Убивство під прикриттям суддівської мантії?

Вседозволеність та безкарність, породжені корумпованістю та бездіяльністю правоохоронних органів, які останнім часом стали нормою життя в Україні, спровокували небувалий розгул злочинності. Маніяки-вбивці, які колись були винятком, стали невід’ємною частиною нашого буття. І вже скоро нікого не дивуватиме, що словосполучення «серійний убивця» трансформується в «серійні вбивці».

Мешканці колись таких тихих міст, як Рівне, де будь-який тяжкий злочин кваліфікувався як надзвичайна подія, потроху починають звикати до насильства і вже давно зневірилися у справедливості вітчизняної Феміди.

Днями містом поширилася інформація про чергове звіряче вбивство, яке сталося біля пивзаводу.

27-річний Руслан Янчарук, 1980 р.н., зайшов зі своїм братом, який щойно повернувся з війська, до кафе «Рівень» на вулиці Коперніка в Рівному, щоб випити пива. Там уже відпочивав гурт молоді. Розминутись молодим людям після відпочинку не вдалося, бо нібито хтось на когось «погано подивився», тож виникла сварка. Далі Руслана вивели на вулицю, збили з ніг і лежачого вбивали ногами. Вбивали втрьох, по-звірячому, не залишивши на тілі живого місця, і втекли.

— Загиблим виявився уродженець села Орв’яниця Дубровицького району. Він був військовим-контрактником, потім працював водієм маршрутки в Рівному. Останнім часом був далекобійником. У результаті проведених оперативно-розшукових заходів працівники міліції за підозрою у скоєнні цього злочину затримали трьох місцевих жителів віком від 17 до 23 років, які заподіяли смертельні удари ногами потерпілому. За цим фактом порушено кримінальну справу, — повідомив начальник Рівненського міського відділу міліції Віталій Чубаєвський. Зараз вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу для підозрюваних.

Але, як вдалося з’ясувати редакції, за сухими рядками міліцейських інформаційних зведень приховуються неординарні факти.

По-перше, як свідчать очевидці, троє молодиків кремезної статури цілком свідомо (вони не були в стані важкого сп’яніння) вбивали людину лише за те, що вона на них не так подивилася. Били ногами жорстоко, по-садистськи, били навіть тоді, коли Руслан втратив свідомість. Такі злочинницькі дії однозначно повинні кваліфікуватися за найжорсткішою статтею Кримінального кодексу України – ст.115, ч.2 «Умисне вбивство з особливою жорстокістю», котра передбачає довічне ув’язнення, - кажуть юристи.

Повинні. Але в нашому випадку впевненості, що суд прийме саме таке рішення, немає. Справа в тому, що серед трьох підозрюваних у скоєнні злочину двоє – Юрій та Сергій – є синами відомого в Рівному судді обласного апеляційного суду Станіслава Ковалевича. А це, погодьтеся, уже зовсім інший поворот у справі.

Бо ми всі вже навчені гірким досвідом: якщо будь-який злочин вчинено високопосадовими особами чи їхніми родичами, то батьки злочинців не стріляються і не йдуть у відставку, а намагаються зробити винними ... потерпілого. Схоже на те, що корпоративна солідарність спрацює і в цьому випадку, бо деякі судді вже прямо натякають, що судмедекспертиза може показати, що смерть наступила не від ударів ногами.

Але в нас все-таки є надія, що закон один для всіх і винні у вбивстві будуть покарані. Саме тому і взялися за написання цієї статті, бо, крім нас, сироту (а Руслан виріс сиротою, неодружений) нікому буде захистити. Сподіваємось і на сумління суддів, котрі розглядатимуть цю справу. Саме для них надаємо інформацію, яка була почута від людей, які добре знали синів Ковалевича.

 А вони розповідають, що Юрій та Сергій (відомі під прізвиськом «Дред», успадкованого від їхнього батька, якого так називають поза очі після виходу однойменного фільму) мають репутацію самовпевнених і безкарних осіб.

У будь-якому конфлікті вони відкрито демонстрували зверхність і зухвалість. Їх добре знають працівники й відвідувачі бару «Осма», де вони почувалися господарями і не раз провокували бійки. А два роки тому в одному з сіл Рівненщини вчинили «розборки» в клубі, і коли їм дала гідну відсіч місцева молодь, вони зателефонували татові, який вислав їм на підмогу людей з битами у двох бусах.

Тож зрозуміло, що назвати це вбивство випадковістю ні в кого язик не повернеться. Хоча...

Як стало відомо редакції, на запити журналістів рівненських ЗМІ, міліцейське начальство Рівного відповідає неввічливо й неохоче, а потім підкреслює: «Ви що, не знаєте, чиї це діти?»

Хотілося б дізнатися в пана Станіслава Ковалевича, як він оцінює вчинок своїх синів, але, на жаль, дотелефонуватися до нього не вдалося. Та це вже й не важливо, бо через поінформовані джерела стало відомо, що Ковалевич та його колеги відбулися фразою: «Батьки за дітей не відповідають».

Ну що ж, іншого ми й не чекали. Хоча для будь-якої нормальної людини зрозуміло, що посаду судді має право займати лише високоморальна людина. Споконвіку суддів в усі часи в усіх державах обирали кращих з кращих, а тому нормальний суддя або просто батько після такого випадку мав би відразу піти у відставку.

 «Волинь» буде ретельно відслідковувати всі перипетії цієї кримінальної справи і докладе максимальних зусиль, аби торжествував закон, а не корпоративна солідарність людей у мантіях і погонах, що виховують убивць.

 Юрко Славутич.