ПРОКУРОРСЬКЕ НЕВІГЛАСТВО

У листопаді 2005 року проти одного з рівненських директорів гаражного комплексу Петра Тимощука (котрий, до речі, вирізнявся підприємницькою порядністю) потугами групи заздрісників було написано ряд скарг у різні інстанції. Передусім у податкову адміністрацію, прокуратуру та УБОЗ. Звинувачували пана Петра в посадових зловживаннях та привласненні чималої суми коштів власників гаражів.

Юрко Славутич

Як з’ясувалося, повісити на підприємця кримінальну справу виявилося нелегко, адже вже наступного місяця помічником прокурора міста Рівне та фахівцем своєї справи пані В.Люліч було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки в діях П.Тимощука складу злочину виявлено не було.

Не заспокоївшись на цьому, реакційники вирішили звернутися до заступника прокурора міста Рівне, молодшого радника юстиції Василя Суржука, котрий (невідомо з яких мотивів) таки постановив порушити проти підприємця кримінальну справу за фактом «привласнення ним грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем».

Розглянувши матеріали дослідчої перевірки, він встановив, що «з 2000 по 2003 роки, зловживаючи службовим становищем з корисливих мотивів, пан Тимощук заволодівав чужими майном». Але найголовніше в цій історії – це фаховий рівень пана Суржука, занепокоєння за який виникає навіть у людей, далеких від юриспруденції.

Зауважте, при винесенні вищезгададої постанови заступник прокурора м.Рівне керувався виключно статтями Кримінального кодексу, і при цьому жодного посилання на норми кримінально-процесуального Кодексу України. Зокрема, підприємця було звинувачено у порушенні статті 112 КК України (посягання на життя державного чи громадського діяча) та ст. 130 КК України (зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою) і т.д. (!).

Щоб захистити себе від відвертого прокурорського невігластва, пан Тимощук звернувся до Рівненського міського суду, котрий, встановивши відсутність складу злочину в його діях, справедливо постановив кримінальну справу, порушену прокурором Суржуком, скасувати і в порушенні кримінальної справи – ВІДМОВИТИ.

У юридичній сфері, як і в сільському господарстві, кожен вважає себе знавцем. У зв’язку з цим мені пригадався епізод, про який якось розповіли друзі. Було це в одному із сіл Острозького району, куди після війни був направлений очолити насильно створений колгосп 25-тисячник робітник-комуніст з Воронежа. Коли колгоспний бригадир звернувся до нього: «Григорій Єфремович! Пора вивозити гній на гречку!», той, глибокодумно наморщивши лоба, прорік: «Давно пара вивєзті етот гной в рєчку, штоби здєсь нє ванял!».

Прости, Господи, людське невігластво!

P.S. Як розповів пан Петро, зі свого боку, через народних депутатів він буде клопотати, щоб генеральна прокуратура України таки дала гідну оцінку кваліфікації прокурора В.Суржука, аби надалі чесні громадяни не зазнавали страждань та незручностей від його «високопрофесійних» постанов.

Підприємці теж люди, а не бидло

6 березня на телеканалі «Рівне-1» промайнула інформація про те, що Микола Вараницький як директор ТзОВ «Люміварі» є злісним «неплатником» до Пенсійного фонду в м.Рівне, що він програв три суди і ще чогось хоче. Про це заявив журналістам, котрих я запросив, керівник цього фонду пан М.Німчук, коли мали розглядати протокол про мої «порушення». Появу журналістів він назвав «цирком». Після словесних перепалок, коли я намагався показати документи про сплату, було проголошено давно заготовлений протокол, де мене визнано «порушником» і чорним по білому написано: «Мною, Німчуком М.П., прийнято рішення...» І далі за текстом.

Микола Вараницький, директор ТзОВ «Люміварі»

Можна уявити подальші дії такого чиновника, котрий САМ приймає рішення, САМ його виконує і САМ не звертає уваги нате, що справа в суді. Ну чим не 37 рік?

А тепер по суті справи. У 1998 році попередній президент Л.Кучма видав указ «Про спрощену систему оподаткування», згідно з яким я мав можливість платити від обороту 10 % і спати спокійно. Що я і робив з 2000 року до січня 2007-го. Під час здачі річного звіту за 2006 рік мені пояснили, що згідно з роз’ясненням Верховного Суду, той закон скасовано законом 2003 року «Про пенсійне забезпечення». Мені запропонували добровільно донарахувати різницю, що я почав робити з січня 2007 року. Усе було спокійно до 13 березня 2007 року, коли в нашу область приїхав прем’єр Янукович. Тоді я з багатьма патріотами вийшов на майдан Незалежності, щоб його «привітати». Правда, він не забажав з нами вітатися, але його вірний слуга п.Німчук зробив «висновки»: 15 березня відправив мені лист про позапланову перевірку. А через певний час мене попросили підписати акт, у якому було зазначено, що за період з 2004 року по березень 2007 я щось порушив і мені щось треба доплатити. Після підписання акту пан Німчук зразу ж одноосібно прийняв кілька постанов – про донарахування, про пеню, про штрафи  тощо. І байдуже йому, як ті суми сплачувати. Як байдуже владі, котра приймає суперечливі закони, а потім, через 3 роки, Верховний Суд видає роз’яснення до них, маючи нас за безсловесне бидло.

Але я мовчати не став і звернувся до суду про скасування постанов пана Німчука, який вирішив зробити з мене «цапа-відбувайла» через мої політичні переконання. Тепер кошти, що я перераховую як борг до Пенсійного фонду, перекидаються на погашення штрафів, нарахованих постановами п.Німчука, а все, що сплачено помісячно, показують як недоїмку і звертаються до суду. І замість того, аби спокійно працювати, створювати нові робочі місця, я змушений витрачати час і кошти на судові справи, яких сьогодні аж п’ять. Та я готовий відстоювати свої права навіть у Європейському суді. У нас усіх ще попереду боротьба за те, щоб чиновники поважали тих, хто їх утримує, аби суди не використовували закони, як дишло, а державотворці працювали для людей і були справжніми патріотами-українцями.

P.S. Усіх, хто має таку ж проблему, телефонуйте мені за №  43-02-86,  8-097-382-76-51.

АНОНС

Радіо «ЕРА» передало на всю Україну повідомлення про те, що Волинська облдержадміністрація підписала угоду з напівзруйнованим, практично недіючим Луцьким аеропортом, про його повне фінансування і відновлення. Тепер саме цей аеропорт стане резервним під час проведення Євро-2012.

Таке стало можливим лише через те, що Рівненська обласна влада не тільки не хоче фінансувати, а вже фактично знищила колись один з найкращих аеропортів України - аеропорт у Рівному. Ганьба!

Розширений матеріал на цю тему читайте в наступному числі «Волині».