РОМАН ШУХЕВИЧ – ПЛАСТУН

Презентація книги «Роман Шухевич – пластун», упорядником якої став Андрій Сова, відбулася в Будинку вчених 30 січня цього року з ініціативи юнаків та виховників Рівненського пластового куреня число 33 ім. У.Самчука. Мета видання – висвітлити маловідомі сторінки діяльності «Шуха» в організації «Пласт», простежити його як харизматичного лідера та провідного діяча українського визвольного руху. Хронологічно робота охоплює період 20 - початок 30 років XX століття.

До книги про Романа Шухевича увійшли, в основному, спогади пластунів та до цього часу не опубліковані документи Центрального державного архіву України у Львові, які відображають його діяльність в пластовій організації. Опубліковані матеріали мають важливе пізнавальне та наукове значення і є цінним історичним джерелом, що показує роль Р.Шухевича в пластовому русі, а також висвітлює його організаційні здібності та риси характеру.

Архівні документи публікуються вперше. Фотоматеріали взято з архіву Центру досліджень визвольного руху та архіву Групи дослідження історії Пласту.

Із спогадів Ольги Ільків, вихованки Пласту, зв’язкової Головного командира УПА Р.Шухевича, що увійшли до книги: «Взагалі-то провідник Шухевич був дуже тактовний і людяний, його підхід до всіх був глибоко гуманний, але дуже принциповий; коли щось відстоював, то твердо й рішуче; тоді-то відчувалося, що це не просто милий співбесідник, а впевнений у своїх переконаннях провідник, людина, яка по волі народу бере всю відповідальність на свої плечі, тому й вимагає. Я не пригадую, щоби він коли-небудь підвищив голос, а скільки важких справ доводилось вирішувати йому в той період. Яка залізна самодисципліна і яке ясне бачення тодішньої ситуації й майбутньої, тобто теперішньої... »

Марина Шумарова, член Пласту.

Духовність та мораль

24 січня 2008 року в приміщенні обласної філармонії (Органний зал) відбувся заключний етап громадських слухань на тему «Проблеми моралі та духовності молодого покоління на Рівненщині», організованих Рівненською обласною радою та Рівненською облдержадміністрацією. Побоюючись, що розгляд цієї проблеми обмежиться лише дешевим популізмом місцевої влади (що врешті й трапилось), розуміючи вагу та актуальність тематики, я спробував потрапити на слухання і поділитися своїми міркуваннями стосовно шляхів вирішення проблеми на основі немалого досвіду ведення такої роботи РОМГО «Українська Народна Молодь Рівненщини». Проте, сценарій слухань уже був розписаний і мені з моїми «опозиційними» пропозиціями слова не надали, хоча я подав записку завчасно. А ось раднику Матчука - Шабуніну - надали відразу, лише той підняв руку в залі. Тому виливаю своє обурення на сторінках газети.

Володимир Кондратюк,

голова РОМГО «Українська Народна Молодь Рівненщини».

Сьогодні від пересічних громадян ми можемо чути нарікання на молодих людей, на їх поведінку, духовність, мораль. У чому ж причини такого стану речей? Представники більшості партій і громадських організацій погоджуються з тим, що в державі слабо ведеться робота з формування нового патріотичного покоління, що освітній та інформаційний простір не дбає про моральне здоров’я майбутнього держави - її молоді. У промовах чиновників усе звучить гарно, усі знають, що потрібно робити... А на ділі робота в цьому напрямку практично стоїть на місці. Школа, вузи, телебачення, радіо виховують молодь, з одного боку, на подіях, цінностях і датах радянського окупаційного періоду, а з іншого – на антихристиянській проамериканській мас-культурі.

На сьогодні рівень духовності й моралі впав до критичного рівня. Ознакою цього є навіть той факт, що нещодавно, хоч вимушено, але все-таки відбулись громадські слухання, на завершальний етап яких прийшли посадовці найвищих рівнів від партійних об’єднань НУНС та БЮТ.

