ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ ВІДЗНАЧИЛА РІЧНИЦЮ ГЕРОЇЧНОЇ ЗАГИБЕЛІ ЛЕГЕНДАРНОГО командира УПА

63 роки тому, 12 лютого 1945 року, на берегах Горині, біля сіл Суськ та Оржів, у нерівному бою з російськими окупантами під час триденної спецоперації НКВД від ворожої кулі загинув головний командaир Української Повстанчої Армії, генерал-хорунжий Клим САВУР (Дмитро Клячківський). З метою ліквідації керівної ланки УПА окупанти взяли в кільце околиці сіл Оржів, Грабів, Бронники, Суськ та Покоси – місця, де, за їхніми даними, позиції волинського ватажка були особливо сильними.

Біля пам’ятника герою національно-визвольного руху в Рівному було відправлено панахиду, котру очолив митрополит Рівненський та Острозький Євсевій, після чого відбувся мітинг.

ЯК ЦЕ БУЛО...

Як свідчать документи, у ті часи Дмитро Клячківський був найголовнішим об’єктом НКВД. Саме він на початку війни організовував одні з перших відділів волинських партизанів для захисту місцевого населення від німецьких окупантів, під його керівництвом здобували бойовий гарт перші підрозділи УПА. Ці бойові формування непохитно стояли на сторожі інтересів української нації, самовіддано захищаючи її від будь-яких проявів зовнішньої агресії. Тож коли у 1944 році на Волинських землях з’явилися московські війська, загони Клима Савура перетворилися на серйозну загрозу для радянського окупаційного режиму, і енкаведисти розробили план його фізичного знищення.

У 1944 році Клим Савур передав керівництво УПА Роману Шухевичу, очоливши УПА-«Північ». Після того, як тисячний спецзагін НКВД через намір знищити Клима Савура оточив ліс у цих краях, почався триденний бій. Керував охороною сотенний командир Василь Павлонюк на псевдо «Узбек», уродженець містечка Верба Дубенського району, який теж був убитий московськими окупантами. Усього загинуло 75 повстанців із сотні «Узбека».

Після того, як служба безпеки Клима Савура була знищена, загони НКВД продовжували пошуки головнокомандуючого УПА, і 12 лютого 1945 загоном 233 ОСБ (окремого стрілецького батальйону – авт.) під командуванням начальника штабу батальйону старшого лейтенанта Хабібуліна в лісовому масиві було виявлено погашене вогнище, що викликало у Хабібуліна підозру щодо наявності в цьому районі повстанців.

Загін ще ретельніше продовжив пошуки. Був виявлений один слід (за партизанською тактикою українські підпільники завжди йшли слід у слід, що не давало можливості виявити чисельність – авт.).

Біля чагарника група Клима Савура була обстріляна автоматичним вогнем. Повстанці відстрілювалися, але через перевагу сил усі троє були вбиті. Серед убитих був головний командир УПА «Клим Савур» і з ним двоє охоронців. У вбитих виявлено 3 автомати, 5 магазинів до автоматів, 2 пістолети, 150 патронів, польову сумку з документами УПА і картами.

Сталось це о 14 годині 30 хвилин. Наступного дня не вдалося втекти від смерті і члену Крайового проводу ОУН, керівнику Червоного хреста Олені Мостович (псевдо «Верба») з села Малин Млинівського району Рівненської області.

НА МІТИНГУ

Вшанувати головного командира УПА цього дня разом з Рівненською обласною організацією Української Народної Партії зголосилося й Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (Рівненська обласна організація), а також гості з Волині, Галичини й Поділля.

Повстанських пісень перед громадою заспівав бандурист з Чернечої гори Володимир Горбатюк.

З правдивим словом до народу звернувся голова Рівненського братства вояків УПА імені Клима Савура Олексій Мануйлик, який переконливо пояснив молодому поколінню, що без пам’яті про героїв минулого немає майбутнього. Без героїчних патріотів тих часів не було б сучасної України. Лише враховуючи досвід наших героїчних предків, ми зможемо рухатися вперед дорогою державницького становлення. Долі Клима Савура, «Дубового», Тараса Бульби-Боровця – яскравий приклад життєвого шляху, сповненого любові до України, приклад того, як потрібно відстоювати державні інтереси.

