П’ятниця, 7 березня 2008 року №9 (868) 

Rated by PING

 

 

УНП ВШАНУВАЛА ПАМ’ЯТЬ НІЛА ХАСЕВИЧА

56 років тому на хуторі біля села Сухівці Рівненської області від рук більшовицьких катів загинув член Центрального Проводу ОУН, член УГВР (Української Головної Визвольної Ради), художник зі світовим іменем, наш видатний земляк Ніл Хасевич.

Минулого вівторка за ініціативи Рівненської обласної організації УНП біля пам’ятника Нілу Хасевичу, що в мікрорайоні «Північний», відбувся молебень і урочистий мітинг з нагоди вшанування великого художника-повстанця, котрий загинув у бою з енкаведистами 4 березня 1952 року. До урочистостей також долучилися представники обласного братства вояків УПА ім. Клима Савура, Товариства політв’язнів і репресованих, Союзу Українок, Рівненського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка та численні патріоти з Рівного. На жаль, серед присутніх не було зафіксовано жодного представника міської та обласної влади.

Почесне перше слово на урочистому мітингу біля пам’ятного хреста на місці загибелі Хасевича було надано голові Братства вояків УПА імені Клима Савура Олексію Мануйлику, який  часто згадує про Ніла Хасевича.

– Уявіть собі: він дев’ять років просидів під землею в холоді й голоді і зовсім не думав про міністерські посади та великі кабінети з державними автомобілями.

Він думав про одне – як здобути Українську державу й поліпшити життя українського народу, за що й віддав найцінніше – життя, – сказав пан Мануйлик.

Звертаючись до присутніх, голова Рівненської обласної організації УНП Василь Червоній провів історичну паралель між минулим та сьогоденням:

Як відомо, Ніл Хасевич був інвалідом – він втратив ногу, але цю людину в той час боялися чи не більше від самого «Дубового».

Він активно пересувався, працював і героїчно боровся з московським окупантом. Уявіть собі хоч одного з керівників у нашій державі, котрий готовий був на таку самопожертву, на яку йшов Ніл Хасевич. Біда нинішньої України, що сьогодні у владі таких, як він – нема.

Сьогодні влада просто не здатна протистояти навалі іноземців та інородців, котрі хочуть нами керувати: у ЗМІ, у церквах, у бізнесі, які нав’язують нам чужу мову... Це реальні наслідки того, що державні мужі не хочуть протистояти іноземному тиску...

Нещодавно відбулася сесія Рівненської обласної ради. Від імені фракції Української Народної Партії я вніс пропозицію: «Звернутися до депутатів та представників органів місцевого самоврядування Рівненської області не брати участі і не підтримувати з’їзд депутатів усіх рівнів у місті Сіверськодонецьк». І що ви думаєте? Хто найбільше протидіяв нашій фракції, щоб це питання було поставлено на голосування? Перший заступник голови обласної адміністрації, державний чиновник Юрій Благодир. Не проголосував за це звернення й голова ОДА Матчук, і звичайно, сам Благодир. Здавалося б, у нормальній країні такі речі на голосування повинні ставити не депутати в опозиції, а в першу чергу державні чиновники, причому перед цим їм ще слід виступити і дати доручення всім правоохоронним органам вжити необхідних заходів. І це, панове, Західна Україна (!). А що вже говорити про Південь і Схід України. Ось звідки беруться всі проблеми та негаразди в нашій українській державі – від такої влади!

Того вихідного дня до вшанування пам’яті героя долучилося чимало людей. Своїми думками та враженнями у віршованій формі про генія пензля та туші поділився також народний ветеран праці, народний поет Василь Котик.

Олександр ДЖИГИРЕЙ.

P.S. Нагадаємо, що минулого року напередодні 55 річниці з дня загибелі Ніла Хасевича, у  селі Сухівці на місці його загибелі було встановлено базальтовий хрест. Це стало можливим завдяки зусиллям РОО УНП, заступника голови обласної «Просвіти» Олександра Волощука та директора спецкомбінату комунально-побутового обслуговування Анатолія Вовка, на підприємстві якого безкоштовно було виготовлено хрест. Патріоти України щиро й безкорисливо допомогли зберегти для нащадків пам’ять про справжнього героя...