Матчук хоче знищити аеропорт м.Рівне?

Рівняни ще пам’ятають 1977 рік, коли був урочисто відкритий переобладнаний аеропорт м.Рівне з новеньким приміщенням аеровокзалу та сучасними посадочними смугами. Ми цілком справедливо пишалися тим, що маємо один з найкращих аеропортів України, який здатен приймати сучасні літаки.

Після розпаду СССР діяльність рівненського аеропорту поступово згорталася, а пасажироперевезення майже зовсім припинилося. А в 2001 році за прямого потурання обласної влади аеропорт м.Рівне як єдине підприємство перестав існувати. Від аеропорту ще в 1993 році відокремили УПР, яка сьогодні як незалежна виробнича одиниця має досить пристойні прибутки лише від використання літаками нашого повітряного простору.

При Сороці від аеропорту відкраяли й авіакомпанію «УніверсалАвіа», якій відійшла найбільш прибуткова частина: літаки, авіаційно-технічна база, 10 га землі. На сьогодні ця компанія – банкрут, у якій з 122 працюючих залишилося 5. Не виключно, що саме такий сценарій і планувала тодішня влада на чолі з М.Сорокою – довести «Універсалавіа» до банкрутства, а землю потім продати.

Така ж доля чекала й на комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Рівне», якби до влади у 2005 році не прийшла команда В.Червонія, яка рішуче взялася за порятунок колишньої гордості міста й області. Адже на цей час підприємство було практично знищено, заборгованість його складала 2 млн. грн., не було світла й палива, а колектив не отримував зарплати 8 місяців.

На посаду директора обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне» був призначений молодий та ініціативний Віктор Якобчук. Перед ним і колективом постало складне завдання: як подолати кризу?

З цією метою був розроблений інвестиційний проект, презентація якого відбулася 23 лютого 2006 року на Міжнародному інвестиційному форумі паралельно з розміщенням в мережі Інтернет. Розрахунок був побудований на тому, що рівненський аеропорт має прекрасні технічні характеристики, здатен приймати багатотонні літаки, а сучасна смуга може витримати літаки вагою до 210 тонн. У зв’язку з тим, що в Україні вже працюють загальноєвропейські норми «JAR», згідно з якими українські багатотонні літаки перевищують загальноєвропейські норми шуму, то основна ідея полягала в тому, щоб на шляху до Європи перевантажувати їх у рівненському аеропорті у більш сучасні літаки або автотранспорт. Для цього потрібно будувати практично нову структуру з вантажно-митними складами.

Проектом зацікавилися дві німецькі й одна чесько-японська фірми, з якими ведуться інтенсивні переговори з метою залучення інвестицій і спільної діяльності.

Зрозуміло, що для того, аби здійснити будь-який інвестиційний проект, підприємство потрібно підтримувати на належному рівні.

Саме для цього колективом «Міжнародного аеропорту Рівне» була розроблена програма збереження діяльності аеропорту, яка передбачала в першу чергу:

- погашення заборгованості перед Пенсійним фондом;

- погашення заборгованості за електроенергію;

- поточне фінансування задля збереження інфраструктури та виплата заробітної плати працівникам.

Програму було затверджено на сесії облради...

Закінчення. Початок на стор.1.

Депутати, очевидно, врахували те, що Віктор Якобчук не сидів склавши руки, а зумів підвищити інтенсивність польоту літаків (з 7 за квартал до 40 за місяць), зменшити збитковість та підвищити доходи, виплачувати поточну зарплату, на 100 тис.грн. зменшити попередню заборгованість і головне – зберегти колектив: зараз на підприємстві працює 122 працівники.

Обласною радою було також виділено кошти і придбано глісадні вогні з двома напрямками посадки, оскільки цього вимагала Державіаслужба. Одне слово, робота рівненського аеропорту потихеньку налагоджується і, здавалось би, потрібна лише добра воля обласної влади і посильна фінансова допомога з обласного бюджету. Така, приміром, як у Полтаві, Сумах, Кривому Розі чи Луганську, аеропорти яких обласна влада не лише фінансує, а й дбає про їх інвестиційний розвиток.

