П’ятниця, 15 лютого 2008 року №6 (865) 

Rated by PING

 

 

РІВНЕНСЬКІ СВОБОДІВЦІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ПАРТКОНФЕРЕНЦІЇ

35 представників Рівненщини взяли участь у Всеукраїнській конференції ВО «Свобода», яка відбулася 9 лютого в м.Київ. Про це повідомили з прес-служби Рівненської обласної організації ВО «Свобода».

Перед учасниками з’їзду виступив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. У своєму виступі він дав оцінку політичній ситуації в країні та окреслив стратегію партії на найближчий період.

Голова Рівненської обласної організації Степан Молчан зазначив: «Наше завдання – говорити людям правду про ситуацію, яка склалася в країні та Рівненській області зокрема. Єдиною силою, яка може змінити ситуацію в Україні, є «Свобода» разом з іншими правими».

Інформвідділ.

  

Депутат Костопільської райради від УНП Ярослав Білик поскаржився на місцеву міліцію до прокуратури

Правоохоронці відмовилися порушувати кримінальну справу за фактом загорання автомобіля AUDI-100 екс-голови Костопільської РДА Ярослава Білика. Депутат районної ради впевнений, що його автомобіль самостійно зайнятися не міг. За його словами, на місці підпалу слідчі виявили ганчірку, змочену бензином, яка дозволяє зробити висновок, що автомобіль зверху полили бензином.

«Оскільки міліціонери відмовилися порушувати кримінальну справу, я написав заяву в прокуратуру Рівненської області, – підкреслив Ярослав Білик. – У прокуратурі постанову про відмову скасували, нині справа перебуває в управлінні МВС в області».

Інформвідділ.

 

Тополі не шумлять, верби не плачуть, а люди...?

 Зрізання зелених насаджень в селі Забороль стало «діловою традицією» нелегітимного сільського голови Тараса Шевчука. Уже 10 років тополі зрізаються для ремонту даху місцевого клубу. Якщо ж порахувати пеньки, то зі зрізаної за 10 років деревини вже можна було б побудувати новий центр культури.

 А кілька днів тому заборольці, які проживають поряд з сільським ставком, стали свідками того, як орендар, незважаючи на обурення мешканців, зрізав молоді кучеряві плакучі верби, посаджені дитячими руками, котрі були окрасою ставка. Правда, уже цього літа дітей орендар гонив від води, купатися в ставку дітлахам села було заборонено. Напевно, турбується про безпеку та спокій риби, яку вирощує. А от які незручності створювали для орендаря верби, незрозуміло. Та й взагалі, чим керувався у скоєнні такого варварства по відношенню до природи орендар ставка?

 Обурені цим браконьєрством заборольці звернулися у природоохоронну прокуратуру, екологічну інспекцію, а також до сільського голови. На відміну від орендаря ставка, який турбується за спокій рибок, Тарас Шевчук відреагував на порушення влучно і вбивчо для односельців: «Якщо не робитимемо те, що нам заборонено, то нічого не робитимемо».Ось так дбає Т.Шевчук про спокій та добробут людей. І для заборольців це не новина. Та й не поважати закон та проявляти службову недбалість стало особистою нормою «посадовця».Дбайливий керівник села не поміняв би незручності, створені людям шляхом передачі в оренду ставка, на орендну плату в сумі 300 грн. в рік. Зрештою, за такі кошти з радістю міг би стати орендарем кожен односелець. Але, на жаль, Т.Шевчук передав ставок в оренду потайки від людей та ще й аж на 49 років. Заборольці ж готові вносити ці триста гривень в бюджет сільської ради по одній гривні з будинку, щоб мати ставок в користуванні всієї громади.

Позиція Шевчука зрозуміла. Він ніколи не шанував людей, не рахувався з їх думкою, то що для нього тополі та верби. На його вік вистачить, а здоров’я майбутнього підростаючого покоління його не цікавить.

 Сподіваємось, що на цей раз прокуратура зробить потрібні висновки і поставить крапку на порушеннях у Заборолі.

 

Епілог:

Людино – ти господар на землі, ти мудрець.

