уже вдруге), котрий направив на адресу ОДА депутатський запит з проханням розібратися по суті й допомогти людям. Так, на одній з останніх сесій, спільний запит В.Червонія та М.Семаніва щодо відновлення маршруту мікроавтобуса № 47 «Рівне – Велика Омеляна» до центру села знайшов підтримку серед депутатського корпусу, проте ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯ ВИКОНУВАТИ ВОЛЮ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВПЕРТО ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ, а її керівник людям в очі сказав, щоб навіть і не думали про позитивне вирішення їхнього питання (!). Нижче подаємо лист мешканців В. Омеляни: «Шановна редакціє, взятися за перо спонукало одне з найболючіших для нас питань – неможливість наших робітників, студентів, школярів, пенсіонерів та службовців діставатися в місто Рівне та назад. Такі обставини склалися після виборів до Верховної Ради і були спричинені втручанням начальника обласного управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА В.Пшеюка та заступника голови ОДА В.Новака, котрі діяли під чітким керівництвом голови області та майбутнього нардепа В.Матчука. Донедавна до села Велика Омеляна їздила міська маршрутка №47, котра створювала для жителів села великі зручності. По-перше, вартість проїзду до міста становила лише 1 гривню, по-друге, маршрут починав працювати з 6 год. та завершував після 22 год., по-третє, маршрут пролягав через усе місто, що було дуже зручно і не потребувало додаткових пересадок і витрат. Закінчення на стор.2. Закінчення. Початок на стор.1. Більше того, міські перевізники навіть погоджувалися продовжити свій маршрут і їздити через усе село. Адже на даний час до зупинки жителям необхідно йти від 1,5 до 3 км. Така розв’язка питання дала б змогу швидко, порівняно дешево і якісно діставатися до міста, оскільки більшість жителів села навчається та працює в обласному центрі. Але замість того, щоб влада подбала про наші інтереси і посприяла у покращенні умов життя, ми зіткнулися з абсолютним супротивом і нерозумінням наших проблем. Наприкінці серпня 2007 року до відома громади села була доведена інформація про припинення руху по маршруту № 47 до села Велика Омеляна. Мотивувалося це тим, що даний маршрут є міським і виходити за межі міста він не може. Така проблема вже поставала двічі: у січні 2006 року та у квітні-травні 2007 року. Проте, громада села відстояла свої інтереси, звертаючись у всі можливі інстанції. Цього ж разу 1 вересня 2007 року була скликана відкрита позачергова сесія Великоомелянської сільської ради, на яку були запрошені посадові особи, які б мали вирішити дану проблему. Було прийнято рішення про те, щоб ОДА допомогла позитивно вирішити питання залишення та продовження маршруту № 47 для громади Великої Омеляни. Можновладці урочисто до виборів у Верховну Раду пообіцяли вирішити наше болюче питання, однак не зробили абсолютно нічого. І тоді, щоб привернути до своєї проблеми увагу громадськості, ми пішли на крайні міри. Попередивши заздалегідь місцеві органи влади, ми вирішили заблокувати рух по міжнародній трасі «Київ – Чоп». Влада ж, щоб перешкодити нам, на противагу кинула спецпідрозділи міліції «Беркут», котрі й завадили провести заплановану акцію. Представники ж влади після акції протесту пішли на деякі поступки для жителів села – було додано кількість маршрутних таксі «Рівне – Омеляна», котрі курсували селом кожні 20 хвилин. З таким інтервалом маршрутки проїздили протягом двох тижнів, поки люди не заспокоїлись. Після чого рейси почали знову об’єднувати, а на зупинках знову треба було чекати півтори-дві години. З самого ранку жителі з вулиць Музиківської, Габрилівської, Шевченка, Чеської, Лугової, Дубенської взагалі не можуть виїхати з села, а ввечері – та ж сама проблема з міста. Вартість проїзду підвищилася в три рази, що становить 3 гривні, хоча до міста 7 км. До того ж останній рейс маршрутного таксі за графіком має відправлятись з обласного центру о 22 годині. На даний час після 19 години в село жоден транспорт не їде, що створює великі труднощі нам – людям, що працюють до пізньої години в Рівному. Також залишилась невирішеною проблема доїзду дітей до Великоомелянської гімназії, які проживають в с.Вересневе та по вулицях Дубнівській, Музиківській, Чеській, Габрилівській, Луговий та Шевченка, а це 97 дітей. А коли діти під’їжджають з школи, перевізники вимагають з них повну плату за проїзд. Представники громади с.Велика Омеляна неодноразово зверталися до всіх посадових осіб, починаючи з районної адміністрації та закінчуючи обласною радою та Рівненською обласною адміністрацією, але позитивної відповіді так і не отримали. 29 жовтня 2007 року жителі села Велика Омеляна були на прийомі у голови облдержадміністрації п.В.Матчука. Вислухавши нашу проблему, він відкритим текстом заявив: «Поки я тут, 47 маршруту для вас закритий». 16 січня 2008 року відбулася сесія обласної ради, де було розглянуте питання маршруту №47, а також було проведено пікетування. Це питання було скероване в обласну адміністрацію – панам В.Пшеюку, В.Новаку та В.Матчуку. Результат - нульовий. Шановна редакціє, ми Вас щиро просимо донести наше прохання про відновлення маршруту № 47 до громадськості та допомогти вплинути на рівненських бюрократів, які засіли в ОДА разом з п.В.Матчуком. З повагою до Вас, жителі села Велика Омеляна» (усього 250 підписів). P.S.Як заявив на сесії обласної ради Василь Червоній, проблема існує і для Білої Криниці та Антополя, які також розташовані на міжнародній автотрасі Київ-Чоп. Транзитні – не зупиняються, а своїх рейсів немає. |