А в рівненських коридорах обласної влади до свого ж комунального підприємства зовсім інше ставлення. Каменем спотикання раптом стало фінуправління обласної держадміністрації, яке не хоче виділяти кошти на поточне фінансування за ст..43 Закону «Про місцеве самоврядування», а виділяє лише 300 тис.грн. на наповнення статутного фонду, тобто на капіталовкладення. При цьому керівники ОДА добре знають, що ці гроші не можна використовувати на погашення боргів ні по зарплаті, ні перед «Рівнеенерго». Вони, по суті, відкрито пропонують В.Якобчуку або піти з займаної посади, або діяти через суд, примусивши працівників написати до суду заяви на себе, або порушити Закон, використавши статутні фонди на погашення боргів. Тобто, замість того, щоб шукати реальний вихід, рівненські можновладці намагаються якнайшвидше позбутися незручного керівника і довести обласне комунальне підприємство до повного банкрутства.

Скажете, театр абсурду? Та ні, бо все стає на свої місця, коли читаєш висловлювання голови Рівненської ОДА В.Матчука: «Аеропорт та інші підприємства комунальної власності – .... «Рівневідеокіно» та «Рівнекнига» існують, щоб наповнювати бюджет, а не висмоктувати з нього гроші. Якщо цього не відбувається, то їх слід не те що продавати, а віддавати безкоштовно... Прийде хтось інший, який працюватиме з підприємством так, що воно приноситиме прибутки».

Після цих слів стає зрозумілим, чию вказівку виконує Валентин Королюк та фінуправління і чому Матчук та його команда намагаються знищити рівненський аеропорт.

Перша причина суто політична. Всі три перелічених головою підприємства очолюють керівники, яких призначив В.Червоній, а Матчук поставив собі за мету звільнити всіх до одного людей з команди Червонія, про що Валентин Королюк заявляє відкрито.

Друга причина – економічна. Матчук та його поплічники не приховують, що хочуть продати ці три підприємства. Адже за одні землі аеропорту можна виручити 150 млн.доларів. І мороки менше, і у власній кишені зашелестить. А земельна ділянка «Рівнекниги» на Грабнику (0,22 га) коштує 420 тис. доларів.

З такою антидержавною, антигосподарською позицією керівництва РОДА не погоджується громадськість міста, партійні та громадські організації. А колектив «Міжнародного аеропорту Рівне» повністю підтримує свого керівника Віктора Якобчука і на зборах звернувся до Прем’єр-міністра з проханням врятувати комунальне підприємство від посягань обласної влади та відмовився подавати на керівника до суду.

Сподіваємось, що уряд напередодні Євро-2012 скаже з цього приводу вагоме слово. А ще надіємося, що рівненський аеропорт буде включено до державної програми Євро-2012, як запасного для Львова. 7-10 квітня Рівне відвідає делегація експертів УЄФА, представників державіаадміністрації та євроконсультантів, яка і буде приймати остаточне рішення з цього питання. А ми матимемо нагоду переконатися, чи Матчук захищатиме інтереси Рівненщини перед єврокомісарами, чи проігнорує цей візит.

Сергій Степанишин

Коментар Василя Червонія:

Україна рано чи пізно стане повноправним членом Євросоюзу, а значить, буде змушена провести адміністративно-територіальну реформу укрупнення, наслідком якої буде поділ України не на області, а на історичні землі. Претендентами на столицю (адміністративний центр) Великої Волині стануть Рівне, Луцьк і Житомир, а таку перевагу віддадуть тому місту, яке матиме найкраще розвинену інфраструктуру. Тому значення розвитку «Міжнародного аеропорту Рівне» як об’єкта стратегічного важко переоцінити. Саме тому, коли я прийшов на посаду голови ОДА, одразу взявся за відродження аеропорту.

На жаль, пан Матчук не лише не підтримав цих ініціатив, а й робить усе для того, щоб знищити це важливе підприємство. Мета зрозуміла - 160 га землі.Такою своєю позицією він завдає непоправної шкоди Рівненщині та майбутньому його мешканців.