П’ятниця, 18 квітня 2008 року №14 (873) 

Rated by PING

 

 

Москалі погрожують війною.

Чи готові українці захистити свою незалежність?

Минулий тиждень позначився агресивними заявами російських посадовців стосовно України та її територіальної цілісності. Спочатку було оприлюднено діалог Путіна з Бушем, під час якого президент Росії сказав, що «Україна – навіть не держава, частина її території – це Східна Європа, а частина, і значна, подарована Росією!»

Сергій Степанишин

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив слова президента Росії. А начальник російського Генштабу генерал Юрій Балуєвський розшифрував фразу Путіна, категорично заявивши, що у разі вступу України до НАТО Росія вживе заходів військового чи іншого характеру. Така агресивна риторика вищих посадовців Росії означає, що її війська готові в будь-який момент розпочати війну проти суверенної України.

Навряд чи Росія відважиться на пряме військове вторгнення в Україну, бо це в сучасних умовах означатиме для неї економічні й політичні проблеми. Але є інші шляхи, які вже випробувані Путіним на території Грузії. Уже тепер в Криму поширюються провокації проти кримських татар: нищаться мусульманські могили, з’являються написи «Татары, вон из Крыма». Усе це розраховано на зустрічну реакцію татар, які, не витримавши наруги над собою, можуть вдатися до збройного повстання. Ось тоді й настане для Росії та омріяна мить: вторгнення російських військ на територію Криму на прохання «русского населения Крыма и Российского Черноморского флота» з «благородною» метою захисту своїх співвітчизників.

Враховуючи споконвічні імперські устремління Росії, підступність та віроломство її правителів та бажання Путіна і його команди повернути Росії втрачені території, війна Росії проти України є цілком можливою. Саме тому питання, чи готові українці стати на захист України, не є гіпотетичним. Воно актуальне як ніколи.

Судячи з млявості реакції МЗС та Президента України на безцеремонне втручання у внутрішні справи України з боку Росії, які знову нагадують запобігання слабшого перед сильнішим, українська владна верхівка навряд чи готова до будь-яких зовнішніх викликів. Немає впевненості і в напівконтрактній армії під проводом цивільного будівельника Єханурова. На жаль, через продажність старої Європи, перспектива вступу України до НАТО лишилася під знаком запитання.

То на кого ж тоді мають розраховувати українці? Лише на себе. Хоча в Україні є досить значна частина населення, яка зорієнтована суто на Москву і до цього часу сприймає незалежність України як найбільше зло, упевнений, більшість громадян України готова в будь-яку хвилину зі зброєю в руках захищати рідну землю. Помаранчева революція засвідчила:у разі загрози незалежності України, мільйони патріотично налаштованих, вільних духом українців без найменших вагань боронитимуть свою родину, дітей, рідну землю від будь-яких зайд. З москалями наші предки билися не раз. Невже ми гірші від них?