Твоє коріння – щедра Україна.

Проспись, проснись і прочитай простенький папірець -

Свята земля чекає допомоги свого сина.

 Не дозволяй рубати тим, хто не садив,

 Не дозволяй чужим привласнити твоє.

 Вдягни сорочку–вишиванку, на батьківський поріг прийди

 Й навіки полюби свій милий отчий край, свої ліси й сади.

А в Заборолі вже тополі не шумлять,

Не плачуть верби, лише коріння залишилось.

Чому? – Всю правду про брехню потрібно людям знать,

Щоб, владу обираючи, в черговий раз в омані не лишились.

 Депутат

Рівненської

районної ради

Петро Поліщук.

ТОПКИМИ БОЛОТАМИ ВОЛИНІ І ПОЛІССЯ...

Минулої середи в актовій залі Народного дому товариство «Просвіта» презентувало книгу голови товариства Братства вояків УПА імені К. Савура Олексія Мануйлика «Топкими болотами Волині і Полісся».

За словами самого автора, цю книгу він присвятив світлій пам’яті полковника Дмитра Клячківського – «Клима Савура» та героїчній боротьбі вояків ОУН-УПА. Сама праця є рукопис про героїчну боротьбу повстанців в період визвольних змагань 1942-1955 рр. з дома ворогами – німцями та більшовицькою Москвою.

Інформвідділ.

 

Чиї інтереси відстоюють костопільські владоможці?

Я, Федір Мельник, згідно з договором №2 від 29 грудня 1993 року купив у фонду державного комунального майна Костопільського району Рівненської області приміщення «скляної» майстерні, яке знаходиться по вулиці Сільській, 13-а, на земельній ділянці 0,01 га, отримав дозвіл на підприємницьку діяльність і працюю в цій майстерні з 1994 року до теперішнього часу. Майстерня розташована на межі з ринком. Коли ринок приватизували (а це відбулося через 2 роки і після того, як я викупив будівлю), директор ринку, не погоджуючи зі мною, протоколом приватизує землю, на якій стоїть майстерня, включаючи її до землі, що належить ринку, і виготовляє державний акт на право власності на землю. Незрозуміло, яким законом скористалася міська рада, щоб надати члену БЮТ, депутату міської ради, директору ринку пану Дейнеру рішення міськради на виготовлення державного акта на земельну ділянку, на котрій знаходиться приватизоване приміщення. Згідно зі ст. 377 ЦК України 2003 р., до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором. Чому ж пан Дейнер наполягає на тому, щоб я розібрав будівлю і звільнив земельну ділянку для його потреб?

Я подавав заяви в Костопільську міську раду декілька разів, але мені відмовляли. Тоді звернувся з позивною заявою до Костопільського районного суду Рівненської області. Суд вирішив: «Позовну заяву Мельника Ф.К. задовольнити. Костопільську міську раду зобов’язати укласти з Мельником Ф. договір оренди на земельну ділянку 0,011 га.»

Але Рівненський апеляційний суд скасовує рішення Костопільського суду, і знову керівництво ринку тисне на мене, щоб я зносив будівлю. У мене є всі законні документи на землю і будівлю, чому ж суд дозволяє беззаконня? Так сталося, що на моїх руках залишилося двоє неповнолітніх онуків. Моя дружина померла. Опікунства ще не оформив. Пенсія 560 грн., це на один споживчий кошик. А що їсти онукам? Моя майстерня – єдине джерело доходу, якого мене хочуть позбавити.

Держава приймає хороші закони, але на місцях їх не дотримуються. Мене змушують відмовитися від онуків, щоб поповнити армію безпритульних дітей. Суди, які запевняють, що нібито служать народові, нахабно обманюють цей народ і захищають лише багатіїв. Правосуддя вибіркове. Панує нахабна брехня і зрада. Усе будується на підкупах і користолюбстві. Навіть така, здавалося б, дрібниця, як 1 сотка землі, на якій стоїть майстерня.

Я звертаюсь до вас з проханням допомогти відстояти мої законні права і права моїх онуків, щоб не покинути їх напризволяще.

Федір Мельник, ветеран праці