Інфляція перейшла критичну межу

Сказала – зробила!

Не перестаю дивуватися здібності Юлії Тимошенко бажане видавати за дійсне, а недоробки свого уряду оголошувати перемогами. Мистецтво популізму досягло свого апогею в березні, коли інфляція сягнула рекордних висот, а з екранів телевізорів щогодини нам розповідають про шалені успіхи Кабінету Міністрів, підкріплені красномовним гаслом «сказала – зробила!»

Сергій Степанишин

Безумовно, тисячогривнева компенсація втрачених заощаджень стала для Юлії Тимошенко козирною картою, якою вона збиралася перекрити всі свої  економічні прорахунки. Спочатку такий популістський крок приніс БЮТу певні дивіденди, бо  мільйони українців, які перебувають за межею бідності, уперше змогли отримати на руки досить солідну для багатьох суму. Але ейфорія швидко почала спадати після того, як громадяни кілька діб помучилися в кілометрових чергах біля відділень Ощадбанку, і остаточно розвіялася, коли українці зрозуміли, що через інфляцію купівельна спроможність тисячі виявилася значно нижчою.

За даними Держкомстату, інфляція в березні збільшилась до 26,2 відсотка  порівняно з березнем минулого року, а зростання споживчих цін з початку нового року становить 9,7 відсотка. Це не просто цифри -  це значне падіння рівня життя мільйонів українських громадян. Це те, що ми відчуваємо кожного дня, коли йдемо до магазину і нашої готівки в гаманці не вистачає на найнеобхідніше. Такого рівня інфляції — 3,8 відсотка у березні — Україна не знала ще з часів введення гривні.

Уряд Тимошенко не лише не врахував зростання світових цін на енергоносії, здорожчання сільськогосподарської продукції, а своїми непродуманими кроками ще більше розкрутив інфляційні процеси в Україні.

Виплата втрачених заощаджень за відсутності структурованих урядових кроків з реформування паливно-енергетичного комплексу і сільського господарства завдала відчутного удару  українській фінансовій системі. На споживчому ринку є чималий дисбаланс між продуктивністю праці, продуктивністю виробництва та величиною доходів населення. У нас більше грошей, ніж товарів і послуг на ринку. Монетарні заходи Національного банку та шокотерапевтичні кроки Кабінету Міністрів так і не дали бажаного результату. Інфляційні очікування в суспільстві залишаються надзвичайно високими.

 І на це є всі підстави. У квітні передбачається чергове підвищення пенсій і соціальних виплат, яке має на меті досягнення  рівня прожиткового мінімуму всіх категорій громадян. Здавалось би, правильне і своєчасне рішення. Та чи не призведе такий крок до чергового витка інфляції? Експерти застерігають, що постійне підвищення зарплат і пенсій неодмінно веде за собою чергове підвищення цін, що втягне українську економіку  в так звану інфляційну спіраль, вийти з якої буде дуже важко.

Як не дивно, вихід з цього глухого економічного кута лежить у політичній площині. Юлії Тимошенко слід негайно припинити розпочату нею президентську виборчу кампанію, знайти спільну мову з Президентом і зосередитися на вирішенні першочергових заходів для виведення української економіки з кризи. Зміни до бюджету та структурні реформи в усіх без винятку галузях зупинять інфляцію і повернуть довіру громадян до влади, яка очиститься через люстрацію від корупціонерів, пройдисвітів, комуністів та іншої агентури Кремля, як це було зроблено в Прибалтиці, Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах НАТО. В іншому випадку на Юлю Тимошенко очікують важкі часи. Перша суттєва політична поразка вже не за горами – вибори міського голови Києва, які БЮТ з тріском програє.

Мабуть, ще довго українцям доведеться чекати такого керівника, яким був для Англії Уїнстон Черчілль. Саме він мав мужність сказати своїй нації: «Я не можу вам обіцяти нічого, крім сліз і поту». І саме він не дозволив фашистському чоботові ступити на британську землю та розпочав економічні реформи, які зробили Велику Британію однією з найрозвиненіших і найбагатших країн світу!