Протягом усіх етапів громадських слухань ми могли чути про те, як влада бореться з усіма негативними проявами нашого суспільства, як наштовхується на нерозуміння і непідтримку найвищих столичних посадовців.

Проте, реальний стан речей дещо відрізняється від описуваного ними. Яскравим прикладом стане хоча би той факт: коли фракція УНП в обласній раді внесла пропозицію заслухати на сесії звіт щодо обмеження: впорядкування діяльності ігрового бізнесу на території Рівненської області, то більшість депутатів з фракції НУНС це питання не підтримали, і в порядок денний воно не ввійшло.

Подібна картина й у м.Рівне, де фракція УНП виступила з подібною ініціативою. Але це питання на сесію міськради ось уже 2 сесії поспіль не виноситься.

Чи керманичі нашої області й міста не знають, чи не розуміють, що скільки б мужик не хрестився, але якщо він не прийматиме ніяких заходів для спасіння, то блискавиця все одно рано чи пізно вдарить. І боротися треба не з наслідками, а з причинами проблеми. Паралельно з боротьбою з негативним впливом грального бізнесу та шкідливих звичок на свідомість, моральність та духовність молоді, слід вести активну пропаганду національної культури, витоки якої лежать в далекому минулому, набагато давнішому, ніж культура нашого «старшого брата». Підтримка національного книгодрукування й розповсюдження (тобто торговельні мережі), котрі є одним з основних методів впливу на свідомість українців, знову ж таки зустрічає опір місцевих обранців. А саме, тоді, коли 2007 рік оголошено Роком української книги, депутати Рівнеради, більшість з яких становлять представники БЮТ та НУНС, не підтримали пропозицію фракції УНП про встановлення для «Рівнекниги» пільгових орендних ставок найманих площ у розмірі 50% від раніше діючих, збільшивши її у 4 рази (з травня по грудень).

І найголовніше! Кожна розвинута європейська країна, котра дбає про своє майбутнє, котра хоче мати вагу свого слова у світовому співтоваристві, перш за все дбає про виховання молоді на національно-патріотичних засадах з дитячого садка і школи. Саме тому ні в прибалтійських країнах, ні в Чехії, ні в Польщі чи іншій країні ви не побачите, щоб після виборів не могли сформувати в парламенті більшість. Усе це тому, що всі вони спочатку є громадянами, патріотами своєї країни, а вже потім представниками певної політичної сили. І таким чином більше сил ті енергії спрямовується на культурне, духовне піднесення власного народу, історичної пам’яті.

Що ж відбувається в нас, на місцевому рівні зокрема? Після подання до розгляду на сесії обласної ради депутатом від УНП Сергієм Олексіюком звернення до Президента стосовно відзначення на всеукраїнському рівні 100-річчя з дня народження Тараса Бульби-Боровця цей проект знову наражається на штики. І не подумайте - не депутатів проросійських сил, а так званих «патріотичних», за яких ми стояли не так давно на майданах. Я маю на увазі «Нашу Україну», НРУ та КУН. На основі моралі якого народу, прикладів яких національних героїв влада збирається виховувати молоде покоління? І героїв якої нації? У мене особисто виникають сумніви, що це будуть українські герої, ті, які голову поклали за те, щоб сьогоднішня наша влада сиділа у високих кріслах під синьо-жовтою символікою й тризубом. Адже жоден з чиновників усіх рівнів, починаючи від Президента, жодного разу не вийшов у день Покрови Пресвятої Богородиці і не пройшовся парадом з ветеранами УПА, які є представниками тих, хто дійсно відстоював інтереси українського народу. Натомість ми можемо бачити їх під час параду 9 травня в честь закріпачення Росією українських земель.

Якщо ми й далі йтимемо таким шляхом, боюсь, далеко не зайдемо...