Виступили перед чесним людом і представники юнацької патріотичної організації «Пласт» - молодь та діти, котрі виховуються у традиціях Клима Савура. Вони читали вірші та співали повстанських пісень.

А автор «Книги Пам’яті і Слави Волині» відомий дослідник історії національно-визвольної боротьби нашого краю Олександр Денищук поінформував патріотів про свою нову працю – книгу «Боротьба УПА проти німецьких окупантів» у двох томах. За словами пана Денищука (і ці дані увійшли до його книги), у Рівненській області вже задокументовано 1039 акцій проти німецько-фашистських загарбників. І це ще не все.

– У Волинській області нараховується приблизно 400 акцій проти німців, а в Тернопільській – близько 205. Тобто, на території Волині у 40 роках силами УПА було проведено близько 1640 каральних акцій проти фашистів. На Галичині ж – близько 600. Загалом силами українських повстанців на Волині було знищено близько 50 тисяч німецьких окупантів та їх сателітів, – розповів Олександр Денищук. Щодо Рівненщини, то на її теренах в боях з відділами УПА загинуло 5340 німців, на Тернопіллі – 850. Основна ж частина боїв невідома через брак документів. Насправді ж кількість знищених відділами УПА німецьких окупантів набагато більша.

Проводячи паралель з тими буремними часами й сьогоденням, депутат облради, голова Рівненської обласної організації Української Народної Партії Василь Червоній сказав:

– Хіба могли ті хлопці уявити, що через 60 років в незалежній державі, яку вони окропили своєю і ворожою кров’ю, при владі будуть залишатися нащадки окупантів та катів України, які на українській землі організовували голодомори, депортації, репресії та розстріляли тисячі патріотів у Рівненській, Дубенській та інших тюрмах. Хіба вони могли подумати, що на 17 році незалежності в українській Верховній Раді лише пробують розглядати питання про статус вояків УПА, а не статус ветеранів НКВД – представників каральних органів. Хіба вони могли подумати, що сьогодні в Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах не будуть платити пенсії ні німецьким, ні російським окупантам, а в Україні держава буде платити найвищі пенсії російським загарбникам, а воякам УПА і репресованим – мізер... То за таку Україну вони боролися?

Чому в парламенті жодна політична сила не ставить питання не просто про повернення заощаджень, а ще й про компенсацію тим, хто за Україну боровся, і страждав, і проливав кров... Де та політична сила, котра насмілилась би виставити червоній Москві 28 трильйонів доларів за те, що вона 300 років будувала російську імперію на українських кістках? Чи дочекаємося ми нарешті, щоб хтось набрався мужності поставити у Верховній Раді питання про єдину Помісну Церкву, так як це зробила Центральна Рада у 1918 році? Хто з депутатів нарешті внесе законопроект про повернення українцям паспорту з графою «національність». Ніхто... Дожилися...

Даючи інтерв’ю місцевому телеканалу «Рівне-1», Василь Червоній наголосив, що влада не повинна відмежовуватися від церкви та народу. Адже ще минулого й позаминулого року влада разом з Церквою та патріотами вшановувала Клима Савура. Сьогодні ж для того, щоб не стояти поруч з народом і вояками УПА і не молитися за спокій душ героїв, представники міської й обласної влади прийшли на три години раніше, швиденько поклали квіти й поїхали. «Це неправильно, це приклад не для єднання української нації, не для об’єднання зусиль українців з розбудови держави, а навпаки - віддалення від тих цінностей, якими живе простий український народ», – сказав Василь Червоній.

Олександр ДЖИГИРЕЙ

P.S. З благословення митрополита Рівненського та Острозького Євсевія заходи із вшанування Клима Савура в урочищі Лісничівка біля сіл Суськ та Оржів, де під час сутички із спецзагоном НКВД 12 лютого 1945 року ворожа куля обірвала життя героя, перенесено на Пасхальні дні.